Життя, віддане словесності

N₁ + préposition + N₂

У мовленні ця формула реалізується таким чином:

‘une cinquantaine de pages’

‘un amas de paperasses’(‘des paperasses en amas’)

‘une ruée d’ invités’(‘des invités en ruée’)

‘des roses en folie’

При складанні парадигматичних рядів квантифікаторів враховується семантика обох компонентів, тобто домінанти–квантифікатора та іменникового додатку. Кількісні словосполучення N₁ + préposition + N₂ ― це відмінні за ступенем спаяності структури з різним кількісним значенням, об’єднані в єдине ціле з метою передачі кількісних характеристик референта. Механізм формування семантики кількісного словосполучення моделі N₁ + de + N₂ полягає e передачі різних аспектів кількості.

Між структурою значення cлова і його сполучуваністю існує тісний зв’язок. Залежно від цього розрізняють синтаксичну, лексичну та семантичну сполучуваність [1, c.233]. Значення тієї чи іншої лексеми увиразнюється системою семантичних відношень між мовними одиницями, тобто воно з одного боку є об’єктивною властивістю самої лексичної “матерії”, а з іншого, ― продуктом системи словесних відношень (лексичної сполучуваності) [4, c.104]. Лексико–семантична сполучуваність характеризується поєднанням окремої лексеми з іншими лексемами для виявлення на тлі контексту тих чи інших лексико-семантичних відношень, виражених у певному значенні цієї лексеми або сталого словосполучення [6, c.44]. На лексико–семантичному рівні валентність, тобто сполучуваність досліджуваної синтагми регулюється за принципом конкретності/абстракності значення її компонентів. Неможливо провести чітку межу між конкретною лексикою (денотативною) та абстракною з сигнифікативним типом її знакового значення, оскільки семантика імен з предметним і непредметним значенням містить в різній “мірі” і денотативні, і сигнифікативні компоненти, що дає змогу словесним знакам вільно функціонувати, пристосовуючись до комунікативних завдань [7, c.130]. Розрізнення квантифікаційної лексики здійснюється на основі прагматико–комунікативної спрямованості. Це може бути усталений вислів або вільне словосполучення, до складу яких входить кількісна домінанта разом з її лексичним розширенням:

‘un zeste de citron’

‘une gousse d’ail’

‘un banc de poissons’

‘une meute de chiens’

‘un bouquet de fleurs’

Усі вище наведені приклади є усталеними виразами, їх кількісна семантика має конкретне значення, на відміну від словосполучень з непредметною(абстрактною) кількісною семантикою:

‘une étincelle de courage’

‘une goutte d’eau’

‘une pluie de balles’

‘un torrent de larmes’

‘une tempête d’applaudissements’

Отже, семантична валентність охоплює різноманітні види синтагматичних зв’язків між лексичними одиницями. Ми намагатимемось диференціювати кількісну лексику (на синтагматичному і парадигматичному рівнях), показати процеси зміни семантики кількісних слів, в залежності від способу абстрагування, що застосовується суб’єктом для номінації множини осіб, предметів, явищ.

Диференціація CK за їх семантичною ознакою позначати малу/велику кількість, частину цілого, групування, скупчення чого-небудь, окружність, об’ємність, межу охоплюючих предметів тощо, визначає спектр кількісних значень слова.

Проміжні квантифікатори – un bout, un fragment, un morceau, une partie, un quartier, une pièce, un tronçon – приблизно позначають частину цілого. Вони є синонімами стосовно один одного і можуть інколи виступати замінниками цілого словосполучення. Пропонуємо приклади парадигматичних рядів проміжних слів-квантифікаторів (далі СК). Вибір їх іменникових додатків дібраний за частотністю вживання мовцями.

Un bout de chemin, de terrain;

(шматок) de temps;

de pain, de viande, de lard, de citron;

un morceau de vitre, de verre;

(кусок) de papier, de fil;

de route;

une partie de rue;

(частина) de vacance

У цій групі СК ми виділили слова ‘un bout’ (шматок), ‘un morceau’ (кусок) і ‘une partie’ (частина), валентність яких стосовно інших вокабул є найбільшою. Це, насамперед, пов’язано із конкретною семантикою квантифікаторів, а також із семантичною співвідповідністю іменникового додатка з кількісними номіналіями. Взаємосполучуваність інших квантифікаторів, семантика яких вказує на величину, частину цілого, менш продуктивна, вона має менший спектр вживання, або можлива тільки з конкретним словом в іменниковій синтагмі.

Список найвживаніших усталених квантифікативних іменникових виразів подано в алфавітному порядку: une bribe de tabac; une brique de savon; une boule de pain; un brin de bois; une brisure de riz; un débris de verre; une dose de médicament; une fraction de seconde; un fragment de roche; une languette de pain; un lambeau d’étoffe, de peau; un laps de temps; une lichette de fromage; un lopin de terre; un lot de terre; une miette de pain; un quart de beurre, de râpé; un quignion de pain; un pan d’étoffe; une paillette d’or; une parcelle d’or; une part de gateau; une pépite d’or; une plaque de chocolat; un quarteron de pomme; un rond de saucisson, de citron; une rondelle de saucisson; une rouelle de veau; une section de livre; un segment de cercle; une tranche de route, de gateau, de tartine; un tronçon de lard, de pain, de poisson, de chaussée, de colonne; un zeste de citron.

“Je suçais des morceaux de bois que j’arrachais de la planche de mon lit” [11, с.122].

“Versez dans une terrine 6 décilitres de lait, une cuillerée à café de sucre vanillé ou quelques zestes de citron” [19, с.54].

До другої групи належать квантифікатори, семантика яких вказує на ‘малу’ кількість. Найбільше таких слів зустрічається у побуті, кухонних книжках, оскільки це повсякденна лексика. До них відносяться слова, які служили вихідними еталонами лічби: un grain de sel (крупинка солі); також лексика, яка відноситься до частин тіла: une poignée de riz (жменя рису); une pincée de riz (щіпка рису), une main de sel (пригоршня солі). Це лексеми на позначення мірної кількості: une branche de bazilic (гілочка базиліки), un brin de cerfeuil (дрібка кервеля), une gousse d’ail (долька часника), une gorgée d’eau (ковток води), une grappe de raisin (гроно винограду), une lame de truffe (пласт трюфелів), une noisette de beurre ( з‘лісовий горіх’ масла), une noix de beurre ( з‘горіх’ масла), un œuf de pâte (з ‘яйце’ тіста), une pointe de cayenne ( кінчик каєни).

Наведемо приклади кількісних словосполучень найпоширеніших у побуті, з варіативною дистрибуцією додатків.

une poignée

u
ne pincée

“Mélangez dans une casserole une bonne cuillerée de farine avec gros comme un œuf de beurre” [19, с.327].

Якщо ‘un brin de thym’ перекладається ‘дрібка тмину’, а ‘une branche de persil’ можна перекласти у буквальному значенні ‘жмутик петрушки’, то ‘gros comme un œuf de beurre’(досл.: ‘велике як яйце масла’) вимагає понятійної транспозиції для семантизації словосполучення.

Третя група – квантифікатори, семантика яких вказує на нагромадження, скупчення предметів. Проміжний квантифікатор ‘un amas’(купа) – у французькій мові позначає велику кількість чого–небудь нагромадженого, зваленого в купу; ‘une accumulation’(нагромадження) – вказує на невизначену кількість чогось зібраного разом; ‘un entassement’(скупчення) – також позначає велику кількість чого-небудь нагромадженого; ‘un monceau’(купа) – велика кількість чогось наваленого, скинутого разом; ‘une pile’(стопа) – велика кількість предметів, речей, складених разом; ‘un rassemblement’(збір, зібрання) – невизначена велика кількість зібраних в одному місці людей, предметів; ‘un tas’(груда, купа) – позначає велику кількість чого-небудь зазвичай наваленого, насипаного в одному місці. Інші квантифікатори цієї групи характеризуються нижчою поєднаністю у лексико-семантичних парах.

Такий підхід до опису семантики слів цієї групи базується на визначеннях поданих у словнику Рetit Robert, а також дослідженнях відомих російських учених, зокрема Берестенева Г.І., які дали їм назву ‘невпорядковані масиви’ [3, с.95-98].

‘Невпорядковані масиви’, – це множина, більш або менш значна за своїми розмірами, яка в свою чергу є незалежним чинником, безпосередньо пов’язаним з утворенням великої множини [3, с.94]. Cлова цієї групи виступають і як синоніми, і як субститути, оскільки вони можуть співвідноситись з будь-яким квантифікатором у іменникових групах. Порівняймо:

Un entassement (un amas, une accumulation, une amoncellement, un attroupement, un encombrement, un enchevêtrement, un fatras, un fouillis, un monceau, un ossuaire, une pile, une pyramide, un ramas, un ramassis, un rassemblement, un stock, un tas) – de bagages, de papiers, de billets, de maisons, de soldats, de véhicules, та ін.

“Bientôt, j’aperçois une porte condamnée, à demi masquée par un amas de détritus” [18, с.485].

“Il se tourna et montra un amoncellement de chemises et de pantalons” [20, с.41].

“Je me suis assise devant le clavier d’ une machine à écrire et j’ai pris une pile de papier blanc” [18, с.541].

Для прикладу словосполучення ‘une volée de chiens’ (зграя собак), чи ‘une meute d’oiseaux’ (‘зграя птахів’), як в українській так і у французькій мові ― немислимі, бо це диспаратні зіставлення понять. До четвертої групи належать іменникові фрази, які вказують на невизначено велику кількість істот, предметів, явищ, об’єднаних разом. Пропонуємо перелік вибраних СК цієї групи:

“Arrivaient enfin, six brigades de cuisiniers et de boulangers surveillant leurs cantines” [20, с.68].

“Nous avons marché entre des files de petites villas à barrières vertes ou blanches” [11, с.80].

П’ята група – квантифікатори, які вказують на акумуляцію, окружність, об’ємність, межу охоплюючих предметів. Такий підхід до опису семантики слів цієї групи також базується на дослідженнях відомих російських учених Даля В.І. та Берестенева Г.І., які характеризують їх під загальною назвою ‘образи множинності’ [3, c.88]. З понятійного погляду словосполучення п’ятої групи можна було би віднести до проміжних квантифікаторів. Ключовими словами цієї групи є: ‘une botte’(оберемок), ‘une liasse’(в’язка), ‘un fagot’(в’язанка), ‘une bobine’(котушка), які характеризуються багатоступеневою взаємосполучуваністю в іменних синтагмах. Пропонуємо приклади парадигматичних рядів СК цієї групи.

de fleurs(букет квітів);

de foin(стіг сіна);

de fils(моток ниток);

une botte de radis(пучок редиски);

de soie(сувій шовку);

d’herbes(оберемок трав);

de blé(сніп пшениці);

de branchages(в’язка хмизу);

de bois(купа дрoв).

“En passant devant une fleuriste, il eut une idée d’acheter un bouquet pour Madeleine et il prit une grosse botte de roses à peine ouvertes, un paquet de boutons parfumés” [17, с.153].

Парадигматика слова–квантифікатора ‘une liasse’(в’язка) є також багатоступеневою.

de clefs(в’язка ключів);

de papiers(згорток паперу);

une liasse de lettres(пачка листів);

de feuilles(пучок листків);

de fleurs(оберемок квітів);

“Nelligan remit à Pierre Sérilhac une liasse de papiers abandonnés par Arnaud en fuyant l’hôpital” [20, с.85].

Парадигматика інших СК цієї групи характеризується семантичною відповідністю при виборі іменникового додатку:

une bande

u
ne bobine

un écheveau

Кожна з кількісних лексем наступного синонімічного ряду теж відносяться до багатореферентних.

un cotret

une brassée

“Partout, j’ai vu des fagots d’épines” [15, с.303].

Цікавою є парадигма, лексеми якої “прив’язані” до одного іменникового компонента ‘cheveu’ (волосся).

une mèche жмут \ волосся

une couette хвостик

une frange гривка

une houppe de cheveux жмут волосся

une houpette жмутик волосся

une touffe прядь

un toupet чуб

une tresse (natte) коса

“[...], il emporterait une petite mèche de sa chevelure, dont il n’avait jamais demаndé” [17, с.199].

Ця парадигма є відмінною уже тим, що вживання мовцем будь-якого СК парадигми з іменниковим додатком чи без нього, відповідає означуваному референту. Така відповідність виявляється у тpьох вище наведених прикладах: ‘une mèche de chevelure (жмут шевелюри), des touffes de boucle châtain’ (пряді шатенових локонів), ‘ses cheveux s’échappaient en grosse touffes’ (її волосся падало великими прядями), ‘ces mèches de cheveux’ (його пряді волосся).

Отже, ми розглянули п’ять диференційних груп проміжних квантифікаторів, які розрізняються між собою за семантичною ознакою позначати малу/велику кількість, частину цілого, групування, скупчення чого–небудь, акумуляцію, окружність, об’ємність, межу охоплюючих предметів.

“A ces mots, ils se serrèrent fortement la main, se regardèrent en silence, et l’excès de leurs sensations leur hôta la force et le pouvoir de les exprimer” [10, с.143].

“Il parla de tout le monde et du journal avec une profusion de détails surprenants” [17, с.50].

Шоста група – це іменникові словосполучення, які вказують на метафоризацію значення. У метафорі співвідносяться два референти, або дві думки про два різні об’єкти, бо метафори виступають як єдність форми та змісту, вони є узуальними, оскільки регулярно відтворюються в мовленні, наближаючись до оформленої єдності вираження змісту [5, c.120]. Метафори індивідуального утворення, у яких сема множинності виводиться шляхом переносу значення, “характеризуються референтною багатозначністю” [1, c.330]. Метафора розглядається на парадигматичному і синтагматичному рівнях, а метафорична валентність, – як вид семантичної валентності, яка грунтується на семному узгодженні метафоричних сполучень слів [7, с.3]. Це валентність окремих елементів семантичної структури сполучуваних слів. Семантичною ознакою їх лексичного значення є неозначена множинність, яка, власне виявляється в самій синтагмі N₁ + de + N₂.

‘une bouffée de fumée’(клуби диму);

‘des colliers de larmes’(намистини сліз);

‘des flots de vin’(море вина);

‘un grain de folie’(зернина божевілля);

‘une inondation de lumière’ (наплив світла);

‘des vagues de poussière’ (хвилі пороху).

Слід зазначити, що значна частина французьких метафоричних виразів утворена на базі проміжних квантифікаторів. Таке функціонування СК можливе завдяки їх широкій дистрибуції. Найактивнішими є слова, які виступають домінантами у своїх групах:

У більшості випадків СК поєднуються зі словами, які є носіями абстрактних понять. Кількість таких метафор постійно зростає, це пов’язано безумовно з широким використанням специфічної лексики у рекламних роликах, публікаціях, листівках тощо:

З лексико-семантичного погляду квантифікаційні сполучення ‘un zeste de citron’ і ‘un zeste de fantasie’ неоднорідні, бо перше згідно з його семантикою вказує на частину цілого (‘дольку лимона’), а друге – на метафоризоване (‘дольку фантазії’).

Невичерпним джерелом метафоричних утворень є насамперед художня література, преса.

В усіх цих прикладах метафор спостерігається загальна тенденція до узагальнення, що особливо увиразнюється на рівні мовленнєвої референції. При аналізі метафоричності звертає на себе увагу той факт, що квантитативна лексема характеризує кількість, як правило, на засаді протиставлення мала/велика кількість.

Так, у перших двох прикладах ‘ce flot d’hommes’, ‘la masse de corps’ за допомогою метафори семантизується велика кількість, а у наступних трьох ‘poignée d’indios’, ‘un soupçon d’amertume’, ‘un doigt d’eau’ ― мала.

“Et derrière ce flot d’hommes [...], venaient les artificiers qui escortaient leurs chargements de dynamite dans des voitures tirées par des mules” (І позаду цього потоку людей [...], йшли піротехніки, які супроводжували спорядження з динамітом у возах, яких тягнули мули) [20, с.68].

“Bien qu’il ne vît plus que la masse de corps, Katov sentit que chaque homme se raidissait”(Хоча він бачив тільки купу тіл, Катов відчував, що кожна людина напружувалася)[16, с.299].

“Cette poignée d’indios oppose ses valeurs, éprouvées au cours de plusieurs siècles de vie communautaire et de solidarité face au chômage”(Ця жменька індіанців протиставляє свою гідність, яка пройшла іспит на протязі багатьох століть спільного життя і солідарності обличчям до безробіття) [22, с.2].

“Elle me l’apporta sur un petit plateau, jeta le glaçon dans le verre, versa le whisky, ajouta un doigt d’eau et resta debout devant moi”(Вона мені його принесла на маленькому підносі, кинула льоду у склянку, долила віскі, добавила на палець води і завмерла стоячи переді мною) [13, с.44].

Семантика квантифікаційних виразів: ‘la masse de corps’, ‘ce flot d’hommes’, ‘une poignée d’indios’, ‘un doigt d’eau’, є неозначеною, кількісно невизначеною. Однією з функцій вживання метафор є те, що вони служать підсилюючим експресивним фактором при передачі, в одних випадках, масштабних, в інших, незначних кількісних характеристик осіб, предметів, явищ мовцем.

Образність метафор індивідуального утворення (de création individuelle) є наcтільки несподіваною, настільки експресивно забарвленою, що їх можливо виділити і осягнути, як кількісні лексичні словосполучення, тільки за допомогою прийменника -de-.

“Le marquis sentit s’élever dans son cœur un tourbillon d’amour, de rage et de folie, il serra violemment la main du comte et s’éloigna” (Маркіз відчув, що в його серці піднімається вихор кохання, люті і безумства, він несамовито потиснув руку графа і відійшов) [10, с.284].

“Avec cette rage d’aventures, cette folie de voyages” (З такою пристрастю пригод, і таким безумством подорожей) [14, с.178].

Аналіз квантифікаторів останноьї групи розкриває широкі можливості збагачення кількісної лексики за рахунок переносу значення слів з “конкретною” семантикою.

Розглянувши, референційну сторону іменникових квантифікаторних груп та проаналізувавши закономірності взаємосполучуваності їх іменникових компонентів, ми встановили взаємозалежність між домінантою квантифікатором та іменниковим додатком на прикладі складених парадигм. Вагомими чинниками можливості розширення списку СК є “міра” абстрагування та метафоризації першого компонента досліджуваної моделі.

1. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М., 1974. 2. Арутюнова Н.Д. Лингвистические проблемы референции // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1982. Вып. 13. С.5-40. 3. Берестенев Г.И. Образы множественности и образ множественности в русском языковом сознании // Вопросы языкознания. М., 1999. № 6. С.83-99. 4. Будагов Р.А. Человек и его язык. М., 1974. С.123. 5. Водяницька Ю.П. Комунікативно–семіотичний аспект функціонування метафори в художньому тексті // Вісник КЛДУ. 1998. №6. С.120-127. 6. Космеда Т.А. Гажева І.Д. Аспекти і методика вивчення слова у контексті зміни лінгвістичної парадигми // Мовознавство. 1999. № 6. С.33-46. 7. Мандзак І.А. Метафорические словосочетания N₁ + de + N₂ c выражением количества и/или интенсивности признака в современном французком языке: Автореф.дис… канд. філол.наук: 10. 02. 05. / Моск. Гос. ун-т им. М.Ломоносова.-М., 1983. 8. Уфимцева А.А. Лексическое значение (Принцип семиологического описания лексики). М., 1986. С.104-138. 9. Le Petit Robert. P., 1999. 2552 p. 10. Balzac H. Les Chouans. - P., 1973. 375 p. 11. Camus A. L’étranger. - Р., 1942. 186 p. 12. Camus A. La peste. Р., 1947. 248 p. 13. Chessex J. Jonas. P., 1987. 375 p. 14. Daudet A. Lettres de mon moulin. P., 1970. 256 p. 15. Lawrence D.N. Amants et fils. Р., 1932. 626 p. 16. Malraux A. La Condition Humaine. Р., 1943. 338 p. 17. Maupassant G. Bel ami. M., 1981. 236 p. 18. Provis M. Les Chemins de pierre. P., 1995. P.451-541. 19. Reboul J. B. La Cuisinière Provençale. Marseille:Tacussel, 1991. 20. Saumy J-Guy. Les Affluents du ciel. P., 1999. P.11-133. 21. Zola E. Germinal. P., 1972. 530 p. 22. Le Monde Diplomatique. 24.05.1998; 20.08.1998. 43 p.
Key words: quantitative words, syntagmatic and paradigmatic levels.

Стаття надійшла до редколегії Cтаттю прийнято до друку

3 березня 2002р. 29 листопада 2002р.
O.P.Курилас, асистент,

Львівський національний університет

імені Івана Франка
СТАТУСНА АМБІВАЛЕНТНІСТЬ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЄСЛІВ ІЗ ТРАНСЛОКАЛЬНИМ ПРЕВЕРБОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Стаття присвячена дослідженню семантичних та синтаксичних особливостей прислівникових превербів на зразок herab у складеному дієслові. Основну увагу зосереджено на двоякому статусі преверба, який полягає у тому, що поряд із ідіоматичними прислівниково-дієслівними одиницями наявні також неідіоматичні прислівниково-дієслівні одиниці, транслокальні преверби яких словотвірно модифікують позначений дієсловом процес, проте функціонально тяжіють до синтаксичних конструкцій.
Ключові слова: транслокальні прислівники, прислівникові преверби, словотвір, семантика, синтаксичні функції.
Прислівниково-дієслівні одиниці із превербами на зразок herab залишаються одним із найменш досліджених розрядів лексики у словниковому складі сучасної німецької мови. Неодностайність у визначенні природи транслокальних прислівниково-дієслівних утворень викликає потребу в їх всесторонньому дослідженні, оскільки існують значні розбіжності поглядів стосовно структурно-семантичної характеристики та функціональних особливостей цих конструкцій.

Прислівниково-дієслівні одиниці на зразок “транслокальний прислівник + дієслово” розглядають як складені слова [5, c.531; 8, c.310; 9, c.107; 10, c.89-90; 11, c.81; 12, c.438; 13; 15, c.437-438], або словосполучення [1; 2, c.153-155; 6, c.385-387; 7, c.442]. У першому випадку ці одиниці відносять до словотворення, у другому – до малого синтаксису. Різна семантична структура цих дієслівних одиниць зумовлює їх неоднозначне трактування. Метою статті є дослідження семантичних та функціональних особливостей транслокального преверба у складеному дієслові та визначення мовного статусу прислівниково-дієслівних одиниць на зразок “транслокальний прислівник + дієслово”.

Статус преверба визначається його властивістю відокремлюваної частини складеного дієслова, яка окрім відокремлюваності відрізняється від власне префікса тим, що у синтаксичному плані займає проміжне місце між частиною слова і окремим словом [14, c.26]. Орфографічна непослідовність, що виявляється у написанні прислівниково-дієслівних конструкцій то разом, то окремо, підсилює синтаксичний статус цих утворень [16; 9]. Натомість встановити словотвірний характер прислівниково-дієслівних одиниць, тобто виявити критерії, які дозволили б говорити про ці утворення як про предмет дериватології, видається значно складнішим. Орфографічний критерій написання прислівниково-дієслівних одиниць разом не вважають переконливим для визнання слівного характеру цих утворень [11, c.82]. Додатковим аспектом вивчення даного питання може виявитися семантичний аналіз.

Контраргументом ідентифікації прислівниково-дієслівних одиниць як слів, є неідіоматичні конструкції, прислівникові компоненти яких можуть виявляти певний ступінь словотвірної та синтаксичної самостійності. Значення прислівниково-дієслівного утворення є сумою значень прислівникового компонента і дієслова, тобто значення дієслова доповнюється компонентом напряму, а прислівник реалізує своє пряме просторове значення: hereintreten ´зайти всередину´, herausnehmen ´вийняти´, herunterkommen ´зійти вниз´. Але водночас помітні продуктивні моделі “транслокальний прислівник  дієслово”, у яких транслокальний прислівник разом із дієсловом утворюють одне семантичне ціле. Тут сумування значень кожного із компонентів неможливе і прислівниково-дієслівні конструкції є лексикалізованими одиницями: hereinfallen ´осоромитись´ herausfinden ´розуміти, здогадуватись´, herunterbringen ´виснажувати, руйнувати, розорити´.

У той час, як ідіоматичні випадки не викликають жодного сумніву щодо свого словотвірного характеру, неідіоматичні конструкції є яскравим прикладом синтаксичності словотвору, загальновизнаної лінійної синтагматики складених слів. Такі одиниці легко розкладаються на компоненти, кожен з яких відповідає окремій лексемі [4, с.6]. Перші прислівникові компоненти примикають до дієслова подібно до членів словосполучення [4, с.24]. Структурно-семантична подільність складеної лексеми визначає її синтаксичну природу [4, с.7]:

1. 
   In den ersten vierzehn Tagen konnten es die Eltern nicht über sich bringen, zu ihm hereinzukommen.. (Kafka, Die Verwandlung, c.78).
   
2. 
   Ihr Mann kommt herein und beide verfolgen gefesselt die Vorgänge in der Flimmerkiste... (Mannheimer Morgen, 30.10.1989, Lokales; Gute Mimik, aber schlechte Story).
   

Речення (1) і (2) ілюструють той самий процес, який виражений дієсловом. У першому реченні модифікуючий елемент herein, що стоїть перед модифікованим дієсловом, виступає у ролі преверба, виконуючи функцію словотвірної морфеми. У другому ж прикладі при відмінюваній дієслівній формі модифікуючий елемент, просторове уточнення, розташований після базового дієслова, що виражає дію. Тому видається важко відрізнити цей модифікуючий елемент від вільного модифікуючого елемента (прислівника), оскільки словотвірна модифікація тут стає синтаксичною [14, с.13]. Отже, суперечливим є питання чи herein у реченні (2) є превербом, чи прислівником, який заповнює місце доповнення напряму на вимогу дієслова і тим самим виступає самостійним членом речення. Подібну аргументацію можна віднести і до речення (3):

3. 
   ...ab einem gewissen Zeitpunkt kommt ein Strom und Licht herein, (Mannheimer Morgen, 12.01.1996, Feuilleton; Walzer unterm roten Stern).
   

Проте тут спостерігається інший тип семантичного зв´язку між компонентом herein і дієсловом. Базове дієслово kommen вжите у переносному значенні, метафорично. Прислівниковий компонент herein зберігає своє конкретне просторове значення, але складене дієслово не виражає процес, який маємо у прикладах (1) і (2). Hereinkommen у реченні (3) має значення hereinscheinen. Водночас можливі ще й інші випадки:

4. 
   Vögel begannen zu zwitschern, und der Frühling schien direkt in den Saal herein (St. Galler Tagblatt, 28.03.1998, Dornröschen bereitete Freude).
   
5. 
   ...nachdem ich vorher das Licht ausgelöscht und die Vorhänge der Fenster absichtlich nicht zugezogen hatte, damit ich die Sterne hereinscheinen sähe (Stifter, Der Nachsommer, gutenberg.spiegel.de/stifter/nachsomm).
   

Hereinscheinen у прикладі (4), на відміну від hereinkommen у реченні (3), виявляє пряме значення. Модифікація дієслова scheinen у реченні (5) прислівником herein ідентична до модифікації дієслова kommen прислівником herein у прикладі (2). Різниця між hereinscheinen і hereinkommen полягає у характеристиці базових дієслів: kommen – дієслово руху, scheinen – дієслово дії. Просте дієслово scheinen не вимагає на противагу від kommen доповнення напряму. Компонент напряму додається прислівником.

Отже, у прикладі (3) hereinkommen вжите у переносному значенні, оскільки базове дієслово kommen позбавлене свого конкретного значення. Причиною цього є контекст, який надає базовому, а тому і складеному дієслову переносного значення. Вплив контексту на розвиток переносного значення прислівниково-дієслівного утворення спостерігається і у реченнi (6), де hereinkommen означає напрям дії всередину. Тут просторове значення прислівника herein можна вивести із контексту.

6. 
   …kein Strahl kam herein,… (St. Galler Tagblatt, 04.09.1997, Gestörte Geheimsitzung in der Drachenburg).
   

жүктеу/скачать 6.62 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: