Державного вищого навчального закладу
жүктеу/скачать 6.14 Mb.
|
Топ стран мира, у которых долг за 300% к ВВП [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravda.ru/news/world/03-03-2015/1250921-vvp-0/Григор’єва А.Г., Цвєтнова О.В. БЕЗРОБІТТЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ
Актуальністю даної теми є те, що на сьогоднішній день безробіття негативно відображається на всій економіці країни. Мета роботи полягає в дослідженні динаміки безробіття за останні 5 років і визначення основних проблем та шляхів подолання безробіття. Аналіз досліджень проблеми. Проблеми та тенденції рівня безробіття та шляхів його мінімізації розглядаються такими вченими, як: Е. Лібанова, В. Федоренко, П. Нікіфоров, А. Вольська, І. Петрова, А. Казановський, О. Котляр, В. Костиков, О. Рузавіна, І. Маслова та інші. Виклад основного матеріалу. Безробіття — соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, а отже, реалізувати власність на свою робочу силу, стає відносно надлишковим щодо ефективності капіталу, поповнюючи резервну армію праці. За визначенням МОП, безробітною є людина, яка хоче і може працювати, але не має робочого місця. За Законом України "Про зайнятість населення", безробітними вважаються працездатні громадяни у працездатному віці, які через незалежні від них причини не мають заробітку і трудового доходу, зареєстровані у Державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу. Вони спроможні і готові працювати, але не отримують від служби зайнятості належної роботи, тобто роботи, яка відповідає їх професійній підготовці, стажу, досвіду та ін. Безробітними в Україні не можуть вважатись особи, молодші 16 років, ті, хто вперше шукає роботу і не має професії, відмовляється від професійної підготовки або перепідготовки, особи, що отримують пенсію, а також ті, хто двічі відмовився від запропонованої прийнятної роботи. За Законом України "Про зайнятість населення", така робота — це робота, яка відповідає рівню освіти, професії, спеціальності, кваліфікації працівника і знаходиться у межах транспортної доступності. Для тих осіб, хто вперше намагається працевлаштуватися, прийнятною є робота, яка вимагає попередньої професійної підготовки. Якщо безробітний отримує допомогу, то для нього прийнятною може вважатися та робота, для виконання якої необхідно змінити професію. Отже, для отримання статусу безробітного слід зареєструватись в службі зайнятості, вести активний пошук роботи, не мати інших джерел доходу і не ухилятися від запропонованої прийнятної роботи [3]. Показниками кон’юнктури на ринку працi є рiвень безробiття та рiвень незайнятостi населення. Рівень безробіття розраховуємо за формулою [4]: Рб = Чз/Ча , де Рб – рівень безробіття; Чз - загальна чисельність зайнятого населення; Ча – чисельність економічно активного населення Рівень безробіття населення за даними Міжнародної організації праці проілюстровано на рис.1. 
Рис. 1. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у 2010-2014 році [1] У 2010 році (рис.1.) рівень безробіття в Україні становив 8,1%. У період 2012-2013 року показник мав тенденцію до зниження (7,5% та 7,2% відповідно). У 2014 році рівень безробіття значно збільшився до 9,3% (на 2,1 відсоткових пункту у порівнянні з 2013 роком). Аналіз рівня безробіття наведено за віковими групами наведено у таблиці 1. Таблиця 1. – Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за віковими групами, % [1]
Найвищий рівень безробіття у 2010 році спостерігався у вікових групах 16-24 та 25-29 років, що дорівнював 17,4% та 9,9% відповідно, при середньому рівні населення всього 8,1%. Порівнюючи з 2014 роком, він збільшився на 5,7 та 1,2 відсоткових пунктів відповідно, у той час як у інших вікових групах такої тенденції не відбувалося. Отже, в Україні найвищий рівень безробіття спостерігається серед молоді. Основною проблемою ринку праці є зростання тривалості безробіття. Аналіз безробітного населення за тривалістю незайнятості у 2010-2014 році проаналізовано у табл.2. Таблиця 2. – Безробітне населення (за методологією МОП) за тривалістю незайнятості,% [1]
Незайнятість – це наявність працездатного населення, що за різних причин не зайняте у виробництві. Найбільша тривалість незайнятості в 2010-2014 роках складала від 3 до 6 місяців та 12 місяців і більше. У 2010 році безробіття за тривалістю незайнятості від 3 до 6 місяців складало 21%, у 2014 році воно збільшилося до 26,4% (на 6,4 в.п.). Значно зменшилася незайнятість тривалістю від 12 місяців і більше. Якщо у 2010 році вона складала 34,7%, у 2013 – 28,2%, то у 2014 році вона знизилася до 20,1%, тобто зменшилася одразу на 14,6 відсоткових пунктів. У 2014 році збільшилося у порівнянні з 2010 роком безробіття тривалістю від 1 до 3 місяців. Безробіття зумовлене низкою причин: структурними змінами в економіці; нерівномірністю розвитку продуктивних сил в народному господарстві; пошуком працівниками нових робочих місць з метою отримання більшої зарплати, змістовнішої роботи та ін. Аналіз причин безробіття наведено у табл.3 Таблиця 3. – Безробітне населення (за методологією МОП) за причинами незайнятості [1]
жүктеу/скачать 6.14 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||