Љаза›стан Республикасы Білім жЩне “ылым министрлігі
жүктеу/скачать 0.87 Mb.
|
Жетісай – 2010 ж.1. Магниттік йрістіЈ суперпозиция принципі. А) Шрбір йтікзгіш магнит йрісініЈ жиындысына теЈ В) Токты йткізгіштер жЇйесініЈ магнит йрісі С) Зариятдтар йрістердіЈ жиындысына теЈ Д) Электромагнит йріс электр жЩне магнит йрістері жиындысына теЈ Е) Электромагнит йрістер электр жЩне магнит . 2.КЇш сызы›тарында т±йы› йрістердіЈ аталуы. А) љ±йынды йріс В) Магнит йріс С) Гравитатциялы› йріс Д) Электромагниттік йріс Е) Электр йрісі 3.Фуко тогы: А) Айнымалы магнит йрісіндегі т±тас йткізгіштерде пайда болатын индукциялды› ток. В) Т±ра›ты магнит йрісіндегі т±тас йткізгіштерде пайда болатын индукциялды› ток С) Тізбектегі йткізгіштердегі ток Д) Параллель йткізгіштердегі ток Е) Д±рыс жауабы жо› 4.Тізбектен йтетін токтыЈ шамасын 4 есе артырса›, тізбектегі актив кедергідегі жылу мйлшері ›анша“а йзгереді? А) 16 есе артады В) 4 есе кемиді С) 16 есе кемиді Д) 4 есе артады Е) изгермейді. 5.љайсы дене оЈ зарядталады? А) Np>Ne В) Np=Ne С) Np Д) Np Е) Np=Nn 6.Вакуумда ток тасымалдаушылар ›андай зарядтал“ан бйлшектер. А) Электрондар В) ОЈ жЩне теріс иондар С) ОЈ иондар Д) ОЈ кемтіктер Е) Теріс иондар 7.Джоуль-Ленц заЈыныЈ дифференциал теЈдеуі. А) Q=jeE2 В) Q=I2Rt С) Q=U2t/R Д) Q=I2R Е) Q=Uit 8 конденсатордыЈ сыймдылы›тары йзара теЈ бол“анда“ы тізбектей ›осыл“ан жалпы сыйымдылы› А) 2 есеге кемиді В) 2 есеге артады С) 4 есеге артады Д) 4 есеге кемиді Е) изгермейді 9.Бірдей шамада“ы сыйымдылы›ты 3 кондесаторды параллель ›ос›анда“ы жалпы сыйымдылы› А) 3 есеге артады В) 9 есеге кемиді С) 9 есеге артады Д) изгермейді Е) 3 есеге кемиді 10.Фарадей саны. А) 96500 В) 6,25*1018 С) 1,6*10-19 Д) 1,7*1011 Е) 6,02*1023 11. Шала йткізгіштердегі негізгі ток тасымалдаушылар ›андай зарядтал“ан бйлшектер. А) ОЈ кемтіктер В) ОЈ жЩне теріс иондар С) ОЈ иондар Д) Теріс иондар Е) Электрон 12.Лорец кЇшін сипаттайтын формула. А) F=qVBSinα В) F=qT
С) F=IBLSinα Д) F=ma
Е) F= 13.Магнит йрісіне енгізген заряд›а Лоренц кЇші ат›ар“ан ж±мыс. А) A=Q В) A=W*t
С) A=Fn*x Д) A=F*S
Е) Д±рыс жауабы жо›. 14.Магнит йрісі энергиясыныЈ ты“ызды“ы. А) W= В) W= С) W=μμ0n2V Д) W=μμ0 V Е) Д±рыс жауабы жо› 15.ТербелістіЈ йшу коэффициенті. А) В) Д) WL 16. Жартылай йткізгіштерде токты не тасымалдайды? А) Акцепторлар мен донорлар В) Пратондар С) Иондар Д) Электрондар Е) Теріс иондар 17. Айнымалы ток генератордыЈ ж±мысы кезінде энергияныЈ тЇрленуі А) Механикалы› энергия электр энергиясына айналады В) Химиялы› энергия электр энергиясына айтылыды. С) Механикалы› энергия ішкі энергиясына айналады. Д) Кенетикалы› энергия потенциялы› энергиясына айналады. Е) Ішкі энергия электр энергиясына айналады. 18.Зарядтарда“ы 3-10 Кл,сыйымдылы“ы 6мкф, конденсоторда“ы электр йрісініЈ энергиясын аны›тау. А) 7,5 кдж В) 7,5 дж С ) 7,5 мдж Д) 7,5 ндж Е) 7,5мкдж 19.Электр тогы бар болу шарттарына ›атысы жо› т±жырым. А) Электр тізбегінде индуктивтік катушкасыныЈ болуы В) Зарядтал“ан бйлшекке белгілі бір ба“ытта Щсер ететін кЇштіЈ болуы С) Еркін зариядтал“ан бйлшектер болуы Д) иткізгіш ±штарында потенциялдар айырмасыныЈ болуы Е) иткізгіш ішінде электр йрісініЈ болуы 20.Т±йы›тал“ан электр тізбегінде ›оз“алатын электр зарядыныЈ сырт›ы кЇштер Щсерінен жасал“ан ж±мысыныЈ заряд шамасына ›атынасы не деп аталады. А) Ток кйзіндегі ЭљК В) Тізбектегі ток кЇші С) ТізбектіЈ кернеуі Д) Жары› кЇшініЈ ішкі кедергісі Е) Жары› кйзініЈ кернеулігі 21.НЇктелік зарядтыЈ электростатикалы› йрісіне деп аталады. Е) Потенциалды›. В) Кинетикалы› С) Магниттік Д) Электромагниттік Е) љ±йынды 22.Егер йтгіштіЈ сонында кернеу 20 вольт болса 40ом кедергісі бар йткізгіште пайда болатын ›±ат ›анша“а теЈ ? А) 10 В В) 6 Дж
С) 800 В Д) 0,6 Дж Е) 100 Дж 23. Т±йы› тізбек Їшін Ом заЈын кйрсетіЈіз А) I=ε/R+r В) IR=φ+∑ε С) I=U/R Д) j=hE
Е) I=q/t 24.Айнымалы ток генератордыЈ ж±мысы кезінде энертгияныЈ тЇрленуі А) Механикалы› энергия электр энергиясына айналады В) Химиялы› энергия электр энергиясына айтылады. С)Кинетикалы› энергия потенциялды› энергиясына айтылады Д) Ішкі энергия электр энергиясына айналады Е) Д±рыс жауап жо› 25. Шала йткізгіштердегі негізгі ток тасымалдаушылар ›андай зарядтал“ан бйлшектер: А) ОЈ кемтіктер В) Электрондар С) Теріс иондар Д) ОЈ жЩне теріс иондар Е) ОЈ иондар 26. НЇктелік зарядтыЈ электр йрісініЈ кернеулігі, оныЈ зарядын жЩне ара ›ашы›ты“ын 2 есе кйбейтсек ›алай йзгереді: А) 2 есе азаяды В) 2 есе йседі С) йзгермейді Д) 4 есе йседі Е) 4 есе азаяды 27. КонденсатордыЈ кернеуін 1,2 кВдейін зарядта“ан кезде ол 24 нКл заряд алады. КонденсатордыЈ сыйымдылы“ын табыЈыз: А) 20 пФ
С) 28,8 пФ Д) 12 пФ
Е) 5 пФ 28. БатареяныЈ тогы 13 А, ал ішкі кедергісі 0,5 Ом болса, ЭљК неге теЈ: А) 6,5В + В) 13 С) 26В Д) 0,5В Е) 4,5В 29. иткізгішке 120 мкКл заряд берілді. иткізгіштіЈ бетіндегі екі нЇктеніЈ потенциялдар айырмасы неге теЈ: А) 120 мВ В) 60 мВ
С) 240 мВ Д) 30 мВ
Е) 0 В 30. Кедергілері 7 Ом, 2 Ом, 15 Ом болатын Їш йткізгіш тізбектей жал“ан“ан. ТізбектіЈ толы› кедергісі неге теЈ: А) 24 Ом В) 20 Ом С) 9 Ом Д) 15 Ом Е) 6 Ом 31. 8 В ЭљК – нен жЩне 10 м ішкі кедергіден т±ратын тізбек 3 Ом кедергіге жал“анса, тізбектіЈ сыртында“ы кернеудіЈ азаюы неге теЈ: А) 6В В) 4 В С) 2 В Д) 8 В Е) 16 В 32. Герц электромагниттік тол›ынды ›андай ›±ралдыЈ кймегімен алды: А) ашы› тербелмелі контур ар›ылы В) жабы› тербелмелі контур ар›ылы С) маятник ар›ылы Д) шек ар›ылы Е) индуктивтілі катушка ар›ылы 33.Лоренц кЇшін сипаттайтын формула: А) В)
С) Д)
Е) 34. КйлденеЈ ›имасыныЈ ауданы 3 мм2 йткізгіщтен 10 с-та, 60 мкКл заряд йтсе, токтыЈ ты“ызды“ы неге теЈ: А2 А/м2;) В)20 А/м2; С) 60 А/м2; Д) 18 А/м2; Е) 0,2 А/м2. 35. Т±йы›тал“ан электр тізбегінде ›оз“алатын электр зарядыныЈ сырт›ы кЇштер Щсерінен жасал“ан ж±мысыныЈ заряд шамасына ›атынасы не деп аталады: А) Ток кйзіндегі ЭљК. В) Тізбектегі ток кЇші. С) ТізбектіЈ кернеуі. Д) Жары› кйзініЈ кернеулігі. Е) Жары› кйзініЈ ішкі кедергісі. 36. НЇктелік зарядтыЈ электростатикалы› йрісі не деп аталады: А) Потенциалды›. В) Кинетикалы›. С) Электромагшниттік. Д) Магниттік. Е) љ±йынды. 37. ЭљК кЇштері 4,5 В болатын 2 аккумулятордыЈ ішкі кедергілері 0,25 Ом жЩне олар 4 Ом кедергімен тізбектей жал“анып т±р. М±ндай тізбектегі ток кЇші неге теЈ: А) 1 А; В) 0,5 А; С) 0,25 А; Д) 4,5 А; Е) 2 А. 38. Протон индукциясы 4 мТл біртекті магнит йрісіне 5·105 м/с жылдамды›пен магнит йрісі векторына перпендикуляр ±шып кіреді. Протон шеЈбер бойымен бір толы› айналым жаса“анда йріс ›андай ж±мыс жасайды: А) 0 Дж; В) 20 Дж; С) 40Дж; Д) 200 Дж; Е) 8 Дж. 39. Айнымалы токтыЈ теЈдеуі мына теЈдеумен берілген ТоктыЈ амплитудалы› мЩні неге теЈ: А) 0,3 А; В) 4π А; С) π/3 А; Д) 1,2 А; Е) 0,3 π А. 40. Индукция сызы“ына 300 б±рышпен орналас›ан ±зынды“ы 10см тік йткізгішке бойынан 8 А ток жЇргенде 0,2 Н кЇш Щсер етеді. Магнит йрісініЈ индукциясы ›андай: А) 0,5 Тл; В) 0,2 Тл; С)2 Тл;
Д)0,8 Тл; Е)1,2 Тл. 41. Егер йткізгіштіЈ соЈында“ы кернеу 20 В болса, 40 Ом кедергісі бар йткізгіште пайда болатын ›уат ›анша“а теЈ: А) 10 Вт; В) 800 Вт; С) 100 Дж ; Д)6Д ж; Е)0,6 Дж. 42. Вакуумда электромагниттік тол›ын ›андай жылдамды›пен таралады: А) 3·108 м/с ; В) 1000 м/с; С) 340 м/с; Д) 5 м/с; Е) 106 м/с. 43. Т±йы› тізбек Їшін Ом заЈын кйрсетіЈіз: А) В) C) Д) Е) 44. 20 мкКл зарядты кернеулігі 30В/м біртекті электр йрісінде кЇш сызы“ына перпендикуляр 2см ара ›ашы›ты››а орналастыру Їшін ›андай ж±мыс жасалу керек: А) 0 Дж; В) 30 мкДж; С) 20 мкДж; Д) 60 мкДж; Е) 120 мкДж. 45. Металдарда“ы еркін электр зарядын тасымалдаушылар. А) Электрондар В) ОЈ иондар С)Теріс иондар мен электірлер Д)Теріс иондар Е)ОЈ иондар мен электрондар 46. Рубинді лазер бір импульс кезінде тол›ын ±зынды“ы 6,6·10 болатын 3,5·10 фотон шы“арады. Импульс ±зынды“ы 10 c болса , лазердіЈ сЩуле шы“арудыЈ орташа ›уаты ( є = 6.6 ·10 Дж ·с) А)106 Вт В)10 Вт С) 0,1 В
Д)10 Вт Е)10 Вт 47. Егер рентген сЩулелерініЈ максимал жилігі 0 болса, рентген тЇтігініЈ катоды мен аноты арасында“ы потенциалдар айырмашылы“ы. А) h· /e В)e· h С) e /h
Д)e·h/ Е) е · /h 48. КонденсатордыЈ сыйымдылы“ы 2 мкф , айнымалы ток тербелісініЈ циклдік жилігі 0,5 мс болса, сыйымдылы› кедергі: А)Хс=103 Oм В) Хс=10 -9Oм С) Хс=250 Oм Д) Хс=10-3 Oм Е) Хс=4·103 Oм 49. Айнымалы ток генератордыЈ ж±мысы кезінде энергияныЈ тЇрленуі. А) Механикалы› энергия электр энергиясына айналады В)Химиалы› энергия электр энергиясына айналады. С) Кенетикалы› энергия потенциялы› энергиясы айналады Д)Механикалы› энергия ішкі энергия“а айналады Е)Ішкі энергия электр энергиясына айналады 50.Зарядтарда“ы 3·10-6 Кл, сиымдылы“ы 6 мкф , конденcаторда“ы электр йрісініЈ энергиясын аны›тау. А)0.75 Дж В) 7,5Дж С) 7,
5мк Дж Д) 7,5н Дж Е) 7,5к Дж 51. љима ауданы 0,2 мм 2 йткізгіштегі ток кЇші 1А, ал еркін электрондардыЈ концентрациясы 5·1023 м-3,осы йткізгіштегі электрондардыЈ орын ауыстырудыЈ орташа жылдамды“ы:( е= 1.6·10-19 Kл) А)62,5 м/с В) 5,24·10 -3м/с С) 3,25·10 -4м/с Д) 4,42·10 -4м/с Е) 6,30·10 5м/с 52. Электр то“ы бар болу шарттарына ›атысы жо› т±жырым. А) Электр тізбегінде индуктивтік катушкасыныЈ болуы. В)иткізгіш ±штарында потенциалдар айырмасыныЈ болуы. С) Еркін зарядтал“ан бйлшектер болды. Д)Зарядтал“ан бйлшекке белгілі бір ба“ытта Щсер ететін кЇштіЈ болуы. Е)иткізгіш ішінде электр йрісініЈ болуы 53. Кедергілері 150м жЩне 10 Ом болатын йткізгіштер йзара параллеь ›осыл“ан олардыЈ жалпы кедергісі. А) 9,3 Ом В)12 Ом
С)8 Ом Д)6 Ом
Е)25 Ом 54. Электростатик йріс энергиясы А) W = В) W = - С) W = Д) W= dv Е) W= - dv 55. Потенциал кЇш А) F= Mmg В) F= С) F= ΒIL Si n Д) F =- Е) F= -Mmg
А) В) С) Д) Е) F =- 57. изгеруші магнит йрістері пайда болуы. А)Электор йрістерініЈ йзгеруінде В)Магнит йрістерініЈ йзгеруінде С)Механикалы› тол›ын таралуына Д)Гармоник тербеліс Е) Магнит йрістерініЈ емес 58. Магнит индукция вектордыЈ а“ыны кез-келген т±йы› сыртта. А) 0- ге теЈ В) 4пр-“а теЈ С) “а теЈ Д) div - теЈ Е) - “а теЈ 59. Магнит йрістерініЈ суперпозиция принципі А)Токтар йткізгіштер жЇйесініЈ магнит йрісі Щрбір йткізгіш магнит йрістерініЈ жиындысына теЈ. В)Зарядтар йрістері жиындысына теЈ С)Электтромагнит йрістерініЈ жиындысына теЈ Д) Электромагнит йрістерініЈ электр жиындысына теЈ Е) Зарядтар йрістері 60. Ампер куштіЈ аны›тамысы А)Электр йрісініЈ заряд›а Щсер кЇші В)Магнит йрісініЈ заряд›а Щсер кЇші С)Магнит йрісініЈ то›ты йткізгішке Щсер кЇші Д)Электромагнит йрістерініЈм заряд›а Щсер кЇші Е) Электр йрісініЈ уа›ыт›а Щсер кЇші 61. Электромагнит йрістіЈ нЇктедегі заряд›а Щсер тетін кЇш А) В) С) L Д) F = I L Е) F=I 62: Элктромагнит индукция заЈы А) Т±йы› контурда магнит йзгеруініЈ йзгеруінде электор то“ы пайда болады В)Магнит йрісініЈ йзгруінеде электор йрісі пайда болады. С) Т±йы› контурда элекрт йрісініЈ йзгеруімен индукцион ток пайда болады Д)Т±йы› контурда электор йрісініЈ йзгеруінде магнит йрісі пайда болады. Е) Т±йы› контурда индукцион ток пайда болады 63. Магниттік йрістіЈ суперпозиция принципі А) Электоромагнит йріс электр жЩне магнит йрістері жиындысына теЈ В)Шрбір йткізгіш магнит йрісініЈ жиындысына теЈ С)Зарядтар йрістердіЈ жиындысына теЈ Д)Электромагнит йрістер электр жЩне магнит Е) Токты йткізгіштер жЇйсініЈ магнит йрісі 64. КЇш сызы›тарында т±йы› йрістердіЈ аталуы: А) љ±йынды йрі В) Магнит йріс. С)Электромагниттік йріс. Д)Гравитациялы› йріс. Е) Электр йрісі. 65.Скин эффект: А) т±ра›ты токтыЈ йткізгіштіЈ беткі ›абаттарында шо“ырлануы. В) электр йрісі энергиясы. С) айнымалы токтыЈ йткізгіштіЈ беткі ›абаттарында шо“ырлануы. D) магнит йрісі энергиясы. Е) д±рыс жауабы жо›.. 66. Скиндік ›абаттыЈ ›алыЈды“ы. А)
В) С)
D) Е)
67. Фуко тогы: А) т±ра›ты магнит йрісіндегі т±тас йткізгіштерде пайда болатын индукциялды› ток. В) айнымалы магнит йрісіндегі т±тас йткізгіштерде пайда болатын индукциялды› ток. С) паралель йткізгіштердегі ток. D) тізбектегі йткізгіштегі ток. Е) д±рыс жауабы жо›. 68. КернеудіЈ эффектифтік мЩні: А) В) С) D) Е)
69. Генератордан шы“атын электр энергиясын толы“ымен бас›а энергия тЇріне тЇрлендіруші кедергі: А) тізбектіЈ толы› кедергісі. В) тізбектіЈ реактив кедергісі. С) индуктивтік кедергі. D) сыйымдылы›ты кедергі. Е)актив кедергі 70. Трансформаторда“ы токты тудырушы ›±былыс: А) йзара индукция. В) фото эффект. С) йзіндік индукция. D) фото эмульсия. Е) люминисценсия 71. Электр ›оз“аушы кЇш бірлігі: А) Вольт/метр. В) Ньютон. С) Вебер. D) Ом. Е) Вольт. 72. Сыйымдылы› кедергісіндегі циклды› жиілікті 10есе арттырса. Сыйымдылы› кедергісініЈ йзгерісі: А) 10есе кемиді. В) 100есе кемиді. С) 10есе артады. D) 100есе артады. Е) 3,3есе кемиді. 73. Катушкада“ы индукция тогы 4есе арттырылса ол жердегі магнит йрісініЈ энергиясыныЈ йзгерісі: А) 16есе артады. В) 4есе кемиді. С) 10есе артады. D) 10есе кемиді. Е) 4есе артады. 74. Генри ›айсы физикалы› шаманыЈ йлшем бірлігі: А) индуктивтіліктіЈ В) электр ›оз“аушы кЇштіЈ С) сыйымдылы›тыЈ D) магнит а“ыныЈ Е) кедергініЈ. 75. Кюри нЇктесі: А) судыЈ Їштік нЇктесі. В) заттардыЈ электрлену нЇктесі. С) заттардыЈ электрлену ›асиеттерін жо“алту нЇктесі. D) барлы“ы д±рыс. 76. Лармор прецессиясы: А) магнит йрісіне орналас›ан атомныЈ электронына йріс тарапынан беретін ›осымша айнымалы ›оз“алыс›а айтыылады. В) электр йрісіне орналас›ан атомныЈ электронына йріс тарапынан беретін ›осымша айналмалы ›оз“алыс›а айтылады. С) электронныЈ орбиталы› ›оз“алысына айтылады. D) элементар токтардыЈ магниттік моментіне айтылады. Е) барлы“ы д±рыс емес. 77. Бор магнитоны: А) В)
С) D)
Е) 78.ЭлектронныЈ меншікті механикалы› моменті: А) В)
С) D)
Е) 79.ЭлектроныЈ айналмалы ›оз“алысына байланысты механикалы› моменті: А) В) С) D)
Е) 80.Сутегі атомыныЈ магниттік моменті: А) В) С) D) Е) 81. Гиромагниттік ›атынас: А) В) С) D) Е)д±рыс жауабы жо› 82. Тогы бар т±йы› контур“а Щсер ететін кЇш моменті: А) В)
С) В)
Е) 83. Магниттік моментке Щсер ететін кЇш моменті: А) В) С) д) Е) 84. Тербелмелі контурда“ы конденсатор пластиналары арасында“ы A)20 c B)0.02c
C)0.0002c D)0.2c E)0.002c 85.Осы контурда“ы индуктивтілік. A)2Гн
B)20 Гн C)0.2 Гн
D)0.02 Гн E)200 Гн
86. °зынды“ы 0,4м йткізгіш индукциясы В=0,5Тл магнит йрісіндегі Э.љ.К 2В бол“анда“ы ›оз“алыста“ы йткізгіштіЈ жылдамды“ы: А)0,4 м/с: В) 100м/с; С)0,1 м/с; D)0,01 м/с; Е)1 м/с;
87. изегі магниттік материалдан жасалма“ан соленоидтыЈ орамдар саны 1200, одан йтетін ток кЇші 4А, магнит а“ыны 6мк Вб бол“анда“ы соленоидтыЈ индуктивтілігі А) 1,810-3 Гн B)1800 Гн C)1,8 Гн
D)1,810-2 Гн E) 180Гн
88. Осы соленоидтыЈ магнит йрісі энергиясы А)2,8 *10-2 Дж В)1,44·10-2Дж С) 1,44·10-3Дж D)1,440Дж Е)0,14Дж
89. Холл т±ра›тысы йрнегі А) В) С) D) E) 90.Диаметр 10м бол“ан соленоидтыЈ бір орамыныЈ ±зынды“ы А)3,14м
В)314м С)314 Ом
D)31,4м Ом E)0,314м
91. неше ньютон“а теЈ А) 2Н
В)2,7·10-5Н С)2·10-8Н D) 2·10-7Н E)20H
А) В) С) D) Е) 93.ДйЈгелек токтыЈ магнит йрісі кернеулігініЈ индукциясы А) В) С) D) Е) 94. Меншікті электр йткізгіштік йрнегі А) В) С) D) Е) 95. Жазы› конденсатордыЈ электр сыйымдылы“ы А) В) С) D) Е) 96.ШардыЈ электр сыйымдылы“ы А) В)
D) E) 97. ПотенциалдыЈ йлшем бірлігі: А) В В)А
С)Гн D)Tл
Е)Ом 98. Электр сыйымдылы›тары 10мкф бол“ан 10 конденсаторлардыбір-бірімен параллель жал“а“анда“ы жалпы сыйымдылы“ы А)100мкф В)0,01мкф С)1мкф D)0,1мкф
Е)0,001мкф 99. Оларды тізбектеп жал“а“анда“ы жалпы сыйымдылы“ы А) 1мкф В)0,01мкф С) 100мкф D)0,1мкф
Е)0,001мкф 100.Кедергілері 10 Ом бол“ан кедергілерді параллель жал“а“анда“ы жалпы кедергі А)1 Ом
В)100 Ом С)0,1 Ом
D)0,01 Ом Е)0,001 Ом 101. Шала йткізгіштердегі негізгі ток тасымалдаушылар ›андай зарядтал“ан бйлшектер: А) ОЈ кемтіктер В) Электрондар С) Теріс иондар Д) ОЈ жЩне теріс иондар Е) ОЈ иондар 102. НЇктелік зарядтыЈ электр йрісініЈ кернеулігі, оныЈ зарядын жЩне ара ›ашы›ты“ын 2 есе кйбейтсек ›алай йзгереді: А) йзгермейді В) 2 есе азаяды С) 2 есе йседі Д) 4 есе йседі Е) 4 есе азаяды 103. КонденсатордыЈ кернеуін 1,2 кВдейін зарядта“ан кезде ол 24 нКл заряд алады. КонденсатордыЈ сыйымдылы“ын табыЈыз: А) 20 пФ В) 24 пФ С) 28,8 пФ Д) 12 пФ Е) 5 пФ
104. БатареяныЈ тогы 13 А, ал ішкі кедергісі 0,5 Ом болса, ЭљК неге теЈ: А) 6,5В
В) 13 В С) 26В
Д) 0,5В Е) 4,5В
105. иткізгішке 120 мкКл заряд берілді. иткізгіштіЈ бетіндегі екі нЇктеніЈ потенциялдар айырмасы неге теЈ: А) 120 мВ В) 60 мВ С) 240 мВ Д) 30 мВ Е) 0 В
106. Кедергілері 7 Ом, 2 Ом, 15 Ом болатын Їш йткізгіш тізбектей жал“ан“ан. ТізбектіЈ толы› кедергісі неге теЈ: А) 24 Ом В) 20 Ом С) 9 Ом
Д) 15 Ом Е) 6 Ом
107. 8 В ЭљК – нен жЩне 1 0м ішкі кедергіден т±ратын тізбек 3 Ом кедергіге жал“анса, тізбектіЈ сыртында“ы кернеудіЈ азаюы неге теЈ: А) 6В
В) 4 В С) 2 В
Д) 8 В Е) 16 В
108. Герц электромагниттік тол›ынды ›андай ›±ралдыЈ кймегімен алды: А) ашы› тербелмелі контур ар›ылы В) жабы› тербелмелі контур ар›ылы С) маятник ар›ылы Д) шек ар›ылы Е) индуктивтілі катушка ар›ылы 109.Лоренц кЇшін сипаттайтын формула: А)
В) С) Д) Е)
1 10. КйлденеЈ ›имасыныЈ ауданы 3 мм2 йткізгіщтен 10 с-та, 60 мкКл заряд йтсе, токтыЈ ты“ызды“ы неге теЈ: А) 2 А/м2; В)20 А/м2; С) 60 А/м2; Д) 18 А/м2; Е) 0,2 А/м2. 111. Т±йы›тал“ан электр тізбегінде ›оз“алатын электр зарядыныЈ сырт›ы кЇштер Щсерінен жасал“ан ж±мысыныЈ заряд шамасына ›атынасы не деп аталады: А) Ток кйзіндегі ЭљК. В) Тізбектегі ток кЇші. С) ТізбектіЈ кернеуі. Д) Жары› кйзініЈ кернеулігі. Е) Жары› кйзініЈ ішкі кедергісі. 112. НЇктелік зарядтыЈ электростатикалы› йрісі не деп аталады: жүктеу/скачать 0.87 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|