Індивідуальні відмінності уваги

Психологія уваги

 

10 

 

які не вміють зосереджено працювати. Розсіяність деяких учнів є однією 

із  головних  причин  того,  що  вони  не  засвоюють  знань  на  уроці. 

Справедливим  є  образний  вислів:  «Увага  –  це  різець  пам’яті:  чим  він 

гостріший  –  тим  глибший  слід».  Одна  із  причин  такої  розсіяності  – 

надлишок  різноманітних,  але  при  цьому  неглибоких  інтересів.  Така 

людина  може  за  все  братися,  всім  захоплюватись,  але  ні  на  чому  не 

зосереджуватись.  Розсіяність  часом  виявляється  причиною,  як 

виробничих аварій, лікарських помилок, так і транспортних пригод. 

2)  Неуважність  внаслідок  звикання  (що  має  місце  при  монотонії). 

Орієнтовний  рефлекс  згашається  при  багатократному  повторенні  того 

самого  стимулу.  Наприклад,  якщо  вчитель  кілька  раз  читає  той  самий 

текст, то учні стають неуважними. 

3)  Неуважність  як  аферентне  згасання  –  внаслідок  глибокої 

байдужості до сенсорного стимулу. 

4)  Неуважність  внаслідок  глибокого  зосередження  на  іншому 

психічному  змісті,  коли відбувається  звуження  поля  уваги.  Людина,  що 

глибоко  стурбована  чимось  (наприклад,  станом  здоров’я),  може  стати 

неуважною  до  того,  що  її  звичайно  цікавило.  Така  неуважність  може 

супроводжуватись  нездатністю  до  тривалого  зосередження  на  будь-

якому  виді  діяльності  (наприклад,  при  охопленості  горем,  любов’ю  і 

т.п.). 

Зокрема, 

можлива 

розсіяність 

як 

однобічна 

сенсова 

зосередженість. Вона виражається у тому, що людина не помічає того, 

що  з  її  точки  зору  є  неважливим.  Бувають  вчені,  настільки  поглинені 

своїми працями, що перестають помічати «дрібниці життя», і тому деякі 

їхні  вчинки  сприймаються  оточуючими,  як  дивацтва.  Така  розсіяність 

виступає як інша сторона зосередженості. 

Порушення  уваги  у  дітей  може  бути  наслідком  синдрому 

мінімальної дисфункції мозку (МДМ). В структуру синдрому входить не 

лише порушення уваги, але і гіперактивність та імпульсивність: 

а)  порушення  уваги  проявляються,  як  труднощі  у  зосередженні 

уваги,  особливо  на  деталях  або  у  скоєнні  «легковажних»  помилок  у 

навчанні  та  при  виконанні  інших  видів  діяльності.  Крім  того, 

виявляються: нездатність слухати співбесідника; неможливість слідувати 

вказівкам, виконувати домашню роботу та свої обов’язки; часте ухилення 

чи  неохоче  виконання  завдань,  які  вимагають  тривалих  розумових 

зусиль; часта забудькуватість у повсякденних справах;  

б)  гіперактивність  виявляється  у  наступному:  часті  неспокійні 

рухи рук, ніг або непосидючість; намагання полишити своє місце в класі 

Психологія уваги

 

11 

 

чи інших ситуаціях, що вимагають посидючості; часті метушливі дії, які 

не  відповідають  ситуації;  часто  неможливість  спокійно  грати  чи 

проводити  своє  дозвілля;  часте  перебування  в  русі  чи  в  «заведеному 

стані»; прагнення часто і багато говорити;  

в) імпульсивність проявляється у вигляді частих проявів готовності 

відповідати  на  питання,  не  дослухавши  його;  частому  нетерпінні  при 

очікуванні  своєї  черги;  частому  прагненні  перебивати  або  втручатись  у 

ситуацію (розмови чи ігри) (М. И. Лохов и др., 2008).  

жүктеу/скачать 454.02 Kb.

Достарыңызбен бөлісу: