А аберація – відхилення будови чи функції від норми. А. ока сферична

БАЛАНС – співвідношення між надходженням в організм і витратою ним певної речовини. Б. азотистий

жүктеу/скачать 0.82 Mb.

бет	2/16
Дата	13.06.2016
өлшемі	0.82 Mb.
	#132834

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16

Б

БАЛАНС – співвідношення між надходженням в організм і витратою ним певної речовини.

Б. азотистий – співвідношення кількості азоту, засвоєного з їжею та виділеного з сечею і потом;

б. а. негативний – зменшення засвоєного азоту в порівнянні з виділенням його з організму, свідчить про перевагу дисиміляції білка над його синтезом;

б. а. позитивний – збільшення засвоєного азоту порівняно з виділенням його з організму, свідчить про перевагу синтезу білка над його дисиміляцією;

б. водно-електролітний (сольовий) – різниця між кількістю води та електролітів, поглинутих з їжею, та кількістю їх, виділених з організму за той самий час;

б. енергетичний – різниця між кількістю енергії, яка надходить з їжею, та енергією, що витрачається організмом;

б. тепловий – стаціонарний стан теплообміну організму із зовнішнім середовищем, при якому не змінюється вміст тепла.

БАЛІСТОКАРДІОГРАФІЯ – метод графічної реєстрації рухів тіла людини, зумовлених скороченнями серця та рухом крові у великих судинах.

БАР'ЄР – перешкода для проникнення різних речовин, що містяться в крові, до внутрішнього середовища органа.

Б. гістогематичний – загальна назва б., розміщених між кров'ю та тканинною рідиною, які виконують захисно-регулювальну роль;

б. гематоенцефалічний – фізіологічний механізм, який вибірково регулює обмін речовин між кров'ю та ЦНС, виконує захисну функцію щодо ЦНС;

б. гематоофтальмічний – комплекс фізіологічних механізмів, які регулюють обмін між кров'ю та рідинами ока.

БАРОГНОЗІЯ – здатність визначати масу предметів і різницю в ній за допомогою органів чуття.

БАРОРЕФЛЕКС СУДИННИЙ – рефлекс із судинних барорецепторів, що змінює функцію серцево-судинної системи.

БАРОРЕЦЕПТОР – інтерорецептор, що сприймає зміну тиску в порожнистих органах та судинах.

БЕЗПЛІДНІСТЬ – нездатність зрілого організму до відтворення потомства; фізіологічна – під час дитячого та старечого віку, а також під час лактації.

БЕЗСОННЯ – розлад сну, що проявляється порушенням засипання, переривчастим, поверхневим сном або передчасним пробудженням.

БІЛІВЕРДИН – зелений пігмент, що є проміжним продуктом розпаду гемоглобіну в макрофагах печінки, селезінки та кістковому мозку; ферментативне відновлення білівердину спричинює утворення білірубіну.

БІЛІРУБІН – жовто-червоний пігмент, що утворюється при розкладанні гемоглобіну.

БІЛОК – біополімер, який є основою життєдіяльності організму; з ним пов'язані процеси обміну речовин та перетворення енергії.

Б. крові – білки, що містяться у плазмі крові, складають три основні групи: альбуміни, глобуліни та фібриноген, мають різні функції, в нормі 65-85 г/л.

БІЛЬ – психофізіологічний стан людини, що виникає внаслідок дії надмірних чи руйнівних подразників, які викликають органічні чи функціональні порушення в організмі.

Б. відображений – б., який виникає у тканинах, що не мають морфологічних змін;

б. гострий – б., який виникає раптово і швидко зростає до максимальної інтенсивності;

б. іррадіюючий – б., який передається у віддалену від місця порушення ділянку;

б. симптоматичний – б., що виникає при різних патологічних процесах в органах та тканинах у зв’язку з подразненням розміщених у них чутливих нервових закінчень;

б. таламічний – пекучий б., який поширюється на половину тіла, виникає при пошкодженні таламуса на протилежному боці.

б. фантомний – б., локалізований у хворих у зоні видаленої частини тіла.

БІОЕЛЕКТРИЧНЕ ЯВИЩЕ – процес розподілу і транспорту електричних зарядів у живому організмі, зумовлений наявністю в живих клітинах і тканинах великої кількості фіксованих та рухомих електричних зарядів.

БІОЕНЕРГЕТИКА – сукупність процесів перетворення в живому організмі, у тому числі видобування енергії із зовнішнього середовища, її акумуляція, перетворення та використання для життєдіяльності організму.

БІОЛОГІЧНО АКТИВНА ТОЧКА – точка на поверхні тіла, що є проекцією нервових елементів, закладених у тканинах та внутрішніх органах, використовується при рефлексотерапії.

БЛОКАДА – втрата функцій будь-якого органа, його частини чи системи організму.

БЛЮВАННЯ – захисний складнорефлекторний акт, який спричинює викидання вмісту шлунка назовні через рот (рідше - через ніс).

БОМБЕЗИН – поліпептидний гормон, що синтезується у травному каналі, гіпоталамусі та гіпокампі; посилює моторику шлунка і тонкої кишки, секрецію гастрину, бере участь у регуляції температури тіла, впливає на виділення гормонів гіпофізом.

БОУДИЧА СХОДИ – поступове досягнення максимальної амплітуди серцевих скорочень при послідовних подразненнях однакової сили уже виснаженого ізольованого серця.

БРАДИКАРДІЯ – уповільнення частоти серцевих скорочень (нижче 60 за 1 хв).

БРАДИКІНІН – поліпептид із групи кінінів, який утворюється внаслідок активації калікреїн-кінінової системи крові; знижує тонус судин, посилює проникність стінки капілярів, підвищує ударний об’єм шлуночків серця тощо.

БРАДИПНОЕ – зменшення частоти дихання нижче 10-12 дихальних циклів за 1 хвилину; спостерігається під час сну, після гіпервентиляції тощо.

БРАДИСИСТОЛІЯ – зменшення частоти скорочень шлуночків серця; спостерігається при зниженні активності синусного вузла, пасивному гетеротопному автоматизмі, поперечній блокаді серця тощо.

БРОНХОСПІРОГРАФІЯ – метод дослідження функціонального стану легенів чи певної їх частини шляхом реєстрації його показників за допомогою спірографа.

БУЛІМІЯ – різке посилення відчуття голоду.

БУЛЬБОГАСТРОН – гормон травного каналу, який утворюється в дванадцятипалій кишці; гальмує рухову та секреторну функції шлунка.

БУФЕРНІСТЬ – здатність крові утримувати сталість активної реакції, що забезпечується буферною системою та органами виділення.

жүктеу/скачать 0.82 Mb.

Достарыңызбен бөлісу:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16