Кафедра терапії, кардіології та сімейної медицини
жүктеу/скачать 444.5 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Механізми, що забеспечують клінічно важливі функції інтерферона Імуномодулююча функція
- Противірусна функція
- Протипухлинна функція
- Контрольні тестові запитання
- Рекомендована література: Основна
Як відомо, імуноглобуліни відкрив Пауль Ерліх наприкінці XIX століття, який встановив присутність в плазмі крові особливих білків, здатних нейтралізувати мікробні тіла (звідси назва - антитіла, тобто фактори проти мікробних тіл). За відкриття антитіл і обгрунтування гуморальної теорії імунітету П. Ерліх отримав Нобелівську премію в 1908 році. У 1952 році О.Брутон вперше в світі описав клінічний випадок агамаглобулінемії у людей (тобто хвороби відсутності антитіл) і успішно опробував замісну терапію γ-глобуліном, отриманим із сироватки крові здорових донорів. Усім відомий термін «імуноглобуліни» був запропонований Дж. Хереманс в 1959 році. Це назва виявилася вельми вдалою, так як вміщувала в себе як структурну (відносяться до γ-глобулінів сироватки крові), так і функціональну характеристику антитіл (є імунними факторами). Пізніше Джеральд Едельман і Родні Портер розшифрували хімічну будову антитіл, за що в 1972 році отримали Нобелівську премію. Надалі Нельс Ерне, Цезар Мільштейн і Георг Келлер обгрунтували теорію ідіотипічного ланцюга (ідіотип - ділянка антитіла, відповідальна за специфічну взаємодію з антигеном), а також розробили методику отримання гібриду, що дозволило синтезувати моноклональні антитіла до різноманітних молекул. З тих пір моноклональні імуноглобуліни з успіхом використовуються для діагностики та лікування багатьох хвороб людини. За ці відкриття вчені отримали Нобелівську премію в 1984 році. І, нарешті, дослідник Сусумі Тонегава відкрив механізм формування необмеженої різноманітності антитіл, який отримав назву реаранжировки генів імуноглобулінів. Стало очевидним, що організм людини пристосовується до умов навколишнього середовища не тільки на фено-, але і на генотипичному рівні. Молекулярною основою такої адаптації є довічне формування нових генів антиген-зв'язуючих сайтів імуноглобулінів шляхом індукції процесів рекомбінативної мінливості. У 1987 році С. Тонегава удостоєний Нобелівською премією з фізіології і медицини.Відповідь Th1 активує макрофаги за допомою -інтерферона (імунна відповідь йде клітинним шляхом). В-лімфоцити, зі здібностями АП-клітин, розщепив антиген, презентують його фрагменти Th2 за допомогою MHCII. Тh2 активує В-клітини і синтез антитіл за допомогою інтерлейкіна-4 (імунна відповідь йде за гуморальним шляхом) і CD40-ліганда. Цитокіни – речовини, що забеспечують міжклітинну взаємодію при імунній відповіді; в більшості випадків секретуються лейкоцитами (інтерлейкіни, інтерферони, колонієстимулюючи фактори, фактори некроза пухлини і інш.). МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Механізми, що забеспечують клінічно важливі функції інтерферона Імуномодулююча функція 1.Активація макрофагів і NК клітин 2.Активація Т-хелперів і Т цитотоксичних лімфоцитів 3.Посилення експрессії рецепторів (FeR, ConAR, цитокінів, гормонів) 4. Посилення експрессії антигенів(HLA 1, 2, B2 мікроглобулін, раковий ембріональний антиген) 5.Індукція імуннорегуляторних білків в Т-лімфоцитах Противірусна функція 1. Блокування проникнення віруса 2. Блокування «роздягання» віруса 3. Пригнічення синтеза мРНК 4. Пригнічення синтеза білків 5. Активація апоптоза інфікованих клітин. Протипухлинна функція 1.Антипроліферативна 2.Прямий цитоліз 3.Пригнічення ангіогенеза в пухлинній тканині 4.Пригнічення рухливості клітин (фібронектин-цитоскелет) 5.Антитоксична (цитохром р450) 6.Регуляція діфференцировки 7.Пригнічення експрессії онкогенів 8.Активація генів-супрессорів пухлинного зросту 9.Антимутагенна 10.Посилення індукції апоптоза
1.Природній імунітет представлений: а). Природніми бар'єрами; б). Слизовими оболонками; в). Фагоцитоз; г). Запалення. Відповідь- а, б, в, г
а). Лімфоцитам; б). Нейтрофілам; в). Тромбоцитам; Відповідь- а
а). Клітинний імунітет; б). Нейтрофільний імунитет; в). Гуморальний імунітет; Відповідь- б
а). В-клітини; б). Макрофаги; в). Т-клітини; г). Нічого з перерахованого; Відповідь- в 5. Які клітини не відносяться до антиген-презентуючих клітин а). Нейтрофіли; б) Дендритні клітини; в). Моноцити; г). Еозинофіли; д). Макрофаги; Відповідь – а, г
а). Фагоцитирує антиген; б). Синтезує інтерлейкін-2; 3). Експресує молекули 2-го класу головного комплекса гістосумістницьтва; 4). Презентує пептидні фрагменти антигени іншим клітинам імунної системи Відповідь – б 7. Яка відповідь є помилковою? Виділяють слідуючи субпопуляції лімфоцитів: а). Т-хелпери; б). В-клітини; в). СD-15 Т-ліганд; г). CD-4 лімфоцити; Відповідь - в 8. Які клітини безпосередньо продукують імуноглобуліни класа А а). Цитотоксичні лімфоцити; б). CD-4 лімфоцити; в). Плазматичні клітини; г). Макрофаги; д). Дендритні клітини; Відповідь – в
а). Антитіла б). Білки сироватки крові в). Гама-фракції білків сироватки г). Нічого із перерахованого Відповідь – а, б, в 10. Які клітини імунної системи розпізнають антиген тільки в комплексі з молекулою головного комплексу гістосумісності а). Т-клiтини б). В-клiтини Відповідь – а 11. Властивістю імуноглобулінів є здатність безпосередньо зв'язуватися з антигеном а). Да
б). Нi Відповідь – а 12. Антитіла є основним елементом захисту а). Проти внутрішньоклітинних антигенів б). Проти екстрацелюлярний мікроорганізмів в). Відносно пухлинних антигенів Відповідь – б 13. До центральних органів імунної системи людини відносяться: а. селезінка б. вилочкова залоза в. лімфатичні вузли г. кістковий мозок д. мигдалини е. нічого з перерахованого Відповідь - б, г. 14. Антиген - це речовина, що має такими властивостями: а. чужорідність б. антигенность в. імуногенність г. специфічність д. все з перерахованого е. нічого з перерахованого Відповідь - д 15. Антитіла виробляються: а. Т-хелперами б. В-клітинами в. епітеліальними клітинами г. плазматичними клітинами д. клітинами селезінки Відповідь - г 16. Кількість класів імуноглобулінів у людини: а. 3
б. 5 в. 7
Відповідь - б 17. IgG в сироватці крові здорової дорослої людини становить від загального вмісту імуноглобулінів: а. 30%
б. 55% в. 75%
г. 90% Відповідь - в 18. При електрофорезі сироватки в електричному полі IgG мігрують в зону: а. альбумiнiв б. альфа– глобулiнiв в. бета – глобулiнiв г. гама– глобулiнiв Відповідь - г 19. Вірус імунодефіциту людини вражає:
а. Циклооксигеназний шлях 1. Лейкотрiєни б. Липооксiгеназний шлях 2. Тромбоксани 3. Простагландiни 4. Простациклiни Відповідь: а)-2,3,4 24. Які класи імуноглобулінів здатні фіксувати комплемент: а. IgM
б. IgG в. IgA
г. IgE д. IgD
Відповідь: а, б 25. Який основний клас імуноглобулінів людини володіє цітофільнiстю і забезпечує реакцію гіперчутливості негайного типу: а. IgM
б. IgG в. IgA
г. IgE д. IgD
Відповідь: г 26. Основними імуноглобулінами в секреті верхніх дихальних шляхів у здорової людини є: а. IgM
б. Ig G в. IgA
г. IgE д. IgD
Відповідь: в 27. Чоловік, 60 років поступив у відділення зі скаргами на біль у спині, слабкість, лихоманку до 39 градусів. У перебігу останніх місяців схуд на 8 кг. При проведенні іммуноелектрофореза виявлена моноклональних гаммапатія. Який з перерахованих висловлювань найбільш справедливо а. Моноклональний iмуноглобулiн належить до класу IgM б. 10-12% плазматичнi клiтини виявляються при аналiзi кiсткового мозку в. Вмiст в сечі хворого вільних моноклональних каппа ланцюгів буде значно збільшено г. Відзначається поліклональне підвищення імуноглобулінів інших класів Відповідь: в 28. У якій клінічнiй ситуації наявність задишки дозволяє припустити ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт:
в. Наростаюча задишка, протягом декількох місяців, у хворої з синдромом Рейно, непродуктивний кашель, ціаноз, потовщення кінцевих фаланг пальців. г. Раптово виникла задишка у хворого з тривалим кашльові анамнезом, ослаблення дихання праворуч, ціаноз.
Відповідь - б, в 29. Діагноз муковісцидозу може бути обґрунтовано запідозрений, якщо у 17-річного хворого з наявністю бронхоектазів додатково виявляються: а. Декстрокардія. б. Рецидивирующая кропив'янка. в. Наявність нейтрального жиру в калі. г. Артеріальна гіпертонія. д. Зниження рівня імуноглобуліну А в сироватці. е. Хронічний поліпозний риносинусит Відповідь - в, е 30. Який патогенний ефект надає тютюновий дим на систему місцевого захисту легень: а. Пригнічення фагоцитарної активності альвеолярних макрофагів. б. Зменшення сульфгідрильних Н-груп в бронхіальному секреті. в. Пригнічення антіпротеазной захисту. г. Пригнічення активності арилсульфатазу в лімфоцитах Балжі. д. Підвищення вмісту імуноглобуліну А в БАЖ. Відповідь - а, б, в 31. Хвора 19 років звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на утруднене дихання, набряк в області шиї, обличчя. Набряк розвинувся після екстракції зуба, яка була проведена 5 годин тому. Хворий був призначений тавегіл 2.0 мл внутрішньом'язово, але набряк продовжує наростати, посилилася задишка, кашель, осиплість голосу. Які дані анамнезу будуть мати значення для встановлення діагнозу: а. Є чи у хворої будь алергічні захворювання (алергічний риніт, кон'юнктивіт, бронхіальна астма) б. Чи є в анамнезі вказівки на непереносимість місцевих анестетиків в. Наявність в анамнезі частих простудних захворювань г. Відзначалася чи є зв'язок набряків з травмами Відповідь: а, б, г 32.При подальшому розпитуванні встановлено, що у хворої з 8-10 років розвиваються набряки різної локалізації, виникнення яких завжди пов'язане з психоемоційним напругою або травмою і ніколи не супроводжується кропив'янкою і свербежем. Яке захворювання в першу чергу слід запідозрити у даної хворої: а. Рецидивируючий алергiчний набряк Квiнке б. Первиний iмунодефiцит в. Вроджений дефект системи комплемента г. Посттравматичний лiмфостаз д. Дiфтерiя Відповідь: б, в.
Відповідь: б 34. Призначення якого противірусного препарату показано при клінічних проявах цитомегаловірусної інфекції: А – ацикловiр Б – фамвiр В – валтрекс Г – цiмевен Відповідь: г 35. До імуномодуляторів бактеріального походження відносяться: А – iмунофан Б – бiостим В – тактивiн Г – рiбомунiл Д – IРС-19 Е – полiоксiдонiй Відповідь: б, г, д 36. До препаратів імуноглобуліну для парентерального введення відносять а – пентаглобин б – октагам в – бiавен г – лейкiнферон д – ронколейкiн е – галавiт ж – ендобулiн Відповідь: а, б, в, ж
а – вiрус простого герпеса 1 типу б – вiрус Епштейн – Бара в – вiрус простого герпеса 6 типу г – цитомегаловiрус д – уреаплазма е – мiкоплазма ж – токсоплазма Відповідь: б, в Рекомендована література: Основна:
Додаткова:
жүктеу/скачать 444.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|