Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш


КОКЛЯ-МОКЛЯ зырян – гöгöрвотöм функцияяса лов, олö вöр керкаын



бет23/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   62

КОКЛЯ-МОКЛЯ зырян – гöгöрвотöм функцияяса лов, олö вöр керкаын.


Быличкаын вöралысь вочаалiс вöрсаöс. Вöрса отсалiс сылы кыйсигас да тшöктiс висьтавны Кокля-моклялы, мый сылысь писö виисны. Рытнас вöралысьыс воис вöр керкаас да висьталiс вокыслы гöгöрвотöм тшöктöм йывсьыс. Друг джоджыс воссис да сэтысь бöрдöмсорöн пышйис-петiс Кокля-мокля.

Кокля-мокля нимлöн вежöртасыс ылöсас ‘ыджыд чукля кока олысь’. Нимыслöн эмöсь параллельяс коми фольклорын: чукля-мукля, чукыль-мукыль, а тшöтш и джи макля (челядь сьыланкывса персонаж). Вермас лоны, асалöма рочысь: öтл. вöлöгдаса хохла, хохла-мокря, хохла-махря – лëк лов, кодöн повзьöдлiсны челядьöс < роч мохар – вурун, тюбöй китыр, клöк, прать; хохол – юрси, вурун, тюбöй прать юр вылын; хохлик – чöрт, дявöл, пеж.



Литература: Власова 1995, Даль II 1981, Даль IV 1982, Попов 1938.

Н. Конаков
КОК ПÖЛА емваса – лëк вöчысь лов.

Кок пöла коктöммис капканö веськалiгöн. Йöзлы вöчö лëк – сiмöдö кöрт кöлуй.



Литература: Старцев 1929.

Н. Конаков
КОКТÖМ НАЗАР – Эжва катыдса комилöн фольклорса герой, прототипнас вöлi збыль морт, тун.

Коктöм Назар вермис овны ваын. Гожöмнас, кор дöзмöдчисны номъяс, сiйö узис эз керкаас, а юын либö тыын.



Литература: Сидоров 1928.

Н. Конаков
КОЛЧИМ – перым-коми топонимическöй легендаса герой (видзöд Полюд).
КОРÖСЬ быдлаын; коресь вэ.; корся уд., лл. (< коми кор).

Овмöсын ритуализируйтöмтор. Пывсян корöсь пырджык вöчöны кольтöм да кос чальястöм кыдз пуысь. Ритуалъяс вылö, магия да бурдöдчöм вылö корöсьяссö вöчöны и мукöд пуысь: пелысьысь, ловпуысь (тшыкöдöмысь подалы вердöм вылö), тусяпуысь (тшыкöдöмысь да пеж ловъясысь тшынöдöм вылö), ньывйысь да козйысь (лы висьöмъясысь пöжöм вылö) да с.в. Коми чайтöм-гöгöрвоöмъясын корöсь йитчöма роскöд лл., скр., уэ., вэ., печ., п.-к., гöликкöд вэ., изь., кудöтчанкöд, кудöччанкöд уд. да пач лыскöд, пач чышкан лыскöд.

Кыдз вир-яй, оланiн да с.в. сöстöммöдантор, корöсь йитчöма магияа сöстöммöм да ылдöс космизация идеякöд. Кыдз сотöны пачын ëг, сiдз жö и коми фольклорын сотöны лëксö петкöдлысь персонажъясöс (Ёма, Бес, Кöин сар, тун, Гундыр), кодъяс зiльöны дзебсьыны, пöртчöны гут-гагйö (лöз кодзувкотъясö, гебйö да с.в.) либö би киньясö, бусö. Текстъясас казьтывсьöны пач лыс, рос, куима корöсь, сöспу корöсь, ловпу корöсь либö öкмыс пуысь корöсь.

Корöсьöн ëна вöдитчöны öбрадъясын. Дзебан öбрадын кералöм да разьöм корöсьяс (гозъя лыд) вольсалöны горт пыдöсас, кулöмалöн юрлöсас сюялöны кыдз пу корöсьяс либö коръяс. Невеста пывсигас колльöдчö ныв вöляыскöд, кодi кылалö Войвыв саридзö ю кузя невесталöн корöсь вылын. Корöсь отсöгöн мынтöдчылiсны тшыкöдöмысь, висьöмысь, косöдлiсны вежöмаöс: вежöм кагаöс водтöдлiсны вор улö либö кык вор костö да вор пыдöсас керавлiсны кыдз корöсь либö зын корöсь, керч бадь корöсь. Тшыкöдöм, вомдзалöм челядьöс бурдöдлiсны ляк кыддзысь вöчöм корöсь отсöгöн. Мöскöс вайсигас пывсьöдлiсны купальнича корöсьöн да тшынöдлiсны тусяпуöн. Кор лэдзлiсны Ёгор лунö подаöс ывлаö, ыжъясöс да мöсъясöс воськовтöдлiсны пелысь корöсь, сöспу корöсь вомöн, медым найö вöлiны дзоньвидзаöсь.

