Порушення сну
Спостерігалося значне зменшення порушення сну при дозі 300 мг/добу і 600 мг/добу в порівнянні з плацебо; р = 0,001 в обох групах,368 600 мг/добу -1,152 (-1,752 до -0,551 ), р = 0.00 04369 і р <0,0001, 300 мг/добу.370 Жодного істотного зменшення порушень сну в групах з дозами 75 і 150 мг/добу не спостерігалося.368, 369 Рівень 1 + +
Опитувальник SF-36
Даний параметр ефективності використовувався в двох роботах і визначив, що існує значне покращення в життєздатності в групах з дозами 75 мг/добу (р <0,02) і 300 мг/добу (р <0,01) в порівнянні з плацебо, тоді як в соціальному функціонуванні і відчутті фізичного болю спостерігалося значне покращення в групах з дозами 300 мг/добу (р <0,05 і р = 0,005) і 600 мг/добу (р <0,01 і р <0,0005).368 У групі 300 мг/добу в порівнянні з плацебо визначені 370 випадків поліпшення у відчутті фізичного болю, 6,87 (від 0,70 до 13,04, р = 0,0294). Жодних істотних змін в інших аспектах не виявлено. Рівень 1 + +
Загальне враження змін стану пацієнта
Спостерігалися значні покращення в сприйнятті пацієнта на 300 мг/добу і 600 мг/добу в порівнянні з групою плацебо:
• 300 мг/добу (р = 0,001, в обох дослідженнях).368,370
• 600 мг/добу (р = 0.001,368 р =0,002).370 Рівень 1 + +
Загальне клінічне враження змін
Результати показали, що клінічне сприйняття спостерігалося у пацієнтів:
• 300 мг/добу (р = 0,001 в обох дослідженнях).368,370
• 600 мг/добу (р = 0.001,368 р =0,004).370 Рівень 1 + +
Побічні ефекти і відсоток вибування
Жодної серйозної різниці в побічних ефектах і відсотку вибування між дозами препаратів і плацебо не виявлено. Побічні ефекти частіше спостерігалися в групах лікування, причому найбільш поширеними були запаморочення і сонливість.
В одному РКД372 повідомлялося про значне полегшення болю у пацієнтів, які отримували карбамазепін у порівнянні з плацебо (р <0,05). При порівнянні двох груп з точки зору здатності спати і скорочення оніміння ніякої значної різниці не виявлено. Інше РКД371 показало, що приймаючі карбамазепін зазнали більше полегшення болю в порівнянні з плацебо. Проте статистичний аналіз не проводився. Рівень 1 +
Порівняльне дослідження монотерапії карбамазепіном з комбінованим лікуванням нортриптилін-флуфеназіном373 показало, що обидва види привели до значного зниження болю і парестезії. Однак, дослідження не виявило значної різниці між двома видами лікуваннями. Рівень 1 +
В одному РКД375 з розміром вибірки 146 повідомлялося, що пацієнти, які отримували окскарбазепін, відчували значне зниження в порівнянні з вихідними показниками за середніми оцінками болю VAS в порівнянні з плацебо (р=0,0108). Дослідження також показало більшу кількість пацієнтів у групі окскарбазепіну, у яких спостерігалося поліпшення в порівнянні з вихідними показниками глобальної оцінки терапевтичного ефекту в порівнянні з плацебо (р=0,0003). Значної різниці в якості життя не виявлено. Рівень 1 +
Навпаки, інше РКД374 з розміром вибірки 347 не виявило жодної значної різниці між групою окскарбазепіну (600 мг, 1200 мг і 1800 мг) і плацебо щодо болю (шкала VAS), оцінці терапевтичної ефективності і якості життя. Рівень 1 +
У всіх п'яти дослідженнях371-375 побічні ефекти частіше спостерігалися у пацієнтів, які отримували активне лікування (карбамазепін або окскарбазепін) в порівнянні з плацебо. Найбільш поширеними побічними ефектами були запаморочення, головний біль і сонливість. Статистичний аналіз не проводився. Рівень 1 +
18.1.5 Від доказів до рекомендацій
Повідомлені докази припустили, що трициклічні препарати, дулоксетин, габапентин і прегабалін були ефективні, принаймні, у деяких пацієнтів відносно нейропатичного болю діабетичного походження. Докази включали мало порівняльних досліджень і не було запропоновано будь-яких переваг нових препаратів у порівнянні з трициклічними препаратами. Клінічний досвід підтвердив обмежену ефективність усіх препаратів у деяких пацієнтів і те, що невдалий прийом трициклічних препаратів не завжди передбачає такий же результат для інших препаратів. В таких обставинах і враховуючи, що побічні ефекти типові для всіх препаратів, Група з розробки настанови вважає, що специфічна терапія першої лінії повинна проводитися трициклічними препаратами на підставі вартості, але недостатня ефективність або серйозні побічні ефекти повинні привести до випробування нового препарату, та ,в разі побічних ефектів, випробування третього препарату. Група з розробки настанови вважає, що не слід пропонувати пацієнтам карбамазепін через взаємодію препаратів і непереносимості. Було відзначено, що взаємодії препаратів заважають спостереженню за безпекою пацієнтів.
Було відзначено, що іноді простого знеболювання достатньо для полегшення болю, і що корисно використовувати місцеві заходи, включаючи контактні матеріали або постільні речі іноді корисні. Спеціальні креми офіційно не оцінювалися, але було відзначено, що вони не застосовуються широко.
Часто у разі проблем необхідно більш цілісний підхід для розуміння, де виникли вторинні психологічні проблеми і коли необхідно подальше направлення до фахівців через відсутность реакції на стандартні методи.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Рекомендації з лікування проблем стоп, пов'язаних з цукровим діабетом 2 типу, наводиться в настанові «Цукровий діабет 2 типу: профілактика і лікування стопи».380
R113 Зробити щорічне офіційне розпитування про розвиток нейропатичних симптомів, що викликають дискомфорт.
• Обговорити причину і прогноз (включаючи можливі середньострокові ремісії) проблемних нейропатичних симптомів при наявності (маючи на увазі альтернативні діагнози).
• Узгодити відповідні терапевтичні можливості і розуміння в кожному клінічному контакті.
R114 Бути уважним до психологічних наслідків хронічної болючої діабетичної нейропатії та запропонувати психологічну підтримку відповідно до потреби пацієнта.
R115 Використовувати трициклічні антидепресанти для лікування нейропатичного болю (починати з малих доз, підвищуючи при переносимості), якщо стандартні знеболюючі заходи не допомагають, необхідно прийняти ліки до часу прояви симптомів; пояснити, що це досліджування лікування.
R116 Запропонувати спробувати дулоксетин, габапентин або прегабалін, якщо трициклічні препарати не надають ефективного полегшення болю. Вибір препарату повинен визначатися поточною ціною на ліки. Такі методи лікування необхідно зупинити, якщо максимально переносима доза препарату неефективна. Якщо побічні ефекти обмежують ефективне підвищення дози, спробувати інший препарат.
R117 Розглянути прийом опіатної аналгезії при важкому хронічному болю, незважаючи на інші методи. При відсутності полегшення болю, пов'язаного з діабетичними нейропатичними симптомами, після обговорення з пацієнтом звернутися за допомогою до місцевих фахівців з лікування хронічного болю.
R118 Якщо лікування діабетичного невропатичного болю препаратами успішне, розглянути можливість зниження дози і припинення терапії після обговорення і узгодження з пацієнтом.
R119 Якщо невропатичні симптоми адекватно не лікуються, можна обговорити:
• Причини проблеми
• Ймовірність ремісії в середньостроковій перспективі
• Роль суворого контролю рівня глюкози в крові.
Коментарі робочої групи:
В якості патогенетичної терапії призначається альфа-ліпоєва кислота у дозі 600 мг на добу внутрішньовенно №10-15 з подальшим прийомом пероральних лікарських форм до 2 місяців. Курс проводити 2-3 рази в рік.1
В якості патогенетичної терапії також призначається «Актовегін» до 2 г на добу внутрішньовенно №10 з подальшим прийомом пероральних лікарських форм до 2 місяців. Курс проводити 2-3 рази в рік.2
1. Ziegler D, Nowak H, Kempler P, Vargha P, Low PA. Treatment of symptomatic diabetic polyneuropathy with the antioxidant alpha-lipoic acid: a meta-analysis. Diabetes Medicine 2004;21(2):114–21. 2 Ziegler D, Movsesyan L, Mankovsky B, Gurieva I, Abylaiuly Z, Strokov I. Treatment of symptomatic polyneuropathy with actovegin in type 2 diabetic patients. Diabetes Care. 2009 Aug;32(8):1479-84.
|
Достарыңызбен бөлісу: |