1. Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва
Значення факторів зовнішнього середовища. Повітряно-газовий режим
жүктеу/скачать 379 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 19. Значення факторів зовнішнього середовища. Грунтово-поживний режим.
| 18. Значення факторів зовнішнього середовища. Повітряно-газовий режим.
Джерело кисню для дихання і вуглекислого газу для фотосинтезу - повітряне середовище. Для життєдіяльності кореневої системи і продуктивності плодових рослин велике значення має міститься в ґрунті повітря, що заповнює вільні пори. Під впливом мікробіологічних процесів в ґрунтовому повітрі вуглекислого газу міститься більше, ніж в атмосферному, а кисню - менше. З грунту через коріння рослини можуть отримати до 25% вуглекислого газу, використовуваного в процесі фотосинтезу. Для нормального росту і функціонування кореневої системи рівень вмісту кисню у ґрунтовому повітрі повинен бути не менше 10%. Слабкий вітер сприяє повітрообміну і постачання рослин вуглекислим газом. Помірний вітер, що забезпечує достатню аерацію, сприяє повноцінному запиленню рослин. Сильний вітер (більше 10 м/с) висушує грунт і рослини, завдає їм механічні пошкодження, знижує зимостійкість, викликає передчасне опадання плодів, перешкоджає руху комах і, отже, повноцінного запилення квіток. У той же час через застій повітря в насадженнях знижується забезпеченість рослин вуглекислим газом, посилюється поширення грибних хвороб, зростає негативний вплив заморозків і морозів. Створення сприятливого повітряного режиму досягають розміщенням плодових насаджень на пологих схилах, в продуваються долинах, на захищених природно і садозахищених смугами від сильних вітрів рівнинних ділянках, а також правильним внутріквартальний розміщенням дерев і формуванням крон. 19. Значення факторів зовнішнього середовища. Грунтово-поживний режим. Морфологічна будова, фізичні і хімічні властивості грунту визначають розміщення та функціонування кореневої системи, забезпеченість плодових рослин елементами мінерального живлення, водою, вуглекислотою та іншими речовинами, виробленими корінням і необхідними для росту і плодоношення. На ріст і плодоношення плодових культур негативно впливає обмеження кореневмісного шару кам'янистими або щільними глинистими підстилаючих породами, грунтовими водами і т. д. Більшу частину елементів живлення плодові культури отримують з гуму-фіксованому шару грунту, який повинен бути досить потужним, родючим, з хорошими фізичними та агрохімічними властивостями. Основні фізичні властивості грунту, що визначають її структуру повітряний, водний і тепловий режими, а також механічний склад і щільність. Ягідні культури краще ростуть і плодоносять на кислих і слабокислих грунтах, зерняткові і цитрусові - на слабокислих і нейтральних, кісточкові - на слабколужних грунтах. Надлишок карбонатів у грунті і лужна реакція сприяють переходу ряду елементів живлення у важкодоступні для рослин форми. У таких умовах плодові рослини страждають від недостат ка калію, заліза, цинку, бору та марганцю, хворіють хлорозом, Розето ністю, погано ростуть і плодоносять Всі плодові рослини успішно ростуть і плодоносять лише на незасолених грунтах. Гранично допустима концентрація солей в активному кореневмісному шарі грунту: сульфатів 2, хлоридів 0,3 мг на 100 г сухого грунту. Менш чутливі алича та айва. Низька солестійкість в інших порід по низхідній виглядає так: абрикос, груша, яблуня вишні, мигдаль, персик, черешня. жүктеу/скачать 379 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|