Торъя магияа вын вöлi купальнича корöсьлöн, кодöс вöчлiсны кыдз пу (мукöддырйиыс ловпу, пелысь) росъясысь да луд выв дзоридзьясысь, тшöтш и купальнича дзоридзысь. Купальнича корöсьöн пывсьылiсны Иван лунöдзса рытö. Комияслöн вöлi некымын пöлöс гадайтчöм купальнича корöсь отсöгöн. Пывсьöм бöрас корöсьсö сатшкылiсны потшöсö: усяс кö – пывсьысьыс кувсяс, сьöдöдас – висьöм либö мöд неминуча, вежнас и косьмас – шуда олöм; Эжва кывтыдын да Сыктыв бердын сувтлiсны пывсянлань мышкöн да шыбитлiсны корöсьсö юр вомöн: пывсян саяс лэбас – олöмас лоöны вежсьöмъяс, öшъяс вевт вылас да сьöдöдас – висьöм, рöмыс оз вежсьы – дзоньвидзалун; Эжва катыдса комияс шыблавлiсны корöсьсö юö: вöяс – кулöм, берегö ваяс – вежсьöмъястöм олöм, визулыс нуас – кузь туй либö кöлысь.

Преданиеясын корöсьыс тшöкыда петкöдчö тунлöн вын видзанiнöн. Тадз, öти текст серти, сыктывса тун Шыпичаöс суöдiсны вöтчысьясыс, кор сiйö джöмдiс корöсьö; печораса Кыскаöс вермисны сöмын сэк, кор гöгöрвоисны öзтыны керкасö тунлöн корöсьнас (мукöд биыс пыр куслiс). Мойдъясын, кöнi лëк гöтыр кöсйö тöдмавны верöс-багатырыслысь (тун, Кудряш, Гундыр, Кощей) вын видзанiнсö, верöсыс перво ылöдлöмöн индö корöсь (рос, пач лыс) вылö. Сöмын кор гöтырыс мичмöдö корöсьсö вундасъясöн (сувтöдö гöрд пельöсö), багатыр висьталö збыльсö.

Комияслöн чайтöм-гöгöрвоöмъясын корöсьö вермöны роскö моз жö пöртчыны пеж ловъяс, вежöмъяс: “Еретник вермö пöртчыны корöсьö либö роскö”; “Корöсьсö вор вылад кералан и вежöмаыс вор улас пыр и пöртчас пипу чуркаö либö сэрапомö, а овлö и важ корöсьö”. Коми быличкаясын вöрса-отсасьысь йылысь либö шуда вöралысь-тун йылысь корöсьясö пöрöны кыйöм кöч тушаяс. Эжва катыдса материалъяс серти, корöсь вермö вежны мортöс, кодi кöсйис öшöдчыны, но бöр думыштiс: дасьтöм петляас колö сюйны кыдз пу корöсь. Он ко вöч тайöс, гезйыс мöдас “кыскыны” сiйö жö мортсö либö кодöскö мöдöс.

Литература: Доронин 1947, Заварин 1870, Ильина 1997, Рочев 1984, Fokos-Fuchs 1951, АЧМ.

О. Уляшев
КОСТÖ – манси öксань, перым-коми фольклорса Кудым-Ошлöн гöтыр.

Костö овлöма Яйва катыдын ыджыд гöраяс (Из) бердын батьыслöн, манси öксылöн карвылын. Мамыс тшöктöма Костöлы новлыны чужöмас мöс ку чумич, кодi дзебöма сылысь мичсö. Костöлысь збыль чужöмсö некод абу аддзылöма, весиг батьыс. Тайöс вöлi вöчöма сы могысь, медым Костö ачыс вермис бöрйыны жöникöс, а не петны верöс сайö батьыслöн тшöктöм серти. Корасьлöмаöсь унаöн, но мисьтöм чужöмсö аддзöм мысьт абу гöтрасьлöмаöсь. Скöрмöм öксы тшöктылöма найöс вины. Сöмын Кудым-Ошлы Костö восьтыштлöма збыль чужöмсö, сы вöсна мый пыр жö и радейтчöма сыö. Кудым-Ош аддзылöма вöвлытöм мичсö да абу нин сэсся вермöма öтдортчыны гöтрасьöмысь.



Литература: Ожегова 1971.

Н. Конаков
КОСТРОМА – тулыс колльöдан öбрада ворсöмын персонаж.

Тайö аслыспöлöс ворсöмсьыс ворслiсны печораса комияс Петыр лунö. Том йöз водз асывсянь вит час рытöдз сьылiсны да ворсiсны, а сэсся чукöртчисны водзвыв сëрнитчöм местаö. Сэтчö жö волiсны и мукöд йöзыс, ичöт и пöрысь. Том нывъяс да зонъяс ворсiсны кытшысь, сэсся витасысь (гозйöн котралöм). Сэккостi матыстчис нëль-ö-вит чумича зон. Найöс нимтылiсны Костромаöн. Костромаöс пуксьöдлiсны лабич вылö, а гöгöрыс сувталiсны нывъяс. Нывъяс ветлiсны кытшöн, сьылiсны да юасисны: “Ылын-ö Кострома?” Видзöдысьяс вочавидзлiсны, мый дас, дас вит либö кызь верст сайын. Нывъяс сьылiсны сэтчöдз, кытчöдз кодкö видзöдысьяс пиысь эз шу: “Со Костромаыс, локтöма, пукалö”. Сэк найö вöчлiсны кытш, медым Кострома эз вермыны пышйыны, а видзöдысьяс найöс ньöръялiсны. Кострома зiлисны мырддьыны ньöръяссö. Мырддьöм бöрас найö асьныс нöйтiсны ставнысö. Тадзи гажöдчисны час мында кымын, сэсся сьылöмсорöн разöдчылiсны. Чайтлiсны, мый тайö ворсöмнас колльöдöны тулыс, а ньöръяснас нöйтöны кöдзыд тöв.

Изьватас ворслiсны Кострома нима йöзкостса драма Трöича дырйы. Пасьтöдöм Костромалы (кутшöмкö зон вылö öшйöдлiсны турун да идзас клöкъяс) киас сетлiсны печкан да пуксьöдлiсны чурка вылö. Мукöд ворсысьыс ветлiсны сы гöгöр кытшöн да сьылiсны: “Костромушка печкö, Иван вугралö. Ылын-ö Кострома?” Друг Кострома сувтлiс да шыблавлiс вывсьыс турун-идзассö. Ставöн разi-пели пышйисны, а Кострома зiлис найöс кутны.

Позьö шуны, мый ворсöмыслысь нимсö босьтöма рочьяслысь, но ачыс ворсöмыс оригинальнöй. Рочьяс шыбитлiсны ваö идзас чучела (Костромаöс дзебöм). Либö кодöскö нывъяс пиысь бöрйылiсны Кострома пыдди, а мукöд нылыс сьылöмсорöн нулiс сiйöс пöв вылын ю дорö. Ю дорас Кострома садьмылiс и ставöн купайтчисны. Тадзи гажöдчисны Ставвежа вежонся (Трöича бöрын медводдза вежон) выльлунö либö вöскресенняö, сiдзкö, тайö пырлiс Трöича öбрадъяс циклö.



Литература: Дуркин 1926, Конаков 1993, Микушев 1970, Сахаров 1970.

Н. Конаков
КÖДЗÖМ быдлаын.

Дженьыд войвывса гожöм понда кöдзны заводитны колiс водзджык; но торъя тэрмасьны бара жö эз сетны тшöкыд сëръя кынмалöмъяс. Кöдзан кадсö бöрйигас комияс эз ёна кутчысьны календарö. Микол лун (важ стиля ода-кора 9. лун) лыддьыссьылiс шöр кöдзаöн, водз кöдзаöн вöлi Еремей лун (Иеремия пророк лун, важ стиля ода-кора 1. лун), сëр кöдзаöн – Константин сарлöн да сылöн мамлöн, Елена сараньлöн лун (важ стиля ода-кора 21. лун). Но и тайö кадпасъясыс эз вöвны бытьöн.

Кöдзтöдзыс комияс быть нуöдлiсны специальнöй öбрадъяс. Му вылö петтöдз колiс пывсьыны да сöстöма пасьтасьны. Керкаысь петтöдз кевмысьлiсны енпöвъяс водзын. Изьватас кöдзтöдзыс сëйлiсны ичöтик торйöн пайö просфора, кодöс видзлiсны Ыджыд лунсянь гöрд пельöсын енпöв дорын. Сëйлiсны и кос нянь торйöн пайö, кодöс тшöтш жö вежöдлiсны Ыджыд лунö. Кутшöмсюрö Сыктыв бердса сиктын кöдзтöдзыс колiс сëйны курöг кольк. Кольк, кыдз чужтан вын да выль, чужысь олöм символ, йитчöма христианствоöдзса на чайтöмъяскöд, кöть и сëрöнджык сiйö пырис и христианскöй öбрадъясö. Емва бердын посньöдöм просфорасö пуктылiсны и кöйдыс пиас, медым ыдждöдны кöйдысыслысь чужтан вынсö. Кутшöмсюрö сиктъясын кöдзтöдзыс вайлiсны вира вись. Начкылiсны вичкоын вежöдöм подаöс (öш, кукань, ыж), кодöс ньöблiс дзоньнас сиктыс либö öти морт.

