1 описание технологического процесса производства динасовых огнеупоров
Рис 2.1 – Мікрофотографії пилу з тунельних пічок випалу динасових виробів
жүктеу/скачать 161.5 Kb.
|
| Рис 2.1 – Мікрофотографії пилу з тунельних пічок випалу динасових виробів
Концентрація пилу в димових газах при випалі значно залежить від типу використовуваної печі і приведена в табл. 2.6. Таблиця 2.6 – Викиди пилу в атмосферу при випалі динасових виробів
2.2 Характеристика викидів шкідливих газоподібних речовин Викиди димових газів у виробництві динасових вогнетривів мають місце при випалі динасу. До складу димових газів печей випалу входять монооксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю (табл. 2.7). Основним джерелом сірки є концентрати сульфітно-спиртової барди, в яких міститься (у перерахуванні на суху речовину) 7 – 8 % SO2. Частково сірка вноситься в піч із сировиною, з паливом – природний газ деяких родовищ також містить сірку у виді H2S. Кількість діоксиду сірки, що утвориться в результаті окислювання сірководню палива, можна розрахувати по наступній формулі [4]: M(SO2) = 1,88 * 10-2 * (H2S) * B, (2.1) де H2S – вміст сірководню в паливі, %; В – витрата палива, т/рік. Оксид вуглецю, наявний у складі димових газів, утворюється в результаті неповного згоряння палива при незадовільній організації процесу його спалювання. За даними [1], кількість оксиду вуглецю, що міститься в димових газах, складає 5 кг/т гартованого матеріалу. Таблиця 2.7 – Викиди шкідливих речовин в атмосферу при випалі динасових вогнетривів
Розрахунок виділення СО при спалюванні органічного палива може бути проведений по наступним рекомендаціям [ 1 ]. МСО=0,001*с*В*(1–q4/100), (2.2) де МСО – кількість оксиду вуглецю, т/год.; с = 1,25*q3*R*Qрн*1000/QрСО*100, (2.3) де 1,25 – щільність оксиду вуглецю при нормальних умовах, кг/м3; q3 – утрати тепла від хімічної неповноти згоряння палива, % (величина q3 визначається експериментальним шляхом чи за нормами); R – коефіцієнт, що враховує частку втрати тепла внаслідок хімічної неповноти згоряння палива, обумовлену змістом у продуктах неповного згоряння оксиду вуглецю (для природного газу R = 0,5 для мазуту R = 0,65); Qрн – нижча теплота згоряння палива, кДж/кг, кДж/м3; QрСО – нижча теплота згоряння оксиду вуглецю 12644 кДж/м3; В – витрата палива, тис. м3/год.; q4 – утрати від механічного недопалу палива, %. У димових газах оксиди азоту в основному (97 – 98 %) складаються з монооксида азоту. Вміст діоксиду азоту не перевищує 3 %. На концентрацію оксидів азоту в димових газах впливає коефіцієнт надлишку повітря. Утворення оксидів азоту у факелі в основному локалізується на ділянках максимальних температур і визначається теоретичними температурами горіння Тг по локальних складах і часом перебування мікрообсягів суміші в зонах із Тг. Кількість оксидів азоту (у перерахуванні на NO2) розраховують по формулі, рекомендованої [4]: M(NO2) = 0,001 * B * Qрн * kNO2 * (1 – β), (2.4) де В – витрату палива, т/рік; Qрн – нижча теплота згоряння палива, кДж/кг, кДж/м3; kNO2 – параметр, що характеризує кількість оксидів азоту, що утворяться на 1 кДж тепла, кг/ кДж; β – коефіцієнт, що враховує ступінь зниження викидів оксидів азоту в результаті реалізації різних технічних рішень. 3 МЕТОДИ І СПОСОБИ ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ Як відомо, у виробництві динасових вогнетривів найбільш шкідливої за своїм впливом на організм людини є пил кварцитів. На динасових заводах повинні бути впроваджені зазначені нижче технологічні заходи, що дозволяють значно знизити запорошеність повітря. Дослідження показали можливість використання тонкозернистих пісків у виді млинового помелу при виробництві коксового динасу. При застосуванні піску не відбувається здрібнювання матеріалу, знижується собівартість продукції, поліпшується структура динасу, скорочується витрата електроенергії. Дуже істотно, що поряд з цим значно знижується і запорошеність повітря в цеху. Необхідно також застосовувати попередню мийку кварцитів, установлюючи мийний барабан. Це дасть можливість збагачувати кварцити, видаляючи забруднюючі його домішки, і значно знизити запорошеність повітря в цеху, тому що при переробці зволоженого кварциту пил не виділяється. Динасовий бій варто розмелювати окремо від кварциту в кульовому млині безупинної дії із самовідсіванням, який може бути добре герметизований й аспірований. При наявності кульового млина із самовідсіванням відпадає потреба в застосуванні сит, які є джерелом рясного виділення пилу в повітря. Замість тарілчастих живильників, що не піддаються гарній герметизації, варто встановлювати, де це можливо, герметичні гвинтові живильники. З тих же розумінь кращі транспортери закритого типу. Нарешті, замість змішувальних бігунів більш раціонально користатися змішувачами безупинної дії. Автоматизація керування технологічним процесом також сприяє великому зниженню запорошеності повітря в цеху. При автоматизації роботи помольно-дробильного устаткування (бігунів, дробарок, млинів) не тільки поліпшується зерновий склад, збільшується продуктивність процесу, зменшується знос деталей машин, скорочується витрата електроенергії, але й зменшується кількість людей, що працюють в умовах виділення пилу. При автоматичному завантаженні все устаткування працює більш ритмічно, завдяки чому значно зменшується можливість пилоутворення. Схема промислової установки для безупинного змішання динасової маси представлена на мал. 3.1. Порошки з бункерів 1 і 2 надходять у змішувач 7. З бункера 1 подаються в передню частину змішувача 7 за допомогою транспортера 4. Суміш вапняного молока з піритними недогарками і сульфітно-спиртової бардою по трубі 6 через бачок 5 надходить по шлангу в змішувач 7, у якому відбувається первинне змішування. Зі змішувача 7 маса по короткій трубі надходить у другий змішувач 8, де закінчується вологе змішання. Зі змішувача 8 готова маса попадає на транспортер 9, що завантажує її у вагонетку 10. жүктеу/скачать 161.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||