Ефективне управління та залучення додаткових ресурсів для бібліотек

Міжнародні та українські донорські організації є одним з потенційних джерел фінансування. В Україні працює достатньо багато міжнародних донорських організацій, постійно збільшується кількість українських благодійних фондів, започаткованих комерційними структурами або приватними особами (див. Додаток 5. Перелік донорських організацій, що працюють в Україні).

В попередньому розділі вже йшла мова про те, що в переважній більшості донори надають гранти недержавним організаціям, тому існування благодійного фонду або громадської організації при бібліотеці значно розширює її можливості щодо залучення додаткових ресурсів. Спеціалізованих програм підтримки бібліотек донорськими організаціями в Україні дуже мало. Одна з них – проект «Бібліоміст» ( див. Додаток 6).

Органи державної влади

Існує декілька можливих шляхів залучення бюджетних ресурсів для розвитку бібліотек від органів місцевого самоврядування (крім, зрозуміло, тих коштів, що виділяються бібліотекам на підставі Бюджетного кодексу та законів України про Державний бюджет).

1. 
   Конкурси соціальних проектів
   

Як і в ситуації з донорськими грантами, конкурси соціальних проектів в переважній більшості міст передбачають участь лише недержавних неприбуткових організацій, що автоматично виключає бібліотеки з числа претендентів на отримання коштів. Винятком є лише декілька міст, зокрема Львів та Дніпропетровськ, де участь у конкурсі можуть брати як державні, так і недержавні організації та установи (див. Додаток 8. Матеріали конкурсу соціальних проектів у м.Львів).

Отримання муніципальних грантів для бібліотек стає можливим у двох випадках. По-перше, якщо вони мають власну НУО, що має право брати участь у такому конкурсі. В іншому випадку необхідно звернутись до органів місцевої влади, що організують конкурс, з проханням включати державні та муніципальні установи до переліку організацій, що мають право брати участь у конкурсі. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Положення про конкурс соціальних проектів, прийнятий на місцевому рівні. Підставою для внесення таких змін може слугувати досвід Львова та Дніпропетровська.

2. 
   Міські (обласні) програми розвитку бібліотек
   

Як правило, такі програми розробляються спільно представниками бібліотечного сектору та відповідних органів місцевого самоврядування (як правило, відділів чи управлінь культури). Послідовність дій в цілому є такою:

• 
  Аналіз ситуації та визначення пріоритетів (цілей та завдань) програми.
  
• 
  Розробка програми за участю зацікавлених сторін.
  
• 
  Затвердження програми на сесії міської (обласної) ради.
  
• 
  Включення програми до міського (обласного) бюджету.
  
• 
  Виконання програми.
  
• 
  Аналіз соціально-економічних наслідків реалізації програми.
  

3. 
   Національні програми розвитку бібліотечної справи
   

В усьому світі бізнес є одним з джерел фінансування бібліотек. Бізнесмени в багатьох випадках входять до складу Опікунських рад та допомагають бібліотекам фінансовими та матеріальними ресурсами. В Україні, на жаль, співпраця між комерційними структурами та бібліотеками переважно має епізодичний характер та потребує подальшого розвитку.

В українському суспільстві існує хибний стереотип, що бізнес націлений лише на отримання прибутку і тому вкладати кошти, наприклад, в бібліотеку йому не цікаво. Це не зовсім так. Для того, щоб встановити партнерські стосунки з бізнесом, треба спочатку спробувати подивитись на бібліотеку очима підприємця. На практиці це означає, що спочатку треба визначити, а що бібліотека може запропонувати бізнесмену. Іншими словами, треба знайти мотиви, що спонукатимуть бізнес вкладати ресурси в розвиток бібліотечної справи. Мотиви насправді можуть бути різними:

• 
  Особистими (Я готовий підтримати бібліотеку, тому що я люблю книги, люблю читати, хочу, щоб моя дитина відвідувала бібліотеку тощо);
  
• 
  Суспільними (Я готовий підтримати бібліотеку, тому що вона є важливою частиною громади, сприяє підвищенню рівня поінформованості та освіченості людей, вихованню підростаючого покоління тощо);
  
• 
  Економічні ( Я готовий підтримати бібліотеку, тому що…?). В цьому контексті варто продумати, а що саме бібліотека може запропонувати підприємцю (пошук інформації, поширення інформації про підприємство та його продукцію, надання приміщення для проведення заходів, тренінги для працівників фірми тощо). Таких варіантів, насправді, може бути досить багато. Але треба знати, що саме потрібно підприємцю. Ще на етапі встановлення зв’язків можна задати пряме запитання: «А що б Ви хотіли отримати від нашої бібліотеки?»
  

ДОДАТОК 1

1.2. Опікунська Рада дитячої лікарні (далі – «Лікарня») є органом, що здійснює контроль за діяльністю лікарні щодо отримання і цільового використання благодійної допомоги.

1.3. У своїй діяльності Рада керується чинним законодавством України, цим Положенням, Регламентом та іншими внутрішніми нормативними документами і рішеннями, прийнятими Міністерством охорони здоров'я України.

2. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РАДИ

2.1. Здійснювати громадський контроль за некомерційним використанням переданого майна та інформувати Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» про порушення правил цільового використання;

2.2. Надавати благодійникам рекомендації щодо закупівлі нового обладнання і ліків для Лікарні;

2.3. Інформувати громадськість про благодійну діяльність, яка відбувається у Лікарні, зокрема, Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000»;

2.4. Сприяти залученню приватних коштів місцевої еліти, наприклад, шляхом проведення заходів, спрямованих на збір благодійних коштів для цільового використання у Лікарні;

2.5. Бути форумом для обговорення нагальних питань в галузі педіатрії (медицини) і можливих способів вирішення проблем, що виникають; створювати експертні групи з різних питань.

3.1. До членів Ради входять:

3.1.1. головний лікар (за посадою);

3.1.2. двоє представників Лікарні, які виступатимуть постійними контактними особами з Програмою «Від лікарні до лікарні» Фонду «Україна 3000» з обов’язковим знанням англійської мови;

3.1.3. представники місцевої влади, в тому обласного, міського, районного рівнів – по одному з кожного органу влади;

3.1.4. представник обласного відділу охорони здоров’я;

3.1.5. представники місцевого бізнесу у необхідній кількості;

3.1.6. один представник Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» з правом дорадчого голосу.

3.2. Також до роботи Опікунської Ради або до членства в Раді бажано залучати представника благодійника або спонсора, спільно з яким відбуваються акції передачі обладнання або ліків, а також незалежних експертів і спеціалістів медичної галузі (співробітники кафедр педіатрії медичних вузів, обласні педіатри) у необхідній кількості.

4. ВИКЛЮЧЕННЯ АБО ВТРАТА ЧЛЕНСТВА В РАДІ

4.1. Члени Ради можуть бути позбавлені членства у наступних випадках:

4.1.1. порушення Конституції та діючих законів України, доведене у судовому порядку;

4.1.2. порушення норм моралі та людської етики, що перешкоджає члену Ради виконувати свої функції як чесному і порядному громадянину України, члену громади;

4.1.3. постійне невиконання покладених ОР обов’язків;

4.1.4. неучасть у засіданнях «неефективне» членство;

4.1.5. обґрунтована власна відмова від членства.

4.2. Для припинення членства необхідно дві третини голосів членів Ради, що присутні на засіданні.

1.2. Член Ради може бути відкликаний достроково з членства в Раді при наявності достатніх на це підстав згідно п. 4.1 Положення.

1.3. Рішення про дострокове відкликання члена Ради приймає Рада двома третинами голосів своїх членів.

1.4. Голова та члени Ради виконують свої обов’язки на громадських засадах.

2.1. До компетенції Ради належить:

• аналіз дій Лікарні щодо реалізації програм благодійної допомоги;

• розгляд та затвердження звітів, які подає Лікарня благодійникові за результатом реалізації благодійних програм за квартал та рік;

• надання пропозицій з питань діяльності та управління;

• інші питання за дорученням Лікарні.

2.2. Рішенням Лікарні на Раду може бути покладене виконання окремих функцій, що належать до компетенції Лікарні стосовно перевірки цільового використання благодійної допомоги, що отримала Лікарня в поточному році.

2.3. Члени Ради можуть ініціювати будь-яке питання, що стосується роботи Ради, а також питань, пов'язаних з роботою Лікарні і отримання нею благодійної допомоги.

3.1. Засідання Ради проводяться за необхідністю, але не менше одного разу в квартал. Дата та час наступного засідання встановлюються на попередньому засіданні. Дата та час першого засідання встановлюється за домовленістю більшості членів.

3.2. Про наступне засідання Ради її члени повинні бути повідомлені письмово за сім днів до засідання. Повідомлення має містити відомості про дату, час і місце проведення засідання, а також порядок денний засідання.

3.3. Не пізніше, як за три дні до проведення засідання, будь-який член Ради може запропонувати зміни або доповнення до порядку денного.

3.4. Позачергове засідання Ради скликається Головою Ради, або за письмової вимоги будь-кого з членів Ради, Голови Правління або Голови Ревізійної комісії. Вимога про скликання позачергового засідання Ради повинна мати обґрунтовану підставу та містити питання, що вимагають обговорення Радою.

3.5. Позачергове засідання Ради повинно бути скликане не пізніше десяти днів з дня надходження вимоги на адресу Ради. Порядок повідомлення членів Ради такий, як встановлений п. 3.4 цього Регламенту.

3.6. На першому засіданні Ради з числа її членів обираються Голова, заступники та секретар Ради.

3.7. Голова Ради:

3.7.1. керує роботою Ради;

3.7.2. скликає засідання Ради;

3.7.3. головує на засіданнях Ради;

3.7.4. здійснює інші функції, необхідні для організації діяльності Ради в межах своїх повноважень.

3.8. Перший заступник Голови Ради надає допомогу Голові, а під час його відсутності – виконує функції Голови при проведенні засідань Ради.

3.9. Інші повноваження першого та інших заступників Голови Ради визначає Голова Ради.

3.10. Секретар Ради веде діловодство, книгу протоколів засідань, інші документи. Секретарем має бути представник Лікарні, який виступатиме постійною контактною особою з Програмою «Від лікарні до лікарні».

3.11. Член Ради може брати участь у засіданні Ради особисто або передавати свої повноваження особистому представнику згідно з відповідним дорученням. Доручення може надаватись тільки членами Ради. Передоручення не дозволяється.

3.12. Рада має право приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше 1/3 складу членів Ради.

3.13. Кожен член Ради, має при голосуванні один голос. В виключних випадках-особистий представник або член Ради по дорученню, згідно п.3.11., має право голосу.

3.14. Рішення з усіх питань приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів Ради. У разі рівного розподілу голосів голос Голови (першого заступника Голови) Ради має перевагу.

3.15. Секретар веде книгу протоколів засідань Ради.

3.16. Протокол засідання Ради підписується Головою Ради (першим заступником Голови).

3.17. Члени Ради, які не згодні з рішенням Ради, можуть висловити власну думку, яка вноситься до протоколу.

3.18. Книга протоколів або засвідчені виписки з неї повинні бути надані для ознайомлення на вимогу членів Ради, керівництва Лікарні, благодійників протягом доби.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЧЛЕНІВ РАДИ.

4.1. Члени Ради несуть персональну відповідальність за виконання рішень Ради, якщо останні не суперечать чинному законодавству та внутрішнім положенням Лікарні.

4.2. Члени Ради у разі невиконання або неналежного виконання ними своїх обов’язків несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

5. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ.

5.1. Положення і Регламент набувають чинності з моменту його затвердження Радою і керівництвом Лікарні.

5.2. Зміни та доповнення до Положення і Регламенту можуть виноситися на розгляд керівництва Лікарні членами Ради, благодійниками, одержувачами благодійної допомоги та набувають чинності після їх затвердження керівництвом Лікарні.

За матеріалами сайту: http://www.likarnya.org.ua

ДОДАТОК 2

Завдяки роботі Опікунської ради лікарня отримала допомогу на загальну суму 172 тисячі гривень. Зокрема, проведено косметичний ремонт відділень (58 тисяч гривень), придбані електровідсмоктувачі (16 тисяч гривень), встановлений аналізатор газів крові (98 тисяч гривень).

За час роботи Опікунської ради було завершено будівництво та введено у дію другий пусковий комплекс блоку «В» Центру з надання амбулаторно-поліклінічної та лікувально-діагностичної допомоги дітям, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Основний напрямок діяльності членів Опікунської ради – робота із залучення позабюджетних додаткових коштів для покращення матеріально-технічного забезпечення закладу.

За час роботи Опікунської ради благодійна допомога лікарні склала понад 360 тисяч гривень. Зокрема, завдяки ЗАТ «Фінансовий союз Банк» заклад отримав два пересувні рентгенівські апарати на суму 60 тисяч гривень та апарати штучної вентиляції легенів на суму 250 тисяч гривень.

За термін роботи Опікунської ради відбулося чотири засіданні, де розглядалося широке коло питань щодо роботи лікарні, про залучення недержавних коштів з метою медичної допомоги дітям Донеччини, раціональне використання державних коштів, медикаментів та виробів медичного призначення, які надійшли згідно цільових державних програм, та медичного обладнання, отриманого від Фонду «Україна 3000».

Результатом злагодженої роботи Опікунської ради при ЖОДЛ стало залучення близько 650 тисяч гривень позабюджетних коштів, виконано сучасний капітальний ремонт відділення новонароджених (майже 600 тисяч гривень).

Через Опікунську раду громадськість області та міста була ознайомлена із станом використання бюджетних коштів та цільового використання благодійної допомоги, яку отримала лікарня. Завдяки діям членів Опікунської ради у 2007 році лікарня отримала медичне обладнання на суму понад 1 мільйон гривень.

Пріоритетним напрямом роботи Опікунської ради є оснащення лікарні сучасним медичним обладнанням.

Протягом 2007 року за сприяння членів Опікунської ради було залучено 100 тисяч гривень благодійних коштів. Окрім того, члени Опікунської ради залучили 300 тисяч гривень, які були витрачені на ремонтні роботи в неонатальному, офтальмологічному, пульмонологічному, неврологічному, травматологічному відділеннях, а також відкриття та обладнання в лікарні Центру свідомого батьківства «Криниця» і Центр раннього розвитку дитинства «Дивосвіт».

Опікунська рада бере активну участь у контролі за використанням цільових бюджетних коштів за державними програмами «Цукровий діабет», «Онкологія» та за обласною програмою «Здоров’я матері і дитини». Члени Опікунської ради активно співпрацюють з бізнесовими колами та підприємцями Кіровограда та області задля залучення благодійної допомоги обласній дитячій лікарні.

У 2006-2007 роках Опікунська рада співпрацювала, зокрема, з корпорацією International Relief and Development, Inc., благодійним фондом реабілітації глухих дітей, фондом «Сприяння розвитку медицини», «Надіюсь і вірю», «Здоров’я нації», «Від серця до серця», «Благовест», окружним управлінням «Альтенкирхен», від яких отримано медичне обладнання, інструментарій, м’який інвентар, ліки, учбові посібники, іграшки, книги тощо.

За термін роботи Опікунської ради лікарня отримала благодійну допомогу на загальну суму 335 840 гривень.

Прикладом дії Опікунської Ради стала акція благодійного фонду «Содействие» та Всеукраїнського благодійного фонду «Надеюсь и верю!», в рамках якої відділення онкогематології Миколаївської обласної дитячої лікарні отримало 4 функціональні ліжка та 2 інфузомати фірми «Б.Браун» на загальну суму 38 800 гривень.

За період роботи Опікунської ради лікарня отримала значну благодійну допомогу у вигляді грошових коштів, лікарських препаратів, апаратури, обладнання, предметів інвентарю, надання послуг тощо. До процесу надання допомоги були залучені підприємства, приватні фірми, благодійні фонди, приватні особи.

Завдяки активній роботі Піклувальної ради від благодійних організацій отримано коштів і матеріальних цінностей на суму 337 790 гривень, у тому числі від підприємств – 217 868 гривень, від приватних осіб – 13 252 гривень.

У березні 2007 року завдяки членам Опікунської ради було вирішено питання про встановлення сепаратора крові для онкогематологічного відділення обласної дитячої лікарні (виготовлення тромбоконцентрату).

Опікунська рада при Сумській обласній дитячій клінічній лікарні допомогла залучити до рішення проблем закладу представників громадськості, бізнесу, медичних працівників, представників засобів масової інформації.

Завдяки налагодженню контактів із зарубіжними лікувальними закладами спеціалісти лікарні мали змогу пройти стажування та взяти участь у конференціях з отоларингології у місті Бистре (Польща), неврології у містах Зальцбург (Австрія) та Воронеж (Росія).

Діяльність членів Опікунської ради була спрямована на придбання діагностичного обладнання в клініку Інституту.

Робота Опікунської ради була направлена на залучення додаткових асигнувань та інших матеріальних ресурсів у вигляді медичної апаратури, медичних препаратів, продуктів харчування, м’якого інвентарю, меблів для відділень лікарні.

Опікунська рада контролює використання благодійних коштів з метою покращення умов перебування дітей у ХМДЛ, зміцнення технічної бази лікарні

Завдяки роботі директора ЗАТ «Чернівецький хімічний завод» постійно надається спонсорська допомога лікувальним закладам продукцією підприємства, завдяки чому своєчасно та якісно проводяться ремонтні роботи. Діяльність Опікунської ради широко висвітлюється у місцевій пресі.

Завдяки роботі Опікунської ради активізувалася робота лікарні з благодійними фондами. Так, Благодійний фонд «Сподіваюсь і вірю» (від Благодійної місії матеріальної і духовної підтримки дітей, які страждають на онкозахворювання) надав лікарні медичне обладнання на суму 13 тисяч гривень.

За матеріалами сайту: http://www.medcenter.org.ua/trustees.html

ДОДАТОК 3

«Утверждено»

протокольным решением

заседания Попечительского Совета

Национальной библиотеки

Республики Бурятия

от 07 марта 2006 г. №1

1. 
   Попечительский совет государственного учреждения культуры «Национальная библиотека Республики Бурятия» (далее Попечительский совет) образован распоряжением Правительства Республики Бурятия от 13.01.2006 г. №6-р в целях содействия эффективному функционированию и совершенствованию деятельности Национальной библиотеки Республики Бурятия, повышению ее роли в общественно-политической, социально-экономической и духовно-нравственной жизни республики. Попечительский совет действует как общественно-консультативный орган и не имеет статуса юридического лица.
   
2. 
   Попечительский совет создается по инициативе граждан и Национальной библиотеки Республики Бурятия на неограниченный срок и начинает свою деятельность с момента утверждения Положения о Попечительском совете и его состава.
   
3. 
   Попечительский совет в своей деятельности руководствуется федеральным законодательством, законодательством Республики Бурятия, настоящим Положением.
   
4. 
   Попечительский совет участвует в решении вопросов перспективного развития Национальной библиотеки Республики Бурятия как важнейшего звена единой системы информационных ресурсов Республики Бурятия, содействует привлечению средств для пополнения ее фондов в целях совершенствования обслуживания пользователей и решения текущих хозяйственных проблем, контролирует целевое расходование этих средств.
   

II. ЗАДАЧИ ПОПЕЧИТЕЛЬСКОГО СОВЕТА

Основными задачами Попечительского совета являются:

1. 
   Определение приоритетов в развитии информационных ресурсов библиотечной сети Республики Бурятия.
   
2. 
   Содействие привлечению внебюджетных средств для обеспечения деятельности и развития Национальной библиотеки Республики Бурятия.
   
3. 
   Поддержка просветительской, научной и издательской деятельности Национальной библиотеки Республики Бурятия.
   
4. 
   Содействие совершенствованию материально-технической базы Национальной библиотеки Республики Бурятия, благоустройству ее помещений и территории.
   
5. 
   Оказание помощи в приобретении и формировании фондов библиотеки, включая рукописные и печатные памятники и коллекции редких и ценных изданий.
   
6. 
   Содействие в развитии международного сотрудничества, в том числе в проведении конференций, семинаров, деловых встреч, а также финансовая поддержка зарубежных командировок и стажировок специалистов библиотеки.
   
7. 
   Оказание помощи во внедрении современных библиотечных и информационных технологий в работу Национальной библиотеки Республики Бурятия.
   

III. СТРУКТУРА И ОРГАНИЗАЦИЯ РАБОТЫ ПОПЕЧИТЕЛЬСКОГО СОВЕТА

1. 
   В состав Попечительского совета могут входить представители органов государственной власти, органов местного самоуправления, организаций, граждане, предприниматели, деятели науки, культуры и искусства, представители средств массовой информации, общественных объединений и ассоциаций, а также иностранные физические и юридические лица.
   
2. 
   Структура и персональный состав Попечительского совета определяются с учетом предложений о кандидатурах, вносимых представителями общественных объединений, гражданами.
   
3. 
   Члены Попечительского совета осуществляют свою деятельность в Попечительском совете на добровольной и безвозмездной основе без отрыва от основной производственной и служебной деятельности.
   
4. 
   Деятельностью Попечительского совета руководят председатель (сопредседатель) Попечительского совета и его заместитель. Контроль за делопроизводством Попечительского совета осуществляет его секретарь. Председатель (сопредседатель), его заместитель и секретарь избираются на первом заседании Попечительского совета открытым голосованием простым большинством голосов сроком на 1 год.
   
5. 
   Попечительский совет собирается на свои заседания по решению председателя (сопредседателя) Попечительского совета не реже двух раз в год. В случае необходимости дополнительные заседания могут быть проведены по предложению не менее третьей части членов Попечительского совета или по инициативе директора Национальной библиотеки Республики Бурятия.
   
6. 
   Решение о дате проведения очередного заседания Попечительского совета принимается председателем (сопредседателем) совета и доводится до сведения членов Попечительского совета на текущем заседании. В других случаях предложение о проведении заседания совета доводится секретарем Попечительского совета письмами, телефонограммами.
   
7. 
   Заседания Попечительского совета правомочны при наличии более половины членов совета. Решения Попечительского совета принимаются большинством голосов присутствующих на заседании членов Попечительского совета. При равенстве голосов принимается решение, за которое проголосовал председатель (сопредседатель) Попечительского совета, а в его отсутствие заместитель председателя Попечительского совета.
   
8. 
   Решения Попечительского совета оформляются протоколами, которые утверждаются председательствующим на заседании Попечительского совете и подписываются секретарем совета. В случае несогласия с принятым решением член Попечительского совета может письменно изложить свое мнение, которое подлежит обязательному включению в протокол заседания Попечительского совета. Решения Попечительского совета доводятся до сведения всех заинтересованных лиц.
   
9. 
   Организационные мероприятия по подготовке заседаний Попечительского совета и материалы по повестке дня готовятся секретарем Попечительского совета. Повестка дня очередного заседания Попечительского совета формируется за две недели до даты заседания путем подачи предложений членами Попечительского совета. По вопросам повестки дня члены Попечительского совета извещаются за неделю до проведения совета.
   
10. 
    Один раз в год на заседании Попечительского совета заслушивается доклад его председателя (сопредседателя) о деятельности Попечительского совета за отчетный период.
    
11. 
    Попечительский совет по предложению председателя (сопредседателя) Попечительского совета и (или) одного из членов Попечительского совета имеет право инициировать исключение из состава Попечительского совета лиц, не проявивших должной активности и заинтересованности в деятельности Попечительского совета.
    
12. 
    Директор Национальной библиотеки Республики Бурятия является членом Попечительского совета и участвует во всех его заседаниях.
    
13. 
    На заседаниях Попечительского совета с согласия его членов могут присутствовать представители заинтересованных органов государственной власти, общественных организаций и объединений, а также заинтересованные юридические и физические лица.
    
14. 
    Контроль над расходованием благотворительных финансовых средств осуществляется ревизионной комиссией в составе не менее 3-х человек, которая ежегодно избирается из состава Попечительского совета. Председатель ревизионной комиссии избирается членами ревизионной комиссии.
    

докладывает о результатах контроля и проведенных проверок членам Попечительского совета на заседаниях Попечительского совета не менее одного раза в год;

составляет заключения по годовым отчетам.
IV. ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ ЧЛЕНОВ ПОПЕЧИТЕЛЬСКОГО СОВЕТА

Члены Попечительского совета имеют право:

• 
  заслушивать на своих заседаниях отчеты руководителей подразделений и администрации Национальной библиотеки Республики Бурятия об основных направлениях деятельности и перспективах развития Национальной библиотеки Республики Бурятия (комплектование, сохранность и безопасность библиотечных фондов, библиотечно-библиографическое обслуживание пользователей, автоматизация библиотечных процессов, материально-техническое обеспечение, культурно-просветительская, научная, методическая, издательская деятельность), а также вносить предложения о совершенствовании работы подразделений Национальной библиотеки Республики Бурятия;
  
• 
  принимать участие в определении основных направлений расходования средств, поступивших на расчетный счет Национальной библиотеки Республики Бурятия в результате деятельности Попечительского совета;
  
• 
  вносить в администрацию Национальной библиотеки Республики Бурятия предложения об улучшении работы Национальной библиотеки Республики Бурятия;
  
• 
  принимать участие в работе органов управления Национальной библиотеки Республики Бурятия (общее собрание коллектива, ученый совет и т.д.) с правом совещательного голоса;
  
• 
  по поручению администрации Национальной библиотеки Республики Бурятия представлять ее интересы в государственных, общественных и других организациях.
  

• 
  содействовать развитию Национальной библиотеки Республики Бурятия;
  
• 
  принимать активное участие в работе Попечительского совета;
  
• 
  содействовать привлечению дополнительных средств для обеспечения работы Национальной библиотеки Республики Бурятия.
  

V. ОРГАНИЗАЦИЯ ФИНАНСОВОЙ И ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПОПЕЧИТЕЛЬСКОГО СОВЕТА

1. 
   Попечительский совет является общественно-консультативным органом, он не имеет своего расчетного счета, штампа и печати. Все расчеты, связанные с деятельностью Попечительского совета, проводятся через бухгалтерию Национальной библиотеки Республики Бурятия в соответствии с действующим законодательством.
   
2. 
   Национальная библиотека Республики Бурятия предоставляет Попечительскому совету для работы помещение, при необходимости - транспорт и услуги связи.
   

1. 
   Изменения и дополнения в Положение о Попечительском совете вносятся на основании решения Попечительского совета.
   
2. 
   Попечительский совет прекращает свою деятельность с момента принятия решения Попечительского совета о прекращении его работы и последующего принятия распоряжения Правительства Республики Бурятия о прекращении его работы.
   

Деятельность Фонда направлена на осуществление программ по поддержанию российской науки и культуры, в том числе в сфере книгоиздания, образования и новых информационных технологий. Его основная задача — создание системы комплектования фондов библиотек России новейшими отечественными изданиями и повышение статуса библиотек, преобразование их в информационные, культурные и образовательные центры местного сообщества.

С этой целью «Пушкинская библиотека» издает книжные каталоги для дальнейшей их рассылки в библиотеки, собирает книжные заказы от библиотек и обеспечивает их доставку по регионам.

Успешную деятельность Некоммерческого фонда «Пушкинская библиотека» обеспечивают ее подразделения. Следуя общей стратегии и концепции «Пушкинской библиотеки», сведения об основных отделах Фонда представлены в следующей последовательности.

В функции библиотечного отдела входит:

• 
  Поддержка и налаживание партнерских отношений с РБЦ, определение их организационной и информационной деятельности, оказание методической помощи
  
• 
  Распространение каталогов «Пушкинской библиотеки» (универсальных, научных, тематических) и электронной информации
  
• 
  Сбор заказов от библиотек в печатной и электронной форме
  
• 
  Сбор и обработка всей входящей документации, поступающей от библиотек. Своевременное предоставление информации о всех проектах в рамках Фонда «Пушкинская библиотека»
  
• 
  Оперативное получение отчетной документации
  
• 
  Отслеживание ситуации с региональными библиотеками, внесение своевременных корректив в условия сотрудничества
  
• 
  Предоставление благотворительной помощи библиотекам, находящимся в бедственном положении
  

• 
  Укрепление сотрудничества с издательствами, имеющими длительные и устойчивые связи с «Пушкинской библиотекой»
  
• 
  Привлечение к сотрудничеству новых издательств, в первую очередь выпускающих научную или малотиражную литературу, ориентрированную на специального читателя
  
• 
  Отслеживание книжного репертуара издающих организаций, посещение книжных выставок, ярмарок, фестивалей и пр.
  
• 
  Проведение экспертных советов
  
• 
  Своевременное информирование издательских организаций об условиях конкурса, изменениях в нем, сроках и пр.
  

ДОДАТОК 5