Кöйдыссö муас шыблавтöдз корлiсны Енлысь бур няньпиян. Корлiсны отсавны и кулöм рöдвужсö. Кöдзöм бöрас изьватас гадайтлiсны няньпиян йывсьыс. Пöльяс шыблалiсны кöдзан дозмукъяснысö вывлань да видзöдiсны, кыдзи найö усясны: бок вылас – шöркодь няньпиян, кымынь – лëк, пыдöс вылас – бур. Интереснöй öбрада вöчöмъяс позис казявны пуктас кöдзигöн. Сëркни кöдзигöн нывбабаяс друг копыртчылiсны, инмöдчылiсны юрнаныс муас да шулисны: “Сет, муöй, юр кодь гырысь да гöгрöс сëркни”. А капуста пуктöм бöрын некымынысь лэдзлiсны кодöскö челядь письыс увлань юрöн муланьыс да кевмисны: “Сет, Енмöй, коньöръяслы да юысьяслы и миян мыжаяслы бур олöм”; “Быдмы, капуста, кыз кока, попаддя сiтан ыджда”.



Литература: Дукарт 1975, Конаков 1993, Сорокин 1848, Сорокин 1910/22.

Н. Конаков
КÖИН быдлаын; кöйин вэ., печ. | удм. кион ‘кöин’.

Кöин пырö коми фольклорса медся популярнöй персонажъяс лыдö. Шемöса мойдъясын Кöин сар паныдасьлö Бес либö пеж лов пыдди да петкöдчö антагонистöн-вöтчысьöн. Кöинö пöртчö мойдса герой, кодлы колö вуджны кузь туй. Кöин вайö кувсьöм геройлы ловъя да кулöм ва.

Лунвыв зыряналöн да перым-комияслöн мойдъясын пемöсъяс йылысь кöинöс нимтöны Лупша-вокöн, Лупъя-вокöн. Сiйö ошлöн, кодöс нимтöны Перша-вокöн, ичöт вокыс.

Мойдса Лупша эвфемизмкöд йитчöма, дерт жö, и коми преданиеса Лупаръялöн нимыс. Лупаръя тун вермасьлöма Перымса Стефанкöд, пöртчылöма кöинö. Кöинö вермисны пöртчыны и мукöд тунъяс, но вежöм тунъяс йылысь унджык быличкаын ëнджыкасö петкöдчö ошлöн образыс. Вежöм кöин паныдасьлö ëнджыкасö перым-коми текстъясын. Мукöддырйиыс тайö ачыс вöрса месай, вöрись. Коми быличкаясын тшöкыдакодь пасйыссьö, мый кöин – тайö вöрсалöн понйыс. Гежöда вöрсалöн понъясöн нимтöны еджыд кöинъясöс. Зырян мойдъясын кöинъясöс нимтöны Ёмалöн ыжъясöн, ошъясöс – мöсъясöн.

Зыряналöн эскöмъяс серти, тун вермис пöртны кöинъясö и кöлысясьысьясöс, эз кö кöлысьсö видзысь вежливец сiйöс торк. Зыряналöн магияа практикаын кöинлöн урпиньясыс вöлiны ошлöн гыжъяс да урпиньяс кодь жö вынаöсь. Коми вöралысьяс да кöрвидзысьяс öшöдлiсны кöин пиньсö вöняс – сiйö пö видзö тшыкöдöмысь да висьöмъясысь. Гöбöчö шыбитöм кöин урпинь отсöгöн позьö вины керка месайсö. Шуам, öти мойдын Кöин сарлысь пиньсö пуктöны узьысь геройлы морöс вылас да татшöм ногöн виöны сiйöс. Öти Эжва катыдса нывбаба-тöдысь шулöма, мый лоö кö сылöн кöин пинь, сылы нинöм оз мöрччы, сы вöсна мый сэк сiйö лоö зэв вына. Кöин бöжöн тунъяс бырöдлiсны кок туйсö, медым тшыкöдöмсö эз бергöдны на вылö. Тадз жö вöчö и мойдса Ёма вöтчысьясысь пышйигöн. Кöин сöнъяс отсöгöн зыряна накажитлiсны гусясьысьöс: пöсь рач вылö колiс кöин сöн чöвтны, таысь гусясьысьлöн киыс крукыльтчылiсны.

Быд лунъя сëрниын кöин кывйöн пинясьöны. Кöинöн нимтöны горш, лëк мортöс, кодлы веськодьöсь рöдвуж да ëрта йитöдъяс.



Литература: Климов 1990, Лыткин, Гуляев 1970, Налимов Материалы..., АЧМ.

О. Уляшев
КÖИН САР быдлаын; кöйин сар вэ. – мойдса персонаж-антагонист, вежöм кöин.

Кöин сар вöтчö чоя-вока бöрся, кодъяс вуджöны ю вомöн мамыслöн ки чышкöдысь пос кузя да пышйöны сыысь. Кöин сар пöртчö том зонмö, ылöдö чойсö, сы отсöгöн судзöдö ки чышкöдсö да вуджö ю вомöныс. Чойыс отсöгöн жö сiйö кöсйö вины воксö, кодöс видзöны кык пон: Кöин сар тшöктö чойыслы ыстыны воксö дас кык лара мельничаö, понъясыс кольöны сэнi дас кык öдзöс сайö. Кувтöдзыс вокыс кöсйö пывсьыны: ломтö пывсян куимлаысь (öкмыслаысь) чукöртöм пескöн, куим (öкмыс) пуысь чегъялö корöсь, васö вайö куим (öкмыс) юкмöсысь, ылыстö кулöмсö. Сы дорö куимысь волö кырныш да висьталö, мый понъясыслы кольöма йирны öкмыс, квайт, куим öдзöс. Понъясыс отсöгöн геройыс игналö Кöин сарöс пывсянас да сотö. Кöин сар пöртчö гагъясö, но герой чышкö найöс биас. Чойыс перйö бисьыс Кöин сарлысь пиньсö да сы отсöгöн сэсся виö воксö. Понъяс вайöны вокыслы ловъя ва. Сiйö ловзьö да лоö сарöн. Тайö сюжетыс сöмын заводитö мойдсö, дзоньнас мойдыс 3-4 сюжета. Изьватас вариантын Кöин сар пыдди петкöдчö Бес.

Зыряналöн абумойда прозаын паныдасьлö кöин месай да вежöм тун. Кöинъяс служитöны налы. Зыряналöн эмöсь эскöмъяс сы йылысь, мый тунъяс вермöны пöртны кöлысясьысьясöс кöинъясö. Перым-комияслöн эмöсь быличкаяс вежöм кöин йылысь, кодлöн оланiныс ыджыд коз пытшкын. Но Кöин сарлöн нимыс мойдъяс кындзи некöнi оз паныдасьлы.

Пеж лолöс, тунöс да мойдса антагонистöс пывсянын сотöм мотив, кор найö пöртчöны гагъясö, зэв ëна паськалöма коми фольклорын – и мойдъясын, и преданиеясын, и быличкаясын.



Литература: Климов 1990, Осипов 1989, Рочев 1991.

О. Уляшев
КÖК быдлаын.

Комияслöн эскöмъяс серти, кöклöн аслас позйыс абу сы вöсна, мый öтчыд сiйö тэчöма позсö Благöвештшенньö лунö, кор уджавны оз позь. Кöккöд йитчöма уна чайтöм-гöгöрвоöм да примета. Шуам, Эжва катыдсаяс чайтлiсны, мый сизим во мысти кöк лоö варышöн. Йöзкостса календарын öта-мöдыскöд вöлi йитчöмаöсь Микол лун (важ стиля ода-кора 9. лун) да кöкъяслöн воöмыс тулысын. Чайтлiсны, мый Микол лун водзын кöкъяс пондöны кöкны. Сэк заводитчöны кöка войяс. Шулiсны, мый кöкъяс воöны Микол лунöдз вежон водзджык. Налöн воöм серти урчитлiсны кöдза уджъяс: кöкъяс воöм кежлö кö сюыс вöлi кöдзтöм на, сiдзкö, воыс лоö лëк. Чайтлiсны, мый кöкъяс дугдылiсны кöкны Илля лунöдз (важ стиля сора 20. лун) вежон водз, кор сюыс вöлi воöма нин: “йикиöн виньдiсны”.



Позтöм кöк – зыряналöн бöрдöдчанкывъясса образ, матыссаястöгыс кольöм нывбабалöн метафора. Лирическöй сьыланкывъясын кöк – жугыльлунлöн да öткалунлöн образ.

Литература: Жилина, Сорвачëва 1971, Конаков 1993.

Н. Конаков, О. Уляшев
КÖМТÖМ МАРТЫН гижöд кывъя; Кöмтэм Мартын изьватас.

