Державний вищий навчальний заклад

Таблиця 3.10

Перелік тем та питань з дисципліни «Геофізика і фізика землі»

№ теми	Теми та питання
1	2
1.	Мета, задачі та методи курсу. Історія розвитку уявлень про фізичні поля Землі. Розглядаються мета, задачі та методи курсу: фундаментальне та прикладне значення вивчення фізичних полів Землі, зв'язок з геологічними дисциплінами. Розглядається роль українських та закордонних вчених в розвитку геофізичних наук, основі етапи становлення сучасних методів вивчення фізичних параметрів Землі. Розглядаються петрофізичні та геологічні фактори геофізичних полів Землі.
2.	Будова Всесвіту та Сонячної системи. Розглядаються сучасні уявлення про еволюцію та будову Всесвіту та будову Сонячної системи. Наводяться різні уявлення про походження Сонця та планет сонячної системи. Розглядаються теорії походження планет (теорії холодної та гарячої акреції). Наводяться гравітаційні моделі будови планет Сонячної системи та головні фізичні їх константи. Розбираються останні досягнення астрономії та космонавтики в області вивчення планет Сонячної системи та екзопланет у Всесвіті.
3.	Теоретичні засади фізики Землі. Петрофізичні та геологічні фактори виникнення геофізичних полів Землі. Розглядаються головні фізичні поля Землі як основа теоретичних засад фізики Землі: гравітаційне, магнітне, електромагнітне поля, поле пружних коливань і теплове поля, поле природної радіоактивності. Наводяться головні петрофізичні та геологічні фактори виникнення геофізичних полів Землі.
4.	Геофізична модель оболонкової будови Землі. Надаються базові поняття оболонкової будови Землі. Наводяться головні фізичні параметри виділення оболонок Землі (сейсмічні, гравітаційні, температурні, петрологічні, електромагнітні і магнітні, радіаційні тощо). Розглядається внутрішня будова оболонок Землі. Подаються приклади головних моделей будові Землі.
5.	Геофізичні та геологічні моделі будови земної кори, як найбільш актуального6об’єкту фізики Землі. Наводяться основні теоретичні положення, що покладені в основу інтерпретації геологічних і геофізичних даних будови земної кори двох типів: континентальної та океанічної. Надаються принципові схеми будови кори континентального типу. Розглядаються моделі будови кори океанічного типу з точки зору сучасних пануючих геотектонічних уявлень: фіксизму, мобілізму та гіпотези розширення Землі.
6.	Гравітаційне поле та щільнісна модель Землі. Розглядаються головні фізичні закони та константи гравітаційного поля: закон Ньютону, сила прискорення свобідного падіння, гравітаційна стала, теорія фігури Землі, поняття нормального та аномального гравітаційних полів. Розглядаються теоретичні основи явища гравітаційної диференціації речовини як головного джерела енергії геологічних процесів в надрах Землі. Наводяться основні особливості гравітаційного поля Землі: розподіл аномальних полів над океанами, над рівнинами материків та над материковими горами, як відображення концепції ізостазії та неоднорідності будови земної кори та мантії. Розглядаються зміни гравітаційного поля по літералі (від полюсу до екватору), в розрізі Землі (в різних оболонках) та в часі (зміни поля в різні геологічні епохи, ротаційні зміни, приливні періодичні коливання тощо).
7.	Магнітне поле та магнітна модель Землі. Розглядається сучасні уявлення про природу магнітного поля Землі. Наводяться дані про будову та динаміку магнітосфери Землі, її ролі в виникненні та розвитку біологічного життя на планеті. Розглядаються факти дрейфу палемагнітних та сучасних магнітних полюсів, їх інверсії. Розглядаються складові магнітного поля біля поверхні Землі: дипольне поле земної кулі, не дипольне поле світових магнітних аномалій, поле регіональних і локальних аномалій, зовнішнє поле і часові варіації поля.
8.	Електромагнітні поля та електромагнітна модель Землі. Розглядаються засади геолого-геофізичної природи електромагнітних полів Землі. Наводиться оболонкова модель електромагнітних полів Землі. Розглядаються головні параметри електромагнітного поля та його петрофізичні засади. Приводиться електромагнітна модель двох типів земної кори та різних їх шарів.
9.	Поле пружних сейсмічних коливань та сейсмічна модель Землі. Наводяться головні теоретичні засади та принципи сейсмометрії та сейсморозвідки. Наводяться особливості геологічного тлумачення матеріалів сейсморозвідки. Розглядається оболонкова модель Землі за сейсмологічними даними. Наводяться докладні сейсмологічні схема будови земної кори та верхньої мантії для різних геологічних обстановок (материкові: платформи, щити, континентальні окраїни; океанічні: острівні дуги, серединно-океанічні хребти, гіпабісальні рівнини, глибоководні западини тощо).
10.	Температурне поле та температурна модель Землі. Розглядаються загальні положення термометрії: фізичні параметри та теоретичні засади теплового руху. Розглядається оболонкова модель Землі за термометричними даними та термодинамічні особливості енергообміну в надрах (поняття температурного градієнту, плюмів, теплової конвекції - енергообміну між геосферами тощо). Наводяться термометричні карти та розрізи земної кори та верхньої мантії для різних геологічних обстановок (материкові: платформи, щити, континентальні окраїни; океанічні: острівні дуги, серединно-океанічні хребти, гіпабісальні рівнини, глибоководні западини тощо) з точки зору перспектив термальної енергетики - як альтернативного, екологічно чистого джерела енергії та задачі майбутніх геологів в розробці родовищ термальної енергії.
11.	Поле природної радиації та радіаційна модель Землі. Розглядаються теоретичні положення ядерної фізики та геофізики, петрофізичні фактори природної радіоактивності. Подається модель радіаційного розігріву надр Землі, як одного з головних джерел земної енергії. Наводяться приклади типових радіаційних обстановок на поверхні та в надрах планети. Розглядається модель радіологічної будови Землі та вироблення планетарної енергії за рахунок гравітаційної диференціації і радіоактивного розпаду.
12.	Основи гравірозвідки. Методи вимірів сили тяжіння, будова гравіметрів та щільність гірських порід. Розглядаються загальні відомості про гравіметрію як науку та її зв'язок з геологією. Подаються відомості про гравітаційне поле Землі: сила тяжіння, її потенціал та похідні потенціалу, одиниці вимірювання. Дається визначення нормального та аномального полів Землі, аномалії та редукції сили тяжіння. Подаються відомості про щільність гірських порід як головний чинник гравітаційних аномалій та розглядаються способи її визначення. Розглядаються методи абсолютних вимірів сили тяжіння: маятниковий метод, метод вільного падіння тіла. Наводиться метод маятникового відносного вимірювання сили тяжіння. Розглядається будова гравіметрів з поступальним та обертальним рухами вантажу.
13.	Методика гравірозвідувальних робіт та методи інтерпретації гравітаційних аномалій. Наводяться різновиди гравіметричної зйомки: світова, регіональна, пошукова та детальна, розміри мереж та точність вимірювання. Розглядається послідовність вимірювання на гравіметричних та варіометричних пунктах. Наводиться приклад обробки спостережень на пунктах рядової сітки. Розглядаються методики обчислення аномалій сили тяжіння та складання гравіметричних карт. Розглядаються методи інтерпретації гравітаційних аномалій: трансформації аномалій, якісна та кількісна інтерпретація. Надається поняття прямої та зворотної задачі гравірозвідки, приклади їх застосування.
14.	Основи магніторозвідки. Магнітні властивості гірських порід. Наводяться відомості про магнітне поле Землі та його зміни на земній поверхні та в часі, елементи магнітного поля Землі та одиниці його вимірів. Надається поняття материкового магнітного поля Землі, нормального та аномального геомагнітного поля, магні­тних аномалій та пояснюються їх геологічні чинники. Розглядаються намагніченість гірських порід та їхні магнітні властивості.
15.	Магнітометри, методика наземної магнітної зйомки та методи інтерпретації магнітних аномалій. Вивчаються типи магнітометрів, що використовуються. Розглядається методика наземної магнітної зйомки. Вивчаються методи інтерпретації магнітних аномалій: якісна інтерпре­тація, трансформація та кількісна інтерпретація магнітних аномалій. Вивчається поняття прямої та зворотної задачі магніторозвідки. Наводяться при­клади застосування магніторозвідки.
16.	Основи електромагнітної розвідки. Розкривається сутність електромагнітної розвідки. Наводяться фізико-геологічні основи електророзвідки. Вивчаються геологічні основи електророзвідки - електромагнітні поля, що використовуються, та електромагнітні властивості гірських порід. Розкривається поняття питомого електричного опору та діелектричної постійної поляризації. Вивчається класифікація методів електророзвідки.
17.	Електричні і електромагнітні методи розвідки та їх результати. Вивчаються методи опору: електричне профілювання та зондування, метод заряду. Вивчається група методів електрохімічної поляризації: метод природного електричного поля, метод викликаної поляризації та група магнітотелуричних методів: метод магнітотелуричного зондування, метод магнітотелуричного профілювання. Надаються основи обробки електророзвідувальної інформації та якісної і кількісної інтерпретації даних електророзвідки. Наводяться приклади застосування електророзвідки.
18.	Основи сейсмічної розвідки. Вивчаються теоретичні та практичні засади сейсмічної розвідки. Наводяться фізико-геологічні основи сейсморозвідки. Надаються швидкісні характеристики порід, різновиди сейсмічних хвиль та їх геологічна інтерпретація. Розповідається про сейсморозвідувальну апаратуру та обладнання.
19.	Методики проведення сейсморозвідувальних робіт та їх результати. Надаються методики проведення сейсморозвідувальних робіт, обробки та інтерпретації відбитих і заломлених хвиль. Надаються методи побудови годографів різних типів хвиль. Вивчається методика побудови сейсмічних розрізів та надаються приклади застосування сейсморозвідки. Надається інтерпретація даних методу відбитих хвиль.
20.	Основи ядерної геофізичної розвідки. Вивчаються теоретичні та практичні основи ядерної геофізичної розвідки. Наводяться одиниці радіоактивності та ядерно-фізичні властивості гірських порід та їх геологічна природа. Вивчаються природні радіоактивні ряди. Вивчаються основи ядерної геохронології та методів визначення абсолютного віку гірських порід.
21.	Методика обробки та інтерпретації матеріалів радіометричної і ядерної геофізичної зйомки. Наводиться класифікація та пояснюються принципи проведення радіометричних методів розвідки. Вивчаються методики проведення нейтронного, активаційного, рентгенометричного, гамма-гамма, радіогаммагеохімічного методів, гамма-спектрального аналізу. Вивчаються методики пішохідної гама-зйомки. Вивчаються типи детекторів та принципи їхньої роботи. Вивчається будова радіометрів, спектрометрів, еманометрів. Наводяться приклади застосування ядерно-фізичної розвідки.
22.	Теоретичні та практичні основи геофізичного дослідження свердловин. Наводяться теоретичні та практичні основи геофізичних досліджень свердловин. Розглядається класифікація свердловин за цільовим призначенням, загальні відомості про техніку та методику буріння свердловин, характеристика об’єкту досліджень методами геофізичних досліджень свердловин. Надається поняття пласта-колектора.
23.	Класифікація методів каротажу та їх характеристика. Наводиться класифікація методів геофізичних досліджень свердловин. Розкриваються основи електричного, магнітного, акустичного, ядерно-фізичного каротажу та термокаротажу. Наводиться технологія проведення каротажних робіт.
24.	Особливості використання стандартного комплексу каротажних геофізичних методів в товщах осадових, магматичних і метаморфічних порід. Надаються відомості про свердловини, як об'єкт розвідки надр і геофізичних досліджень, особливості апаратури і класифікацію методів для проведення геофізичного дослідження свердловин (ГІС). Розглядаються стандартні групи методів ГІС: електричні (природного поля (ПП) (природної поляризації (ПС)), токового каротажу (ковзних контактів (КК)), вдаваного опору (ВО), бокового каротажного зондування (БКЗ), резистівіметрії, викликаних потенціалів (ВП), індуктивний метод (ІМ), діелектричний метод (ДМ)), ядерні (гама каротаж (ГК), гама-гама-каротаж (ГГК), нейтронний гама-каротаж (НГК), нейтронно-нейтронний каротаж (ННК)), термічні (методи природного (МПТ) та штучного (МШТ) теплового поля), сейсмоакустичні (акустичний та сейсмічний каротажі), магнітні (природного та штучного магнітних полів), гравітаційний. Наводяться приклади використання різних типових груп методів каротажу в відмінних геологічних ситуаціях та в практиці гірничорудних підприємств.
25.	Комплексне використання матеріалів гравірозвідки, магніторозвідки і радіометричної зйомки під час регіонально-геологічних досліджень. Розглядаються задачі та методи гравірозвідки, магніторозвідки і радіометричної зйомки, їх прикладне значення. Подаються основні відомості про використання геофізичних методів під час регіонально-геологічних досліджень. Розглядається особливості комплексного використання гравірозвідки, магніторозвідки і радіометричної зйомки для вирішення задач картування «закритих» територій кристалічного фундаменту, вивчення глибинної будови геоблоків земної кори.
26.	Комплексне використання матеріалів гравірозвідки, сейсморозвідки, електророзвідувальних та ядерно-фізичних методів під час пошуків, розвідки та експлуатації нафтогазових родовищ. Розглядається проблематика пошукових і розвідувальних робіт на нафту та газ, та наводяться приклади важливості використання геофізичних методів для вирішення проблем глибинних пошуків, розвідки та експлуатації нафтогазових родовищ. Надаються особливості використання методів гравірозвідки, сейсморозвідки та електророзвідки для пошуків нафтогазових родовищ. Надаються відомості про задачі та методичну частину сейсморозвідки та електророзвідки (метод зондування становленням поля в ближній зоні (ЗСБ), власних потенціалів (метод природного поля) (ПВ) і бокових каротажних зондувань (БКЗ)), їх прикладне значення. Розглядається комплексне використання наведених геофізичних методів під час пошуків та розвідки нафтогазових родовищ.
27.	Використання комплексу геофізичних методів (електророзвідки, методами: природного поля, спротивів (електропрофілювання), зарядженого тіла, каротажу магнітної сприйнятливості, селективного гама-гама-каротажу і гравірозвідки) для вирішення задач геолого-технологічного картування родовищ залізних руд. Розглядаються відомості про задачі та методики електророзвідки (методи: природного поля (МПП), вдаваного опору (МВО), зарядженого тіла (МЗТ)), каротажу магнітної сприйнятливості (КМС), селективного гама-гама-каротажу (СГГК) і гравірозвідки. Подаються відомості про геолого-геофізичне обґрунтування вибору названого комплексу методів для цілей геолого-технологічного картування родовищ залізистих кварцитів Криворізького басейну (кар'єрів ЦГЗКу (№ 3 Петровське та № 4 Артемівське родовища) та кар'єру ЮГЗКу (Скелеватське родовище). Надаються особливості використання, комплексного застосування та інтерпретації даних наведених методів електророзвідки, магніторозвідки, радіометричної розвідки та гравірозвідки для цілей геолого-технологічного картування родовищ залізистих кварцитів (оконтурювання зон розподілу різного вмісту заліза загального Fзагал і заліза магнетитового Fмагнет з виділенням мінералогічних різновидів залізистих кварцитів, а також окислених та вилугуваних їх різновидів, картування зон сульфідної мінералізації руд, пегматитових дайок і жил та зон навколожильної мінералізації, зон підвищеної тріщинуватості порід).
28.	Використання комплексу геофізичних методів (методи електророзвідки: зондування, заряду, резистивіметрія; сейсмічні методи: сейсморозвідка і сейсмічний каротаж; ядерно-геофізичні методи: еманаційна зйомка) для вирішення гідрогеологічних та інженерно-геологічних задач в районах діяльності гірничодобувних підприємств. Надаються відомості про задачі та методичну частину електророзвідувальних (методи зондування (МЕЗ), заряду (МЗ), резистивіметрії), сейсмічних (сейсморозвідка і сейсмічний каротажу) та ядерно-геофізичних (еманаційна зйомка) методів. Подаються відомості про геолого-геофізичне обґрунтування вибору комплексу методів для вирішення гідрогеологічних, інженерно-геологічних задач та особливості використання наведеного комплексу методів в районах діяльності гірничодобувних підприємств (літологічного та інженерно-геологічного розчленування розрізу осадових порід з відбиванням покрівлі колекторів, екрануючих горизонтів та кристалічного фундаменту, вивчення особливостей площинного та вертикального розподілу геолого-гідрогеологічних особливостей порід і режиму підземних вод, виявлення зон інтенсивної фільтрації технічних вод з хвостосховищ та їх розгрузки в проникні горизонти порід, спостереження за змінами мінералізації підземних вод, оцінка стану працездатності фільтрів гідроспостережних свердловин і т. ін.).
29.	Вивчення геолого-геофізичних основ опробування руд чорних металів методами магнітної сприйнятливості (ММС) та селективного гама-гама-методу (СГГМ) (на прикладі рудничної апаратури РВМС та РСР). Розглядаються відомості про задачі та методичну частину опробування руд чорних металів за допомогою методу магнітної сприйнятливості. Наводяться відомості про задачі та методичну частину опробування руд чорних металів за допомогою селективного гама-гама-методу. Надається геолого-геофізичне обґрунтування доцільності використання результатів комплексного опробування руд чорних металів методами ММС та СГГМ в процесі експлуатаційної розвідки діючих родовищ чорних металів та під час видобутку і переробки сировини.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СПІВБЕСІДИ

Дані критерії включають вимоги до оцінки рівня знань та вмінь вступників при складанні співбесіди:

• 
  «зараховано» та «не зараховано»., враховуючи при цьому повноту та правильність відповідей на поставлені запитання;
  
• 
  здатність вступника диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання; правильно застосовувати правила, методи, принципи, закони, положення гіпотез та теорій;
  
• 
  інтерпретувати схеми, графіки, діаграми, читати геологічні графічні документи; узагальнювати та аналізувати дані;
  
• 
  прогнозувати очікуванні результати від прийнятих рішень;
  
• 
  логічно та послідовно викладати матеріал.
  

• 
  правильно у відповідній послідовності та з дотриманням логіки розкриває питання;
  
• 
  повністю розкриває теоретичну сторону питання та доповнює відповідь прикладами;
  
• 
  при вирішенні практичних питань застосовує правила, методи, закони;
  
• 
  володіє методами інтерпретації фактичного матеріалу та правильно і вільно читає графічну геологічну документацію;
  
• 
  вміє правильно аналізувати отримані результати та прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень;
  
• 
  вдало поєднує знання з суміжних дисциплін при розкритті питань фундаментального змісту.
  
• 
  повністю розкриває зміст поставленого завдання;
  
• 
  правильно вибирає методи вирішення практичних задач та застосовує правила, закони, принципи;
  
• 
  вміє інтерпретувати геологічну документацію (схеми, карти, розрізи, діаграми тощо);
  
• 
  послідовно та логічно викладає суть питання;
  
• 
  володіє спеціальною термінологією та правильно її застосовує;
  
• 
  у відповідях допускає 2-3 неточності при обґрунтуванні висновків, інтерпретації геологічної документації, схем, графіків, проте самі неточності суттєво не впливають на загальний результат;
  
• 
  при розкритті фундаментальних питань частково використовує знання з суміжних дисциплін.
  
• 
  зміст питання викладає частково, без дотримання відповідної послідовності;
  
• 
  при вирішенні практичних задач частково застосовує правила, закони;
  
• 
  слабо орієнтується в інтерпретації графічної документації, схем, карт, графіків, діаграм;
  
• 
  частково може проілюструвати теоретичні положення прикладами;
  
• 
  при розкритті фундаментальних питань не застосовує знань з суміжних дисциплін;
  
• 
  допускає помилки у трактуванні спеціальних термінів;
  
• 
  відповідь неповна, але суть запитання у цілому розкрито вірно.
  

• 
  основний зміст завдання не розкрито;
  
• 
  допущені грубі помилки в інтерпретації графіків, схем, діаграм, геологічної графічної документації;
  
• 
  не володіє методами, законами, принципами;
  
• 
  не може виконати практичне завдання;
  
• 
  слабо володіє теоретичними основами фундаментальних і суміжних дисциплін;
  

1. 
   Бетехтин А.Г. Курс минералогии //М.: Госгеолтехиздат, 1961-956 с.
   
2. 
   Булах А.Г. Минералогия с основами кристаллографии: Учебник для ВУЗов //М.: Недра, 1989.-351 с.
   
3. 
   Мидовский A.B. Минералогия и петрография: Учебник для техникумов // М.: Недра, 1985.- 432 с.
   
4. 
   Павлишин В.І. Основи кристалохімії мінералів: Навч. посібник. // К.: ВЦ "Київський університет", 1998,- 320 с.
   
5. 
   Павлишин В.І., Маяковський О.І., Довгий С.О. Генезис мінералів: Підручник. // К.: ВЦ "Київський університет", 2003- 672 с.
   
6. 
   Павлишин В.І., Довгий С.О. Мінералогія: Підручник // К.-.КНТ, 2008.-536 с.
   
7. 
   Смолянинов H.A. Практическое руководство по минералогии // М.: Недра, 1972.- 357 с.
   
8. 
   Станкеев Е.А. Генетическая минералогия //М.:Недра, 1986.-272 с.
   
9. 
   В.В.Авдонин, В.Е.Бойцов, В.М.Григорьев и др. Месторождения металлических полезных ископаемых. М:, «Академ. проект», 2005.– 284 с.
   
10. 
    Виноградов Г.Ф., Гелета О.Л., Грінченко О.В. та ін. Неметалічні корисні копалини України. К.: ВЦ "Київський університет", 2003.– 219 с.
    
11. 
    Михайлов В.А., Виноградов Г.Ф., М.В.Курило та ін. Металічні корисні копалини України. К.: ВПЦ, 2008– 320 с.
    
12. 
    Рудоносность и геологические формации структур земной коры. Под ред. Д.В.Рундквиста.– Л.: «Недра», 1981.– 421 с.
    
13. 
    Смирнов В.И. Геология полезных ископаемых. – М.: Недра, 1982, 1985, 1989, 1995 (укр.).
    
14. 
    Смирнов В.И. и др. Курс рудных месторождений.– М.: Недра, 1981, 1986.
    
15. 
    Условия образования магматических рудных месторождений (Под редакцией В.И.Смирнова – М.:Недра, І980.)
    
16. 
    Бизов В.Ф., Паранько І.С. Основи динамічної і прикладної геології. Т. 1. Динамічна геологія.- Кривий Ріг: Мінерал, 2000.- 204с.
    
17. 
    ЛукієнкоО.І. Структурна геологія з основами структурно-парагенетичного аналізу. Видавництво КНУ, 2002, 367с.
    
18. 
    Михайлов А.Е. Структурная геология и геологическое картирование. Москва. Недра, 1984, 463с.