Підручник
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| між працівником і роботодавцем з приводу реалізації першим своєї
здібності до продуктивної праці, врегульовані нормами трудового права, а їх учасники виступають у ролі носіїв суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, і реалізація яких забезпечена примусовою силою права і держави. Сталою в юридичній науці є думка про те, що підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин є юридичні факти. Перехід правових можливостей, що містяться в нормах трудового права до правової дійсності, тобто, суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, що складають зміст правовідносин у трудовому праві, відбувається через юридичні факти. Ефективне впорядкування суспільних відносин можливе тільки за умови правильного визначення системи життєвих обставин, що вказують на необхідність дії відповідних норм права. Трудові правовідносини, за загальним правилом, виникають на підставі узгоджених двосторонніх вольових актів, відповідно до яких трудящий виявляє бажання здійснювати свою трудову діяльність у певного роботодавця, а роботодавець, який може надати роботу, бажає залучити цього трудящого до особового складу працюючих. Таким актом, як правило, є трудовий договір. У деяких випадках підставою виникнення трудових правовідносин є юридичний склад. Юридичний склад – це комплекс життєвих обставин, визначених законом, які тільки в сукупності та логічній послідовності викликають до життя певні юридичні наслідки. Однак обов’язковою складовою кожного юридичного складу, який є підставою виникнення трудових правовідносин, є волевиявлення самого трудящого на виконання певної трудової функції у певного роботодавця. Так, відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 100 працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, належне з’ясування юридичних фактів, що входять до юридичного складу, запорука законності виникнення трудових правовідносин. У правовій науці зазвичай вважають, що структуру правовідносин утворюють суб’єкти цих правовідносин, їх зміст з розподілом на матеріальний зміст (поведінка суб’єктів) і юридичний зміст (суб’єктивні права та юридичні обов’язки) і об’єкт правовідносин. Суб’єкти правовідносин – це особи, які є або можуть бути їх учасниками. Особа, щоб стати учасником правовідносин, повинна мати набір певних якостей, за наявності яких її поведінка у конкретних відносинах стає небайдужа праву. Суб’єктів трудових правовідносин визначає ч. 1 ст. 21 КЗпП України – це працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним органом чи фізична особа, яка наймає на роботу. Об’єкт правовідносин не можна ототожнювати з об’єктом правового регулювання, бо об’єкт правовідносин – це явища (предмети) навколишнього світу, на які направлені суб’єктивні юридичні права і обов’язки. Для характеристики об’єкта трудових правовідносин концепція «об’єкт – матеріальне чи нематеріальне благо, яке здатне задовольнити інтерес уповноваженого», цілком прийнятна. На наш погляд, об’єктом трудових правовідносин виступає діяльність людини, яка виявляється у продуктивній і творчій праці, що трансформується у блага матеріального (грошова винагорода) і нематеріального характеру (отримання соціального статусу). Зміст трудових правовідносин – це своєрідний синтез фактичного, тобто, здатність суб’єктів до вольових актів, до діяльності, та юридичного, тобто норм права. У результаті зміст будь-яких правовідносин набуває подвійного характеру. Розрізняють юридичний і фактичний зміст. Фактичний зміст правовідносин – це самі дії, в яких реалізуються суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Фактичний зміст включає тільки один з можливих варіантів реалізації суб’єктивного права або юридичного обов’язку. Основними елементами правовідносин, їх юридичним змістом у правовій науці визнають суб’єктивні права і юридичні обов’язки суб’єктів. Юридичний зміст трудових правовідносин – це можливість певних дій уповноваженої і необхідність певних дій зобов’язаної особи. Трудові правовідносини є складними, які утворюються цілою системою різнопланових суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Суб’єктивні трудові права працівника, відображаючи найважливіші моменти трудових правовідносин, можуть бути розподілені на три групи: Права пов’язані з виконанням обумовленої трудової функції. Так, наприклад, згідно п. 3. ст. 29 КЗпП України до початку роботи за Модуль 2. ПРАВОВІ МОДЕЛІ Й МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ … 101 укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами. Права пов’язані з забезпеченням нормальних умов праці. Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Права пов’язані з належною моральною та матеріальною оцінкою роботи працівника. Згідно зі ст. 145 КЗпП України працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов і т. ін.). Таким працівникам надається також перевага при просуванні по роботі. Більшість суб’єктивних трудових прав складаються із ряду конкретних юридичних можливостей. Так, н-д, зміст права на відпочинок складає право працювати не більше передбаченої законом тривалості робочого дня і робочого тижня, користуватися часом щоденного відпочинку, можливість мати щорічну відпустку тощо. До найважливіших суб’єктивних трудових обов’язків працівника відносяться (ст. 139 КЗпП України): працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, підвищувати продуктивність праці, рівень своєї професійної кваліфікації, виконувати роботу на високому якісному рівні, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативно-правових актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Конкретизація трудових обов’язків працівників здійснюється в правилах внутрішнього трудового розпорядку, в посадових і робочих інструкціях, правилах і положеннях про виконання тих чи інших робіт. Суб’єктивні права і юридичні обов’язки роботодавця, як правило, знаходять своє відображення в нормах законодавства, статуті чи положенні організації, локальних нормативних і організаційно- розпорядчих актах. Перерахувати ці права і обов’язки важко, але їх можна згрупувати в певні комплекси. Перша група представляє комплекс прав і обов’язків, пов’язаних з формуванням кадрів трудового колективу та організацією їх праці. Так, ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці надає роботодавцеві право на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Тобто, роботодавець має право залишити на роботі кращих, звільнивши з організаційних чи економічних мотивів недобросовісних чи некваліфікованих працівників. В другу групу входять права і обов’язки, пов’язані з оплатою праці працівників, гарантій і компенсацій, а також соціально-культурного та ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 102 житлово-побутового обслуговування. Згідно з ч. 3 ст. 96 КЗпП України тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Третя група характеризується правами і обов’язками, направленими на забезпечення трудової дисципліни та сприяння всебічному розвиткові особистості працівника. Так, н-д, ст. 141 КЗпП України зобов’язує роботодавця забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|