11 Ляска В. Issn 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11-52



Pdf көрінісі
бет18/31
Дата26.06.2022
өлшемі7.9 Mb.
#459486
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   31
Vid pleminnoho soiuzu do kniazivskoho udilu Buzheska volost u serednovichchi

Poloniae historica, wyd. Wojciech Kętrzyński (Kraków: Akademia Umiejętności, 1893), t. 6, 630.
170
Kodeks dyplomatyczny Księstwa Mazowieckiego, obejmujący bulle papieżów, przywileje królów
polskich i książąt mazowieckich, tudzież nadania tak korporacyj jako i osób prywatnych, wydał i
przypisami objaśnił Franciszek Piekosiński (Warszawa: W drukarni Gazety Polskiej, 1863), No 125–
126, 117–120.
171
Michał Balinski, and Tymoteusz Lipiński, Starożytna Polska pod względem historycznym,
jeograficznym, i statystycznym (Warszawa: Nakład S. Orgelbranda, 1886), t. 3, 340–341.
172
Мирон Кордуба, “Західне пограниче Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном,”
Записки Наукового товариства імені Шевченка: Праці історично-фільософічної секції 138–
140 (1925): 162.
173
 Ludwik Ehrlich, Starostwa w Halickiem w stosunku do starostwa Lwowskiego w wiekach
średnich (1350–1501) (Lwów: Nakładem Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej, 1914), 7–66.
174
Теофіл Коструба, Белз і Белзька земля від найдавніших часів до 1772 року (Нью-Йорк;
Торонто: Об’єднання надбужанців, 1989), 85–113.


35
Ляска В.
ISSN 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11–52
Анджея Янечека
175
, Ришарда Щиґела
176
та ін.), повітова система другої половини
ХIV–XV ст. у територіальному та частково юрисдикційному відношеннях
запозичена з руських часів, а отже мала тривалі та стабільні традиції існування
й була адаптована до місцевого географічного та поселенського простору. В
окресленому руслі потрібно згадати про концепцію А. Янечека, який, аналізуючи
динаміку змін поселенської структури Галичини після 1349 р., виокремив дві
площини трансформації адміністративно-територіального устрою цих земель.
Перша площина, до якої належить поділ на воєводства та землі, під впливом
політичних чинників була мінлива й не пов’язана з особливостями природного
середовища. Інший ранг територіального адміністрування, а саме поділ на повіти
(“districtus”), рівнозначні руським міським округам – волостям, фіксує
максимальну наближеність їхніх кордонів до природного середовища та давньої
структури заселення
1 7 7
. Зрештою, спроби успішних реконструкцій
адміністративно-територіального простору галицьких та волинських земель на
основі пізньосередньовічних джерел займають помітне місце в історичних
студіях М. Грушевського
178
, Т. Коструби
179
, М. Кордуби
180
та І. Крип’якевича
181
.
175
Andrzej Janeczek, Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego, 128–141; Ejsd. “Granice a procesy
osadnicze: średniowieczna Ruś Halicka w polu interferencji,” in Początki sąsiedztwa. Pogranicze
etniczne polsko–rusko–słowackie w średniowieczu, red. Michał Parczewski, Sylwester Czopek
(Rzeszów: Muzeum Okręgowe w Rzeszowie, 1996), 292–293.
176
Ryszard Szczygieł, “Od wołości do powiatu: przemiany podziałów terytorialnych Rusi
Czerwonej w ХIV–XVI wieku,” Галицько-Волинська держава, 9–11.
177
Andrzej Janeczek, “Terytoria i grody Rusi Halickiej w świetle źródel późnośredniowiecznych,”
Галицько-Волинська держава, 105–106; Ejsd. “Granice a procesy osadnicze” 292–293. На
підтвердження вказаного генетичного зв’язку між руськими волостями та повітами Польського
королывства А. Янечек висуває низку аргументів: 1) структура волостей, хоча і фіксується
вповні в польських джерелах, являє собою відразу сформовану систему, глибоко закорінену в
місцевому просторі; 2) згадки про міські округи з’являються безпосередньо після експансії
польського короля Казимира III; 3) у документах Казимира ІІІ, Владислава Опольського та
Владислава ІІ Ягайла, написаних кирилицею, міські округи означені як “волость”, що в
латиномовній термінології мала відповідник “districtus”; 4) у час після експансії Казимира, як
зрештою і в період угорської і пізніше знову польської присутності, немає відомостей, які б
засвідчували широкомасштабну територіальну реформу на теренах Галичини, для якої, зрештою,
не було ні часу, ні політичних можливостей; 5) метрика практично всіх згаданих повітових осередків
сягає руських часів, що частково підтверджують і археологічні матеріали та ін. (Andrzej Janeczek,


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   31




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет