Життя і творчість Вольтера. Ідейний зміст і художня структура філософської повісті «Простак», сенс її назви



Дата29.06.2016
өлшемі51.8 Kb.
#165062
Тема: Життя і творчість Вольтера. Ідейний зміст і художня структура

філософської повісті «Простак», сенс її назви.
Мета: ознайомити учнів з біографією Вольтера,

розкрити значення терміну «філософська повість»;

розвивати творчі здібності учнів;

виховувати інтерес до життя видатних постатей.


Обладнання: портрет Вольтера.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі

вмінь та навичок.


Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Складання горна на тему «Просвітництво».

Просвіта народу

Рівність, свобода.



Природна людина




Просвітництво



Розум, знання

Енциклопедія



Ідея «освіченого монарха»

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Повідомлення на тему «Російське мистецтво 18

століття», «Західноєвропейське мистецтво 18 століття. Втілення ідей просвітництва»
ІІІ. Робота над новою темою.


  1. Виразне читання уривка із статті підручника про історію поховання Вольтера. (читає заздалегідь підготовлений учень)

  2. Мотивація навчання.

Як протікало життя великого філософа й поета Франції? У чому суперечливість постаті Вольтера? Чому і досі ще знайдеться немало «добрих душ», які б із задоволенням спалили б його , і водночас Вольтер – національна гордість Франції? Про це ми сьогодні будемо говорити на уроці.

  1. Знайомство з життєвим шляхом Вольтера(лекція учителя). Учні складають запитання за змістом повідомлення й обмінюються запитаннями для взаємоперевірки.


Учитель: Франсуа Марі Аруе народився 21 листопада 1694 року в Парижі . Мати Вольтера, Марі Маргарит Домар, була дочкою секретаря кримінального суду, а батько, Франсуа Аруе, - нотаріусом і збирачем податків.

По кількох роках навчання в паризькому єзуїтському коледжі Людовіка Великого юний Аруе на вимогу батька зайнявся вивченням права. Але незабаром проти батькової волі почав писати вірші. У травні 1717 року за сатиру на регента Франції герцога Орлеанського автор – початківець потрапив у Бастилію. Проте рік ув’язнення не охолодив його літературного запалу. У 1718 році була поставлена його перша значна п’єса «Едіп», дуже гарно сприйнята публікою.

На початку 1726року відбулася сутичка Вольтера з шевальє де Роганом, який дозволив собі привселюдно насміхатися над недворянським походженням письменника. Вольтер намагався помститися кривдникові, але був заарештований, кинутий у Бастилію, а наприкінці 1726 року - змушений залишити Париж. Два роки перебував в Англії, пише «Філософські листи», які по поверненню у Францію, були спалені за вироком Паризького парламенту, а автору загрожував новий арешт. В Англії його вразили прогресивні погляди англійців , їх ставлення до акторів, яких не відлучали від церкви.

1744року займає місце придворного історика . 1746 року його обрали до Французької академії, але йому так і не вдалося здобути прихильність короля.

Холодність Людовіка XV, розчарування у Версальському дворі, смерть маркізи дю Шатле схилили Вольтера прийняти запрошення пруського короля Фрідріха ІІ, про дворі якого він з’явився 1750 року.

У грудні 1754 року Вольтер переїхав до Швейцарії, де прожив до кінця життя. У маєтку Ференей розгорнулась його 20 – річна просвітницька діяльність. Це були незабутні роки: співпраця з авторами Енциклопедії, написання праць з історії, філософії, моралі, створення філософських повістей «Кандід, або Оптимізм», «Простак», трагедії в стилі класицизму «Танкред», сатиричної поеми «Орлеанська незаймана», «Філософського словника». Він критикував феодально – абсолютистську систему, був нетерпимий до релігійного мракобісся. Вольтера називають «ференейським патріархом, «окремою державою», при всіх дворах Європи він мав своїх послів. У цей час виникає термін «вольтеріанство», що означає скептичне ставлення до авторитетів.

Коли Вольтерові виповнилося 83 роки, він вирішив ще раз побачити Париж. 10 лютого 1778 року, незважаючи на сувору заборону лікарів, патріарх французького Просвітництва прибув до столиці Франції, де йому влаштовано захопливу зустріч. Коней і карету разом з Вольтером мало не на руках пронесли через усю столицю аж до театру «Комедії Франсез», де якраз ставили його трагедію «Ірина». Після закінчення спектаклю всі актори вийшли на сцену й увінчали бюст Вольтера лавровим вінком, одночасно такий самий вінок з’явився в ложі й прикрасив голову старого драматурга. Наступного дня один з очевидців писав: «Скільки б пошанувань не зазнав Вольтер протягом свого життя, учорашній день, без сумніву, був найкращим днем його життя».

Всенародний гучний тріумф і одночасна заборона скромного поховання – хіба таке можливо?

Помер Вольтер 30 травня 1778 року а Парижі.


  1. Робота в парах. Учні задають один одному питання для взаємоперевірки.

5. Робота зі словником. Завдання: виписати, що таке «філософська повість».

6.Запис у зошитах.

Ідейний зміст і художня структура філософської повісті «Простак».

Ідейний зміст повісті Вольтера – згубний вплив суспільства на «природну людину». Душа героя проста і щира, не позначена тавром лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми.

Події в повісті стрімко змінюють одна одну. Завдання автора – якнайшвидше створити такі обставини, за яких виявиться і стане наочною якась безглуздість навколишнього життя. Тема повісті «Простак» - історія кохання Простака і вродливої дівчини Сент – Ів. У розділах 1 – 8 події відбуваються в Нижній Британії, у пріораті Гірської Богоматері. Вольтер з гумором розповідає про події, смішні непорозуміння та пригоди. Друга частина повісті досить драматична. Простак, відзначившись у битві з англійцями вирушає до Парижа за заслуженою винагородою, а заодно одружитися з коханою Сент – Ів. Простакові так і не вдалося добитися свого. Кохана гине, а Простак стає офіцером і з’являється зовсім під другим іменем. Тим самим автор підкреслює, що жорстокість вельмож, беззаконня знищили найкращі людські почуття, навіть ту людину, яка носила своє природне ім’я Простак.

ІV. Узагальнення вивченого.
Складання таблиці «ЗХВ»

Знаю

Хочу дізнатись

Вивчив










Учні заповнюють перші дві колонки таблиці, останню колонку – після вивчення теми.

V. Підведення підсумків.

Мотивація оцінювання.

VІ. Домашнє завдання.

Прочитати повість Вольтера «Простак», підготувати відповідь на питання «Що дивує Простака в житті цивілізованого французького суспільства»(достатній рівень)

Індивідуальне завдання . «Яким було ставлення Вольтера до церкви? Чи позначилося це на сторінках повісті»?

Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №30

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Конспект уроку на тему


«Життя і творчість Вольтера.

Ідейний зміст і художня структура

філософської повісті «Простак», сенс її назви».

Підготувала для учнів 9 класу

вчитель зарубіжної літератури

Писанко Н.А.



Кіровоград - 2009

Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет