Лiтературознавчих
жүктеу/скачать 1.44 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Етю д , або Сту дія, або Образо к, або Шкіц (ескі з)
| Епі фора (грец. epiphora – перенесення, повторення) –
стилістична фігура, протилежна анафорі, яка утворюється повтором окремих слів або словосполучень на кінці суміжних мовних одиниць. Н-д: А н д р і ї в с ь к и й у з в і з А тут же думно йшов Сковорода, Й Тарасова між гір лунка хода, І Леся прозирала хвиль міраж… Чи ваш цей Київ? І Дніпро – чи ваш? ………………………………………… Бо ж Лисенко гримів тут – гімн кував, І Леонтович небу щедрував, І сотні кобзарів – луна за кряж… Ох, ваш цей Київ, і узвіз цей – ваш. (В. Коломієць). Е пос (грец. epos – слово, оповідання) – різновид літературного роду, що оповідає про події, людину, її долю. Виникає Е. у фольклорі (казка, епопея, історико-героїчні пісні, билини). До ХVIII ст. Е. був головним жанром літератури. Види Е.: епопея, поема, роман, повість, оповідання, новела, нарис. У сучасному літературознавстві Е. використовується на позначення літературних творів, основною особливістю яких є оповідальний виклад. Етю д, або Сту дія, або Образо к, або Шкіц (ескі з) (франц. etude – вправа) – невеликий за обсягом, переважно безсю- жетний твір настроєвого характеру, у якому автор подає конкретну картину, фіксує певний момент, вихоплений із життя, частіше відтворює внутрішній стан людини, нерідко суголосний пейзажу («Цвіт яблуні», «Невідомий» М. Коцюбинського, «Дорога» В. Стефаника, «Три зозулі з поклоном» Гр. Тютюнника). жүктеу/скачать 1.44 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|