С КБ-коментар КБ-характеристика

С

КБ-коментар

КБ-характеристика

Оцінний КБ

КБ-коментар КБ-характеристика Оцінний КБ

2. Розгортання тематичної структури текстів аналітично-оцінної рецензії (АОР) відбувається за аргументативною формою розвитку теми.

Основу аргументативного тексту складають теза та аргументи. Механізм розгортання аргументації, запропонований С.Тульміним, відбувається за наступною схемою: продуцент тексту обґрунтовує певне твердження/тезу (Т), яка презентує тему тексту через аргументи (А). Подані факти, що містять причини, мотиви, обґрунтування, розглядаються як аргументи до тези на підставі логічного висновку. Останній слід розуміти як гіпотетичне висловлювання за формулою “Якщо присутні факти А: X,Y,Z, то можна припустити, що Т”. Логічний висновок стає можливим завдяки певному підґрунттю – посиланням до певних норм, правил, закономірностей [6, с.104].

Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що два елементи поданої схеми аргументації, а саме: логічний висновок та підґрунття – у розумінні С.Тульміна, наведеному вище, - не знаходять експлікації в текстах АОР. Проте ці елементи є імпліцитно присутніми в тексті, реципієнт домислює їх під час аргументативного аналізу.

Особливості розгортання тематичної структури в текстах АОР ілюструє типовий для цього різновиду текст, уривки з якого наведені нижче:

(1) Linien im Wüstensand

Bildkörper: Michael Heizer in einer Berliner Galerie

4) Bekannt wurden Heizers Erdskulpturen, die der Erosion nicht standhalten konnten, aufgrund von faszinierenden Fotografien und Filmaufnahmen. 5) Diese zeigen einen Mann, der – ganz auf sich gestellt – der weiten, unbezämbaren Landschaft der Sierra Nevada trotzt, indem er geometrische Markierungen in den Sand gräbt, tonnenschwere Steinblöcke in Bewegung versetzt und Mulden aushebt, in denen sich das Regenwasser sammelt. 6) Diese romantischen Bilder aber, die von unermeßlicher Weite, von Freiheit und Abenteuer erzählen, sind trügerisch: Michael Heizer ist alles andere als ein Westernheld. 7) Angesichts der puristischen Ausstellung „Works 1972-1976“ in der Berliner Galerie Frank + Schulte verblaßt der Mythos vom allmächtigen Künstler, der – Prometheus gleich – über Götterwillen und Naturgewalt triumphiert. 8) Sichtbar wird der Maler Michael Heizer. 9) Die vier großformatigen Bilder, die jeweils mit einer Wandfläche korrespondieren, zeugen von einer künstlerischen Haltung, die ebenfalls für die Land-art-Projekte bestimmend war: Heizers radikale Absage an jeglichen Illusionismus… 11) Wie die Wortführer der Minimal-art, die der traditionellen Malerei den Kampf ankündigten, vermeidet auch Michael Heizer die rechteckige Bildfläche. 12) Die Bildkörper setzen sich vielmehr aus scheinbar miteinander konkurrierenden geometrischen Grundformen zusammen. 13) Die zwischen Dunkelgrau und Schwarz changierende Farbmaterie – ein matt glänzendes Gemisch aus Polyvenyl und Latex, das der Künstler mit der Rolle auf die ungrundierte Leinwand auftrug – paßt sich exakt der Form des Bildes an. 14) Oder sind es etwa die gemalten Quаdrate, Rechtecke und Kreise, die das Bildformat diktieren? … 17) Geläufige Beschreibungskategorien müssen hier versagen, denn Michael Heizers Bilder können im Akt der Wahrnehmung nicht in einzelne Elemente zerlegt werden. 18) Sie existieren nur als Ganzes. …21) Diesen Einschnitten verdankt das Bild auch seine skulpturale Präsenz… 23) Weil es ihm unmöglich schien, den optischen Täuschungen der Malerei zu entkommen, hatte Michael Heizer 1967 sein Atelier verlassen und war in den „wirklichen Raum“ vorgedrungen: in die Wüsten Kaliforniens und Nevadas… 25) Vom Flugzeug aus gesehen verloren diese „earth-works“ indes an Materialität; die dunklen Linien fügten sich zu einem riesigen abstrakten Gemälde. 26) Erst nach einer nahezu fünfjährigen künstlerischen Pause gelang es Michael Heizer schließlich, seinen Bildern aus Farbe und Leinwand ebenjenen Grad an Realität einzuimpfen, aus dem seine monumentalen Landschaftsprojekte ihre Kraft schöpfen. 27) Die Bildkörper sind wie Heizers Erdskulpturen in der Geometrie verankert… (FAZ,13.02.96)

З метою аргументативного аналізу постає необхідність більш чіткого і лаконічного формулювання пропозицій, виражених у тексті, а також перетворення імпліцитних висловлювань на експліцитні. Нижче наведені головна, за нашим сприйняттям тексту, теза та ряд аргументів різного рангу, які обґрутовують, мотивують цю тезу:

Теза: Die Ausstellung zeigt, dass Michael Heizer sowohl bei seinen Land-art-Projekten, als auch in der Malerei Grenzen überschritten hat

Аргумент 1: Michael Heizer ist kein Land-art-Künstler:

1. 
   Seine romantischen Bilder sind trügerisch (4-6);
   
2. 
   Der Mythos vom allmächtigen Künstler, der über Naturgewalt triumphiert, verblaßt (7-8);
   
3. 
   Heizer sagt radikal jeglichem Illusionismus ab (9).
   

1. 
   Er vermeidet rechteckige Bildfläche und verwendet das ungewöhnliche Bildformat (11/12/14);
   
2. 
   Er verwendet nicht traditionelle Farbmaterie (13);
   
3. 
   Geläufige Beschreibungskategorien müssen bei Heizer versagen (17);
   
4. 
   Seine Bilder können im Akt der Wahrnehmung nicht in eizelne Elemente zerlegt werden (17/18);
   
5. 
   Seine Bilder gewinnen an skulpturaler Präsenz (21).
   

1. 
   Er probiert optische Täuschungen der Malerei an seinen „earth-works“ (23/25);
   
2. 
   Seine Bilder aus Farbe und Leinwand haben denselben Grad der Realität wie seine Landschaftsprojekte (26);
   
3. 
   Heizers Bildkörper sind wie Erdskulpturen in der Geometrie verankert (27).
   

Елемент аргументації “логічний висновок” не присутній в тексті експліцитно, проте він може бути експлікованим реципієнтом за допомогою метапропозиції, відображаючої хід мовленнєво-мисленнєвого процесу і відтворюючої відсутній елемент умовиводу: “Wenn Michael Heizer kein Land-art-Künstler ist, die Formen der traditionellen Malerei vermeidet und die künstlerische Position der Dreidimensionalität vertritt, so überschreitet er Grenzen in der Malerei“. Підґрунття цього висновку присутнє в тексті також в імпліцитній формі. Реципієнт припускає можливість висновку на основі наступного положення: „Ist die Malerei dreidimensional, so ist sie mehr als eine Malerei“.

Тексти АОР передбачають ще один імпліцитний елемент аргументації, пов’язаний з категорією оцінки. Під ним ми розуміємо основу оцінювання, на базі якої виводиться загальна експліцитно/імпліцитно виражена оцінка об’єкту рецензування. Цей елемент, обумовлюючи підґрунття в схемі аргументації, є основою всієї аргументації. Рецензент, аргументуючи тезу, розраховує певною мірою на наявність у читача спільної бази цінностей, при відсутності якої аргументація втрачає сенс. У наведеному вище типовому тексті АОР такою базою є думка про позитивність нових явищ у мистецтві.

Поряд з аргументативною формою розвитку теми в текстах АОР застосовується дескриптивна форма, яка має місце при наданні рецензентом довідки історичного чи біографічного плану. Останню слід розглядати як передумову наступного аргументативного викладу теми. Оскільки такі елементи-включення є характерними для тексту АОР, виникає необхідність поповнення наведеної схеми аргументації елементом введення у ситуацію теза – аргумент. Введення, опосередковано пов’язане з точки зору логіки з тезою та аргументами, підпорядковує їх певному культурно-історичному контексту, окреслює межі аргументації, внаслідок чого отримує функцію її підтримання [4;80]. Цей компонент смислової структури співвідноситься з інформативним КБ комунікативно-цільової структури текстів АОР.

Таким чином, зв’язність в текстах АОР на тематичному рівні забезпечується аргументативною формою розвитку теми тексту у поєднанні з дескриптивною (елемент введення). Ознакою аргументативного розвитку є взаємозв’язок наступних елементів: теза, аргумент, введення, логічний висновок, підґрунття, та база цінностей, з яких лише перші три знаходять експлікацію в тексті. Тематична структура текстів АОР знаходиться у наступному співвідношенні з їх вертикальною структурою: „теза“ – інферативний КБ, „аргументи“ – аналітично-оцінний КБ, „введення“ – інформативний КБ. Тематична структура типового тексту АОР відображенна у схемі №2.
Схема №2

Введення

КБ

КБ

оцінний КБ

3. Розвиток теми текстів рецензії-анотації (РА) відбувається дескриптивно, проте він має певні відмінності від тематичного розвитку текстів РР. Тематична структура текстів РА зберігає структурний мінімум, який відображає загальні моменти змісту тексту: привід – подія – результат. Функціонально-комунікативна спрямованість текстів РА на інформування та рекламування зумовлює лаконічність викладу, внаслідок чого головні компоненти тематичної структури тексту, яким відповідають інформативний і оцінний КБ вертикальної структури тексту, не отримують широкої специфікації.

Наведений нижче типовий текст РА демонструє насичення конкретною інформацією по лініях, які стосуються події – створення музею – (1-2) та її передумов (3-9). Своєрідний результат події (10), випливаючи з її передумов, не набуває в тексті специфікації:

(1) „1) In der niederländischen Stadt Amstelveen bei Amsterdam ist ein Cobra-Museum für moderne Kunst eröffnet worden. 2) In dem für 17,5 Millionen Gulden …errichteten Neubau des Architekten Wim Quist werden ständige und wechselnde Ausstellungen zum Durchbruch der modernen Kunst in den Niederlanden um 1950 gezeigt. 3) Diese Periode ist eng mit dem Namen der 1948 gegründeten Künstlergruppe „Cobra“ verbunden. 4) Dieser Gruppe gehörten Maler wie Karel Appel, Constant und Corneille an. 5) Ihre erste Ausstellung 1949 im Stedelijk Museum von Amsterdam verursachte einen Skandal. 6) Manche Besucher lieferten sich Faustkämpfe mit den Künstlern und wurden von der Direktion vor die Tür gesetzt. 7) Die Kritiker sprachen von „Schmiererei“ und hielten die Maler für kommunistische Aktivisten. 8) Inspiriert durch den Surrealismus von Klee und Miró, versuchten die Cobra-Künstler, sich ganz von ihrem Unbewußten leiten zu lassen. 9) Sie schufen Phantasiefiguren in kontrastierenden Farben, die an Kinderzeichnungen oder afrikanische Kunst erinnerten. 10) Schon 1951 brach die Gruppe auseinander, doch ihre „Cobra-Sprache“ hatte die niederländische Kunst bereits nachhaltig verändert.“ (FAZ, 11.11.95)

Тематичний зв’язок цієї рецензії можна відобразити у наступній схемі.

Схема №3

Інформативний

КБ

Оцінний КБ

Аналіз фактичного матеріалу свідчить про наявність серед текстів РА редукованих смислових структур, які складаються з двох функціональних частин: подія – результат, привід – подія.

Отже, тематична структура текстів РА відрізняється варіативністю. Поряд із розгорнутою структурою, що містить три функціональних частини: привід – подія – результат, текстам РА притаманна редукована тематична структура з двох компонентів. Внаслідок лаконічності тексту РА компоненти тематичної структури не набувають широкої специфікації, або таку специфікацію отримує один з них. Компонентам повної тематичної структури текстів РА відповідають інформативний та оцінний КБ, редукована смислова структура з відсутнім компонентом „результат“ співвідноситься лише з інформативним КБ вертикальної структури.

Підсумовуючи, зазначимо, що тематичну структуру текстів МР утворюють логіко-семантичні відношення, де темою виступають окремі пропозиції. Комплекс останніх утворює макропропозиції, які слід розглядати як компоненти тематичної структури. Вгорі ієрархічно побудованої тематичної структури знаходиться тема тексту. Характер тематичного розвитку текстів МР визначають комунікативні фактори: інтенція адресанта, мета тексту, комунікативні партнери. У зв’язку з цим тематична структура текстів МР знаходиться у співвідношенні з їх комунікативно-цільовою (вертикальною) структурою.

The article deals with peculiarities of the textorganisation of the artreview at a level of semantic structure. Thematic structure is formed by logical-semantic textrelations; theme is considered at this as separate propositions. Thematic textstructure of the artreview is hierarchically organized. At the top of the thematic texthierarchy is the texttheme, it is formulated on the basis of macropropositions, it ensures the global textcoherency of artreview. Thematic progress of artreviews is conditioned by communicative factors; it has certain distinctions in the types of artreview. The thematic textstructure of review-report and review-annotation is determined by descriptive form of textprogress with such structural components as event, cause, result. In analytical estimationreviews predominates the argumentative form of textprogress with following constituentparts: thesis, argument, introduction.
1. Мегентесов С.А. Импликативные связи как фактор семантической организации текста: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.02. М., 1981. 27с. 2. Рекало В.В. Связность и членимость текста (на материале английского языка): Дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. Харьков. 1996. 165 л. 3. Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация:Сб. работ. М., 1989. 312 с. 4. Brinker K. Linguistische Textanalyse. Eine Einführung in die Grundbegriffe und Methoden. 4., durchgesehene und ergänzte Auflage. Berlin: Erich Schmidt Verlag, 1997. 150 S. 5. FKS: Funktional-kommunikative Sprachbeschreibung. Theoretisch-methodische Grundlegung. Von einem Autorenkollektiv unter Leitung von Wilchelm Schmidt. Leipzig, 1981. 276 S. 6. Toulmin St. The Uses of Argument. Cambridge, 1958; deutsche Übersetzung: Der Gebrauch von Argumenten. Kap.III Kronberg 1975.

Н.Є.Коваль, асп.,