1 розділ предмет, структура І методологія курсу "релігієзнавство"



бет1/31
Дата16.06.2016
өлшемі1.96 Mb.
#140556
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31
Зміст

1 РОЗДІЛ ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА І МЕТОДОЛОГІЯ КУРСУ "РЕЛІГІЄЗНАВСТВО"

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА ..........................................7

ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА ..................8

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В РЕЛІГІЄЗНАВСТВІ ..........11

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА 14

2 РОЗДІЛ РЕЛІГІЯ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

ПОНЯТТЯ 1 СУТНІСТЬ РЕЛІГІЇ ........................................17

ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ .....................................................20

СОЦІАЛЬНІ, ГНОСЕОЛОГІЧНІ, ОНТОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РЕЛІГІЇ ..............................22

ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ .....................24

СТРУКТУРА РЕЛІГІЇ ............................................................ЗО

ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ ..............................................35

КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЛІГІЙ ..................................................37



3 РОЗДІЛ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЛІГІЙ СВІТУ

ПЕРВІСНІ ВІРУВАННЯ........................................................40

НАЦІОНАЛЬНІ РЕЛІГІЇ........................................................47

СВІТОВІ РЕЛІГІЇ....................................................................50

НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ, НЕОРУХИ................................51

4 РОЗДІЛ РАННІ НАЦІОНАЛЬНІ РЕЛІГІЇ

ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКА РЕЛІГІЯ........................................52

РЕЛІГІЯ НАРОДІВ ДАВНЬОГО ДВОРІЧЧЯ ....................58

РЕЛІГІЇ НАРОДІВ МАЛОЇ АЗІЇ ТА СХІДНОГО

СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я...........................................................^

ХЕТСЬКА РЕЛІГІЯ .......................................................................64

ФРИГІЙСЬКА РЕЛІГІЯ ..„.„...„...„.„......„.„„...„„...„...................65

СИРІЙСЬКО-ФІНІКІЙСЬКА РЕЛІГІЯ „...„.„...„..„.....„.„.„......67

ХАЛДЕЙСЬКА РЕЛІГІЯ .....„,„.„.„„......„„..........„.......„...„......„..68

РЕЛІГІЇ АНТИЧНОГО СВІТУ......................................„..„69

РЕЛІГІЯ. ЕЛЛАДИ ......................................................................69

ДАВНЬОРИМСЬКА РЕЛІГІЯ ...................................................78

ДАВНІ ЄВРОПЕЙСЬКІ РЕЛІГІЇ..........................................84

РЕЛІГІЯ ДАВНІХ ГЕРМАНЦІВ .„.......„.„...„....„.„..„..„.„..„.....„.84

РЕЛІГІЯ ДАВНІХ КЕЛЬТІВ ..........................................................89

РЕЛІГІЯ ДАВНІХ СЛОВ'ЯН .....„.„......„„„.„...„..„„„...,....„„......96

РЕЛІГІЇ ДОКОЛУМБОВОЇ АМЕРИКИ ..........................102

ВІРУВАННЯ ДАВНІХ МАЙЯ ................................................... 103

ВІРУВАННЯ АЦТЕКІВ .............................................................. 105

ВІРУВАННЯ ІНКІВ ................................................................... 108

РЕЛІГІЯ АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ ..................................110

ВІРУВАННЯ АВСТРАЛІЙСЬКИХ АБОРИГЕНІВ .............. ,..1 10

ВІРУВАННЯ НАРОДІВ ОКЕАНІЇ .............................................114

5 РОЗДІЛ ПІЗНІ НАЦІОНАЛЬНІ РЕЛІГІЇ

ІУДАЇЗМ ..............................................................................118

ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІУДАЇЗМУ ..........................118

ТАЛМУД - СВЯЩЕННА КНИГА ІУДАЇЗМУ .......................123

ФІЛОСОФСЬКІ Й МОРАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ІУДАЇЗМУ ....125

ІУДЕЙСЬКІ ОБРЯДИ І СВЯТА ................................................128

НАПРЯМИ, ТЕЧІЇ В ІУДАЇЗМІ ...............................................132

Реформований іудаїзм ..........................................132

Хасидизм ................................................................134

Каббала ..................................................................136

РЕЛІГІЇ ДАВНЬОЇ ІНДІЇ ..................................................138

ВЕДИЧНА РЕЛІГІЯ ..................................................................138

БРАХМАНІЗМ ..............................................................................141



індуїзм .................................................................................145

вішнуїзм ....................................................................................148

ШИВАЇЗМ .........................................................................151

сикхізм ......................................................................................156

джайнізм ..„.....„..„...........„..„.„...„..„„.........„.........„.„...„....„158

РЕЛІГІЇ ДАВНЬОГО КИТАЮ ..........................................161

КОНФУЦІАНСТВО .„..„„.....„....„......„...„.„..„„.......„...„...„.„.„.161

ДАОСИЗМ .„„„...,.„.„.„......„....„.„.„„„„..„....„.........„.„...„.„...„.164

РЕЛІГІЇ ДАВНЬОЇ ЯПОНІЇ ..............................................167

синтоїзм ..................................................................................167

ДАВНЬОІРАНСЬКІ РЕЛІГІЇ ............................................171

МІТРАЇЗМ Й АНАХІТИЗМ „..„„....„...„.„..„..„......„...........„„.„ 173

ЗОРОАСТРИЗМ .„.„.„...„....„..„.........„„.„....„..........„„.......„.„..„175

[ б РОЗДІЛ СВІТОВІ РЕЛІГІЇ

БУДДИЗМ ...........................................................................185

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ………...185

ТРИПІТАКА - СВЯЩЕННА КНИГА БУДДИЗМУ .............. 189

ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ БУДДИЗМУ ..........................190

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ БУДДИЗМУ .................197

БУДДІЙСЬКИЙ КУЛЬТ ...„.....„..„..„..„.„..„„.....„..„.„...„...„.,...200

НАПРЯМИ, ТЕЧІЇ БУДДИЗМУ ................................................202

Тхеравада ................................................................203

Хінаяна ....................................................................203

Махаяна ..................................................................204

Південний і південно-східний буддизм .............205

Далекосхідний буддизм ........................................206

Центральноазіатський буддизм ............................206

Ламаїзм .................. ...........................................206

ХРИСТИЯНСТВО .......... ............. ..............211

ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ...... 211

БІБЛІЯ — СВЯЩЕННА КНИГА ХРИСТИЯН . .214 ХРЕСТ-СВЯЩЕННИЙ ЗНАК ХРИСТИЯН .216 ХРИСТИЯНСЬКЕ ВІРОВЧЕННЯ . . 220



християнський культ 224 розкол у християнстві .238

ПРАВОСЛАВ'Я .........................................................................239

Константинопольська православна церква ........240

Александрійська православна церква ..................241

Антіохійська православна церква ........................242

Єрусалимська православна церква ......................243

Грузинська православна церква ..........................244

Сербська православна церква .............................244

Румунська православна церква ............................245

Болгарська православна церква ............................247

Кіпрська православна церква ..............................248

Елладська (Грецька) православна церква ............249

Албанська православна церква ............................250

Польська православна церква ..............................250

Чехословацька православна церква ....................251

Автокефальна православна церква в Америці ....251

Руська православна церква .................................253

ДАВНІ ВІРУВАННЯ ТА ХРИСТИЯНСТВО В УКРАЇНІ ........255

ДОХРИСТИЯНСЬКІ ВІРУВАННЯ.

УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ...„„„„....„..„......,..„.„..„.„..„„........255

ПОЧАТОК ХРИСТИЯНСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ

ЗЕМЛЯХ. ХРЕЩЕННЯ УКРАЇНИ-РУСІ .. ..........................264

МИТРОПОЛІЯ КИЇВСЬКА І ВСІЄЇ РУСІ ..............................268

УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА

ЦЕРКВА (УАПЦ) ...„..„„.„..„.........„,..„.„„..„„„....„..„...„„.„.......272

УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА „..„„.,..„.,.„280



католицизм .........................................................................292

ПРОТЕСТАНТИЗМ ....................................................................ЗОЇ

Лютеранство ..........................................................302

Кальвінізм ..............................................................303

Євангельські християни-баптисти (ЄХБ) ............305

Адвентизм ..............................................................306

П'ятидесятники ......................................................307

Єговісти ..................................................................307

ІСЛАМ ..................................................................................307

виникнення.! поширення ісламу ...........................307

КОРАН - СВЯЩЕННА КНИГА МУСУЛЬМАН ..................309

ВІРОВЧЕННЯ. ІСЛАМУ ..............................................................312

ОБРЯДИ ТА СВЯТА ІСЛАМУ ....................................................314

НАПРЯМИ, ТЕЧІЇ ІСЛАМУ ......................................................322

Сунізм ....................................................................322

Шиїзм ......................................................................327

МУСУЛЬМАНСЬКІ РЕЛІГІЙНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ .. .......338

ІСЛАМ В УКРАЇНІ ......................................................................341

7 РОЗДІЛ НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ

НЕОХРИСТИЯНСЬКІ ТЕЧІЇ, ВІРУВАННЯ НА ЗАГАЛЬНОХРИСТИЯНСЬКІЙ ОСНОВІ ........................345

РЕЛІГІЇ ОРІЄНТАЛІСТСЬКОГО НАПРЯМУ ................348

ЕЗОТЕРИЧНІ ОБ'ЄДНАННЯ ..........................................351

НЕОЯЗИЧНИЦТВО ..........................................................353

СИНТЕТИЧНІ РЕЛІГІЇ ......................................................355

САЙЄНТОЛОГІЧНІ РУХИ ................................................357

САТАНІЗМ ..........................................................................358

8 РОЗДІЛ СВОБОДА СОВІСТІ ЯК ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКА ЦІННІСТЬ

ІСТОРИЧНІ ФОРМИ КРИТИЧНОГО

РОЗГЛЯДУ РЕЛІГІЇ ............................................................361

СУТНІСТЬ СВОБОДИ СОВІСТІ Й УМОВИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ................................................................366

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ СВОБОДИ СОВІСТІ В УКРАЇНІ .........................................................................371

КОРОТКИЙ РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ СЛОВНИК ......................................Зїї

ЛІТЕРАТУРА ..........................................................................................406

1 розділ предмет, СТРУКТУРА І МЕТОДОЛОГІЯ КУРСУ "РЕЛІГІЄЗНАВСТВО"

Релігієзнавство як наука

Прагнення людини до пізнання всесвіту, суспільства, самої себе, окремих явищ і процесів світу невичерпне і вічне. Є знання, необхідні фахівцю для успішної діяль­ності в конкретній галузі, а є поняття, ідеї, теорії, факти, засвоєння яких важливе для становлення кожної людини як особистості, для формування її духовної культури Га­луззю, яка містить такі знання, є релігієзнавство. Його вивчення дає змогу пізнати, осмислити сутність понять "релігія", "віра", засвоїти історію релігій, характеристику релігійних вірувань тощо.

Релігієзнавство — гуманітарна наука, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціаль­них зв'язків з політичними, економічними, духовними сис­темами суспільства, особливості їх впливу на віруючих'.

Як галузь гуманітарного знання релігієзнавство виник­ло в Європі у другій половині XIX ст. на межі філософії, психології, соціології, антропології, етнографії, археології, мовознавства, порівняльної міфології та фольклористики, маючи своїм завданням не апологію певних релігійних догматів, а неупереджене дослідження релігій світу.

Відповідно до тогочасних норм наукових досліджень,

'Тлумачення понять подано за "Релігієзнавчим словником" (К., 1996) або в редакції, наближеній до нього.

8 Релігієзнавство ———————————————————————————

спеціалісти-релігієзнавці, спираючись на емпіричні дані, використовуючи раціональні методи їх інтерпретації, прагнули сформулювати загальні закони розвитку й функціонування науки про релігію. Це зумовило негатив­ну реакцію європейських теологів і певних наукових кіл. Несприйняття релігієзнавства як науки зводилось до того, що не можна вивчати релігію за допомогою раціональних методів, оскільки вона містить ірраціональні елементи. Крім того, порівняльний аналіз різних релігій неминуче спричинить ревізію християнських цінностей.

Проте інтерес європейської громадськості до релігіє­знавства постійно зростав. У 70-х роках XIX ст. лекції з історії та філософії релігії стали читати у найбільших університетах Англії, Голландії, Німеччини, Франції, Італії. Релігію з різних точок зору почали досліджувати філософія, психологія, соціологія, історія, правознавство, антропологія, філологія. На рубежі XIX—XX ст. у лоні релігієзнавства сформувалися відносно самостійні дис­ципліни: філософія релігії, історія релігії, психологія релігії, соціологія релігії, остаточно окреслилося коло про­блем, які вони, як і релігієзнавство загалом, досліджували. У XX ст. наукові набутки релігієзнавства стали використо­вувати не тільки світські вчені, ліберальні теологи, а й релігійні ортодокси.

Предмет і структура релігієзнавства

Предметом релігієзнавства є об'єктивні зако­номірності виникнення, становлення та розвитку релігій, їх функціонування, структура та різноманітні феномени, взаємозв'язок і взаємодія релігії з іншими галузями знань.

Предмет релігієзнавства значно ширший за його об'єкт і постійно розвивається, розростаючись за обсягом, змінюючись з плином часу. Головним для нього є вироб­лення найбільш універсальних понять і теорій науки про релігію. Внаслідок цього наукові пошуки та результати досліджень релігієзнавства активно використовують пра­вознавство, мовознавство, фольклористика, етнографія, мистецтвознавство, інші науки, які аналізують релігію під своїм кутом зору. При дослідженні релігій релігієзнавство неминуче звертається до філософсько-світоглядних пи­тань про людину, світ, суспільство, спирається на історію

—————————————————— Предмет, структура і методологія 9

природничих і суспільних наук, особливо на досягнення сучасної науково-технічної революції, на наукове тлума­чення феномена релігії.

Релігієзнавство є цілісною і водночас полідисциплі-нарною галуззю гуманітарного знання, об'єднуючи в собі низку розділів і структурних систем, серед яких — філо­софія, історія, психологія, соціологія, футурологія, фено­менологія, антропологія, культурологія та ін.

ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ

Вона охоплює стрижневі проблеми релігієзнавства, пов'язані з гносеологічними та онтологічними її чинника­ми. Вивчає основні релігійно-філософські ідеї в їх історич­ному розвитку, сукупність філософських понять, прин­ципів, які дають філософські тлумачення релігії. Її пред­ставляють різноманітні концепції, які інтерпретують релігію під кутом зору герменевтики (тлумачення тексту давніх літературних творів), феноменології, екзис-тенціоналізму, матеріалізму, прагматизму, позитивізму, лінгвістичної філософії, психоаналізу.

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ

Будучи базовою в релігієзнавстві, вона акумулює знан­ня від виникнення примітивних вірувань, первісних релігійних форм до становлення і розвитку національних і світових релігій. Відтворює минуле різних релігій в кон­кретності їх форм, накопичує і зберігає інформацію про численні релігії, що існували й існують.

Психолопя релігії

Цей підрозділ досліджує психологічні джерела ре­лігійного феномена, психологію віруючої людини. Вивчає психологічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігійних явищ, суспільну, групову та індивідуальну психології (потреби, почуття, настрої, тра­диції тощо), зміст, структуру, спрямованість цих явищ, їх місце і роль у релігійному комплексі, вплив на нерелігійні сфери життєдіяльності суспільства, груп, особистостей.



10 Релігієзнавство ——————————————————————————

СОЦІОЛОГІЯ релігії

У сфері її інтересів — релігія як соціальне явище, суспільні закономірності виникнення, розвитку і функ­ціонування релігії, її елементи і структура, місце, функції та роль в суспільній системі, вплив на інші елементи соціальної системи, специфіка зворотної дії конкретної суспільної системи на релігію, використання релігійного чинника в різних соціальних умовах.

футурологія РЕЛІГІЇ

Розглядаючи перспективи соціальних процесів, вона з'ясовує тенденції розвитку релігії у майбутньому.

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

Об'єктом її є ідеї, цілі, мотиви релігії щодо значень і змісту. Вона подає систематичний опис явищ релігії, кла­сифікує їх на основі зіставлення і порівняння.



релігійна АНТРОПОЛОГІЯ

Головне її завдання — дослідження людини в контексті релігійного світоспоглядання. Основні принципи — єдність духовного й тілесного начал у людині.



релігійна КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Враховуючи завдання й значення релігійного мис­тецтва в практиці богослужіння певних релігійних сис­тем, досліджує храмові архітектуру, скульптуру, малярст­во тощо.



географія РЕЛІГІЇ

Це — базовий гуманітарний курс релігієзнавства, який акумулює та систематизує знання про територіальну ор­ганізацію світових, регіональних релігій в історичному ас­пекті й на сучасному етапі.

————————————————— Предмет, структура і методологія 11

ВІЛЬНА ДУМКА ЩОДО РЕЛІГІЇ

Релігієзнавство вивчає походження та зміст вільної думки, закономірність її розвитку, функції в суспільстві та житті особистості, різні її прояви, історію, типи та етапи розвитку, репрезентативність її за різних епох в народній свідомості, науці, моралі, мистецтві, політиці, філософії, теології.

Методи дослідження в релігієзнавстві

При дослідженні релігії використовують найрізно­манітніші методи пізнання: загальнофілософський, соціо­логічний, спеціальний загальнонауковий, теоретичний, емпіричний. Нерідко вдаються до специфічних методів дослідження. Наприклад, у соціології релігії дають плідні результати соціологічні методи, використовувані для вив­чення релігії як певної соціальної структури, елементу суспільства, з властивими їй структурою, соціальними зв'язками, функціями. Це — вивчення документів, різно­манітних інтерв'ю, анкетування; методи первинної оброб­ки даних, групування, ранжирування, складання статис­тичних таблиць. У процесі дослідження релігії здебільшо­го вдаються до інтегрування індивідуальних методів і прийомів, що відкриває широкі пізнавальні, дослідницькі можливості.



генетичний МЕТОД

Його мета — відтворити розвиток релігії на всіх її ета­пах від початкової фази. Велику увагу приділяє пошукові, встановленню проміжних ланок в ланцюгу її еволюції. Але чим глибше занурюється дослідник в історичні пласти, тим менше фактичного матеріалу потрапляє в його розпо­рядження. В такому разі історизм виступає у формі акту­алізму (вивчення минулого через пізнання сучасності).



ІСТОРИЧНИЙ МЕТОД

Він передбачає вивчення релігійних систем у процесі їх виникнення, становлення та розвитку, а також взаємодію у цьому процесі закономірностей історії та конкретних об­ставин. Історичний метод може бути реалізований через

12 Релігієзнавство ——————————————————————————

генетичний підхід, коли дослідник послідовно вивчає всі, в тому числі й проміжні, стадії розвитку релігії.

ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ МЕТОД

Активно використовуються у релігієзнавстві й порів­няльно-історичні дослідження: порівняння різноманітних етапів розвитку однієї релігії на різних відтинках часу ^ ба­гатьох релігій, що існують одночасно, але перебувають на різних етапах розвитку, реконструкцію тенденцій розвит­ку Завдяки цьому стає доступним багатий науковий ма­теріал через зіставлення різних сторін й етапів розвитку конкретної релігії, конфесій, які існують одночасно, але перебувають на різних етапах розвитку. На основі порівняльного аналізу сформувалася спеціальна галузь дослідження — порівняльне релігієзнавство.



структурно-функціональний МЕТОД

Він спрямований на розкриття структури і функціону­вання релігій, релігійних організацій, культів тощо Виділення елементів релігійних систем, порівняння з іншими елементами і системою загалом дає змогу глибше пізнати особливості їх функціонування. Релігія в такому разі є підсистемою

СОЦІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД

Передусім він надає широкі можливості пізнання релігії як певної соціальної системи, соціальної підсисте­ми, що є об'єктом зовнішніх впливів і водночас суб'єктом впливу на різні соціальні інститути, групи, на буття людей Соціологічний аналіз розкриває механізм функціонування релігійних вірувань і вчень у різних соціальних групах віруючих, висвітлює головні тенденції розвитку релігійних ситуацій з урахуванням впливів різноманітних соціальних факторів

ТИПОЛОГІЧНИЙ МЕТОД

Використовуючи його, вдається охарактеризувати істо­ричні типи релігій, а також типи вільнодумства. За допо­могою процедур розподілу і групування об'єктів форму­ються стійкі статистичні групи ознак. Інваріантність ознак

———————————————— Предмет, структура і методологія 13

певного об'єкта є підставою для віднесення його до від­повідного типу.

каузальний метод

Сприяє пізнанню причинно-наслідкових зв'язків ви­никнення й еволюції різних релігійних явищ. Головним питанням каузального методу є "Чому релігія не може бу­ти зрозумілою через саму себе, чому вона не є сачаа хиї (причина самої себе)?" Цей метод допомагає пізнати різні релігійні та нерелігійні форми, аналізуючи відносини лю­дей в процесі їх життєдіяльності.

ФІЛОСОФСЬКО-ЛОГІЧНИЙ МЕТОД

Розглядаючи релігію як об'єкт філософських знань, соціально-духовний феномен суспільства, він досліджує процес відображення релігії у свідомості людини, форму­вання духовних цінностей, релігійних символів і понять. За такого аналізу об'єктом дослідження є не тільки сама релігія, а й природне та соціальне середовище, яке впли­ває на її формування.

Вчення про релігію поділяють на релігійні (кон­фесійні) та нерелігійні (неконфесійні); на нормативні, дескриптивні й історичні.

РЕЛІГІЙНІ (КОНФЕСІЙНІ) ВЧЕННЯ

Це передусім напрями, представлені теологами, а та­кож дослідниками, які, хоч і не є богословами, але пере­бувають на позиціях релігійного світогляду. Їх дослідження безпосередньо пов'язані з релігійними інте­ресами. Вони вважають, що в основі розуміння релігії повинна бути релігійна віра, а знання сутності релігії можливе лише для віруючої душі. Безсумнівно, особис­тий релігійний досвід дослідника стає об'єктом внутрішнього спостереження, який може дати унікаль­ний матеріал для розвитку релігієзнавчого пізнання, але результати самоспостереження вимагають теоретичної інтерпретації.

14 Релігієзнавство ————————————————————————————

НЕРЕЛІПЙНІ (НЕКОНФЕСІЙНІ) ВЧЕННЯ

Вони базуються на цілком протилежних світоглядних принципах, використовуючи досягнення науки, мають змогу успішно пізнавати різні феномени і сутність релігії. А відсутність релігійної віри заповнюється фундаменталь­ною релігієзнавчою освітою.



нормативні ДОСЛІДЖЕННЯ

Вони фокусуються навколо істинності постулатів релігії, цінностей, які вона проповідує, тощо.



дескриптивно-історичні ДОСЛІДЖЕННЯ

Їх предметом є структура релігії, її історичний розвиток та ін. Подібні дослідження не оперують оцінними суджен­нями щодо певних аспектів релігійних доктрин. Релігієзнав­ство сформувалося на основі дескриптивного підходу, тобто має тенденцію до максимально допустимої об'єктивності, тоді як дисципліни теологічного циклу характеризуються нормативним підходом до предмета. В наш час у вивченні релігії переважає саме дескриптивний підхід.




Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет