Духовно-моральні аспекти вивчення творчості с. Чернілевського в школі



Дата04.07.2016
өлшемі48 Kb.
#176586
Людмила МОЗГОВА,

кандидат педагогічних наук, завідувач міського методичного кабінету управління освіти і науки Бориспільської міської ради


ДУХОВНО-МОРАЛЬНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ С. ЧЕРНІЛЕВСЬКОГО В ШКОЛІ

Українська література містить багато творів, що сприяють вихованню культурного читача, який дбає про загальнолюдські цінності. Значне місце в шкільній програмі відведено вивченню лірики як літературного роду. Практика аналізу уроків свідчить, що педагоги часто розглядають поезію, застосовуючи ідейно-тематичний підхід, забувають, що художнє полотно має виразні засоби поетики, що збагачують мовлення, роблять авторський стиль оригінальним.

Розглянемо особливості аналізу ліричного твору та специфіку вивчення творчості письменника на прикладі поезій С. Чернілевського. Чинна програма з української літератури пропонує вивчення творів автора “Теплота родинного інтиму” та “Забула внучка в баби черевички” в 6 класі загальноосвітнього навчального закладу. Зокрема, укладачі сформулювали завдання перед учителем, який має навчити учнів “виразно і усвідомлено читати вірші. Розвивати вміння прокоментували відчуття, висловлені в цих творах. Вміти співвіднести їх із власними, пережитими особисто [2, 35]”. Окрім того, словесник має побудувати діалог на уроці літератури так, що відбулося “осмислення ролі батьківського дому в житті людини, відповідальності за власну родину [2, 35]”. Вивчення творчості пропонуємо розпочати з ознайомлення з біографією митця.

Чернілевський Станіслав Болеславович народився 6 липня 1950 р. в с. Жван Муровано-Куриловецького району Вінницької області. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Автор збірки: “Рушник землі”; кіносценаріїв: “Грамотний”, “Просвітлої дороги свічка чорна”. Лауреат премії імені В. Симоненка.

Життєвий шлях С. Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Не відразу Станіславу пощастило з вибором “сродної” професії. Спочатку недовго працював учителем після закінчення Вінницького педагогічного інституту, але не вважав цю роботу справді “своєю”. З дитинства Чернілевський марив кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася. У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув фах кіносценариста. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка.

Проте де б не був С. Чернілевський, яку життєву дорогу собі не обрав би, він, перш за все, поет. Йому заслужено було присуджено премію імені В. Симоненка.

Поезія Чернілевського бере свої початки і мотиви в дитячих мріях [5]. Пропонуємо епіграфом до уроку літератури обрати слова Д. Павличка, подані у передмові до книги С. Чернілевського “Рушник землі”: “Є такі серця, для котрих розлука з матір’ю − смертне страждання... З його дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе дитинство й молодість, щоб ударити нині гучним прибоєм поетичного слова [1, 7]”. Учні мають пояснити, чим викликаний мотив любові до матері в поета.

Аналіз віршів пропонуємо проводити із застосуванням методу “слід за автором”, оскільки він найбільш актуальний для дітей 6 класу. Розглянемо поезію “Теплота родинного інтиму”. Текст твору має прозвучати напам’ять.

Читаючи першу строфу, проведемо евристичну бесіду:


  • Чому перший рядок містить епітет “родинного інтиму”? Як ви розумієте це поняття?

  • Про який час доби йдеться? Думку доведіть.

  • Чому першою прокидається мати?

  • Чому автор показує зв’язок хати і неба через образ матері? Про які два світи йдеться? (матеріальний – світ людей, хати; духовний – небо, людські цінності, духовність).

  • Який художній троп використав автор в останньому рядку строфи?

Учні роблять висновок про те, що образ матері уособлює моральні цінності народу, бо саме вона формує світогляд дітей, береже “тепло родинного інтиму [3, 315]”.

Після аналізу першої строфи рекомендуємо учням усно описати, які народні та авторські образи формують спільний образ української хати? Школярі мають замислитися, чому чистота людської душі обов’язково поєднувалася з чистотою в будинку?

Учитель має пояснити юним читачам особливість художнього зображення образу ліричного героя, який написав поезію зрілим, однак ототожнює себе з малим хлопчиком, відтворюючи період свого життя, коли духовний зв’язок з матір’ю був найтіснішим. Учні висловлюють власні думки, залучають власний життєвий досвід спілкування з батьками.

Остання строфа поезії є яскравим свідченням беззаперечності материнської духовності:

Матері розказувать не треба,

Як душа світліє перед днем

В хаті, що прив’язана до неба

Світанковим маминим вогнем [3, 316].

Символічними є архетипні образи “матері – душі – української хати – першого ранкового вогню в печі”. Пропонуємо школярам за поезією намалювати малюнок хати, на наступному уроці обов’язково проводимо виставку малюнків.

Продовжуючи розмову про роль матері в житті людини, аналізуємо поезію “Забула внучка в баби черевички”. Образ бабусі опоетизований багатьма письменниками, однак С. Чернілевський поглибив його символічне значення, застосувавши психологічні деталі. З ліричною героїнею ми зустрічаємося в момент розлуки з внучкою. Бабуся стоїть на порозі та зі слізьми на очах проводжає поглядом бензовоз, що везе улюбленицю з села в місто. Учні мають замислитися над тим, чи тільки поріг будинку зображує автор? Учитель допомагає усвідомити глибокий світ поезії: образ межі – порогу між двором та дорогою, літом та осінню, життєвим і вічним буттям людини. Звертаємо увагу на останній рядок поезії: “І осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном [4, 316]”. Учні висловлюють думки, про те, як слід зберегти красу стосунків між родичами, як слід дбати про вічний духовний зв’язок.

У поезії знову з’являється образ хати. Автор використовує антитезу:

Малесенькі дитячі черевички

У спорожнілу хату занесла [4, 316].

Хата стала порожньою, великою, незатишною. Учні відповідають, чому це трапилося? Особливо звертаємо увагу на образ черевичків як символу духовного зв’язку бабусі з онучкою. Саме їх вона торкається перед сном. Якщо учні схильні до філософських узагальнень, то варто запропонувати їм осмислити образ самотності, втілений автором у тексті. Школярі дають поради внучці, що слід роботи, щоб бабуся не відчувала себе покинутою, самотньою?



Отже, творчість С. Чернілевського містить духовно-моральні образи, сформовані національною ментальністю та авторським світоглядом. Застосовуючи аксіологічний підхід до вивчення його поезій, учитель формує інтелектуального читача, здатного осмислити цінність родинної культури.

Список використаних джерел

  1. Павличко Д. Новозначима борозна / Д. Павличко // С. Чернілевський. Рушник землі. – К. : Художнє слово, 1984. – С. 3−9.

  2. Українська література. 512 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / М. Жулинський, Р. Мовчан, М. Сулима та ін.  Ірпінь : Перун, 2005.  202 с.

  3. Чернілевський С. Забула внучка в баби черевички / Станіслав Чернілевський // Українська література : [хрестоматія нововведених творів] / [За ред. М. Жулинського]. – [Частина перша]. – К. : Генеза, 2002, − С. 316.

  4. Чернілевський С. Теплота родинного інтиму / Станіслав Чернілевський // Українська література : [хрестоматія нововведених творів] / [За ред. М. Жулинського]. – [Частина перша]. – К. : Генеза, 2002, − С. 315−316.

  5. http://www.parta.com.ua/ukr/referats/view/4635/


Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет