Варіація надходжень з податку на багатство залежно від ставки податку на багатство в Україні*

Щодо податкового періоду, то він має становити календарний рік, таким чином, податок буде сплачуватися на регулярній основі раз на рік.

Вдосконалення вітчизняного законодавства за наведеними рекомендаціями дозволить сформувати систему оподаткування багатства, що відповідатиме найкращій фінансовій практиці країн світу, з урахуванням реалій і можливостей України, забезпечуватиме принципи соціальної справедливості та економічної доцільності такого податку.
ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано концептуально нове вирішення актуального наукового завдання, важливого з погляду як економічної теорії, так і фінансової прагматики. Воно полягає в обґрунтуванні теоретичних засад оподаткування багатства, дослідженні його практики в різних країнах світу, аналізі перспектив впровадження податку на багатство в Україні та розробці конкретних пропозицій щодо його функціонування в нашій країні. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки та пропозиції:

1. Доведено, що багатство є економічною категорією, вихідною позицією та глибинним змістом якої є цінність, економічний аспект котрої полягає у здатності збільшувати вартість багатства. Обґрунтовано, що економічна категорія багатства відображає економічні відносини його власника щодо формування, розподілу, обміну та використання чистої вартості майна, забезпечуючи потреби економічних агентів.

Розкрито внутрішню сутність багатства як економічної категорії, виявлено її риси: відносність, рідкісність та ідентифікаційність. Багатство, глибинну сутність якого становить цінність, є завжди відносним: критерії цінності (а отже і критерії віднесення майна до багатства) змінюються залежно від рівня економічного, соціального та політичного розвитку суспільства, його свідомості, культури, історичних, національних та географічних особливостей. Багатство характеризується рідкісністю, в основі чого лежить факт обмеженості ресурсів, невідповідності їх тій кількості, що необхідна для повного задоволення потреб окремих осіб, колективу чи всього суспільства. Сутність ідентифікаційної риси у тому, що багатство виокремлюється від решти майна. Воно завжди ідентифікується з конкретним власником, встановлюється цінність не сама по собі, а як така, що належить певній особі (економічному агенту). При цьому вона має бути саме власником майна, а не особою, яка тимчасово ним користується. Крім того, ідентифікується як багатство не вся вартість майна, а тільки його чиста вартість, тобто та, що представлена власними коштами, без урахування боргових зобов’язань.

Виявлено суспільне призначення багатства – його цінність, яка, будучи пов’язаною з формуванням та рухом вартості, визначає вартісні позиції багатства та можливості його зростання. Вона виступає мірою вартості багатства. Виявлено і розкрито функції багатства, завдяки яким реалізується його суспільне призначення: ціннісновартісна та нагромадження, які тісно між собою пов’язані. Ціннісновартісна функція багатства полягає у тому, що саме цінність визначає вартість багатства і виступає формою її прояву. Сутність функції нагромадження полягає у тому, що вона створює можливості для того, щоб майнові цінності, в яких представлено багатство, могли капіталізуватися, створювати додану вартість та накопичуватися їхнім власником.

2. Обґрунтовано і доведено, що об’єктом податку на багатство в Україні має бути майно, яке складніше приховати від оподаткування. При цьому для унеможливлення оподаткування майна осіб із середнім рівнем доходів необхідно на законодавчому рівні чітко визначити критерії віднесення майна до категорії багатства, що сприятиме дотриманню принципу соціальної справедливості. Доцільно, щоб такі зміни були реалізовані до введення податку на багатство. Об’єктами податку на багатство в Україні, як такими, що найскладніше приховати від оподаткування, можуть бути: по-перше, грошові кошти на депозитних рахунках, сума яких перевищує межу, шо встановлена для віднесення до категорії багатства; по-друге, майно, яке підлягає обов’язковій державній реєстрації (нерухоме майно за Реєстром прав власності на нерухоме майно; транспортні засоби за Єдиним державним реєстром Державтоінспекції; цивільні повітряні судна за Державним реєстром цивільних повітряних суден України; судна, в тому числі маломірні (малі) за Державним судновим реєстром України або Судновою книгою України; корпоративні права акціонера (акції) за даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку).

Щодо такого об’єкта оподаткування, як житлова нерухомість, доцільно до введення податку на багатство ухвалити класифікатор житлової нерухомості, розроблений Українською будівельною асоціацією ще в 2006 р., за яким житло поділяється на 5 класів: соціальне, економ-клас, бізнес-клас, преміум та де-люкс. При цьому такі критерії, як площа об’єкта і місце його розташування мають бути не вирішальними, а лише одними із численної низки критеріїв, що можуть вплинути на віднесення того або іншого житла до певного класу. Щодо легкових автомобілів як об’єкта оподаткування, то пропонуємо спиратися на класифікацію, розроблену Європейською комісією, в якій за об’єктивними критеріями вони розподіляються на такі сегменти: малолітражні автомобілі (A), невеликі автомобілі (B), автомобілі середнього класу (C), багатомісні автомобілі (D), автомобілі бізнес-класу (E), автомобілі класу люкс (F), спортивні автомобілі (S), універсальні автомобілі (M), спортивно-утилітарні автомобілі, у т.ч. позашляховики (J). Відповідно до досліджень Міжнародної ради з екологічно чистого транспорту, вартість на автомобілі класу «люкс» є найвищою, і у 2014 році ціна на новий автомобіль становила понад

3. Встановлено, що податок на багатство є відмінним від решти майнових податків, оскільки його базою є лише чиста вартість об’єкта оподаткування, яка визначається як різниця між ринковою вартістю майна та борговими зобов’язаннями власника за ним. Запропонована концепція оподаткування багатства передбачає, що багатством власника є лише та вартість майна, що представлена його власними коштами, а не борговими зобов’язаннями. В Україні при визначенні бази оподаткування податком на багатство необхідно застосовувати загальновизнане у світовій практиці правило, за яким боргові зобов’язання, пов’язані з придбанням багатства, мають вираховуватися із оціночної (ринкової) вартості об’єктів оподаткування. При цьому, у разі відчуження активу на користь пов’язаної особи, яка придбаває актив за рахунок боргових коштів, вирахування зобов’язань не буде мати місце, так само як і зобов’язання, що виникли у зв’язку з переданням багатства у заставу. Обґрунтовано, що нижню межу бази оподаткування податком на багатство доцільно визначати на основі мінімальної ринкової вартості житлової нерухомості класу «де-люкс», розташованої в Україні. При цьому вона має бути збільшена на коефіцієнт, визначений місцевим органом влади, до бюджету адміністративно-територіальної одиниці якого справлятиметься цей податок, і величина цього коефіцієнта має дорівнювати щонайменше «1,0». Це дозволить реалізувати принцип справедливості при оподаткуванні багатства.

4. Доведено, що платниками податку на багатство повинні бути не лише фізичні, але й юридичні особи – як резиденти, так і нерезиденти. Це необхідно для мінімізації ризиків недоотримання у місцеві бюджети надходжень з податку на багатство у зв’язку з номінальним оформленням права власності на об’єкти багатства за юридичними особами. Крім того, до перелічених об’єктів, що знаходяться у власності резидента (фізичної або юридичної особи), належать як ті, що перебувають на території України, так і ті, якими резидент володіє поза її межами; а у нерезидента (фізичної або юридичної особи) – ті, якими він володіє на території України.

Визначено, що скарги представників корпорацій у зарубіжних країнах щодо збільшення на їхній бізнес податкового навантаження у зв’язку з оподаткуванням їхніх активів податком на багатство, пов’язані, насамперед, з їхнім непогодженням із тлумаченням державними органами влади об’єктів, які мають належати до тих, що не використовуються бізнесом у господарській діяльності. Для уникнення таких непорозумінь в Україні запропоновано не вводити у законодавство з оподаткування багатства розмежування щодо предметів багатства юридичних осіб, які використовуються в їхній господарській діяльності, і таких, що не використовуються. Зазначено, що прийняття на законодавчому рівні класифікаторів майна, які будуть орієнтиром для адміністрування податку на багатство стосовно того чи іншого його виду, допоможе уникнути спорів щодо оподаткування багатства юридичних осіб. Обґрунтовано доцільність використання практики країн світу, за якою багатство при його оподаткуванні розглядається у прив’язці з пов’язаними особами. Дані відносно таких осіб вже частково формуються фіскальними органами України у зв’язку із запровадженням у вітчизняне податкове законодавство правил трансфертного ціноутворення. Такий підхід дозволить сформувати дієву та узгоджену з міжнародними правилами систему оподаткування багатства.

5. Визначено і доведено, що ставка податку на багатство в Україні має не перевищувати 2,5 %. При цьому, відповідно до здійснених розрахунків, позитивний фіскальний ефект вже може мати місце при пропорційній ставці податку в 1 %. Обґрунтовано, що у перші роки справляння податку на багатство, задля оптимізації витрат на його адміністрування, недоцільно запроваджувати прогресивну шкалу оподаткування. Такий підхід до встановлення ставок податку на багатство в Україні дозволить забезпечити поповнення місцевих бюджетів і одночасно буде сприяти реалізації принципу економічної доцільності такого податку.

Обґрунтовано, що ефективне адміністрування оподаткування багатства повинно базуватися на виокремленні таких осіб у самостійну групу. Це обумовлено тим, що категорія осіб з високими статками схильна до використання схем агресивного податкового планування і заплутаністю податкових справ, що суттєво впливає на результативність адміністрування податку на багатство. Запропоновано нові підходи до модернізації Державної фіскальної служби України, що полягають у виокремленні серед платників податків групи осіб з великими статками (тих, що перевищують межу в

Обґрунтована обов’язковість використання при декларуванні зобов’язань з податку на багатство послуг, сертифікованих фіскальними органами консультантів (податкових посередників). При цьому у податковій декларації платника податку мають зазначатися реєстраційні дані такого посередника. Поява відповідальності податкового посередника дозволить зменшити ризик недоотримання місцевими бюджетами податкових надходжень від осіб, що мають великі статки.

6. Доведено, що для зменшення витрат на адміністрування податку на багатство доцільно при визначенні вартості об’єкта податку використовувати його страхову суму. Це обумовлено тим, що при страхувуанні майна власник багатства зацікавлений у тому, щоб страхова сума максимально відповідала ринковій вартості. Незважаючи на те, що в Україні під обов’язкове страхування підпадають із запропонованих дисертантом об’єктів податку на багатство тільки повітряні судна, засоби водного транспорту, а також предмет іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, решту об’єктів для захисту своїх майнових інтересів власник такого багатства, як правило, страхує добровільно.Такий підхід сприятиме дотриманню принципу економічної доцільності оподаткування багатства.

7. Аргументовано, що в Україні для забезпечення ефективного функціонування податку на багатство необхідно вдосконалити систему статистики доходів, майна та зобов’язань за ним. Необхідно також організувати збір та обробку інформації в частині ринкової вартості майна та суми зобов’язань за ним у прив’язці до його власників з гарантуванням права захисту стосовно персональних даних. Це є необхідним для належної розробки та ефективного функціонування механізму адміністрування податку на багатство в Україні.

1. 
   Федосов В.М., Яренко Г.М. Гармонізація податків в Європейському Союзі: фіскальна парадигма / В.М. Федосов, Г.М. Яренко // Ринок цінних паперів України. – 2007. – № 1-2. – С.9–25 (1,7 друк. арк., особисто автору –
   0,8 друк. арк. (аналіз податкових систем країн-учасниць ЄС)).
   
2. 
   Яренко Г.М. Cтруктура та організація роботи податкових органів у зарубіжних країнах / Г.М. Яренко // Вісн. Київ. нац. торг.-екон. ун-ту – 2009. – № 2. – С.114 –126 (1,2 друк. арк.).
   
3. 
   Яренко Г.М. Оподаткування доходів від операцій з нерезидентами, що мають офшорний статус / Г.М. Яренко // Фінанси, облік і аудит : зб. наук. пр. – К. : КНЕУ, 2011. – № 17. – С.216–222 (0,4 друк. арк.).
   
4. 
   Яренко Г.М. Податки на багатство: сутність та класифікація згідно з ОЕСР / Г.М. Яренко // Ринок цінних паперів України. – 2012. – №10. – С.53–61 (1,6 друк. арк.).
   
5. 
   Льовочкін С.В., Федосов В.М., Яренко Г.М. Багатство й фіск: світова парадигма оподаткування / С.В. Льовочкін, В.М. Федосов, Г.М. Яренко // Фінанси України. – 2013. – № 4 – С.7–26 (1,8 друк. арк., особисто автору –
   1,0 друк. арк. (дослідження та аналіз зарубіжної практики оподаткування багатства)).
   
6. 
   Яренко Г.М. Перспективи ефективного впровадження податку на багатство в Україні / Г.М. Яренко // Ринок цінних паперів України. – 2014. –
   № 4. – С. 23–28 (0,4 друк. арк.).
   

7. 
   Яренко Г.М. Сутність багатства та його оподаткування в країнах Євросоюзу / Г.М. Яренко // Бізнес Інформ (Ulrichswer Global Directory(США), Research Papers in Economics(США), getCITED(США), Resech Bible(Японія), Index Copernicus (Польща), Російський індекс наукового цитування(Росія), Соціонет(Росія), Directory of Open Journal, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського (Україна)) – 2013. – №12 – С. 88–92 (0,6 друк. арк.).
   

7. 
   Яренко Г.М. Вплив державного управління оподаткуванням на інвестиційну діяльність / Г.М. Яренко // Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.,
   м. Київ, 22 квітня 2010 р. – К. : КНЕУ, 2010. – С. 513–515 (0,2 друк. арк.).
   
8. 
   Яренко Г.М. Перспективи впровадження податку на багатство в Україні / Г.М. Яренко // Фінансування інноваційного розвитку України: стан, проблеми та перспективи : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ,
   7 листопада 2013 р. – К. : КНЕУ, 2013. С. 467 – 469 (0,1 друк. арк.).
   
9. 
   Яренко Г.М. Зарубіжний досвід організації системи адміністрування податків на багатство / Г.М. Яренко // Фінансова інфраструктура України: проблеми та напрямки розвитку : зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ,
   15 листопада 2013 р. – К. : КНЕУ, 2013. – С. 284–287 (0,2 друк. арк.).
   
10. 
    Яренко Г.М. Податки на багатство як один із інструментів забезпечення економічної безпеки держави / Г.М. Яренко // Формування та ефективність використання фінансових ресурсів в економічній діяльності: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Чернігів, 11–12 квітня 2014 р. – Чернігів : Гельветика, 2014. – С. 29-31 (0,1 друк. арк.).
    

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – Київ, 2015.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних основ оподаткування багатства, зарубіжної практики податку на багатство та його перспектив в Україні. Досліджено еволюцію поглядів на багатство, науково обґрунтовано, що багатство є економічною категорією, яка має свої характерні риси, об’єктивне суспільне призначення та функції. Висвітлено сучасну концепцію багатства як об’єкта оподаткування. Визначено необхідні для запровадження та ефективного оподаткування багатства умови на основі узагальнення зарубіжних реалій.

Вивчено зарубіжну практику з податку на багатство. Проаналізовано місце та роль податку на багатство у перерозподілі валового внутрішнього продукту та формуванні податкових надходжень бюджетів країн Європейського Союзу. Розглянуто передову світову практику державного управління податком на багатство як основу його ефективного функціонування. Узагальнено практику податку на багатство окремих країн, виявлено особливості його елементів.

Розглянуто перспективи впровадження податку на багатство в Україні. Виокремлено передумови ефективного запровадження податку на багатство в Україні. Обґрунтовано пропозиції з його адміністрування. Виявлено проблеми його ефективності та розроблено рекомендації щодо їхнього вирішення.

Ключові слова: багатство, вартість, власність, майно, майнові податки, оподаткування багатства, податок на багатство, розшарування, чисті активи, цінність.
АННОТАЦИЯ
Яренко А.Н. Налогообложение богатства: мировая практика и реалии Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 – деньги, финансы и кредит. – ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана». - Киев, 2015.

Диссертация посвящена исследованию теоретических основ налогообложения богатства, западной практики налога на богатство и его перспектив в Украине. Исследована эволюция взглядов на богатство, научно обосновано, что богатство является экономической категорией, которая имеет свои характерные черты, объективное общественное назначение и функции. При этом общественным назначением богатства определена ценность, которая, будучи связанной с формированием и движением стоимости, определяет стоимостные позиции богатства и возможности его роста. Реализуется общественное назначение богатства в ходе выполнения им функций – ценностностоимостной и накопления, которые тесно связаны между собой. Изучена современная концепция богатства как объекта налогообложения. Освещены необходимые для внедрения и эффективного налогообложения богатства условия на основе обобщения зарубежных реалий.

Изучена зарубежная практика функционирования налога на богатство. Проанализированы место и роль налога на богатство в перераспределении валового внутреннего продукта и формировании налоговых поступлений в бюджеты стран Европейского Союза. Рассмотрена передовая западная практика государственного управления налогом на богатство как основа его эффективного функционирования. Обобщена практика по налогу на богатство отдельных стран, выявлены особенности его элементов.

Рассмотрены перспективы внедрения налога на богатство в Украине, выделены предпосылки его эффективного внедрения, обоснованы предложения по его администрированию. Доказано, что эффективное государственное управление налогом на богатство должно основываться на отдельном администрировании лиц, владеющих имуществом, которое расценивается как богатство. Также обосновано, что объектом налога на богатство в Украине должно быть имущество, которое сложнее скрыть от налогообложения, при этом в целях обеспечения принципа социальной справедливости и избежания налогообложения имущества, владельцами которого являются люди со средним уровнем доходов, до введения такого налога на законодательном уровне должны быть четко определены виды имущества и критерии отнесения его к категории богатства.

Обоснована императивность использования услуг, сертифицированных органами Государственной фискальной службы Украины консультантов при декларировании налоговых обязательств по налогу на богатство с обязательным указанием регистрационных данных такого посредника в налоговой декларации плательщика налога на богатство. Выявлены проблемы его эффективности и разработаны рекомендации касательно их устранения. Выявлено, что для обеспечения эффективного функционирования налога на богатство необходимо усовершенствовать систему статистики доходов, имущества и обязательств по ним, а также организовать сбор и обработку информации в части рыночной стоимости имущества и суммы обязательств по ним в привязке к его владельцам с обеспечением права защиты в отношении персональных данных.

Thesis for obtaining scientific degree of the Candidate of Sciences

This thesis aims to investigate the theoretical foundations of the net-wealth taxation, the international net-wealth taxation practices and its prospects in Ukraine. It also explores the evolution of attitudes towards wealth and scientifically substantiates that wealth is an economic category, which has its peculiar features, an objective social purpose and functions. The thesis deals with a modern concept of wealth as a taxable item. It outlines the conditions required for implementing and efficiently administering the net-wealth tax by providing a summary of international developments in this area.

The thesis explores the international net-wealth taxation practices and analyses the place and role of the net-wealth tax in the redistribution of the gross domestic product and generation of tax revenues to the budgets of EU countries. It reviews the best practices of foreign countries in the state administration of the net-wealth tax as the basis for its efficient operation. The net-wealth taxation practices in some of the European countries are summarized in the thesis, including the description of the peculiar characteristics of the net-wealth tax elements.

This thesis also analyses the prospects of the net-wealth tax implementation in Ukraine and specifies the conditions precedent to be satisfied for the efficient implementation of the net-wealth tax in Ukraine. It presents justifications for the proposals associated with the administering of the net-wealth tax. It also identifies the problems associated with the net-wealth tax efficiency and provides recommendations on how these problems should be addressed.