Етап 2. Формування оптимізаційної задачі у загальному вигляді.
Функція етапу - Формування оптимізаційної задачі у загальному вигляді та введення в систему відповідної структури даних.
На основі знайдених моделей можемо записати оптимізаційну задачу
(2)
Значення , повинні бути відомі із змісту задачі як мінімальні та максимальні допустимі значення відповідних станів (аналізів, показників чи клінічних ознак), проте і можуть бути взяти із відповідного рядка підматриці вилікуваних паціентів.
Програмна реалізация відповідного етапу повинна подати користовачу інтерфейс, де він введе, як деяку структуру даних, модель критерію та моделі станів ,...., , та відповідні обмеження , , . Форма в яку буде вводитися моделі та обмеження може повторювати структуру задачі (2*) та повинна дозволяти змінювати параметри моделі, та (обовязково) значення обмежень , ,
Проте можливо (допустимо, без зниження оцінки) структури та параметри одержаних моделей та ,...., , прописати безпосередньо у коді вашої програми, але інтерфейс повинен забезпечити можливість змінювати значення обмежень , ,
Етап 3. Одержання часткового виду оптимізаційної задачі, налаштованої на конкретного пацієнта.
В загальну структуру даних (де моделі та ,...., знайдено по всім пацієнтам) підставимо дані конкретного (вибраного вами) пацієнта. В результаті знайдемо, часткову оптимізаційну задачу налаштовану на конкретного пацієнта, яку і треба буде вирішувати.
Программна реалізація етапу має на увазі підстановку даних конкретного вибраного k-того паціента з його показниками у сформовану раніше загальну структуру даних (на етапі 2), перетворення і розрахування відповідних спрощених моделей (співвідношень вже тільки за змінними ui) у вигляді (3),
(3)
Достарыңызбен бөлісу: |
