До Світла. Чисте Світло зберігає

- Чому могли? - здивувався Аріман. - От як раз древні люди ним активно користувалися. А історія з шаманами сталася набагато пізніше.

- Не зрозумів, - промовив Андрій і з сумнівом в голосі запитав: - А як підсвідомістю могли користуватися древні люди? Вони ж там всі стадами ходили.

Аріман розсміявся так заразливо, що наші хлопці мимоволі підтримали його сміх.

- Ось бачите, як ви мислите! А це говорить про що? Що знання про цей час у вас не просто мізерні, а практично відсутні. Ви тільки що вголос промовили стереотип, який вам нав'язали з дитинства, деякий штамп, який був визначений елітою для своєї багатомільярдної армії раболіпних підданих.

- А чому це штамп? - заперечив вже Костік, який тільки що нерозуміюче сміявся разом зі всіма. - А як же затвердження учених, їх археологічні знахідки?

- Боюся вас сильно розчарувати, Костянтин, але більшість дійсно коштовних знахідок, по яких учені могли б взнати минуле людства, порошаться або по незнанню в археологічних архівах, або по знанню в недоступних сейфах сильних світу цього. А в середовищі масової інформації оповіщено лише те, що вигідно еліті.

- А навіщо їм потрібні такі складнощі? - здивовано запитав Женя.

- Знання - це сила. А сила - це влада, - загадково промовив Аріман, точно повідомляв секретну інформацію всіх часів і народів. - Я можу вам розкрити одну велику таємницю. Сучасне людство зародилося із залишків минулої високорозвиненої цивілізації, яка досягла таких успіхів в розвитку своїх надприродних здібностей, що вони стали для них природними. Більш того, ті люди задіювали понад 50% головного мозку, а сучасний Homo sapiens менше 10%.

- Ось так справи! - здивовано промовив Андрій.

Але Руслан тут же перебив його, з обуренням протараторивши на одному диханні:

- Так якщо наші пра-, прапредки були такі тямущі, чого ж ми такі тупі? Адже, вірогідно, в нас же має бути хоч би один їх “занепалий” ген.

Аріман усміхнувся.

- Ви не тупі, і генів у вас предостатньо. У кожній людині ці здібності закладені і за бажання вона може розвинути їх в собі. Але лише ключ до всього лежить у вашій свідомості. А воно заблоковане рабськими установками, нав'язаними вам елітою. Хоча насправді це всього лише пелена, димова завіса. Все у ваших руках.

- Та хто така ця еліта? - роздратовано промовив Віктор. - Це що, правителі сильних країн або армія політиків? Звідки вона взагалі взялася, аби вирішувати, що нам можна, а що не можна? Та завтра в якій-небудь країні буде революція, і народ одним махом змете всю їх еліту, як, наприклад, вже було в 1917 році!

Аріман поблажливо усміхнувся.

- Бачу, ваші знання і твердження дуже далекі від реального положення справ на цьому світі. Але в цьому немає вашої провини, адже вас виховали на цих твердженнях, і знань вам дали рівно стільки, скільки необхідно для того, щоб ви змогли якісно виконувати свою роботу. Вам вселили, що ви вільні, хоча насправді ви знаходитеся в щонайповнішій залежності від системи, в яку вас помістили. І це знову-таки необхідно для того, щоб раб виконував свою роботу без дурощів в голові. Не ображайтеся на мої слова. Адже я все це говорю для того, щоб ви зрозуміли, що таке справжня свобода, що її реально досягти і що якщо ви зламаєте в собі штучно сформовану у вас систему мислення, ви досягнете небувалих висот. Навіть сповна реально можете стати одним з тієї самої еліти і управляти світом так, як ви вважаєте найбільш справедливими. Я повторюю, все у ваших руках!

Що стосується самої еліти, то ви марно вважаєте, що її можна знести ураганом революції. Частенько вона сама є замовником тієї самої революції, хвиля якої змітає лише неугодні для еліти маріонетки, щоб поставити нових на їх місце. Але, мабуть, аби ви глибше зрозуміли питання про еліту світу, я вам розповім її передісторію.

Їх предки, по суті кажучи, були індивідами, які намагалися зберегти знання попередньої цивілізації, у тому числі і так звані надздібності. Але передавали ці знання лише по спадку, в крайніх випадках знаходили собі наступників. Тобто практично вони зберігали і удосконалювали ці знання, з покоління в покоління тримаючи їх в секреті від людей. Коли ж людство значно збільшилося в чисельності і почали зароджуватися основи суспільно-економічної формації, стали з'являтися і лідери-вожді. Проте за їх видимою владою фактично стояли “охоронці знань”, або як вони любили себе іменувати, “обранці богів і духів”, які не просто консультували вождів, а по суті уміло управляли ними, заставляючи їх виконувати свої веління. Цю групу особливих людей називали по-різному: шамани, знахарі, чаклуни, жерці і так далі. Але насправді їх дійсне найменування Архонти.

- Архонти? - перепитав Костік.

- Так. З грецького переводиться як “начальники”, “правителі”. Але якщо копнути глибше в історію, то відкривається дійсний сенс даного слова, який означає “правителі світу”. Тобто, практично архонти виділили себе в особливу касту посередників між людьми і вищими силами, пізніше названих богами. Вождь племені, який був всенародною людиною і відповідав за своє плем'я, знаходився під владою Архонта. Архонт, фактично реально управляючи плем'ям через вождя, завжди залишався при цьому в тіні. Ця скритність давала великі можливості для реальної маніпуляції людьми. І якщо лідери-вожді частенько вибиралися плем'ям, то Архонт передавав своє “магічне мистецтво” реальної влади лише своєму приймачу. Тобто, виділялася особлива каста, в руках якої була зосереджена фактична влада. І чим більше вона укріплювала свою владу, тим більше заставляла працювати на себе останніх членів співтовариства. Треба сказати, що саме цей кістяк пізніше і узурпував основні знання, підпорядковувавши тим самим собі останніх людей. Це і є перша еліта цієї цивілізації.

- А багато їх тоді було людей? - поцікавився Костік.

- Ні. Їх число постійне. І тоді, і зараз - дванадцять чоловік плюс один Верховний Архонт, який очолював їх.

- А чому саме дванадцять?

- Тому що ця цивілізація бере початок з дванадцяти сімей людських. Сучасні Архонти є прямими послідовниками перших дванадцяти Архонтів. Так от, із збільшенням чисельності людства Архонти продовжували удосконалюватися в мистецтві управління і маніпулювання людьми. Як мовиться, мало людей - мало начальників. Багато людей - багато начальників. Вони створили так звану штучну еліту, розставивши по світу свої маріонетки, які управляли цілими народами. Більш того, саме вони розробили і упровадили одну з цікавих форм правління і маніпулювання свідомістю людей - релігію. Цю штучно створену форму перетворення суспільної свідомості Архонти заснували на двох сильних стимул-реакціях людини - вірі і страху. Додали туди декілька крапель дійсних знань, оформивши їх належним чином для більшого раболіпства натовпу і увічнили цю залежність через монополізацію духовної культури.

- Це як? - не зрозумів очманілий Стас.

- Ну, наприклад, візьміть відому вам Біблію, яку зараз півсвіту шанує як священну книгу. Ким складався Старий завіт? Жерцями, тобто слугами Архонтів. А ким складений Новий заповіт? Маріонетками Архонтів. Про що тут ще можна говорити?

- Так це… що виходить… ці Архонти стоять на чолі світових релігій?

- Фактично, по владі - так. А якщо точніше, то на чолі світових релігій знаходилися і знаходитимуться їх ставленики. На чолі великої політики і бізнесу - їх маріонетки. Та і всі ті люди, які вершили долі світу, наприклад такі як Олександр Македонський, Чингисхан, Тамерлан, Наполеон, Сталін, Гітлер та інші, були всього лише фігурами на їх шахівниці, якими вони розігрували чергові свої мудровані партії.

- Почекайте, почекайте, - змолився Стас, що зовсім розгубився. - Які ставленики?! А як же Ісус, Будда, Магомет? Ці люди несли свободу людям. Вони не могли бути прибічниками цих жерців…

Аріман навіть не дав йому договорити, обірвавши його мову владним, гордовитим тоном:

- Ну і де їх свобода?! - і зробивши багатозначну паузу, знов вимогливо запитав: - Де?! Так, були такі, які спробували чомусь навчити, дати людям знання. Навіть більш того, в людських руках був сам Грааль - це найвища влада! І що? Чим це все закінчилося? Черговою перемогою Архонтів і створенням нових релігій на базі втрачених Учень! А все чому? Тому що людям лінь перетворювати себе. Тому що люди вже звикли до стадного способу життя, звикли до рабського типа мислення. Вони весь час чекають, аби ними керували. Архонти настільки постаралися, що людям вже подобається бути дебілами, подобається бути тупими і чекати розжованих роз'яснень від їх маніпуляторів. Їм простіше жити в стаді, чим стати вільною людиною. Вони самі себе прирікають на довічне рабство, так хай залишаються рабами, коль вони цього так хочуть. Врешті-решт, це їх вибір. Кожен вирішує сам за себе.

Після такої ударної мови Арімана ніхто не посмів порушити виниклу тишу. А мені усередині навіть стало якось недобре, виникло якесь неприємне відчуття вирішеності наперед, якась внутрішня незадоволеність собою, стан пригніченості і безвихідності. Аріман же, витримавши паузу, продовжив, але вже м'якшим тоном:

- Отже, друзі, цей світ приречений на вічне рабство. Але у вас є шанс стати вільними людьми! Для цього треба всього лише стати багатою, фінансово незалежною людиною. Ось тоді вам буде доступне все, у тому числі і справжні духовні знання, що відкривають у вас необмежене джерело сили і влади.

Женька прочистив свій голос, неначе від довгого мовчання, і нерішуче промовив:

- Та нісенітниця якась виходить. Як я можу, ставши багатим, бути вільним, якщо мною все одно управлятимуть ці, як їх… Архонти?

- Помиляєтеся юначе, помиляєтеся, - ласкавим голосом промовив Аріман. - Ця залежність для вас буде не вічна. Під час становлення вашого капіталу, природно, будете залежні, в першу чергу від тієї держави, в якій ви працюєте і живете. У подальшому ж, коли бізнес розшириться, то з'явиться і нова залежність від законів тих держав, в яких буде ваш бізнес. Але коли ви заробите досить засобів, аби стати незалежним від бізнесу, тоді ви дійсно станете вільними. А якщо ж ви замість бізнесу віддасте перевагу політиці, то вибачите, тут ви будете все життя залежні. Адже чим більшою владою ви володітимете над людьми, тим більше будете залежні від Архонтів. Та зате в обмін отримуєте славу, великі гроші, привільне життя. Отже кожен вибирає своє.

Женя гмикнув і промовив:

- Ні, ну я, звичайно, зрозумів, що я нічого не зрозумів. Але з того, що я зрозумів, виходить, що свобода - поняття відносне. Кожен визначає її сам собі, індивідуально. А якщо брати за великим рахунком, то всі ми рабами були, рабами і залишимося.

Аріман усміхнувся.

- Все залежить від вас.

- Ну та, - пробурчав собі під ніс Стас, - хороша пісенька, починай спочатку.

- А в цю касту Архонтів нам реально попасти? - несподівано видав своє питання Руслан.

Старші хлопці хотіли було сказати йому щось смішне у відповідь, але Аріман випередив їх, заявивши сповна серйозно:

- Розуміється це реально, хоча і складно. Якщо ви досягнете не лише фінансової свободи, але і значного духовного розвитку, вас не залишать без уваги. Адже ця каста періодично оновлюється новими членами. Старі вирушають з життя, нові приходять на їх місця. Це природний процес.

- А як їх знайти? - знов поставив своє наївне питання Руслан.

Аріман усміхнувся.

- Якщо ви досягнете того, що я сказав, вони самі вас знайдуть і, повірте, без уваги вашу особу не залишать.

- Та кому ми потрібні, - посміявся Женька. - Цей Олімп не про нашу честь.

- О, ось в цьому-то і криється ваша головна перешкода, - констатував Аріман. - Це якраз те, з чого ми почали розмову. Багатим в мріях хоче стати кожен, та ось тільки робити для цього нічого не хоче. Заздалегідь відмовляючись від перемоги, навіть не почавши бій, ви свідомо прирікаєте себе на поразку. Ви просто не бачили в своєму житті реальних прикладів, як люди з самого низу досягали самого верху. А я бачив, і не раз. Починали ці люди з самого елементарного і в той же час найголовнішого - вони повірили в себе, тим самим змусивши свою підсвідомість працювати в потрібному напрямі. Ось ви сьогодні захоплювалися Віталієм Яковичем, його майстерністю. Хоча його можливості елементарні, ви вже встигли поставити їх в рамки недосяжного. А я вам говорю, переверніть своє мислення, не принижуйте свою особу, зробіть її вільною від будь-яких обмежень. Повірте в себе! І ваші мрії стануть реальністю!

Адже за великим рахунком для людини є лише одна універсальна сила, називайте її як завгодно - всезнання, природа, Бог, творчий Розум, - але, по суті, все це є сила підсвідомості. Хто направляє думки в потрібне русло, той отримує бажаний результат. Це стосується всіх людей на Землі, незалежно від кольору їх шкіри, походження і так далі. Цей принцип однаково діє як на атеїстів, так і на віруючих. Оскільки головне в цьому - сама віра людини. Розумієте? Не у що ти віриш, а з якою силою ти віриш. Бо все твоє життя побудоване на силі твоїх переконань. А всі події і обставини життя - лише результат твоїх переконань. Не даремно ж Ісус постійно твердив натовпу - майте віру. Пам'ятаєте, як сказано в Евангелії від Марка, глава 11, вірш 23: “Бо істинно говорю вам: якщо хто скаже горі сій: “піднімися і ввергнися в море” і не засумнівається в серці своєму, але повірить, що збудеться за словами його, - буде йому, що не скаже. Тому говорю вам: все, чого не проситимете в молитві, вірте, що отримаєте, - і буде вам”.

“Підсвідомість таїть в собі сили, які рухають світом”. Так сказав батько американської психології Уїльям Джеймс. Древні сокровенні знання свідчать: “Як усередині, так і зовні, як вгорі, так і внизу” Це закон. Дану істину по-своєму трактували всі: Зороастр, Лао-Цзи, Будда, Моісей, Ісус. У Біблії записано, що кожній людині відплатиться по вірі його. А віра - це і є не що інше, як думка, певний стан, який сприймає свідомість як істину і передає в підсвідомість для виконання.

Аріман витримав деяку паузу і сказав:

- Отже Віталій Якович, хоч і зумів задіювати силу своєї підсвідомості, але, по-перше, всього лише мізерний відсоток, по-друге, він діяв усліпу, по натхненню.

- Нічого собі мізерний відсоток! - шоковано прорік Андрій. - Що ж буде, якщо задіяти на повну програму?!

- О! Цього ви собі навіть представити не можете! - радо промовив Аріман. - Втім, так вже і бути, я поділюся з вами деякими прикладами з життя тих, хто за моєю порадою зумів свідомо задіювати сили своєї підсвідомості і круто змінити своє життя.

Аріман ненадовго задумався, а потім промовив:

- Мабуть, я вам розповім про одного мого знайомого священика. Коли я з ним познайомився, це був хворий, понівечений життям чоловік. У нього був свій прихід, але його практично ніхто не відвідував. Адже людей теж можна зрозуміти. Кому захочеться приходити в облуплену церкву, будівля якої давно вже вимагає капітального ремонту, та ще до священика, який дуже часто хворіє і навіть деколи із-за слабкості здоров'я не може до кінця відслужити месу? В той же час сам священик був досить цікавою людиною. Було в ньому щось таке, - Аріман злегка протягнув останнє слово, точно пригадуючи, - якась невловима, приваблива частка. Коли ми з ним розговорилися по душах, він став розповідати, як у нього все погано: прихід люди не відвідують, пожертвувань немає, стіни церкви поступово руйнуються, грошей, аби їх відремонтувати, немає. Здоров'я зовсім нікудишнє. Що він лише вже не робив, аби поправити його. Але ні лікарі, ні свята вода, ні молитви - нічого не допомагало. Загалом, глибока депресія, стан безвихідності.

Природно, як йому міг хтось допомогти, якщо, по суті, вся справа була не в його тілі, яке він намагався лікувати, а в його дусі! Яку користь йому могла принести свята вода, якщо у нього не було віри в її цілющі сили! Адже зцілення святою водою відбувається не за рахунок води, а виключно за рахунок віри самої людини, тобто реакції підсвідомості. Саме цілюща сила підсвідомості лікує організм і не що інше. А вода - всього лише красивий аргумент, аби людина переконала свою підсвідомість і повірила в своє зцілення, не більш того. Як йому могли допомогти його молитви, якщо вони за своєю суттю були абстрактні, направлені в нікуди? Священик своє життя проводив в страху і помилках. Навіть Біблія для нього була приводом для глибокої печалі. Звідки в його душі взятися гармонії? Адже психіка і фізіологія повинні доповнювати один одного, врівноважувати, а не йти вроздріб!

Загалом, мені його стало шкода. І я вирішив пояснити людині, що всі її проблеми не в зовнішньому таяться, а в його внутрішньому стані. Я навчив його правильно молитися. Молитися чітко і конкретно, використовуючи невичерпну силу своєї підсвідомості, розкриваючи в собі дивні надприродні можливості зцілення. Тобто, я йому детально розповів, що спочатку, перед молитвою, він повинен налаштуватися, підготуватися. Для цього потрібно в думках, звертаючись до свого тіла, добитися ефекту загального розслаблення організму і заспокоєння психіки. Приблизно так, як у вас, коли ви входите в стан медитації. І коли він досягне такого напівсонного стану, то повинен повторювати молитву, яку я йому дав: “Бог милостивий і досконалий виявляється в моєму тілі. Моя підсвідомість наповнюється Його могутньою силою. Він створив мене за образом і подобою своєму. Він дав мені владу над тілом і духом моїм. Він створив цей світ для мене. Все на цьому світі належить мені. Я Володар свого життя. Багатство, здоров'я, успіх наповнюють моє життя. Моя підсвідомість творить мене заново, відповідно до образу, створеного Бога”.

Я сказав йому, що цю молитву потрібно виконувати дванадцять раз на день, промовляючи її по дванадцять разів. І я не просто повідав йому цю молитву, але і пояснив суть механізму її роботи. Коли таку молитву наполегливо повторюєш саме таку кількість раз на день, наш мозок, що є органом свідомого аналітичного розуму, приймає цю формулу молитви за правило-наказ. І як тільки розум його прийняв, цей наказ думці передається в сонячне сплетіння, яке ще називають “мозком підсвідомості”.

- Так, нам Сенсей розповідав за сонячне сплетіння, - жваво промовив Андрій. - А що, воно дійсно є мозком підсвідомості?

- Безумовно. Я здивований, що Сенсей вам цього не пояснював. Саме сонячне сплетіння є мозком підсвідомості. Більш того, саме там ваші думки і образи активізуються і матеріалізуються в події вашого життя. Але повернемося до нашого священика. Після моїх пояснень він рішуче і наполегливо взявся за виконання молитви. Буквально вже через декілька днів він відчув значне полегшення, а вже через місяць, і це підтвердив медичний огляд, здоров'я у нього набагато покращало, а в подальшому і повністю відновилося. Більш того, продовжуючи наполегливо виконувати дану молитву, він вселяв собі за моєю порадою, що він - прекрасний оратор. І що ви думаєте? Сила перетворень його підсвідомості не змусила себе чекати. Його фінансові справи різко пішли в гору. Прихід ожив і незабаром став настільки відвідуваним людьми, які просто заслуховували проповідями цього священика, що стіни його не могли вміщати всіх бажаючих. Пішли солідні пожертвування, на які удалося капітально відреставрувати приміщення приходу. Цього священика стали запрошувати в різні міста і країни. Він швидко став популярним і знаменитим. І зараз вже об'їздив, мало не півсвіту зі своїми лекціями, побував в багатьох столицях, познайомився з видатними людьми. Написав книги на тему феномену підсвідомості і вивчив цій методиці, яку я йому повідав, багатьох людей. Ось що означає сила підсвідомості! Як мовиться в Біблії в Евангелії від Матвія, глава 21, вірш 22: “І все, чого не попросите в молитві з вірою, отримаєте”. Бо сказано, кожному відплатиться по вірі його. Ось бачите, що творить з людьми сила підсвідомості! А не навчився б цей священик нею володіти, так би і помер, нікому не потрібний в цьому житті.

- Сумна була б у нього доля, - помітив Стас.

- Так. Але він зміг заново створити себе і став справжньою людиною, - знов підкреслив Аріман. - Багато корисного зробив для інших людей, поїздивши з лекціями по світу і виучивши цьому маси. Ось що означає чоловік зайнявся пізнанням самого себе.

- Так, якщо Жека займеться пізнанням самого себе, йому, напевно, потім доведеться жити в печері, - жартома, промовив Стас.

- Це чому? - не зрозумів його Женя.

- Як чому? - лукаво усміхнувся парубок. - Побачиш своє єство і потягне в рідні пенати. Представляєш, якого неандертальця ти виявиш в надрах своєї підсвідомості!

- Гаразд. Яко-жодне, але моє рідне! Мій неандерталець хоч печерний, але людина. А ось з твоїм приматом тобі доведеться все життя по деревах лазити та банани лопати!

- При-матом?! - усміхнувся Стас і, звертаючись до Аріману, додав: - не звертайте уваги, він у нас взагалі-то парубок розумний. Лише для його розуму властиві деякі клінічні особливості…

Хлопці розсміялися і, коли жарти закінчилися, знов повернулися до теми розмови.

- Виходить, наша віра визначає напрям роботи підсвідомості, - зробив висновок Віктор. - І якщо віра буде абстрактна, то і підсвідомість створюватиме нам ілюзії?

- Само собою зрозуміло, - кивнув Аріман.

- І все-таки священик не починав же життя з нуля, - пробасив Володя. - У нього вже був той же прихід. Тобто, за великим рахунком цій людині не хапало просто здоров'я і працездатності, аби налагодити своє життя.

- Добре, - промовив Аріман. - Я можу поділитися з вами і таким життєвим прикладом з моєї практики освіти людей, коли людина, будучи ніким і нічим, послухавши мої поради, почала життя з нуля і досягла за допомогою сили своєї підсвідомості величезного стану і високого положення в суспільстві.

Хлопці із зацікавленістю принишкнули. Аріман неспішно почав свою розповідь.

- Одного разу я гуляв в парку, і мою увагу привернув один бомж. На вигляд років під п'ятдесят. Брудний, зачуханный, в порваному одязі. Він ледве волочив своє змарніле тіло, збираючи пляшки. Коли я з ним розговорився, то здивувався, почувши, що йому всього лише сорок один рік. І хоча історія його життя досить банальна - сім'я, друзі, робота, алкоголізм і, як наслідок останнього, вулиця і безвихідність, - я все ж вирішив йому допомогти. Я вивів його на відвертість, і він повідав мені, що все життя чогось боявся. Спочатку це був страх залишитися без роботи, без грошей, потім страх, як прогодувати сім'ю, він боявся конфліктів з начальством, боявся, що його звільнять, викинуть на вулицю. Аби якось звільнитися від цього страху, він став прикладатися до спиртного. Раз випив, відчув полегшення, розслаблення, страхи його тимчасово покинули. Другий, третій раз випив, відчув вже себе “героєм” в цьому житті. Так і приохотився до алкоголю. Те, що він тимчасово забував про свої проблеми, зовсім не означало, що вони не накопичувалися. Врешті-решт, зрозумів, що став залежний від алкоголю, і проблем лише додалося. Один конфлікт породжував інший, і все покотилося як сніговий ком. І як результат - то, чого більш всього в житті боявся, те і сталося. Він виявився безробітним, бездомним, викинутим в повному розумінні на вулицю.

Зверніть увагу, це класичний приклад, що демонструє феномен підсвідомості. Домінуюча думка в людині, підкріплена емоціями, набуває сили. Саме ця сила і є наказом для підсвідомості. А підсвідомість, як відомо, жартів не розуміє. Воно старанно і ефективно виконує те, в що вірить і в чому переконує сама себе людина. Чому я і акцентую весь час вашу увагу на тому, що потрібно не лише виконувати дану мною молитву в стані медитації, але і радіти, що ти вже отримав бажане. Ця емоція дає силу, наказ в підсвідомість, яка його і виконує. Але більшість людей роблять все в точності навпаки, з року в рік підсилюючи в собі домінацію найсильнішої емоції - страху, роблячи тим самим своє життя нестерпним. Колишнє життя цього мужика - типовий приклад помилки багатьох. Його страхи, які він виростив, в думках ствердив і підкріпив емоціями, реалізувалися.

- Тобто, він віддавав своїм страхом накази в підсвідомість, що залишиться без роботи, без грошей на вулиці, і це сталося? - уточнив для себе Андрій.

- Так, - відповів Аріман. - Причому підсвідомість знайшла найефективніший спосіб, як швидко реалізувати даний наказ. Приохотившись до алкоголю, мужик досить швидко спився, втратив роботу, всі родичі від нього відмовилися, і, як результат, в 39 років він виявився на вулиці без житла і коштів для існування. Два роки тинявся по парках і підворіттях, збираючи пляшки і перебиваючись мізерними подачками. Якби я тоді його не зустрів, його б вже давно не було в живих, він так би і не взнав, що справжня причина сумних подій в його житті полягала в ньому самому, а точніше в його думках.