Зубко: бюджетна децентралізація - це прогнозованість та стабільність місцевих бюджетів у 2016 році
Місцева влада вже може формувати свій наступний бюджет 2016 року самостійно, не чекаючи, поки у Верховній раді затвердять бюджет.
Про це заявив Віце-прем'єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко у програмі «Твоя влада» в ефірі 5 каналу, повідомляється на сайті відомства.
«Це дає прогнозованість та стабільність. Також вони мають повноваження, які дозволяють їм розширити базу оподаткування і наповнювати свій бюджет», - наголосив він.
За його словами, до запровадження реформи близько 70% податків забирались у центральний бюджет і потім вже розподілялись на потреби областей.
Віце-прем'єр-міністр України підкреслив, що мета бюджетної децентралізації - 65% зібраних податків залишати на місцях і 35% - забирати в бюджет держави на виконання делегованих повноважень.
«Децентралізація запускає всі інші процеси по Україні - енергоефективність, будівництво, ефективне розпорядження землею», - переконаний він.
«В результаті децентралізації на місцях додатково отримають регуляторні важелі. Зокрема, прийнятий закон про децентралізацію у сфері державного архітектурно-будівельного контролю і ряд інших законів», - зазначив Геннадій Зубко.
«В житлово-комунальному господарстві не Мінрегіону приймати рішення по заміні труби в місті Буча. Про це думає міський голова і йому потрібно допомогти залучити дешеві та довгі гроші від міжнародних фінансових організацій та забезпечити правовим полем. У цьому завдання міністерства», - додав він.
За словами Віце-прем'єр-міністра України, «розроблені законодавчі рішення, які зацікавлять місцеву владу заощаджувати, а інвестора вкладати гроші на енергоефективні заходи, таким чином кошти, які будуть зекономлені, знов повертати на енергоефективні заходи або на повернення інвестору».
«Ми повинні запропонувати місцевому самоврядуванню регіональну політику, яка буде стимулювати конкуренцію між регіонами, залучати інвестиції. Коли ми залучаємо 1 євро інвестицій, рішення куди його спрямувати повинно бути максимально ефективним. Будівництво дороги залучить до роботи ще 18 спеціальностей і створить додатково ще 18 євро, які підуть в економіку держави», - наголосив він.
Геннадій Зубко зауважив, що додатково потрібно змінити ще близько 150 діючих законів, щоб чітко розмежувати повноваження центральної і місцевої влади.
Боротьба з корупцією
Антикорупційне бюро почне шукати детективів
Національне антикорупційне бюро оголошує конкурс на перших сто посад детективів.
Про це під час засідання Комітету з питань запобігання та протидії корупції розповів голова Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Вчора я підписав оголошення про конкурс на зайняття перших ста посад детективів. Судячи по тому, яку кількість документів ми отримали на перший конкурс, ажіотаж буде великим. Ми очікували 15-20 тисяч резюме», - сказав Ситник.
За його словами, до роботи в НАБУ намагаються залучити якомога більше молодих людей, що раніше не працювали у системі.
«Ми намагаємося залучити молодих спеціалістів, тому у нас лише два кваліфікаційні обмеження по детективам - це вища юридична освіта і два роки юридичного стажу. Це дасть змогу багатьом молодим людям спробувати свій шанс», - зазначив голова Національного антикорупційного бюро.
Він додав, що участь кандидата в АТО та знання іноземних мов будуть перевагою при конкурсному відборі.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня НАБУ вже оголосило конкурс на заміщення 15 вакантних адміністративних посад.
Антикорупційний комітет забракував проект про ломбарди
Комітет з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради визнав таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства проект Закону про ломбарди та ломбардну діяльність.
Як пояснили “ЗіБ” у прес-службі ВР, в окремих положеннях законопроекту №1800 виявлено окремі невідповідності:
1) частиною першою статті 5 встановлено вимоги до статутного капіталу ломбарду – „…мінімальний розмір статутного (складеного) капіталу має складати 500 000 грн…”, яка повністю нівелює частину 1 статті 3 законопроекту, згідно з якою - „ломбард створюється у формі господарського товариства…” та суперечить діючій частині 1 статті 14 Закону України „Про акціонерні товариства”, згідно з якою ”мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства„.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2015 рік”, мінімальна заробітна плата у січні-листопаді становить 1218 грн., у грудні – 1378 грн. Тому, при створені ломбарду, станом на березень місяць 2015 року, статутний фонд має становити 1 млн. 522 тис. 500 грн.
2) частина третя статті 5 проекту – „ломбард має право збільшувати розмір статутного капіталу після виконання усіма засновниками (учасниками) своїх зобов’язань….” суперечить вимогам частини четвертої статті 14 Закону України „Про акціонерні товариства” – „порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку”.
Рішення ж зазначеної Національної комісії від 15.05.2013 року вимагає, зокрема, „реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій, рішення загальних зборів акціонерів тощо”.
3) положення частини другої статті 11 – „встановлення оціночної вартості заставленого майна за домовленістю сторін” суперечить далі по тексту статті – „визначення оціночної вартості заставленого майна проводиться ломбардом самостійно”. Такі ж суперечності містяться у пункті 4 частини другої, і частині п’ятої статті 12.
Вказані невідповідності створюють умови для виникнення конфлікту інтересів і подальшого вчинення корупційних правопорушень при вирішені питання про можливість оцінки майна без залучення заставодавця.
4) положення частини першої статті 15 „Фонди та резерви ломбарду” передбачає – „резервний фонд створюється у розмірі……, але не менше 15 відсотків мінімального статного капіталу”, що суперечить вимогам частини другої статті 14 Закону України „Про господарські товариства” – „не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу”.
Вказана невідповідність встановлює надмірне розширення дискреційних повноважень та можливостей для зловживання посадовими особами при вирішенні питання про вибірковість необхідного розміру резервного фонду – 15 або 25 відсотків.
Достарыңызбен бөлісу: |