Кöмтöм Мартын – ëн морт, изьватас преданиеясса герой, овлöма Ласта сиктын (Изьва сиктсянь 12 км ылнаын), тöв и гожöм ветлöма кöмтöг. Тöвнас сы вылын тешитчöмаöсь: йи вылын ылöдлöмаöсь сëрниясöн, Кöмтöм Мартынлöн кок улас йиыс вочасöн сылöма и сiйö пидзöсöдзыс вöйöма.

Керкасö лэптiгас Кöмтöм Мартын ваялöма керъяссö кыкöн-кыкöн: вöсниджыксö пуктылöма доддяс, а кызджыксö нуöма пельпом вылас. Кор вöлыс сувтлöма шойччыны, сiйö кернас муö пыксьöмöн виччысьöма.

Предание серти, Кöмтöм Мартын öтнас канатöн вермöма кутны тыра барка (ачыс коскöдзыс вöйöма муö), катны каюкöн (ыджыд вевта пыж) ю кузя. Сëрнияс серти, Кöмтöм Мартын накажитöма ошкöс мöсъяслы дöсадитчöмысь: босьтöма ошсö шошаöдыс (пельöдыс), куимысь сунöдлöма ваö да шуöма: “Медым сэсся ни тэ, ни тэнад ëртъясыд татчö эз волыны”.

Кöмтöм Мартын нимавлöма тшöтш и вытьнас. Талун на изьватас öткодялöны сыкöд уна да дыр сëйысьöс.

Кöмтöм Мартын эз и гöтрасьлы, сы вöсна мый эз кöсйы, медым йылöмыс вöлi сыысь омöльджык, а ас сертиыс нывбабаыс эз сюр. Кöмтöм Мартынлöн чойыс (сэтшöм жö ëн) эз жö аддзы аслыс гоз, но олiс торйöн, сы вöсна мый “вичко эз сет чоя-вокалы овны öтлаын”.

Кöмтöм Мартын йылысь предание вариантъяс тöдсаöсь став изьватас комилы, а тшöтш и Тюменьса да Кола кöджса изьватаслы.

Литература: Рочев 1984.

О. Уляшев
КÖР быдлаын.

Кöр пырö нывбаба семантическöй полеö. Невеста керкаö воигöн корасьысь шулiс, мый аддзылöма кöрöс, но воштöма син водзсьыс, а кок туйыс вайöдöма татчö. Йиркап йылысь легендаын мича ныв пöрö лöз кöрö. Тöдчöны и кöрлöн шондi символика колясъяс: изьватас öткодялöны шондiсö кöра-даддякöд, мойдса герой петö муувса муюгыдысь бордъя кöр вылын да с.в. (видзöд тшöтш и йöра).



Литература: Плесовский 1968, Рочев 1984.

Н. Конаков
КÖРТ быдлаын – металл, кöрт.

Коми кöрт, удм. корт < öтувп. kërt “кöрт”; мари kürtń2; эрзя kšńi < перымöдзса *kyrtз < иран: осетин kard “пурт, сабля”; курд kērd “пурт”; авестин karäta “пурт”.

Медводз колö пасйыны кöртлысь бурдöдан да магияа тöдчанлунсö. Тадз, комияс юктöдiсны висьысьöс кöрт дозйысь. Бурдöдчигöн (тшöтш и вомидз бырöдiгöн да сьöкыда кагаасигöн) пурт дорöд висьысь вылö кисьтлiсны нимкыла ва.

Кöрт вöлi вуджöрöн пеж ловъясысь, тшыкöдöмысь да вомидзысь. Та понда пиньтöм кага дiнö пуктылiсны пурт, нянь да сов; верстьöяс (шуам, жöник да невеста) дöрöм юрйылас либö вöняс вурлiсны пыстöм ем; удораса, печораса, изьватас да Эжва катыдса комияс чайтлiсны, мый пурт мужичöйлöн коскытшас зуд да вöрпа урпинь кодь жö вуджöр; öдзöс кöсякö либö дзиръяö сатшкылiсны пыстöм ем, медым керкаö эз вермыны пырны тунъяс, либö эз вермыны петны пырöмаясыс нин. Тунöс позьö “игнавны”, тшукöдны кö вывсяньыс öкмысöд керлöн öкмысöд увъяс пурт либö пыжъян. Пеж ловъясысь видзчысьöм могысь гадайтчигöн либö бурдöдчигöн пуртöн вöчлiсны ас гöгöрыс кытш, а пуртсö тшукöдлiсны кытшыслöн йитчанiнас. Вöлiны быличкаяс сы йылысь, мый ëн тöв позьö лöньöдны, шуйга пельпом вомöн кö кимльöскивыв шыбитны тöлыслы паныд пурт либö чер. Тшöкыда тайö лоö вöрсакöд либö пеж ловкöд вочаасьöм йылысь сюжет юкöнöн. Вöрса либö пеж лов лэбö тöлöн (гумыльгаöн), а морт дойдö сiйöс шыбитöмторнас. Ён тöв позис и “керавны” черöн либö косаöн. Косаöн “ытшкылiсны” керка пытшкöс, кор кöсйисны вöтлыны куття войсаöс, висьöм либö пеж лолöс.

Комияслöн чайтöм-гöгöрвоöмъяс серти, кöрт лоö медиаторöн “тайö” да “мöдар” югыд костын. Кулöмалысь гыжсö эз тшöтшöдлыны, сы вöсна мый кöрт гыжйыс пö ковмас кулöмалы мöдар югыдас кöрт гöраö кавшасигöн. Мойда фольклорын герой (геройяс) веськалö гöрапытшса (гуранса) “мöд” сармуö сюра кöрт либö крук отсöгöн, ваувса муюгыдö – кöрт сюръя пыр. Жöниксö корсигöн ныв кисьтö куим кöрт (чугун) кöм, бырöдö куим кöрт (чугун) бедь, сëйö куим кöрт (чугун) просвира. Печораса, изьватас да Эжва катыдса комияслöн чайтöм-гöгöрвоöмъяс серти, олысьяса нюр позьö вуджны муас пурт да чер тшуклалöмöн.

Информантъяс шуöны, мый ковтöм ногöн вöдитчигöн кöрт кöлуй вайöдö неминучаöдз, а бур ногöн вöдитчигöн отсасьö. Тадз, аддзан кö ëсьладорнас тэсянь куйлысь пурт, чер, шыран да с.в., найö ваясны шуд, куйлöны кö найö ëсьладорнас тэлань – “вир кисьтны вермасны”. Медым “эз су шог”, найöс эз позь босьтны. Та понда жö пуртсö мыччылiсны воропнас водзлань. Пурт эз позь козьнавны. Колiс босьтны кöть неуна сьöмтор, медым пуртнас вöдитчан инöдсö сетны мöдлы да мед пуртыс “кывзысис” выль месайыслысь. Вöлi уна öлöм-тшöктöм пызан сайын пуртöн вöдитчöм йылысь: Эжва катыдсаяс пуртсö пуктылiсны пызан кузяланогыс, пуртсö эз позь тшукöдны пызанас либö няньö; эз позь сëйны пурт помысь, “медым не пöрны вöрпаö”. Бöръя öлöмыс йитчöма, буракö, пуртлöн ролькöд пöртчöмъясын: тун вермас пöртчыны ошкö либö кöинö, тумбыльтчас кö тшукöдöм пурта мыр вомöн либö гöгöртас мыр гöгöрыс шондi паныд. Та вöсна жö эз позь босьтны мырйö, пуö, муö да с.в. тшукöдöм пурт. Пуртöн ëна вöдитчисны тунасигöн: морт да пемöс тшыкöдöм могысь кок туй бытшлалöм, вуджöр да кок туй вундöм да с.в.

Фольклорын кöрт эпитет медтшöкыда паныдасьлö мукöд металл-эпитеткöд воча йитöдын (оппозицияын): кöрт / зарни, кöрт / ыргöн, кöрт / эзысь, кöрт / ыргöн / зарни да с.в. Кöртлöн качество сертиыс вежсьö и контекст вежöртасыс: таш кöрт ‘чугун’, уклад кöрт ‘емдон’, емдон. Тадз, таш кöрт паныдасьлö мойда сюжетын жöниксö корсьысь ныв йылысь. Таш кöрт кöм, бедь, просвира йитчöмаöсь сьöкыд да кузь туй идеякöд. Тшöкыда кöрт пасйö антагонистöс: Гундырöс (кöртысь дöрöмыс, телега, гумла), Ёмаöс (пиньясыс, крукъяс, вор, кöнi сiйö пуö гöстьяссö), эпосса Пералы паныд сувтысьыс гöгыльтчö кöрт кöлесаын. Кöрт символизируйтö вынйöр, лоö багатырлöн атрибутöн: сизим вок-багатыр картiасьöны кöрт картiöн, сëйöны кöрт вилкиöн, туйö петтöдзыс эпосса да мойдса багатыр шыблалö вывлань (нюкыльтö) 1, 3, 30, 40 пуда кöрт бедь (нöш). Та вылö видзöдтöг багатырлöн кипельыс емдонысь – ачыс кералысь шыпурт, тышöдзыс бöрйöм булат сабля да с.в.

Öбрада поэзияын невестаöс жöник котырын “доран” чеп сувтöдсьö паныд бать-мам котырса “ермöг домöдлы”. Дзебан бöрдöдчанкывъясын “кöрт кутöд” – кулöмлöн сывйыс. Гуасян да кöлысь бöрдöдчанкывъясын кöрт стын, кöрт стен символизируйтöны керкалысь зумыдлунсö, котырлысь крепыдлунсö. Нимкывъясын кöрт кыв кöрт ключ моз жö томналö неминуча, висьöмъяс, тшыкöдöм, лëк вöчöм. Перым-комияслöн кöрт кыв пасйö нимкыв. Комияслöн быдлунъя сëрниын кöрт вежöртö крепыдлун, вынйöр, зумыдлун: кöрт кичорыд руа крепыд морт, кöрт сьöлöм – чорыд сьöлöма, жаль тöдтöм морт, кöрт плеш, кöрт кымöс – асныра морт, кöрт яй, кöрт чиг – крепыд, дюж морт.



Литература: Абаев 1949, Ардзинба 1988, Климов 1990, Лыткин, Гуляев 1970, Микушев 1987, Налимов 1907, Рочев 1984, Рочев 1991, Старцев 1929, Уляшев 1993, Уляшев 1994, Уляшев, Уляшев 1997, Fokos-Fuchs 1956, Wichmann 1916, АЧМ.

О. Уляшев
КÖРТ АЙКА – Перымса Стефан йылысь преданиеса герой, Эжва катыдса вына тун.

Кыдзи и унджык коми преданиеын медводдза перымса епископлöн вермасьöм йылысь вына тунъяскöд, Кöрт Айка нимлöн эм сайöдöм топонимическöй подув, кодi гöгöрвоöдö Кöрткерöс сиктлысь нимсö. Кöрт вöлi Кöрт Айкалöн атрибутöн: сiйö новлiс кöрт паськöм да кöрт шапка, керкаыс, пыжыс, ньöввужйыс да ньöвъясыс вöлiны кöртысь; Кöрт Айкаöс эз вермыны вины, сы вöсна мый сылöн вир-яйыс вöлi кöртысь. Кöрт Айка лыкöдлiс Эжва кузя кывтысь-катысь карабъяс да пыжъяс, кодъясöс сiйö сувтöдлiс ю вомöныс нюжöдöм кöрт чепöн. Кöрт Айка вöлi медводдза дорсьысьöн, сы вöсна мый сыöдз некод эз кужлы дорны кöрт. Но сiйö вöлi минуса культурнöй геройöн, сы вöсна мый кужöмлуннас некодкöд эз юксьы.

Кöртöн вöдитчан кужöмлунъяс кындзиыс Кöрт Айка мукöд вына тунъяс моз жö ыджыдалiс и стихияяс вылын. Сылöн тшöктöм серти пемдылiсны шондi да тöлысь, луныс пöрлiс войö да мöдарö. Кöрт Айка вермис бергöдны юсö, а кос дырйи ыстыны зэр; вермис сувтöдны пыжаöс (“тун эпосын” паськыда тöдса сюжет “Чужва, сувт! – Чужва кö сувт, сiдзкö, и пыж сувт!”).

Преданиеын Перымса Стефан катöма Эжва кузя, но Кöрт Айкалöн кöрт чепыс пыкöма туйсö. Стефан чöвтöма пернапас, вартöма чепас крестöн, чепыс потöма да вöйöма. Кöрт Айка аддзöма тайöс, шуöма нимкыв, и ю веркöсыс пондöма ëна гыавны, Стефанлöн пыжыс муртса абу путкыльтчöма. Пернапас да крест отсöгöн Стефан лöньöдöма юсö да матыстчöма берегас. Кöрт Айка ыджыд черöн öвтчöмöн уськöдчöма вежöдысь вылö. Стефан тöдöма тунöс вермытöм йылысь да тшöктöма ëртъясыслы вешйыны, а ачыс матыстчöма тун дiнö да вартöма кымöсас черöн. Кöрт Айка усьöма да кулöма. Сылöн гу вылас сэсся артмöма Кöрткерöс сикт.

Перымса Стефанлöн вына тунъяскöд вермасьöм йылысь преданиеыс унакодь. Но гежöд вариантын сiйö ас кинас виö паныд сувтысьсö. Пырджык Стефан вермасьö сöмын сэтчöдз, кытчöдз тунлöн оз бырны тун вынъясыс. Та бöрын сiйöс магия отсöгöн (черöн кигуг вартöм, яйбердса вöньсö вундöм) виöны Стефанлöн ëртъясыс либö тунлöн сиктса олысьяс, кодъяс гöгöрвоöны, мый выль эскöмкöд сiйö вермасьны оз вермы.

Кöрт Айка йылысь преданиесö медводдзаысь гижисны да йöзöдiсны XIX нэм шöрын.



Литература: Доронин 1947, Лебедев 1910, Попов 1938, Рочев 1984.

Н. Конаков

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет