К. І. Мізін нові напрями в українському мовознавстві: зіставна лінгвокультурологія
Антропоцентризм як одна з основних настанов сучасної лінгвісти
жүктеу/скачать 0.66 Mb. Pdf көрінісі
|
| 11.
Антропоцентризм як одна з основних настанов сучасної лінгвісти ки. Передумовою і водночас підґрунтям принципу антропоцентризму є антро пологічна природа мови, адже на відміну від іманентно-семіологічного підхо ду до вивчення мови (мова репрезентована «в самій собі та для себе» як система різних одиниць) та теоантропокосмічного підходу (залучення макси мально широкого екзистенційного і поняттєвого контекстів аналізу мови — «Бог, людина, світ») при антропологічному підході мова досліджується в тіс ному зв’язку зі свідомістю та мисленням людини, її духовним світом 50. При цьому антропологічна природа мови враховується й пояснюється в науці по- різному. Спробу одухотворення, міфологізації мови, приписування їй рис лю дини, але не введення в теорію самої людини можна розглядати лише як під ступи до антропологічної парадигми51. Важливо, щоб об’єктом дослідження в науці про мову стала людина, яка вивчається в аспекті володіння мовою, бо людина визначається саме через мову, що інтерпретується як «конструктивна властивість людини» (В. фон Гумбольдт). Вивчення мови, на думку В. фон Гумбольдта, «не містить у собі кінцевої мети, а разом з усіма іншими галузями слугує вищій і спільній меті поєднаних прагнень людського духу, меті пізнан ня людством самого себе та свого ставлення до всього видимого й прихованого навколо себе»52. К. І. Мізін__________________________________________________________________ 47 Алефиренко Н. Ф. Зазнач, праця.— С. 297. 48 Weisgerber Ь. Ор. сії.— С. 89. 49 Мельникова А. А. Язык и национальный характер. Взаимосвязь структуры языка и ментальности.— СПб., 2003.— С. 24. 50 Постовалова В. И. Зазнач, праця.— С. 28. 51 Караулов Ю. Н. «Четыре кита» современной лингвистики, или О предпосылках вклю чения «языковой личности» в объект науки о языке (от содержания науки к ее истории) // Соотношения частнонаучных методов и методологии в филологической науке.— М., 1986.— С. 43. 52 Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры.— М., 1985.— С. 383. 48 1ББЫ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6 .Нові напрями в українському мовознавстві... Антропоцентризм разом з експансіонізмом, неофункціоналізмом та експла- наторністю є однією з головних настанов (епістема 53) сучасного мовознав ства 54. Домінування принципу антропоцентризму в сучасних лінгвістичних роз відках значною мірою завдячує працям В. фон Гумбольдта, який ще два століття тому писав: «Людина думає, відчуває й живе лише в мові, тому вона повинна спочатку сформуватися мовою »55. Антропоцентризм у мовознавстві ґрунтується на усвідомленні того, що мова «створена за мірками людини, і цей масштаб закарбовується в самій організації мови; згідно з ним мова й повинна вивчатися»56. На думку О. О. Тараненка, «лю дина взагалі», з позицій якої відображається в мові дійсність, виступає не в па сивно-споглядальному, а в активно-перетворювальному ставленні до дійснос ті», тому «у мові відображається, позначається, класифікується і диференціюється те і так, що і як потрібно людині від природи, що необхідно їй для існування та господарювання» 57. Отже, релевантним для розуміння принципу антропоцентричності мовних знаків є той факт, що при відображені об’єктивної дійсності в поле зору потрап ляють найважливіші для людини властивості та грані світу, які й номінуються в мові. Людський чинник є головним критерієм відбору об’єктів відображення. Тому картина світу — це не просто відображення, адекватне дійсності, а відоб раження, поставлене в залежність від людини. Саме людина, за М. Гайдеггером, «задає міру та приписує норму»58. Це означає, що суб’єктивність стає найважли вішою характеристикою картини світу, і коли що-небудь потрапляє до картини світу людини, то вже цей факт свідчить про її зацікавленість, спрямованість на певний предмет або явище. Ці міркування повністю екстраполюються, на нашу думку, на МКС як на видове поняття59. Відповідно на природній мові не можна описати «світ як він є», бо мова первісно задає своїм носіям картину світу, до то го ж кожна мова — свою 60. Наголосимо, що саме принцип антропоцентризму передбачає опертя понят тєво-термінологічного апарату зіставної лінгвокультурології на такі поняття, як концепт, мовна особистість, МКС, культурні цінності, внутрішня форма слова та ін., оскільки крізь призму цієї дисципліни мова розглядається в широкому ек- зистенційному й поняттєвому контексті буття людини. 12. жүктеу/скачать 0.66 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|