Інформаційно-аналітичний вісник «Реформи» 30 квітня – 6 травня 2015 року зміст


США нададуть Києву

млн на розвиток паркувальної інфраструктури та інші заходи



бет23/23
Дата16.07.2016
өлшемі0.64 Mb.
#202638
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

США нададуть Києву $1 млн на розвиток паркувальної інфраструктури та інші заходи


Агентство США з міжнародного розвитку погодилося надати Києву 1 мільйон доларів на розвиток паркувальної інфраструктури, а також утилізацію сміття та реформу у сфері закупівель.

Про таке домовилися на зустрічі у Вашингтоні міський голова Києва Віталій Кличко і виконувач обов'язків адміністратора Агентства США з міжнародного розвитку Альфонсо Ленарт. Таким чином Київ розпочинає комплекс дій у боротьбі з корупцією.

Крім того, у США беруться допомагати українській столиці в проектах із доступності київського метрополітену для неповносправних.

Також Кличко мав зустрічі у Вашингтоні з помічником Держсекретаря Сполучених Штатів Вікторією Нуланд та віце-президентом США Джо Байденом, з якими обговорив реформу міліції, прокуратури та боротьбу із корупцією. "Сьогодні дуже важливо бути тут безпосередньо і переконувати людей, щоб вони інвестували і вірили в Україну", - наголосив Кличко за підсумками зустрічі.



Міністр інфраструктури Пивоварський хоче, аби "Укрзалізницю" консультували люди з Deutsche Bahn


Очільник українського Мінінфраструктури Пивоварський розповів німецькому виданню про плани залучити представника Deutsche Bahn до дорадчого органу "Укрзалізниці" після реорганізації підприємства.

Представник німецького залізничного підприємства Deutsche Bahn, імовірно, увійде до складу дорадчого органу "Укрзалізниці" після реорганізації цього державного підприємства. Про це заявив міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський в інтерв’ю німецькому інтернет-виданню Zeit Online.

За його словами, німецькі фахівці вже зараз активно співпрацюють із українським міністерстом. Пивоварський, зокрема, зазначив, що "перебуває в контакті з багатьма інвесторами та колегами з Deutsche Bahn".

Український міністр також наголосив на тому, що "з німецькою підтримкою" в Україні також відбувається реформа міліції. "Проводиться активний обмін "ноу-хау", - зазначив він.

Нагадаємо, наприкінці березня поточного року повідомлялося, що в Берліні вивчають запит, що надійшов з Києва, щодо можливого спрямування до України поліцейських інспекторів для навчання українських правоохоронців.

Україна спробує відімкнути небо Піднебесної


Договір про "відкрите небо" між Україною і Китайською народною республікою стане предметом обговорення під час засідання українсько-китайської двосторонньої комісії з співробітництва. Про це повідомив журналістам Надзвичайний і Повноважний Посол України в КНР Олег Дьомін.

"Договір про "відкрите небо" - обробляється китайською стороною. Це дуже цікавий проект. Він стане однією з тем для обговорення під час засідання двосторонньої комісії з торговельно-економічного співробітництва, яке відбудеться найближчим часом", - цитує Економічна правда Дьоміна.

Раніше голова Державіаадміністрації України Денис Антонюк повідомив, що Україна направила китайській стороні заявку на укладення договору про "відкрите небо" в рамках розвитку авіасполучення не лише з Європейським Союзом, а також з країнами Сходу.

Своєю чергою посол України в КНР Дьомін повідомив, що засідання міжурядової комісії з співробітництва відбудеться найближчим часом. Нагадаємо, Договір про відкрите небо з ЄС було парафовано ще в жовтні 2013 року, але він досі не підписаний. Причина цього - в останній момент за наполяганням Іспанії аеропорт Гібралтару був виключений з угоди. Не заперечуючи британську приналежність самого Гібралтару, влада Іспанії не визнає британською територію, де знаходиться аеропорт.


Реформа агропромислового комплексу, земельна реформа



Міжнародні експерти позитивно оцінили аграрні реформи


Міжнародні донори та експерти позитивно оцінили роботу Міністерства аграрної політики та продовольства з реформування галузі та висловили готовність підтримати Україну на цьому шляху.

Перші здобутки та наступні кроки в модернізації агропромислового комплексу обговорили в рамках Міжнародної конференції на підтримку України. Зокрема, темами для дискусії стали стратегія розвитку сільського господарства, дерегуляція, розширення експортних можливостей та залучення іноземних інвестицій.

Співзасновник Фонду інновацій та розвитку (Грузія) Георгій Вашадзе підкреслив, що український ринок є одним з найперспективніших в Європі майданчиків для іноземного бізнесу. Отже метою є не стільки підвищення конкурентоспроможності, скільки мотиваційна робота з інвесторами. «Головне завдання — знизити чинники демотивації. Для цього потрібно знищити корупцію та унеможливити факти завищення повноважень керівників на місцях. Разом з Міністром аграрної політики ми виділили найбільш важливі кроків у досягненні цих завдань — дерегуляція, демонополізація, деконцентрація, децентралізація і дебюрократизація. Сьогодні в міністерстві досить досвідчена команда, і я впевнений, що наша співпраця принесе позитивні результати в найкоротші терміни», — сказав експерт.

Зі свого боку регіональний менеджер IFC в Україні та Білорусі Руфат Алімарданов повідомив, що в рамках підтримки Україні організація готова розглянути можливість взяти на себе частину банківських ризиків: «Аби перетворити аграрні перспективи на конкретний результат, необхідні інвестиції. Проте прозорість використання всіх залучених коштів необхідно дуже ретельно відслідковувати».

В той саме час директор департаменту сусідніх держав Європейського банку Хейнц Олберс та Президент Американо-Української ділової ради Морган Вільямс акцентували увагу на першочерговій необхідності модернізувати транспортну логістику, без якої неможливо розширювати географію експорту та нарощувати його обсяги.

Україна експортувала понад 10 млн тонн пшениці, - МінАП


Обсяги експортованих та підготовлених до експорту зернових складають 29472 тис. тонн

Станом на 30 квітня 2015 р. Україна експортувала понад 10 млн тонн пшениці. Про це повідомляє прес-служба МінАП.

"Фактичні обсяги експорту складають 29265 тис. тонн, з яких: пшениці - 10069 тис. тонн; кукурудзи - 14638 тис. тонн; ячменю - 4340 тис. тонн та інших зернових - 218 тис. тонн. Завантажено на судна - 293 тис. тонн. Таким чином, обсяги експортованих та підготовлених до експорту зернових складають 29472 тис. тонн (пшениці - 10079 тис. тонн, ячменю - 4340 тис. тонн та кукурудзи - 14806 тис. тонн)", - йдеться в повідомленні.

Найбільше української с/г продукції експортовано до Іспанії та Італії


Від початку року найбільші обсяги с/г продукції України були експортовані до Іспанії та Італії, передає УНН з посиланням на прес-службу міністерства агарної політики та продовольства України.

“За перші 3 місяці 2015 року більше 50% обсягу експорту продукції АПК надійшло в Іспанію (210 371 т), Італію (180 569 т) та Нідерланди (160 058 т)”, — йдеться у повідомленні.

В той же час, в міністерстві наголошують, що за підсумками 2014 року головними напрямками експорту серед країн-членів ЄС були Іспанія (930 100 т) та Нідерланди (755 893 т).

Окрім того, у відомстві наголошують на тому, що обсяги товарообороту з країнами ЄС постійно збільшуються.

Для європейського ринку співвідношення якості та ціни українських сільськогосподарських товарів є конкурентоспроможними.

Лідерами по споживанню українських товарів на початку 2015 року стали Іспанія, Італія, Нідерланди, Польща, Португалія, Франція, Німеччина, Сполучене Королівство, Литва, Греція та Бельгія.

Раніше УНН повідомляв, що за результатами минулого року обсяг товарообігу збільшився на 5%, та наблизився до позначки 5 млрд дол. США.

Окрімі того, у міністерстві аграрної політики зазначали, що за чотири місяці поточного року було вичерпано квоти на поставку меду, кукурудзи та овочевої продукції.



В Україні проведуть реформу у сфері насінництва та розсадництва


Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект №1460-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення законодавства у сфері насінництва у відповідність з європейськими та міжнародними вимогами)».

Про це повідомляє офіційний сайті Верховної Ради.

Ініціаторами законопроекту виступили нардепи Іван Мірошниченко, Вадим Івченко та Олександр Бакуменко.

«Проект закону розроблений з метою приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних вимог. Запропоновані зміни до чинного законодавства покликані захистити виробників від ймовірних ризиків та втрат, які можуть мати місце після набуття чинності Угодою про асоціацію внаслідок посилення конкуренції на внутрішньому ринку з боку європейських компаній», — запевняють автори.

У законопроекті також передбачається більш проста схема реєстрації нових сортів насіння, а також введення систем сертифікування на основі європейських стандартів.

Нагадаємо, Американська торгівельна палата сподівається на прийняття у другому читанні законопроекту №1460–1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних вимог».



Черкащина отримає 500 тис. євро на створення сільськогосподарських кооперативів


На Черкащині стартував проект ЄС в рамках програми «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні».

Про це на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» повідомила заступник міністра аграрної політики Владислава Рутицька.

«У рамках проекту за 2,5 роки Черкаська область отримає 491 тис. євро технічної допомоги на створення 50 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Це забезпечить 300 нових робочих місць. Основне завдання проекту: забезпечити зростання кооперативного руху та зменшити рівень безробіття на селі. Завдяки допомозі Євросоюзу ми створюємо умови для зростання доходів працездатного населення», — говорить вона.

Окрім того, за словами Рутицької, проектом буде забезпечено створення комунального підприємства «Центр розвитку сільськогосподарських кооперативів», придбання мініферм для розведення кролів, придбання обладнання, яке буде передано до кооперативів.

«Маю сподівання, що проект на Черкащині буде успішним, а сільські мешканці об’єднають зусилля задля підвищення власних прибутків, що в свою чергу, матиме позитивні наслідки для всього бюджету України», — резюмує Владислава Рутицька.

Нагадаємо, на Дніпропетровщині побудують сучасну молочну ферму. На ці цілі уряд Канади вже виділив 700 тис. дол., загальна вартість проекту майже 2 млн дол.


Реформа медицини



Олександр Квіташвілі презентував концепцію реформи охорони здоров'я


Міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі та заступник Міністра Ігор Перегінець презентували народним депутатам, представникам коаліції депутатських фракцій Концепцію реформи системи охорони здоров’я. Упродовж двох годин присутні депутати мали можливість обговорити запропоновані Міністерством кроки на шляху її реалізації, зокрема уточнити питання її законодавчого забезпечення.

За словами Міністра, проведена зустріч засвідчила, що між МОЗ і депутатами немає концептуальних розбіжностей у погляді на реформу, що дає надію на її найскоріше впровадження. Так, депутати повністю підтримали позицію Міністерства щодо медичної децентралізації, розвитку конкуренції в медицині, зміни в системі фінансування і статусу лікарень.

«Фактично, сьогодні обговорювалися окремі технічні питання – депутати надавали свої рекомендації щодо покращення функціонування банку крові, зміни будівельних стандартів для лікарень тощо», - зазначив Олександр Квіташвілі.

Міністр також розповів про дискусію навколо питання медичного страхування: «Воно розглядається як один з механізмів фінансування медичних послуг, утім, для його запровадження необхідно ретельно підготувати саму систему».

Народні депутати та Міністр охорони здоров’я України домовилися регулярно проводити подібні зустрічі, оскільки система охорони здоров’я дуже багатогранна й багатокомпонентна, тож для ефективної роботи всі реформаторські кроки мають бути взаємоузгодженими і забезпеченими законодавчо.

Порошенко схвалив скасування ПДВ з імпорту ліків і медвиробів


Закон також передбачає відповідальність платників за нецільове використання пільги

Президент України Петро Порошенко підписав закон України № 332-VIII "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів і медичних виробів". Про це йдеться на офіційному сайті Верховної Ради України.

"Повернуто з підписом від Президента (05.05.20150)", - йдеться в статусі проходження документа.

Закон передбачає звільнення від податку на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України лікарських засобів і медичних виробів і операцій тільки першу поставку лікарських засобів, медичних виробів на митній території України імпортером, або виробником.

Законом також уточнені бюджетні програми в рамках виконання яких Міністерство охорони здоров'я укладає угоди зі спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, перелік яких визначено законом України "Про здійснення державних закупівель", на підставі яких укладаються договори на підставі яких здійснюється ввезення на територію України або придбання на території України лікарських засобів і медичних виробів.

Законом передбачена відповідальність платників у разі нецільового використання наданої пільги в оподаткуванні лікарських засобів і медичних виробів, а також положення щодо визначення Кабінетом Міністрів України переліку лікарських засобів і медичних виробів, що закуповуються на підставі угод із закупівлі зі спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі та порядку ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Нагадаємо, Верховна Рада звільнила від ПДВ імпорт ліків і медичних виробів 9 квітня 2015 р. за відповідний законопроект № 2151 проголосували 236 нардепа при 226 мінімально необхідних.

Реформа сфери освіти



Сучасна система вищої освіти повинна служити інтересам студента та відповідати вимогам ринку праці, - Інна Совсун


На цьому наголосила Перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун під час круглого столу на тему «Закон «Про вищу освіту»: як зробити українську вищу освіту конкурентною?», що відбувся 30 квітня 2015 року в Українському кризовому медіа-центрі.

У дискусії взяли участь заступник Міністра освіти і науки Олег Дерев’янко, представники університетів та експерти.

Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун зазначила, що

зміна переліку спеціальностей – це важливий крок, який відкриває механізм для подальшої роботи над удосконаленням системи вищої освіти. «Це тільки перший крок, наступний – створення науково-методичної ради при Міністерстві освіти і науки, науково-методичних комісій для кожної спеціальності, що формуватимуть нові стандарти для вищої освіти у вигляді зрозумілих для всіх документів», - підкреслила Перший заступник Міністра.

Інна Совсун запевнила, що процес формування комісій вперше буде відбуватися прозоро. «Ми оголосимо конкурс, ми будемо запрошувати людей, які вмотивовані працювати та мають відповідний досвід», - зазначила Перший заступник Міністра.

За словами Інни Совсун, в першу чергу, необхідно забезпечувати права абітурієнтів, щоб вони розуміли, куди вони вступають. Зокрема, коли був роздутий перелік напрямів підготовки, абітурієнти часто не розуміли, чим одна спеціальність відрізняється від іншої. Окрім того, як повідомила Перший заступник Міністра, коли абітурієнти вступали на дуже вузьку спеціальність, то їхні можливості працевлаштування після цього були значно обмежені. Наприклад, якщо студент навчався на вузькій спеціальності, а потреба на ринку праці в ній раптово зникла.

Перший заступник Міністра також повідомила, що укрупнення спеціальностей необхідно по-перше, для інтеграції української освіти в європейський простір. По-друге, новий перелік буде більш зрозумілим для абітурієнтів, їм легше буде зорієнтуватися між 109, ніж 160 спеціальностями. По-третє, що не менш важливо, як зазначила Інна Совсун, відкриваються нові можливості для університетів. «Окрема спеціальність має більш широке визначення для університету. Це ширше поле для реалізації автономних прав закладу, що в рамках цієї спеціальності може формувати свою освітню програму», - підкреслила Перший заступник Міністра освіти і науки.

Перший заступник Міністра Інна Совсун пояснила, що абітурієнт вступає на більш широко визначену спеціальність на бакалаврат, при цьому мінімум 25% навчального плану він може сам обирати предмети та корегувати свою спеціальність чи спеціалізацію, але після цього на рівні магістратури університет вже може пропонувати йому вузьку спеціалізацію.

Як зазначив заступник Міністра освіти і науки Олег Дерев’янко, укрупнення спеціальностей – це рух української освіти у напрямку до найкращих міжнародних стандартів. За словами заступника Міністра, в Законі «Про вищу освіту» є норма щодо необмеженого переліку спеціалізації. Зокрема, університети завдяки цій нормі зможуть гнучко реагувати на потреби ринку праці та вимоги роботодавців.

Ректор Київського університету ім. Б. Гринченка Віктор Огнев’юк розповів, що сьогодні університети в рамках своєї автономії отримують можливості будувати свої програми. Також майбутні стандарти, які будуть розроблятися, не будуть такими консервативними. «Тримати стандарт, якого потрібно дотримуватися навчальному закладу протягом 10 років – це консервування минулого освіти», - наголосив ректор.

Президент Континентального університету в Києві Олів’є Ведрін зазначив, що українська освіта повинна змінюватися, щоб наближатися до європейських та світових стандартів. «Система освіти повинна бути гнучкою, наближеною до потреб економіки, бізнесу. Мета для студента університету – знайти роботу , а для викладача університету – навчати так, щоб студент отримав роботу», - підкреслив Олів’є Ведрін.

Директор департаменту трудового потенціалу Федерації роботодавців Родіон Колишко погодився з тим, що повинні бути широкі професії. «Надмірна спеціалізація призвела до того, що роботодавець заплутався, кого він бере на роботу. Це призвело до знецінення диплому про вищу освіту серед роботодавців», - Родіон Колишко.

Він також повідомив, що роботодавці повинні ще напрацювати вимоги конкретного робочого місця – професійні стандарти. «Ці вимоги мають бути сприйняті системою освіти, покладені в основу освітніх програм», - наголосив представник Федерації роботодавців.

У свою чергу, проректор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров, повідомив, що основний чинник змін у системі освіти – це потреба зведення до купи академічних і професійних стандартів. Володимир Бугров також підкреслив, що в освітньому процесі важливо дотримуватися балансу усіх складових навчального процесу – студентів, батьків, викладачів.

На думку президента Фонду досліджень освітньої політики Тараса Фінікова, наявність великої кількості роздрібнених вузьких спеціальностей – це є ознака консервативної системи вищої освіти. За його словами, інтерес студента і набувача вищої освіти має стати домінуючим. «Я думаю, що в освіті повинна бути орієнтація на потребу студента, а в сукупності українського домогосподарства – його батьків і рідних», - підкреслив експерт.

Під час круглого столу експерти також обговорили питання щодо вимог до сучасного викладача вищих навчальних закладів в контексті інтеграції до Європи, та яких фахівців мають готувати ВНЗ.


Реформа сфери культури



Україна вивчатиме досвід Литви щодо адаптації європейських стандартів культурної політики


Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури В’ячеслав Кириленко провів зустріч з Міністром культури Литви Шарунасом Бірутісом.

В’ячеслав Кириленко висловив Шарунасу Бірутісу вдячність за підтримку територіальної цілісності, незалежності та європейського вибору України, яку послідовною демонструє Литва. «Україна вдячна за підтримку в політичній, гуманітарній сферах, фінансову та технічну допомогу, надану у цей непростий період для нашої держави», - сказав В’ячеслав Кириленко.

Темами переговорів у Києві стало розширення двосторонньої культурної співпраці за рахунок нових проектів та більш тісної співпраці в окремих сферах культурної політики, зокрема в охороні культурної спадщини.

Сторони обговорили проект Програми міжміністерської співпраці на 2016-2020 роки (зараз діє Програма на 2012-2015 рр.) та проведення сезону литовської культури в Україні наступного року. Литовська сторона виступила з ініціативою створити спільну комісію з питань охорони культурної спадщини, яка б координувала проекти та сприяла обміну досвідом у цій сфері. Окремо була обговорена ініціатива Міністерства культури Литви відтворити пам’ятний барельєф в ансамблі Успенського собору Києво-Печерської Лаври на честь визначного державного діяча князя Костянтина Острозького.

Віце-прем’єр-міністр наголосив, що внутрішні реформи пов’язані з курсом європейської інтеграції. Так, у сфері культури Україна проводить фінальні міжнародно-правові погодження умов приєднання до програми Євросоюзу «Креативна Європа». Водночас, практична реалізація курсу реформ потребує європейського позитивного досвіду, у зв’язку з чим важливим є залучення до програм обміну литовських фахівців з стратегічного планування, бюджетування культурної політики, створення інституцій для формування позитивного іміджу країни в світі та просування національної культури. На думку обох сторін, відповідні навчальні програми можуть бути реалізовані в тому числі за підтримки європейського фінансового інструменту Twinning.

Довідково

Наприкінці 2015-початку 2016 року планується проведення 4 семінарів за участю литовських експертів: «Стратегічне планування та адаптація бюджетних схем для реалізації культурної політики. Досвід Литовської Республіки», «Культурна спадщина, бібліотеки, музеї та політика оцифровування», «Посилення ефективності управління. Децентралізація та демократизація процесу реалізації культурної політики» та «Наближення національного законодавства до законодавства ЄС. Обмін досвідом за напрямами «Креативна Європа» та «Європа для громадян».

Також у ході переговорів міністрів культури йшлося також про запозичення литовського досвіду зі створення податкових стимулів та пільг для розвитку національного кінематографу та фінансування культури. В’ячеслав Кириленко та Шарунас Бірутіс обговорили досвід створення громадського телебачення та розвитку національного телевізійного ринку.

В’ячеслав Кириленко запросив литовських експертів із культурного менеджменту та охорони культурної спадщини долучитися до Ради реформ, яка зараз формується при Міністерстві культури України. У ході зустрічі В’ячеслав Кириленко також подякував за підтримку Литовською державою діяльності української громади в Литві.

Шарунас Бірутіс передав запрошення В’ячеславу Кириленку здійснити візит до Литви восени цього року.



Нагадаємо також, що 2014 року у Литві були проведені Дні культури України та заходи до 200-річчя Тараса Шевченка. Міністерства культури обох країн співпрацюють на основі Програми, розрахованої на 2012-2015 роки. Проект програми співпраці на 2016-2020 роки передбачає активізацію обміну досвідом в рамках проведення робочих семінарів та обміну експертами, проведення актуальних спільних заходів із відзначення важливих історичних дат і ювілеїв видатних діячів культури і мистецтва двох країн. Упродовж 2014 -2015 року у Литві відбулася серія акцій громадянської підтримки України.



© Укрінформ, 2015 Україна, 01001, Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16





Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет