Байка як жанр літератури та її особливості. Езоп



Дата04.07.2016
өлшемі105.65 Kb.
#177997




Тема: Байка як жанр літератури та її особливості. Езоп (VI ст. до н.е.)

Мета: ознайомити учнів з розвитком жанру байки у світовій літературі, розкрити особливості побудови байки, допомогти засвоїти значення термінів „байка”, „мораль”, „алегорія”, „езопова мова”; ознайомити з творчістю давньогрецького байкаря Езопа;

розвивати вміння слухати текст, виразно читати, аналізувати його, визначати особливості байки;

виховувати в учнів високі моральні якості.
Сміючись він говорить правду....

Античний афоризм
Завдання психосоціального розвитку: розвивати словесну і образну пам’ять, тренувати логічне мислення, викликати уяву як механізм творчості, стимулювати самостійні пошукові дії; впливати на формування зваженої оцінки на процес становлення загальнолюдських цінностей.

Передбачувані результати навчального заняття

Знати: особливості побудови байки, головні жанрові ознаки: повчальний зміст, мораль та інше, визначення теоретичних понять „байка”, „алегорія”, „езопова мова”.

Цінувати: позитивну взаємозалежність у групі, взаємодію підтримки пліч-о-пліч, індивідуальну відповідальність, уміння спільно працювати в малій групі, загальнолюдські уявлення про моральні закони життя, зважену оцінку до визначення національної і загальнолюдської діяльності байкаря Езопа.

Нормувати: основні поняття розділу у вигляді конспекту, схеми

Вміти: розрізняти особливості побудови байки, визначати теоретичні поняття, висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються у вивчених байках

Обладнання: виставка книг, репродукція картини Д. Веласкеса „Езоп”, підручники із зарубіжної літератури під редакцією Н. Півнюк, О. Чепурно, Н. Гребницької для 6 класу, робочі зошити, маркери.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (за технологією кооперованого навчання)

Методи навчання: монологічний,

демонстративний,

діалогічний,

евристичний,

пошуковий

Методи викладання: інформаційно-повідомляючий,

пояснювальний,

стимулюючий,

інструктивний,

графіті

„Мозковий штурм” в конвертах,



віртуальна схематизація

Способи організації навчальної діяльності: індивідуальний,

фронтальний,

груповий
Зміст уроку

І. Етап орієнтації

1. Пред’явлення структурно-часової моделі

Слово вчителя

Друзі, ми розпочинаємо роботу над новою темою „Байка в світовій літературі”. На її вивчення виділяється 4 години. Детальна робота над цією темою допоможе вам прослідкувати як розвивався цей жанр у світовій літературі, визначити загальнолюдські цінності і вартості. Дасть можливість порівняти структуру, сюжети байок різних авторів. Знання, отримані вами на уроках дадуть можливість краще пізнати закони життя людей, народної мудрості.


2. Актуалізація чуттєвого життєвого досвіду учнів

Бесіда

Діти, чи часто в вашому житті вас повчали, читали моралі?

Хто і в якій формі читав мораль?

Якщо мораль читали батьки, вчителі, то аналізували безпосередньо вашу поведінку чи можливо наводили приклади із власного досвіду, літератури?



Слово вчителя.

Тож сьогодні на уроці ми будемо вивчати твори, що мають мораль, повчають нас.


ІІ. Етап визначення мети і завдання.

Оголошення теми і завдання.

Слово вчителя.

Отже, тема уроку „Байка як жанр літератури та її особливості. Езоп”. Ми ознайомимося з розвитком байки у світовій літературі, визначимо особливості побудови байки, її жанровими ознаками, познайомимося з теоретичними поняттями „байка”, „алегорія”, „езопова мова”, познайомимося з творчістю Езопа, визначимо алегоричний та повчальний зміст його байок.


ІІІ. Етап проектування, залучення учнів до планування наступної діяльності через попередню роботу.

Колективне складання плану навчальної діяльності на уроці.

Мозковий штурм” в конверті

Помічник вчителя підходить до кожного учня з конвертом, в який діти вкидають аркуші з побажаннями: „Щоб ознайомитися з байкою мені треба...”

Діставши картки з побажаннями складаємо колективний план роботи.



План роботи

1. Знайомство з історією виникнення байки.

2. Байка як літературний жанр, її особливості.

3. Життєвий і творчий шлях Езопа.

4. Байки Езопа.
Визначення очікуваних результатів.

Слово вчителя.

На попередніх уроках ми вивчали давньогрецькі міфи, що є перлинами світової культури, які не втратили чистоти, актуальності до цього часу. Сьогодні будемо говорити про байку, яка є ровесницею міфів. Як і в міфах, так і в байці люди намагалися знайти своє місце у світі, виробити норми поведінки, пізнати світ і себе. Так виникають байки.



Перспективне завдання.

Діти, в ході уроку ви повинні самостійно дати визначення байки.


IV. Етап організації виконання плану діяльності концепції учнів.
1. Виразне читання байки Езопа „Крук і Лисиця”.

2. Розкриття сутності окремих елементів з теорії літератури.

Бесіда.

1. Якою мовою написаний твір: прозовою чи віршованою?

2. Назвіть героїв, хто вони?

3. Який за обсягом цей твір?

4. Із скількох частин складається твір?

5. Що казкового спостерігаємо в творі? (Тварини розмовляють)

6. Чи повчає нас цей твір, якщо повчає, то чому?

Пошуково-дослідницька робота.

Слово вчителя.

Уявіть себе в ролі науковця-дослідника.

Необхідно з’ясувати: де ж та відмінність байки від поетичних творів. Що є в байці таке, чого не зустрінете в інших творах? Порівняйте байку з віршем Дж. Байрона „Прометей”.

Виразне читання вірша.

У тому твій небесний гріх,

Що людям зменшив ти страждання,

Що світлом розуму й пізнання

На боротьбу озброїв їх?

Хай доля зла тебе скувала,

Та виклик твій, борня зухвала,

Завзяття вогненне твоє,

Твій гордий дух і непокора,

Що їх і небо не поборе,

Для смертних прикладом стає.

Узагальнення учнів, підведення підсумку пошуково-дослідницької роботи.

За допомогою методу „Мозковий штурм” діти роблять висновок, що байка має повчальний зміст, це прозовий твір, складається із двох частин: оповідної (розповідь) і повчальної (мораль) і дають визначення байки (байка – невеликий прозовий твір повчального змісту, героями якого є тварини, рослини, предмети).



Розкриття сутності окремих елементів з теорії літератури.

Робота з підручником. (с. 41)

Словникова робота (запис в зошити).

Байка – один з різновидів ліро-епічного жанру: невеликий прозовий або віршований твір повчального змісту, героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети.

Персоніфікація (уособлення) – художній прийом перенесення властивостей людей на тварин, рослин, предмети.

Алегорія (від грецького „інакомовлення”) – це відображення одного предмета через інший.

Езопова мова – маскований засіб думок із натяками, недомовками задля уникнення будь-яких заборон.

Лекція вчителя.

Основоположником байки вважають Езопа, представника Давньої Греції VI – V ст. до н. е. Байка поширилася в інших країнах. Слід назвати відомих байкарів: римлянина Федра Латинського, француза Жана де Лафонтена, італійця Леонардо да Вінчі, поляка І. Красицького, росіянина І. Крилова.

В Україні байка відома з ХІІІ ст. Ці твори писали Г. Сковорода, П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, Є. Гребінка, Л. Глібов, Б. Грінченко, П. Глазовий та інші.

Теми байок, про які йшла мова в VI ст. до н. е., продовжують хвилювати літературних нащадків інших століть.

Якою ж мудрою і цікавою мала бути людина, що започаткувала такі важливі теми в байкарському літературному жанрі, творчість якої до цього часу є джерелом натхнення не тільки для байкарів, а й для кожної освіченої людини. Саме Езопа прийнято вважати родоначальником байки. Хто ж такий Езоп? Познайомимося з ним ближче. (Експонується репродукція картини Д. Веласкеса „Езоп”).

Перед вами репродукція портрета Д. Веласкеса „Езоп”, відомого іспанського художника XVII ст. Езоп постає перед нами людиною спокійною, врівноваженою, незалежною. Він задумливий, спокоєм світяться його очі. Може він обдумує сюжет нової байки? А може, просто втомився.

Жодних достовірних відомостей про Езопа немає. Зате багато переказів, легенд про життя цього мудрого співця, якому належать 400, а може 650 байок. З усіх біографічних версій випливає найважливіша думка: це був народний поет, мислитель і наставник, мораліст. Його твори приваблювали людей мудрістю і лагідністю. Природа не наділила його вродою: Езоп був кривий і горбатий, та мав неоціненний скарб – розум. Він був рабом, але рабом з вільною душею. Сприймав життя таким, яким воно було, та завжди мав гідність і вмів постояти за себе. За легендою відомо також, що Езоп був звільнений з рабства. За іншою легендою цар Крез відправив Езопа у місто Дельфи. Там байкар повинен був принести пожертву богу Аполлону у величному храмі, але дельфійські жреці непомітно вкинули між речі Езопа золотий кубок Аполлона, звинувативши в крадіжці, засудили і скинули з високої скелі в безодню. Причиною вбивства вважають ненависть дельфійців, котрим він дорікав за те, що вони не працюють, а живуть за рахунок пожертв, які зі всієї Греції приносять богові Аполлонові. Ображені жерці організували вбивство.

Місцем же народження Езопа називають кілька міст, але більшість джерел вказує на області Фракії та Фрігії. У переказах Езоп виступає як ідеальний поет, мислитель, батько-мораліст. Народ обдарував його найкращими рисами: благородством, розумом, любов’ю до простої людини.




Ознайомлення учнів з типовими завданнями та способами їх розв’язання.

Інструктаж.

Прочитати твір, визначити жанр і довести свою думку за питаннями:

1. Який за обсягом твір, прозовий чи віршований?

2. Хто є головними персонажами?

3. Яка структура байки?

4. Який прийом використовує автор, щоб розкрити характери героїв?

5. Чому повчає?

6. Який за жанром цей твір? (байка)


Пошуково-дослідницька робота.

Простежте за мовою персонажів.



    • Які слова вживає Езоп для характеристики мови персонажів? (Вживає дієслова. Вовк – став звинувачувати, зауважив, сказав. Ягня – відповіло.

    • Як репліки героїв допомагають розкрити характер їхніх вчинків. (Ягня боязливе, Вовк сильний, шукає привид, щоб звинуватити Ягня.)

    • Чи був привід для суперечки? (Ні. Ягня нічого поганого не чинило, стояло внизу. Вовкові ж хотілося їсти. Суперечка створена штучно.)

    • Який фінал твору? (Трагічний.)

    • Чим зумовлений трагізм? (Вчинком Вовка.)

    • В яких словах криється мораль?

    • В чому полягає алегорія твору?

    • З якою метою автор використовує цей прийом? (В образах тварин автор змальовує людей. Вовк уособлює володаря, поводить себе нахабно, знаючи, що сила на його боці. Ягня уособлює людину безправну, підневільну. Прийом алегорії надає можливість розповісти людям про їхні вади.)

    • У чому викривальна суть байки? (Езоп викриває кривдників, співчуває беззахисним людям.)


Закріплення основних способів розв’язання завдань.
Робота в кооперованих групах.

Метод „Графіті”

Учні на аркушах кольоровими маркерами, відповідаючи на питання, які отримує кожен учасник групи, доводять, що твори є байками і вказують на риси, людські вади, викриті у творі.



Інструктаж.

Самостійно читають байки „Мурашки і Цикада” (І, ІІ групи), „Хліборобові діти” (ІІІ, ІV групи)



Питання для кожного учасника групи.

  1. Який за обсягом твір, прозовий чи віршований?

  2. Хто є головними персонажами?

  3. Яка структура байки?

  4. Який прийом використовує автор, щоб розкрити характери героїв?

  5. Чому повчає?

  6. Який за жанром цей твір?

  7. Які людські вади викриває?


Групова обробка результатів.

Члени групи оцінюють, наскільки ефективно працювали над розв’язанням завдання.



Робота з епіграфом.

  • Як ви розумієте зміст вислову „Сміючись він говорить правду...” (В байках показані різні недоречності в житті, розкривається людська поведінка, викриваються негативні риси людського характеру. Байка висміює людські недоліки і дійсно говорить правду.)


Узагальнення накопичених учнями знань шляхом позитивно-творчого осмислення пошукової діяльності.
Робота в кооперованих групах по складанню віртуальної схеми.

(Кожна група різнокольоровими маркерами на аркуші паперу креслить візуальну схему байки за алгоритмом: в центрі позначають тему, додаткову інформацію подають у вигляді хмаринок, кілець, стрілок)

Наприклад,





Групова обробка результатів

Кожна група аналізує свою схему. Після цього всі схеми вивішуються на дошці і порівнюються. Учні роблять висновки.


Оцінювання діяльності кооперативних груп та їх членів.
Робота з висловом

О. Потебня сказав, що байка є одним із засобів пізнання життєвих відносин, характеру Людини, усього, що стосується морального боку життя людини. Чому вчений говорить тільки про людину, а в байках бачимо й інших персонажів?

(Висновок: в образах тварин, птахів, предметів змальовуються моральні якості людини. Про це говориться не прямо, а умовно, замасковано за допомогою натяків, іронії)

Коментування різнорівневого домашнього завдання:

1. Опрацювати статтю підручника на с. 40-45.

2. Групі „Байкарів” виразно читати байку Езопа „Хліборобові діти”, проаналізувати її.

3. Групі „Дослідників” порівняти байки Езопа, визначити спільні риси.

4. Записати в зошити у вигляді таблиці персоніфікованих звірів.

Індивідуальне завдання:

Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Жана де Лафонтена.

Яценко Людмила Олександрівна

учитель російської мови та зарубіжної літератури, старший вчитель

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8



Охтирської міської ради

Сумської області

Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет