Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. Образотворче мистецтво львів 2010



бет3/3
Дата20.06.2016
өлшемі473.67 Kb.
#150865
түріПрограма
1   2   3

Живопис. Стилістичні особливості та основні етапи розвитку монументального живопису. Розписи плафонів у палацах та панських маєтках (садиба П. Завадовського в Ляличах, Воронцовський палац в Одесі); релігійний живопис (Благовіщенський собор у Ніжині).

Формування в українському живописі нових жанрів – історичного, побутового, пейзажного. Парадний та інтимний портрет. Класицизм в творах українських живописців кінця XVIII – початку XIX ст., які працювали в Петербурзі: А.Лосенко, Г.Левицький; поєднання рис класицизму і сентименталізму в портретах В.Боровиковського.

Стилістична своєрідність живопису львівських художників кінця XVIII – початку XIX ст. Портрети О.Білявського. Творчість Л.Долинського: традиції і впливи західноєвропейського живопису (портрети митрополита Л.Шептицького, єпископа П.Білянського, розписи та ікони для іконостасів церков св. Юра, св. Духа, св. Онуфрія у Львові, Успенської церкви Почаївської Лаври).

Романтизм в українському живописі: соціально-історичний та культурний ґрунт його зародження та розвитку. Тематично-жанровий діапазон, засоби художньої виразності. Втілення національних рис в портреті, пейзажі, побутовій картині. Український період в творчості В.Тропініна. Образи дітей у творах К.Павлова. Поетичність, романтична схвильованість у портретах А.Мокрицького (автопортрет, портрети дружини, Є.Гребінки). Своєрідність засобів образно-художньої виразності полотен І.Зайцева (автопортрет, портрет дружини) та Г.Васька (портрети юнаків з родини Томари).

Романтизм в творчості Тараса Шевченка. Провідна роль народної теми в його мистецтві, протест проти соціальної несправедливості, розкриття дійсності та глибокий історизм творів. Ранній період творчості (1840-1847 рр.) – „Автопортрет”, „Катерина”, „На пасіці”, „Селянська родина”, портрети Г.Закревської, Є.Кейкуатової: висока майстерність виконання, колоризм, емоційно-образна виразність характеристик. Відображення казахської природи в акварелях періоду заслання (1847-1857 рр.) – реалізм та настроєвість, багатство колориту („Пожежа в степу”, „Місячна ніч на Кос-Аралі”). Портрети останнього періоду творчості (1857-1861 рр.) – портрет генерального судді В.Кочубея, автопортрети. Графіка раннього періоду. Ілюстрації до літературних творів. Серія офортів „Живописна Україна” – новаторство змісту і художньої мови. Замальовки пам’яток української старовини. Твори періоду заслання: образи казахів, автопортрети. Серія "Притча про блудного сина" – відображення історичного буття народу, трагедія одинокої людини і пробудження людської гідності Роботи останнього періоду творчості: портрети М.Щепкіна, А.Олдріджа, Ф.Толстого, „Притча про робітників на винограднику”, „Приятелі”.

Краєвид та побутовий жанр в творчості М.Сажина та В.Штеренберга. Львівські художники-романтики: К.Швейкарт, Р.Гадзевич, Я.Машковський, М. Яблонський, А.Рейхан. Пейзажі А.Ланге. Українська тематика у творах А.Гроттгера.

Розвиток графіки на західноукраїнських землях. Роль літографічних майстерень, відкритих у Львові в першій половині XIX ст. Літографії А.Ланге, К.Ауера, дереворити Й.Кобринського до українського „Букваря”.

Народна картина. Своєрідність художньої мови, безпосередність трактування теми. Еволюція образу козака-бандуриста. Образ жінки в народній картині. Сцени з життя селян і міщан.


УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.

Історико-культурні та соціальні умови розвитку українського мистецтва. Змістова наповненість і пошуки нових формально-художніх рішень в образотворчому мистецтві. Мистецька освіта в Україні: відкриття навчальних закладів в Одесі (1865 р.), Харкові (1869 р.), Києві (1875 р.), Львові (1876 р.). Участь українських художників в діяльності Товариства пересувних художніх виставок. Утворення перших мистецьких об’єднань – Товариства південноросійських художників в Одесі (1890 – 1893 рр.), Товариства художніх виставок у Києві (1893 р.). Посилення зв’язків українських митців з західноєвропейською художньою культурою, їх участь у мистецькому житті Європи.

Архітектура. Вплив технічного прогресу на впровадження в будівництві нових матеріалів та конструкцій. Складна стилістика архітектури: ренесансні стильові форми, класика, бароко, готика, модерн, тенденції еклектики. Процеси урбанізації: забудова Києва, Одеси, Харкова, Львова: планувальна структура та нові типи споруд. Містобудівельний розвиток Києва. Функціональна роль Хрещатика, об'єднання історичних частин міста та околиць. Забудова центра Києва (архітектори А.Андрєєв, Л.Бенуа, В.Городецький, О.Кобелєв, Ф.Лідваль, В.Ніколаєв, О.Шілле, В.Шретер) і вулиці Володимирівської. Софійсько-Михайлівський майдан. Адміністративні споруди губернських міст. Залізничні станції (особливість львівського вокзалу, спорудженого за прикладом Відня). Парки і сади. Музеї. Споруди Києва (Оперний театр, арх. В.Шретер, Музей, арх. Г. Бойцов і В. Городецький), Одеси (Оперний театр, арх. Г.Ґельмер і Ф.Фельнер), Львова (Політехнічний інститут, арх. Ю.Захаревич, Крайовий сейм, арх. Ю.Гохберґер, Оперний театр, арх. Ж.Горголевський).

Скульптура. Поєднання тенденцій класицизму з ремінісценціями елементів періоду Київської Русі у першому скульптурному монументі в Києві, спорудженому на честь князя Володимира Великого. Скульптори Наддніпрянщини: П.Забіла, Л.Позен, В.Беклемішев, Б.Едуардс. Скульптори Галичини й Волині, які працювали в руслі академізму: Т.Сосновський, В.Бродський, К.Островський, Л.Марконі, А.Попель, Т.Риґер, П.Війтович, С.-Р.Ле-вандовський, Г.Кузневич, М.Бринський та ін. Пам’ятники Б.Хмельницькому (ск. М.Микешин) у Києві, В.Каразину (ск. І.Андреолетті) у Харкові, І. Котляревському (ск. Л.Позен) в Полтаві, А. Міцкевичу (ск. М.Паращук і А.Попель) у Львові. Синтез архітектури і скульптури в оздобленні громадських споруд Львова. Композиційно-просторова і пластична виразність алегоричних образів пластики на фасадах Ощадної каси, готелю „Жорж” (Л.Марконі), Крайового сейму (Т.Рігер, С.Трембецький, І.Мікульський), Оперного театру (П.Війтович, Т.Баронч, А.Попель, Ю.Марковський, Ю.Белтовський). Розвиток скульптурного портрету та тематичної станкової композиції. Твори Л.Позена – реалістична переконливість образно-пластичної мови в портретах М.Ярошенка, Г.Мясоєдова, жанрових роботах „Лірник”, ”Жебрак”, „Оранка на Україні”, „Скіф”. Монументальна виразність, образна змістовність творів В. Беклемішева („Селянська любов”, портрет Т. Шевченка).



Живопис. Монументальний живопис: тяжіння до історичних стилів. Оформлення Одеського оперного театру (Лефлер) в стилі рококо, Одеської біржі (М. Каразін) в стилі італійського Відродження. Звернення до традицій візантійського і давньоруського мистецтва в розписах інтер’єру Володимирського собору в Києві. Малярське оздоблення російськими (В.Васнецов, М.Нестеров, М.Врубель) та українськими художниками (В.Котарбінський, П.Свєдомський, М.Пимоненко).. Цикл розписів М.Врубеля в Кирилівській церкві в Києві („Надгробний плач”, „Зішестя святого духа”, „Ангели з лабарами”): психологізм образів, драматичне співзвуччя кольорів, виразність композиційної побудови.

Розвиток станкового живопису. Рисувальна школа М.Мурашка у Києві. Широке відображення життя народу у творах побутового жару. Безпосередні продовжувачі традицій Т.Шевченка – Л.Жемчужников, І.Соколов, К.Трутовський. Козацька тематика і шевченківські мотиви у творах Л.Жемчужникова. Образи українського села в картинах К.Трутовського та І.Соколова. Критичний реалізм творів П.Мартиновича і М.Кузнєцова. Своєрідність творчості М.Башкирцевої, вплив французького живопису на формування творчої манери художниці. Зародження в кінці XIX ст. нової концепції побутового жанру в творах К.Костанді: визначальна роль кольору, емоційно-змістовна характеристика образів. Виражальні засоби розкриття соціально-психологічних характеристик у портретному жанрі: портрети М.Кузнецова, П.Мартиновича, К.Костанді. Львівська живописна школа. Портрет в творчості львівського художника Т.Копистинського. Творчість К.Устияновича: історичні полотна („Т.Г.Шевченко на засланні”, „Козацька битва”); втілення духовної величі і трагічної самотності у творі „Мойсей”; поетичні образи народу в полотнах „Бойківська пара”, „Гуцул”, „Гуцулка біля джерела”.

Багатство емоційно-образного змісту, пленерність і колоризм пейзажного живопису. Майстер сонячного пейзажу В.Орловський. Лірико-епічний образ української природи у творчості С.Васильківського. Життя і природа українського села в пейзажах С.Світославського. Тема української природи в творах І.Айвазовського, А.Куїнджі, Л.Вичулковського, Я.Станіславського.

Тема української історії в творах І.Рєпіна („Запорожці пишуть листа турецькому султану”), О.Сластіона („Проводи на Січ”), Ф.Красицького („Гість із Запоріжжя”).



Графіка. Образи українських селян в малюнках і офортах І.Соколова, К.Трутовського. Робота Л.Жемчужникова над створенням альбому офортів „Живописна Україна”. Реалізм образів в графічних портретах П.Мартиновича („Портрет Ф.Мигаля”) та О.Сластіона („ Портрет П.Мартиновича”).
МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст.

Українське мистецтво у колі течій і напрямків європейського мистецтва. Мистецькі об'єднання на Україні. Виникнення і діяльність художніх навчальних закладів. Піднесення в розвитку культури та мистецтва в першій половині 1920-х рр. Українське національне відродження, його діячі. Роль літератури (М.Зеров, В.Підмогильний, М.Хвильовий, В.Могилянський) у розвитку ідейних настанов українського мистецтва. Українське мистецтво в умовах репресивної ідеології кінця 1920-30-х рр. Соціальна дійсність і "соціалістичний" реалізм. Мистецькі об'єднання 20-х рр.: АХЧУ, АРМУ, ОММУ. Авангардистське товариство "Artes" та ін.



Архітектура. Розвиток міст на початку ХХ ст. Поява споруд нового типу. Нові будівельні матеріали та конструкції. Характерні риси української архітектури на прикладі аналізу споруд Києва, Одеси, Харкова, Полтави. Активізація будівельної справи в Одесі і Харкові. Формування нового центру Львова: проспекти Свободи, Тараса Шевченка, площа Адама Міцкевича. Стильове розмаїття львівської архітектури; стильовий монізм споруд Ю.Захаревича. Стиль модерн в архітектурі XX ст. (Київ, Харків). Раціоналістичний модерн (Київ). Український національний модерн (Харків, Полтава, Чернігів та ін.). Модерна архітектура Західної України (орієнтація на народне мистецтво гуцулів і бойків). Модерн у Львові (віденське забарвлення так званої сецесії). Неокласицизм.

Конструктивізм в українській архітектурі 20-х рр. Споруди Харкова і Києва цього періоду, забудова Одеси і Донецька. Ар-деко в архітектурі Львова. Спорудження адміністративних будинків у Києві. Житлове будівництво.



Скульптура. Монументально-декоративна скульптура. Конкурс на пам'ятник Т.Г.Шевченку в Києві. Творчість Л.Позена. Своєрідні риси західноукраїнської скульптури. Аналіз творів П.Війтовича, Г.Кузневича, М.Паращука, М.Бринського. Творчість О.Архипенка. Робота українських скульпторів (І.Кавалерідзе, Б.Кратко, Г.Рашевський) над образом Т.Г.Шевченка. Творчість Г. Кавалерідзе.

Живопис. Монументально-декоративний живопис. Розписи Володимирського собору та Кирилівськоі церкви у Києві. Монументальні твори С.Васильківського та його роль в історії українського мистецтва. Творчість Ф.Кричевського, М.Самокиша. Розписи М. Сосенка. Живописне оформлення театру опери та балету у Львові. Монументальні розписи Й.Бокшая в Ужгороді. Перші виставки українських митців у 1903 році ( Полтава), 1906 рік (Харків,), 1908 р. (Київ).

Станковий живопис: жанрова специфіка, художньо-стилістичні особливості та творчість провідних майстрів. Розвиток історичного жанру, його тематика, провідні майстри. Продовжувачі традицій Т.Г.Шевченка – Л.Жемчужников, I.Соколов, К.Трутовський. Тема запорізького козацтва в творчості українських живописців: творчість С.Васильківського. Творчість К.Костанді. Українське село в творах М.Пимоненка, Г.Світлицького, П.Мартиновича. Народні мотиви в творах П.Холодного і Ф.Кричевського. Портрет у творчості О.Мурашка і М.Жука. Традиції і пошуки нових образно-виражальних засобів у пейзажному живопису. Живопис на західних землях України. Творчість К.Устияновича. Творчість О.Новаківського. Творчість І.Труша. Твори А.Манастирського, Й.Куриласа, Я.Пстрака, О.Кульчицької, М.Івасюка.

Український авангард в руслі розвитку нових течій та напрямків у європейському мистецтві. Угрупування та виставки авангардного мистецтва: Київ, Харків, Одеса. Українська культура і мистецтво в нових історичних умовах. Відкриття 1919 р. Української державної Академія мистецтв – визначне явище в історії національної культури.

Малярство XX ст.: О.Мурашко (видатний колорист), Ф.Кричевський (народна тема). М.Жук (мотиви модерну). П.Холодний. Ф.Красицький (жанрові картини). М.Бурачек (художник пленеру). А.Маневич (мотиви імпресіонізму). Колористи П.Волокидін, О.Шовкуненко. А.Петрицький (монументаліст, станковіст, театральний художник). Специфічні риси української графіки. Творчість Г.Нарбута.

Модерне малярство. Художні напрями та угруповання в Україні. М.Бойчук і художня течія "бойчукізм". Формування української школи монументального живопису. Теоретичні і творчі установки М.Бойчука, його роль в процесі становлення українського малярства нового часу. Розписи Луцьких казарм в Києві, селянського санаторію в Одесі, Червонозаводського театру в Харкові. Станковий живопис. Твори Т.Бойчука, О.Павленко, Г.Падалки, В.Седляра. Пролеткульт. Художні пошуки в малярстві (кубізм, кубофутуризм, супрематизм, конструктивізм та ін.). Художники-авангардисти: К.Малевич, О.Екстер, О.Богомазов. В.Єрмилов (досягнення українського кубізму), В.Пальмов (художник вільної форми), Д.Бурлюк (пріоритет народного мистецтва).

ЛІТЕРАТУРА ДО ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОГО МИСТЕЦТВА




  1. Акимова Л. И. Искусство Древней Греции: Геометрика, архаика. – СПб.: Азбука-классика, 2006. – 400 с.

  2. Акимова Л. И. Искусство Древней Греции: Классика. – СПб.: Азбука-классика, 2007. – 464 с.

  3. Алпатов М. Художественные проблемы итальянского Возрождения. – М., 1975.

  4. Андреева Е. Ю. Постмодернизм: Искусство второй половины ХХ начала XXI века – СПб.: Азбука-классика, 2007. – 488 с.

  5. Арган Д. История итальянского искусства. В 2-х т. – М., 1990.

  6. Афанасьева В., Луконин В., Померанцева Н. Искусство Древнего Востока. – М., 1976.

  7. Борисов Е., Стернин Г. Русский модерн. – М., 1990.

  8. Виппер Б. Искусство Древней Греции. – М., 1975.

  9. Виппер Б. Итальянский Ренессанс ХІІІ – ХУІ вв. Т.1 – 2. К., 1977.

  10. Випер Б. Очерки голландской живописи эпохи расцвета (1640 – 1670). – М., 1962.

  11. Всеобщая история архитектуры. В 12 т. – М., 1967 – 1973.

  12. Всеобщая история искусств. В 6-ти тт. – М., 1956 – 1966.

  13. Герман М. Ю. Импрессионизм. Основоположники и последователи. – СПб.: Издательский Дом «Азбука-классика», 2008. – 520 с.

  14. Герман М. Ю. Модернизм. Искусство I половины XX в. 2-е изд., испр. – СПб.: Издательский Дом «Азбука-классика», 2008. – 480 с.

  15. Даниэль С. М. Европейский классицизм. – СПб.: Азбука-классика, 2003. − 304 с.

  16. Дмитриева Н. Краткая история искусства. Часть 1-2. – М., 1975.

  17. Дмитриева Н., Акимова Л. Античное искусство. – М., 1988.

  18. Западноевропейское искусство второй половины ХІХ в. – М. 1975.

  19. Ильин И. Постстуктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996.

  20. Ильина Т. История искусств. Западноевропейское искусство. – М., 1989.

  21. Ильина Т. История искусств. Русское и советское искусство. – М., 1989.

  22. История русского искусства. В 2-х тт. – М., 1981.

  23. Клитина Н. Французское изобразительное искусство конца ХУІІІ – ХХ вв. – Л., 1990.

  24. Колпинский Ю. Искусство Эгейского мира и Древней Греции. – М., 1967.

  25. Куликова И. Сюрреализм. – М., 1970.

  26. Лазарев В. Византийская живопись. – М., 1971.

  27. Лазарев В. Происхождение итальянского Возрождения. Т. 1-2. – М., 1959.

  28. Либман М. Искусство Германии ХУ – ХУІ вв. – М., 1964.

  29. Лясковская О. Французская готика ХІІ – ХІУ вв. – М., 1973.

  30. Лихачева В. Искусство Византии ІУ – ХУ вв. – М., 1981.

  31. Мартиндейл Э. Готика. – Лондон, 2001.

  32. Матье М. Искусство Древнего Египта. – М., 1970.

  33. Мириманов В. Первобытное и традиционное искусство. – М., 1973.

  34. Миропольська Н., Бєлкіна Е., Масол Л. Художня культура світу. Європейський культурний регіон. – К., 2001

  35. Нессельштраус Ц. Искусство Западной Европы в средние века. – Л., 1964.

  36. Полевой Б. Двадцатый век. Изобразительное искусство стран и народов мира. – М., 1989.

  37. Пятьдесят биографий мастеров зарубежного искусства. – Л., 1968.

  38. Раздольская В. Искусство Франции второй половины ХІХ в. – Л., 1981.

  39. Райс Д. Искусство Византии. – Лондон, 2002.

  40. Ревалд Д. Импрессионизм. – М., 1961.

  41. Ревалд Д. Полстимпрессионизм. – М.. 1962.

  42. Рославец Е. Живопись Франции ХУІІ –ХУІІІ вв. – К., 1990.

  43. Рославец Е. Разрушение образа: О некоторых тенденциях современного зарубежного искусства. – К., 1984.

  44. Сарабьянов Д. Стиль модерн. – М., 1989.

  45. Сидорова Н. Искусство Эгейского мира. – М., 1972.

  46. Современное западное искусство. ХХ век: проблемы комплексного изучения. –М., 1987.

  47. Соколов Г. Искусство Древнего Рима. – М., 1990.

  48. Соколов Г. Искусство этруссков. – М., 1971.

  49. Столяр А. Происхождение изобразительного искусства. – М., 1985.

  50. Турчин В. Авангардистские течения в современном искусстве Запада. – М.. 1988.

  51. Турчин В. Образ двадцятого в прошлом и настоящем. – М., 2003.

  52. Тяжелов В. Искусство Средних веков. – М., 1968.

  53. Тяжелов В. Искусство Средних векав в Западной Европе. – М., 1981.

  54. Уиттик А. Европейская архитектура ХХ в. – М., 1960.

  55. Федорук О. В колі традицій та авангарду. – К., 1995.

  56. Федорук О. Джерела культурних взаємин: Україна в творчості польських художників другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1976.

  57. Фехнер Е. Нидерландская живопись в ХУІ в. – Л., 1949.

  58. Флиттнер Н. Культура и искусство Двуречья и соседних стран. – Л.-М., 1958.

  59. Энциклопедия. Искусство ХХ в. – М., 2003.

  60. Энциклопедия экспрессионизма. – М., 2003.

  61. Энциклопедия «Исчезнувшие цивилизации». Удивительные Эгейские царства. – М., 1997.

  62. Энциклопедия «Исчезнувшие цивилизации». Этруски: италийское жизнелюбие. – М., 1998.

  63. Ювалова Е. Немецкая скульптура 1200 – 1270. – М., 1983.

  64. Юренева Т. Музей в мировой культуре. – М., 2003.

  65. Ястребицкая К. Западная Европа ХІ – ХІІІ вв. – М., 1988.

ЛІТЕРАТУРА ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА




  1. Архітектура Галичини ХІХ – ХХ ст. – Львів, 1996.

  2. Асєєв Ю. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К., 1980.

  3. Асеева Н. Украинское искусство и европейские художественные центры (к.ХІХ – нач.ХХ ст.). – К., 1989.

  4. Баран В. Давні слов’яни. – К., 1998.

  5. Белецкий П. Украинская портретная живопись ХVІ – ХVІІІ вв. – М., 1981.

  6. Білецький П. Українське мистецтво другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. – К., 1981.

  7. Бірюлов Ю. О. Львівська сецесія. – Львів, 1986.

  8. Вуйцик В. Львівський Державний історико-архітектурний заповідник. – Львів, 1979.

  9. Говдя П. Українське мистецтво другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1964.

  10. Горбачов Д. Український авангард. – К., 1994.

  11. Давня історія України. – К., 1994.

  12. Жолтовський П. Український живопис ХУІІ – ХУІІІ ст. – К., 1978.

  13. Жолтовський П. Художнє життя на Україні в ХVІ – ХVІІІ ст. – К., 1983.

  14. Зализняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

  15. Запаско Я. Пам’ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга. – Львів, 1995.

  16. Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2001.

  17. Історія українського мистецтва: в 6 т. – К., 1966.

  18. Лобановський Б., Говдя П. Українське мистецтво другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1989.

  19. Логвин Г. Українське мистецтво Х – ХVІІ ст. – К., 1963.

  20. Логвин Г. Софія Київська. Державний архітектурно-історичний заповідник. – К., 1971.

  21. Логвин Г., Міляєва Л., Свєнціцька В. Український середньовічний живопис. – К., 1976.

  22. Лозко Г. Українське язичництво. – К., 1994.

  23. Лоренц С., Роттемунд А. Класицизм в Польше.Варшава, 1984.

  24. Лупій Г. Личаківський цвинтар. – Львів, 1996.

  25. Любченко В. Львівська скульптура ХVІ – ХVІІ ст. – К., 1981.

  26. Макаров А. Світло українського барокко. – К.,1994.

  27. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. – Львів. 1997.

  28. Міляєва Л. Стінопис Потелича. – К., 1969.

  29. Мозолевськи Б. Скіфський степ. – К., 1983.

  30. Німенко А. Пам’ятники Тарасові Шевченку. – К.,1969.

  31. Німенко А. Українська скульптура другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1963.

  32. Овсійчук В. Классицизм і романтизм в українському мистецтві. – Львів, 2001.

  33. Овсійчук В. Львівський портрет XVI – XVII ст.– К., 1967.

  34. Овсійчук В. Майстри українського бароко. Жовківський осередок. – К.,1991.

  35. Овсійчук В. А. Олекса Новаківський. – Львів, 1999.

  36. Овсійчук В. Українське малярство X – XVIII століть. Проблеми кольору. – Львів, 1996.

  37. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. – Львів, 2000.

  38. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. – К., 1985.

  39. Рубан В. Український портретний живопис першої половини ХХ ст. – К., 1984.

  40. Рубан В. Український портретний живопис другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1986.

  41. Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. – М., 1987.

  42. Рыбаков Б. Язычество древних славян. – М., 1994.

  43. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. – Львів, 1990.

  44. Соколюк Л. Д. Бойчукізм і проблми стилю в українському мистецтві першої третини ХХ ст. – К., 1993.

  45. Степовик Д. Українське мистецтво першої половини XIX ст. – К.,1982.

  46. Степовик Д.Українська графіка ХVІ – ХVПІ ст. Еволюція образної системи. – К., 1982.

  47. Телегін Д. Вартові тисячоліть: Монументальна антропоморфна скульптура далеких епох. – К., 1991.

  48. Українське барокко та європейський контекст. – К., 1991.

  49. Українське мистецтво Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова СО. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 ч. /Передмова проф. В.Скотного. — Ч.І. — Львів: Світ, 2003. — 256 с

  50. Українське мистецтво Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова СО. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 ч. /Передмова проф. С. Павлюка. Ч. 2. — Львів: Світ, 2004. — 268 с

  51. Українське мистецтво Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова СО. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 ч. — Львів: Світ, 2005. — Ч. 3. — 268 с



  52. Українське мистецтво та архітектура кінця XIX – поч. ХХ ст. – К., 2000.

  53. Український живопис ХХ ст. – К., 1990.

  54. Чепелик В. В. Український архітектурний модерн. / п. З. В. Мойсеєнко. – К., 2000.

  55. Членова Л. Українські художники – передвижники. – К.,1959.

  56. Чмихов М. Давня культура: Навчальний посібник. – К., 1994.

  57. Чмихов О., Кравченко М., Черняков І. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

  58. Чмихов О., Черняков І. Хронологія археологічних пам’яток епохи міді-бронзи на території України. – К., 1988.

  59. Ясиєвич В. Архитектура Украины на рубеже ХІХ – ХХ веков. – К., 1988.



ПИТАННЯ
1.Визначення „мистецтвознавства” як науки.

2.Складові мистецтвознавства, завдання і сфери діяльності.

3.Теоретичні напрацювання про мистецтво в період античності і Середньовіччя.

4.Доба Ренесансу в історії мистецтвознавчої науки.

5.Видатні дослідники мистецтва XVII-XVIII ст.

6.Особливості зародження і формування художньої критики у західноєвропейському мистецтвознавстві.

7.Поняття еволюції пластичної форми у мистецтві.

8.Роль образу у мистецтві.

9.Місце символу у мистецтві.

10.Живопис як вид образотворчого мистецтва.

11.Скульптура як вид образотворчого мистецтва.

12.Графіка як вид образотворчого мистецтва.



13.Мистецтво архітектури та його особливості.

14. Роль кольору і світлотіні у мистецтві.

Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет