ON PRONOUN MEANING AND FUNCTIONING

ON PRONOUN MEANING AND FUNCTIONING

The Ivan Franko National University in Lviv

1, Universytetska St.,

L'viv, 79001, Ukraine

Т.В.Петрик, доц.,

Категорія ергативності є характерною рисою сучасної англійської мови. Дієслова із давньогерманським суфіксом -en, що є одним із засобів вираження ергативності в англійській мові, за часом утворення належать як до найдавнішого пласту лексики, так і до середньоанглійського періоду. Дериваційною основою виступають прикметники та іменники. Ергативи вживаються у перехідному (зі значенням “спонукати до набуття якості”) та неперехідному (“набуття якості”) значенні. Перехідне значення ергативних дієслів є первинним, а також – частотнішим за появою у художній текстах. Декілька дієслів втратила перехідне знечення, а отже, й ергативне.У ергативних дієслів цієї групи є корелюючі пари дієслів без зазначеного суфікса, але для них характерна незначна частотність вживання. Оскільки суфікс -en не є продуктивним, кількість дієслів, утворених за цією дериваційною схемою, не зросла у порівнянні з ХІХ сторіччям.

Ключові слова: перехідність, неперехідність, ергативний, семантична структура, агенс, номінативна типологія.
Категорія ергативності (від грецьк. ergates — діюча особа [5, с.593]) та різноманітність її виявів у мовах різної типології вже давно привертає увагу. Однак, незважаючи на понад столітню історію вивчення, багато аспектів цього явища ще нез’ясовані. Метою статті є висвітлення однієї із особливостей явища ергативності – засобів вираження зазначеної категорії у мовах номінативного типу, в англійській зокрема. Завдання передбачає детальний опис групи дієслів, які належать до найдавнішого пласту англійської лексики і раніше не досліджувались у цьому руслі. Опису потребують також синонімічні зв’язки у межах категорії.

Важливим підсумком вивчення мов ергативної структри є виокремлення та опис ергативної конструкції речення, а також розуміння ергативності як деякого комплексу системно співвіднесених явищ мовної структури, що виходить за межі власне ергативної конструкції речення.

Ергативна типологія мови виявляється у протиставленні “агентива” (виконавця) та “фактитива” (носія дії), а не суб’єкта і об’єкта, як у мовах номінативного типу [5, с.593].

У мовах ергативної типології ергативна конструкція речення реалізується у морфологічно різних конструкціях, які можна звести до трьох типів: “дієслівний”(відношення ергативності передаються словоформою дієслова-присудка), “змішаний” (відношення ергативності виступають як у структурі дієслівного присудка, так і обидвох, пов’язаних з ним іменних членів), “іменний” (відношення ергативності відображаються тільки у складі підмета в ергативному відмінку та прямого додатка – в абсолютному відмінку) [3, с.42].

Лексично ергативна структура виявляється у поділі дієслів на агенсні (“перехідні”) та фактитивні (“неперехідні”). В синтаксисі ергативну структуру відображає кореляція ергативної та абсолютної конструкцій речення. [5, с. 593]

Ергативна або ергативоподібна конструкція речення трапляється у мовах, які загалом характеризуються як мови номінативної структури та номінативної типології речення [3, с. 63].

Сучасній англійській мові, мові номінативного типу, також притаманні певні риси ергативності, які, однак, не отримують експліцитного морфологічного вираження. Максимально редукована система відмінків англійської мови є однією з причин цієї морфологічної неоформленості. Специфіка вияву ергативності у сучасній англійській мові полягає у функціонуванні класу ергативних дієслів (які належать до периферійних засобів вираження цієї категорії). Їх визначення вперше було дано у “Граматиці англійської мови” за редакцією Дж.Сінклера [10]. Ці дієслова розглядаються як такі, що дають змогу описати дію з точки зору об’єкта, що зазнає впливу дії, чи з точки зору її виконавця. Це означає, що одне й те ж дієслово може бути перехідним (з додатком) чи неперехідним (без зазначення виконавця). Отже, “дієслова, які можуть мати один і той же предмет чи явище як додаток при перехідному вживанні та як підмет, коли вжиті неперехідно, називаються ергативними”. Напр.: An explosion shook the rooms. The whole room shook [11, с.156].

У словнику за редакцією Дж.Сінклера [12] 430 словникових одиниць виділені як ергативні дієслова. Деякі дієслова цієї групи виступають як ергативні в одному із значень ( to dampen, to shorten, to soften, to sweeten, to thicken, to waken) або у двох (to awaken, to fasten). Решта дієслів має лише одне значення, яке і є ергативним (to blacken, to whiten тощо). Дж.Сінклер та Дж.Франсіс спробували узагальнити морфологічні ознаки ергативних дієслів і виділили кілька словотвірних суфіксів, характерних для цих дієслів; до них належить і суфікс -en. Щодо кількості ергативних дієслів із суфіксом -en, автори, посилаючись на Т.Фонтанеллє та Дж.Ванандрой, у своїй праці стверджують, що є 46 дієслів цього типу [12, с.190]. Ф.Ліфрінк вказує на функціонування 47 лексем із зазначеними властивостями [7, с.15-18 ].

Більшість ергативних дієслів із суфіксом -en (42 із 47) утворена від прикметників, які передають такі значення: 1. Фізичний чи моральний стан людини: to awaken, to fatten, to sadden, to sicken, to slacken, to smarten, to waken, to weaken. 2. Якісні ознаки чи властивості предмета: to broaden, to cheapen, to coarsen, to deepen, to dampen, to fasten, to flatten, to harden, to lessen, to loosen, to louden, to quicken, to quieten, to ripen, to roughen, to sharpen, to shorten, to smoothen, to soften, to steepen, to stiffen, to straighten, to sweeten, to tauten, to thicken, to tighten, to toughen, to widen, to worsen. 3. Колір: to blacken, to brighten, to darken, to redden, to whiten. Дієслово to lighten можна віднести як до 2-ї, так і до 3-ї групи: у першому випадку як похідне від light, adj, що означає not heavy, у другому — як похідне від light, adj — not dark. Іменники як словотвірна основа ергативних дієслів дали незначну кількість утворень: to lengthen, to liven, to strengthen, to heighten. Ці дієслова виникли у новоанглійському періоді за аналогією до дієслів, утворених від прикметників [8, Vol. IX, p.1107].

Аналіз цієї групи дієслів за словником New English Dictionary on Historical Principles [8] (далі NED) дає змогу побачити, що вони були утворені у різні періоди розвитку мови: від давньоанглійського до новоанглійського. За основу словотвору слугує прикметник (інколи — іменник), який приймає давньогерманський суфікс -en. Цей суфікс сполучається лише з односкладовими прикметниками, які майже в усіх випадках закінчуються на глухий приголосний звук, найчастіше t або k, і не може приєднуватися до прикметників, що закінчуються на голосний звук чи сонорні m, n, g, r [2, с.159]. Утворене дієслово означає “набувати даної якості” чи “спонукати об’єкт набувати даної якості”. У першому випадку воно виступає як неперехідне, у другому — як перехідне.

Майже усі дієслова утворені від давньоанглійських коренів (словотвірні основи у 29 випадках належать до давньоанглійської лексики, однак похідні від них дієслова різняться за часом появи у словниковому складі мови), за винятком to tighten, to harden, які мають скандінавське походження, та to quieten, яке вважається похідним від прикметника quiet, який походить від середньовічного латинського quietare; to dampen співвідноситься з голландським та данським damp. Твірні основи решти дієслів належать до лексики середньо- та новоанглійського періоду [8]. Особливими у групі ергативних дієслів на -en є to waken та to awaken. To waken є похідним від кореня wak- та суфікса інхоативних дієслів стану -n, тобто суфікс -en в цьому дієслові репрезентує давньогерманський -na-, який був формотвірним для певних сильних дієслів. Дієслово to awaken утворилось за допомогою префікса -a та дієслова wecnan, у значенні “to waken” [8].

Окрім дієслів, які класифікуються як ергативні, за допомогою суфікса -en від прикметника були утворені дієслова, які мають лише перехідне вживання: to gladden – v.t. to make glad, to deaden – v.t. to deprive of feeling (force) [11]. Особливим є дієслово to deafen, яке може виступати як в перехідному, так і в неперехідному значенні, але неперехідне вживання даного дієслова не має семи “ставати глухим чи звуконепроникним”, в той час як перехідне значення має сему “робити глухими чи звуконепроникними”: to deafen – v.t. to deprive of the sense of hearing; to make soundproof//v.i. to be overwhelmingly noisy [9]. Отже, це дієслово не можна кваліфікувати як ергативне. Дієслова відіменникового походження також можуть бути лише перехідними (to frighten – v.t. to cause to feel fear, to threaten – v.t. to indicate a threat to smb., to hearten – v.t. to inspire with fresh determination) або лише неперехідними (to glisten – v.i. to sparkle, glitter).

Основна кількість ергативних відад’єктивних дієслів із суфіксом -en утворилася у пізньому середньоанглійському періоді чи на початку новоанглійського періоду за аналогією до небагатьох дієслів (to awaken, to brighten, to fasten, to harden), які виникли в давньоанглійський період або були запозичені з давньоскандинавської лексики [8, Vol. III, p.139]. Здебільшого новоутворення цього типу виникали спочатку як перехідні дієслова, а їхнє неперехідне значення сформувалося на базі перехідного: to brighten – v.t. 950 / v.i. 1300; to cheapen – v.t. 1654 / v.i. 1805; to lengthen – v.t. 1500/v.i. 1695 [8]. До цієї групи входить 28 дієслів. Проте є й зворотні випадки. Наприклад, давньоскандинавське hardna першопочатково було лише неперехідним дієсловом. У давньоанглійській мові існував відповідник hardnian як дериват від прикм. hard, який початково також був неперехідним, але вже у пізньому давньоанглійському періоді вживався замість давньоскандинавського перехідного дієслова herda – to make hard [8]. Група дієслів такого типу не є численною: to awaken, to blacken, to darken, to fasten, to lessen, to sicken, to steepen. Існує і ряд дієслів, перехідне та неперехідне значення яких виникло майже одночасно: to heighten – v.t. 1530/v.i.1567; to tauten – v.t. 1814 / v.i. 1849; to weaken – v.t. 1530/v.i. 1541 [8]. Дієслова to broaden, to dampen, to heighten, to liven, to louden, to ripen, to shorten, to smarten, to strengthen, to tauten, to weaken, to widen також належать до цієї групи.

Відомі випадки втрати дієсловами неперехідного значення. Дієслово to madden у NED подається як перехідно-неперехідне, причому перехідне значення з’являється майже на століття пізніше і дає підстави припустити, що розвиток цього дієслова також йшов у зворотньому до загального напрямку: від неперехідного до перехідно-неперехідного: to madden – v.i. to become mad (1735) / v.t. to make mad (1822) [8]. Однак саме неперехідне вживання вийшло з ужитку, словники сучасної англійської мови не фіксують його і не відносять до класу ергативних: to madden – v.t. to make mad [9; 11].

Декілька ергативних дієслів вийшло з ужитку взагалі, напр., to fruiten, to olden, to starken, to stounten, to straiten, to scarcen, to sodden [8] і залишились лише їхні однокореневі прикметники [9; 11], які можуть бути частиною аналітичного присудка: When you get old, you shrink [14, c.35. У нечисленних випадках збереглись похідні слова, як наприклад, у складі ідіоми straitened circumstances [9; 11].

Привертає увагу той факт, що у ергативних дієслів з суфіксом -en є дієслова-кореляти. За формою корелюючі лексеми збігаються з прикметниками та іменниками, від яких походять вони самі і дієслова на -en. Наприклад: fat, v [OE féttian, f. fétt, FAT, a.]. 1. trans. to make fat, fatten. 2. intr. to grow or become fat [11, vol. V.]. Ці відповідники (за винятком to wide, to sweet ) також функціонували як ергативні дієслова, напр.: Now sone... salle we see Whose browes schalle blakke! (1400) Thare he and the sowdane salle mete, His browes to blake.(1400) [8, Vol.I, p.891]. Ye have lyghtyd myne hert therin by a pound.(1473) Me thynk my hart lyghtys.(1460) [8, Vol.VI, p.274]. Упродовж деякого періоду дві синонімічні форми співіснували у мові: to worsen – v.t. to make worse (1225-1906) / v.i. to become worse (1795-1882); to worse – v.i. to become worse (825-1854) / v.t. to make worse (1200-1886). Однак значна кількість (26 із 38) безсуфіксальних корелятів була витіснена з ужитку пізнішими утвореннями з -en.

Поодинокі випадки безсуфіксального вживання дієслів трапляються і у сучасній англійській та американській літературі. Дані нашої вибірки підтверджують вживання у текстах художньої літератури ХХ ст. таких корелятивних дієслів: to light, to sooth, to wake, to awake, to quiet, а також дієслівних сполучень to wake up та to light up: Those fireworks would explode and light up the whole sky [14, р.34]. “Your face lights up... so I understand what you feel”[17; p.121]. Загалом їхня кількість становить 12% від загального вживання, як суфіксальних, так і безсуфіксальних дієслів (загальна кількість становить 234 слововживання на 4000 с. художньої прози різних періодів ХХ ст.).

Найчастотнішим є дієслово to quiet: 12 із 28 зафіксованих випадків корелятивних слововживань. Воно реалізує як перехідне, так і неперехідне значення, напр., The thought of the others itself helped to quiet his fear [15, p.343]. Then, seeing the girls collapsed, the men made strenuons effort to quiet them [16, р.35]. Things quieted down [16, р.495]. Кожен елемент в таких парах має семантичні чи стилістичні особливості. Дієслово to quiet, наприклад, характерне для американського варіанту англійської мови, а to quieten – для британського, що і виправдовує існування у мові таких пар [1, с.103].

Не всі дієслова, однак, мали корелятивну пару: to louden, to coarsen, to liven, to sodden, to toughen не мали відповідника взагалі, значення дієслів to steepen, to tauten, to smarten, to stouten не збігалися зі значеннями корелятів, а отже, їх можна кваліфікувати, як дієслівні пари з омонімічним коренем: to tauten – v.t. to make taut or cause to become taut /v.i. to become taut; to taut – v.t. to tangle or mat together (hair or wool)/v.i. to become tangled or matted as hair or wool [8]. Наявність корелятивних форм спонукала авторів словника NED висловити припущення, що деякі дієслова (to cheapen, to dampen, to heighten) виникли як розширена форма відповідних безсуфіксальних дієслів, або як їх модифікація за допомогою суфікса -en [8].

У сучасній англійській мові модель Adj ® V не вирізняється продуктивністю чи активністю. Словники неологізмів останніх десятиріч не реєструють нових лексичних одиниць з суфіксом -en. Найпізніші утворення цього типу датуються кінцем ХІХ ст. (to steepen – v.i. 1847/v.t. 1909; to tauten – v.t. 1814/v.i. 1849) [8].

Ергативні дієслова з суфіксом -en виражають не лише категорію дії, властиву всім дієсловам, а й категорію якості, властиву прикметникам, від котрих їх утворено. Отже, вжиті у перехідному значенні, ці лексичні одиниці мають дві обов’язкові семи – сему каузативності та сему якості, а в неперехідному вживанні – сему становлення ознаки та сему якості.

У визначенні типу перехідності ергативних дієслів використовувалася класифікація Ю.Степанова, який поділяє перехідність за ознакою аналітичності /синтетичності та ефективності/неефективності. Ознака аналітичної перехідності властива діям, у самих поняттях про які міститься поняття об’єкта, тобто діям, об’єкт яких або ототожнюється з самою дією, або виникає у результаті дії і не існує до неї [6]. Приклади такого типу перехідності спостерігаємо у дієсловах to sing (a song), to bury (a dead body) тощо. Ознака синтетичної перехідності властива діям, які передбачають наявність об'єкта, що існує “сам по собі”, не залежить від дії і приєднується до неї, напр., to kill an animal, to move a chair тощо. “У першому випадку поняття об’єкта можна виділити з поняття дії, у другому – лише приєднати до нього” [6,с. 304], отже, на поверхневому рівні об’єкти синтетичної перехідності (на відміну від об’єктів аналітичної перехідності) повинні мати обов’язкове вираження. Перехідність ергативних дієслів можна визначити як синтетичну ефективну перехідність: “дія виходить за межі суб’єкта на об’єкт зовнішній щодо дії та суб’єкта; об’єкт зазнає реальних змін” [6, с.306]. The cold wind made her white skin rough and hardened the nipples of her breasts [13, р.150]. He had, above all, widened the ring... [16, р.442].

При перефразуванні ці дієслова можна зобразити як дії, результатом яких є стан об’єкта: the nipples are hardened, the ring is widened. У подальшій редукції опис стану може бути згорнутий до іменних груп: hardened nipples, widened ring. І, нарешті, ці іменні групи можуть семантично розкладатись на загальне зазначення дії і якості [6, с.306]. Найчастіше у такій аналітичній конструкції виступає функціональне дієслово make: hardened = made + hard, widened = made + wide.

Семантична структура ергативних дієслів у неперехідному вживанні відмінна від структури їх перехідної реалізації 1. The sky brightens. The first ray of sun. [18, p.42]. 2. Instantly the room darkened. [16, p.328]. При перефразуванні ці дієслова можна зобразити як дії, результатом яких є зміна стану суб’єкта (що є логічним об’єктом): the sky was dark but now it becomes bright because of some influence, the room was light but then it became dark. Можна зауважити, що імпліцитна номінація деталізує денотативне значення дієслова, підкреслюючи безагентність дії: brightens = becomes + bright, darkened = became + dark.

Дієслова на -en, як зауважує Ф.Ліфрінк, співвідносяться з прикметниками і мають значення make/become + adjective. Функціональне дієслово він характеризує як просте дієслово (prime verb), яке далі не розкладається. Корелятивний прикметник виступає як повнозначний конституент (sentence constituent) [7, p.15-18]. Ф..Ліфрінк також зазначає, що у словнику Фаулера [Fowler, 1930] список налічує 47 дієслів на -en; усі з них класифікуються як семантичні еквіваленти до make+adj або become+adj.

Аналіз ергативних дієслів з суфіксом -en свідчить про те, що ця група має широкий часовий діапазон утворення, але непродуктивність дериваційної моделі на сучасному етапі розвитку мови спричинила функціонування цього класу дієслів як закритої системи. Протягом ХХ ст. елементи аналізованої групи зазнали кількісної редукції двома шляхами: 1) кілька дієслів вийшло з ужитку взагалі; 2) кілька дієслів втратило одне із корелюючих значень (перехідне або неперехідне), тобто ці лексеми перестали бути ергативними. Частотність появи ергативних дієслів з суфіксом -en у художніх текстах хоча і не є високою, свідчить, однак, про те, що вияви ергативності притаманні англійській мові, а реалізація цієї категорії здійснюється периферійними засобами. Результати дослідження дозволяють також дійти висновку, що вивчення явища ергативності не слід обмежувати мовами ергативної типології; перспективним видається порівняльний аналіз виявів категорії ергативності у мовах номінативної типології, які належать до різних груп: романо-германської та слав’янської.

1. Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском язûке. К., 1988. 2. Каращук П.М. Словообразование английского язûка. М., 1977. 3. Климов Г.А. Очерк общей теории ýргативности. М., 1973. 4. Лайонз Д. Введение в теоретическую лингвистику. Пер.с.англ. М., 1968. 5. Лингвистический энциклопедический словарь. Под ред. Ярцевой В.Н. М., 1990. 6. Степанов Ю.С. Имена. Предикаты. Предложения: Семиологическая грамматика. М., 1981. 7. Liefrink F. Semantico-Syntax. London, 1973. 8. New English Dictionary on Historical Principles/Ed. by J.A.H.Murray: Vol. I-XII. Oxford, 1888-1933. 9. New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English language. Danbury, 1993. 10. Sinclair J.M. Collins Cobuild English Grammar. London, 1992. 11. Sinclair J.M. Collins Cobuild English Language Dictionary. London, 1992. 12. Sinclair J. and G.Francis. “I Bet He Drinks Carling Black Label”: A Riposte to Owen on Corrpus Grammar.//Applied Linguistic, 1994. Vol. 15. № 2. 13. Сheever J. Selected short Stories. Moscow, 1980. 14. Flagg F. Fried Green Tomatoes at the Whistle Stop Cafe. New York, 1987. 15 Folsom A. The day after tomorrow. London, 1997. 16. Hersey J. The Wall. London, 1950. 17. Stone I. Depth of glory. New York, 1985.

THE VERBS IN -EN AS A MEANS OF EXPRESSING ERGATIVITY IN ENGLISH

Ergativity is a distinctive feature of the English language. Verbs with the Old Germanic suffix “-en” are one of the means of expressing ergativity in English. Some of them belong to the earliest layer of the lexicon but the majority were formed in late Middle English. Adjectives and nouns constitute the microfield of their derivational basis. Ergatives function both as transitive and intransitive. When used transitively the verbs have the meaning to make + adj. When used intransitively they denote the acquiring of an adjectival feature (to become + adj). Transitive meanings of the ergative verbs are of earlier formation. They also outnumber the intransitive ones by their occurrence in fiction. Some verbs lost their transitive meaning and therefore ceased being ergative. A certain number of lexemes became obsolete. Ergatives had correlating verbs without the suffix -en which were also ergative but now their occurence is limited. As the derivational scheme of the verbs with the suffix -en is non-productive in Modern English, this class has not increased in number since the end of the 19th century.

Key words: transitivity, intransitivity, ergative, semantic structure, agent, nominative typology.


Чапля O.C., aсп.

Львівський національний університет

імені Івана Франка
РЕФЕРЕНЦІЙНА КАРТИНА

ІМЕННИКОВИХ КВАНТИФІКАТОРНИХ ГРУП
Статтю присвячено вивченню семантичних особливостей кількісної лексики на синтагматичному й парадигматичному рівнях малої/великої кількості, частини цілого, угрупування, скупчення, окресленості об'ємів, межі охоплюючих предметів тощо. Показано процеси зміни семантики кількісних слів залежно від ступеня абстрагування і метафоризації компонентів групи N₁ + de + N_2.

The article deals with the differentiation of quantitative vocabulary on syntagmatic and paradigmatic levels as to small or large quantity, separating parts from the whole, making groupings, concentrating words, describing volumes, the limits of semantic changes of quantitative words depending on the degree of abstracting and metaphoric grouping in the given group N₁ + de + N_2.

Метою дослідження є визначення і обгрунтування лексико–семантичного поля кількості на основі ономасіологічного принципу упорядкування лексики. Внутрішня форма слова виводиться з його ономасіологічної структури. Іншими словами, аналiз семного складу віртуального мовного знака передбачає визначення його ономасіологічного статусу (парадигматики) [8, c.129]. Внутрішня форма слова – це зафіксоване у мовній пам’яті цілого мовного колективу поняття,(в нашому випадку поняття кількості), яке потенційно відтворюється тією, чи іншою ознакою денотата. Серед мовознавців поширена думка, що вивчення номінативної діяльності на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки вимагає гнучкішої моделі лексичного значення. Значення лексеми самодостатнє, воно лише увиразнюється у системі загальномовних відношень, оскільки становить сукупність смислових ознак референта, між якими існує тісний зв’язок [6, c.37]. У зв’язку з цим значення слова (сигнифікат) трактується як сукупність об’єктивно властивих денотату відмінних ознак [8, c.132; 1, c.67]. Спорідненість форми і змісту можлива за наявності спільного референта. Вивчення типів іменних синтагм із квантифікаторними компонентами, з’ясування особливостей їх комбінаторики, гніздування та метафоричної семантизації зроблено вперше.

Для всіх типів кількісної синтагматичної групи діє формула: