Книга депутата місцевої ради Ідіть до людей


ГЛАВА 6 ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДЯН ДО УЧАСТІ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ



бет10/25
Дата23.07.2016
өлшемі8.3 Mb.
#216534
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   25
ГЛАВА 6

ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДЯН ДО УЧАСТІ
В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ


ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН

Загальні збори громадян за місцем проживання – зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Стаття 8 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” присвячена питанню загальних зборів громадян. У законі визначено, що загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

Рішення, що приймаються на загальних зборах громадян, хоча й не є обов’язковими для виконання органами місцевого самоврядування, але обов’язково ними враховуються у своїй діяльності.

Слід відмітити, що законодавством не визначено порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання. На думку багатьох експертів, цей порядок повинен бути визначений у статуті територіальної громади. З-за відсутності статуту територіальної громади саме депутати місцевої ради мають визначити порядок загальних зборів відповідним Положенням „Про загальні збори громадян за місцем проживання у місті (селищі) ...”, яке затверджується на сесії відповідної ради.



У багатьох виникає запитання, навіщо депутатам займатися визначенням порядку організації та проведення загальних зборів громадян?

Уявіть собі таку ситуацію. При умові невизначеності порядку організації та проведення загальних зборів громадян, мешканці вашого округу все ж вирішили скористатися своїм правом на проведення загальних зборів, і прийняли на зборах відповідне рішення, що не зовсім влаштовує депутатський корпус та відповідний орган місцевого самоврядування. У такому разі ви повинні враховувати це рішення у своїй діяльності. А уявіть собі ситуацію, що такі загальні збори проводяться щоденно, і такі рішення приймаються кожного разу! Уявіть собі ситуацію, що окремі організатори, проводячи політичні мітинги та демонстрації, та приймаючи відповідне рішення, перетворюють це рішення як результат загальних зборів громадян і подають до суду скаргу щодо врахування цього рішення органами місцевого самоврядування! Як тоді бути?



Як відрізнити загальні збори громадян від місцевих ініціатив, громадських слухань, або взагалі від мітингів та демонстрацій?

Хто може виступати ініціатором скликання зборів?

Які питання, що належать до компетенції територіальної громади, можуть відноситись до компетенції загальних зборів?

Який порядок формування порядку денного?

Який порядок прийняття рішень?

Яким чином враховуються прийняті рішення у діяльності органів місцевого самоврядування?

Враховуючи досвід українських міст, слід зазначити, що деякі депутати та міські голови трактують „збори громадян за місцем проживання” вельми специфічно. Зокрема, деякі вважають, що лише міський голова, виконком чи орган самоорганізації населення мають скликати збори громадян. Проте на думку багатьох експертів, не можна звужувати коло ініціаторів зборів громадян до міського голови, виконкому або органу самоорганізації населення, оскільки Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” такі обмеження відсутні. Згідно цього ініціатором може бути будь-який суб’єкт місцевого життя: чи то громадська або політична організація, чи то мешканці вулиці (кварталу), чи то місцева влада.



Отже, ухвалення міською радою положення про збори не тільки дозволить громадянам брати більш активну участь у здійсненні місцевого самоврядування, а й посилить їхню відповідальність за стан справ у територіальні громаді й зніме можливі звинувачення з депутатів місцевої ради, якщо таке положення не було ухвалене радою за час з момент набрання чинності Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

На допомогу депутатам місцевих рад розроблене примірне положення про загальні збори громадян, в якому враховано відмінності між Зборами та іншими формами безпосередньої демократії - громадськими слуханнями та місце­вими ініціативами. За всієї зовнішньої подібності між цими формами де­мократії Збори зберігають тільки їм властиву особливість: вони - форма гро­мадського контролю та консультативної демократії.

Відповідно до положення основна ідея Зборів полягає у тому, що ця фор­ма місцевої демократії повинна бути доступна для реалізації навіть невеликій групі громадян, які мають виборчі права і проживають у територіальній гро­маді. Організаційно-правовий механізм підготовки й проведення Зборів, закладений у положенні, дозволяє ініціаторам Зборів досягати мети навіть якщо цьому протидіють органи і посадові особи місцевого самоврядування.

У положенні закріплюються норми, що стосуються ініціювання Зборів, їхніх повноважень і порядку проведення, ухвалення рішень Зборами та по­рядок їх реалізації.

Крім ініціативних груп громадян суб'єктами права ініціювання Зборів можуть виступати також депутати й посадові особи місцевого самовряду­вання, органи самоорганізації населення. Коло цих суб'єктів відносно виз­начене і може розширятися у межах чинного законодавства.

Згідно з положенням Збори наділяються повноваженнями, що можуть бути більші чи менші в залежності від волі ради, яка ухвалює положення, а також змінені уразі ухвалення нового законодавства. Це, передусім, консультативні (дорадчі) й контрольні повноваження. Отже, Збори мають сприяти більш оптимальному розв'язанню питань місцевого значення, з одного боку, та забезпечувати підпорядкування органів і посадових осіб місцевого самоврядування інтересам територіальної громади, з другого боку.

До компетенції зборів можуть відноситися:


  • розгляд питань, що знаходяться у віданні місцевого самоврядування та внесення пропозицій і зауважень щодо них відповідним органам та організаціям;

  • обговорення проектів рішень місцевих рад з важливих питань місцевого життя;

  • внесення пропозицій з питань порядку денного сесій відповідної ради;

  • заслуховування інформації працівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ й організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;

  • інформування населення про прийняті рішення рад та їх виконавчих органів, хід їх виконанні, про Закони України та інші нормативні документи, що безпосередньо торкаються інтересів громадян;

  • вибори громадських комітетів та рад самоуправління; затвердження їх статутів, структури, штатів;

  • вирішення питань про передачу чи продаж об'єктів комунальної власності, які мають особливо важливе значення для життєдіяльності даної громади; вирішення інших фінансових питань; внесення пропозицій про встановлення чи відміну радою місцевих податків і зборів, оголошення місцевих добровільних позик;

  • розгляд питань про надання допомоги інвалідам, пристарілим та одиноким громадянам, багатодітним сім'ям, внесення відповідних пропозицій з цих питань;

  • розгляд питань про найменування, перейменування населених пунктів, районів, вулиць, перепідпорядкування сіл, селищ;

  • обговоренні питань, пов'язаних з екологічними та техногенними катастрофами, ліквідацією їх наслідків, заслуховування інформації виконавчих органів відповідних рад про стан екології та міри по її покращенню;

  • обговорення поведінки осіб, що порушують громадський порядок, внесення представлення до державних чи громадських органів про притягнення цих осіб до відповідальності;

  • висунення претендентів на посаду, кандидатів в народні депутати України, депутати місцевих рад, до складу виборчих комісій, представників (спостерігачів) для спостереження за проведенням виборчої кампанії та референдумів;

  • внесення пропозицій про проведення місцевого референдуму, створення ініціативних груп для збирання підписів громадян;

  • обговорення інших питань, що стосуються інтересів населення відповідної території.

Поміж тим, збори, у яких беруть участь всі чи більшість мешканців гро­мади, можуть ухвалювати певні рішення загальнообов'язкового характеру, якщо відносяться до компетенції громади і не порушують прав та свобод особи й громадянина, визначених Конституцією України, і, якщо місцева рада делегує зборам такі повноваження у цьому положенні.

Положення має закріплювати демократичну процедуру Зборів, яка доз­воляє всебічно і з урахуванням інтересів як більшості, так і меншості учас­ників Зборів, вирішувати ті чи ті питання місцевого значення. Ініціатори Зборів не мають жодних переваг перед іншими учасниками Зборів за винят­ком права виступу з основною доповіддю.

Рішення Зборів повинні враховуватись органами місцевого самовряду­вання. Для цього в положення закладено відповідні механізми й гарантії.

Положення закріплює також принцип, за яким суб'єкти правовідносин, пов'язаних з ініціюванням, підготовкою і проведенням Зборів, несуть відпо­відальність за свої діяння (дії чи бездіяльність). Це робить дане положення ефективним правовим інструментом регулювання суспільних відносин і певним запобіжником щодо спекулювання правом на скликання зборів з причин, які не мають під собою достатнього підґрунтя.

Ясна річ, Збори не можуть і не повинні бути інструментом лише опози­ційних щодо місцевої влади (міського голови чи ради) сил, вони можуть ус­пішно використовуватися й органами місцевого самоврядування для вирі­шення місцевих проблем, щодо механізмів рішення яких нема єдиної думки, і врахування думки мешканців громади тут украй важливе.

Збори мають сприяти активізації участі громадян у місцевому самовряду­ванні не залежно від їхніх політичних уподобань.

Наведене тут положення не є документом для беззаперечного копіюван­ня - це лише начерк однієї з можливих концепцій такого місцевого норма­тивного акта.

Кожна місцева рада може взяти для свого варіанту положення будь-які з норм цього документа, розширити чи уточнити його окремі положення, врахувавши при цьому особливості конкретного населеного пункту, його адміністративний устрій (наявність районів чи мікрорайонів, відокремле­них поселень тощо).

Загальна логіка щодо підготовки проекту положення має бути приблизно така, як у нашій розробці. Положення повинне дати відповідь на такі питання:

1. Хто може бути ініціатором проведення Зборів?

2. Яким чином конституюється ініціатор?

3. Як визначається підтримка ініціатора членами громади для визнання ініціативи легітимною?

4. Яким чином легалізується ініціатива проведення Зборів і як встанов­люється перебіг термінів від ініціювання питання проведення Зборів до роз­гляду їх рішень?

5. Хто і яким чином відповідає за матеріальне та організаційне забезпе­чення Зборів, охорону порядку тощо?

6. Які кроки необхідні й достатні для підготовки Зборів?

7. Порядок проведення Зборів та ухвалення ними рішень.

8. Документування засідання Зборів та оприлюднення їхніх результатів.

9. Правові наслідки прийнятих на Зборах рішень та порядок їх розгляду органами місцевого самоврядування.

Додаток №....


до рішення сесії
міської ради
від ........... №.........

Положення про загальні збори громадян за
місцем проживання у місті N


І. Загальні положення

1. Загальні збори громадян за місцем проживання (далі - Збори) є фор­мою їхньої безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

2. Збори проводять на засадах добровільності, гласності, вільного та неупередженого обговорення питань місцевого значення, гарантій прав місце­вого самоврядування та законності.

3. Збори проводять за місцем проживання громадян. (Тут зазначається, за якими територіальними ознаками в даному населеному пункті можуть бути проведені Збори: у кожному з них ці ознаки різні).

На території міськради Збори можуть проводитися за такими ознаками і визначеним представництвом:

3.1. Збори мікрорайону: Південного, Центрального, Лісового, Зарічного (назви умовні): не менш одного представника від багатоквартирного будин­ку та не менш одного - від 10 будинків індивідуальної забудови;

3.2. Збори сіл, що належать до юрисдикції міськради - Глибокого, Піщано­го: не менш одного представника від двох будинків індивідуальної забудови;

3.3. Збори вулиць-відповідно до назв вулиць: не менш п'яти представни­ків від багатоквартирного будинку та не менш одного - від трьох будинків індивідуальної забудови;

3.4. Збори кварталів-відповідно до плану забудови: не менш десяти пред­ставників від багатоквартирного будинку та не менш одного - від трьох бу­динків індивідуальної забудови;

3.5. Збори будинків багатоповерхової забудови.

4. Рішення Зборів підлягають розгляду для врахування у своїй діяльності виконкомом, міською радою та органами самоорганізації населення за міс­цем проживання - відповідно до цього положення.

5. Питання організації й проведення Зборів регулюються чинним зако­нодавством України, статутом громади міста N (за його наявності) та цим положенням.

6. Обмеження права ініціювання та проведення Зборів може встановлю­ватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку-з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей за поданням міськвиконкому або інших державних органів чи посадових осіб у межах і в порядку, визначеному законами України.

II. Ініціювання та підготовка Зборів

7. Суб'єктами права ініціювання Зборів (далі - Ініціативна група) у по­рядку, визначеному цим положенням, є:

7.1. Ініціативна група у складі не менш 5 громадян, які мають виборчі права і проживають у місті N (у селі, селищі - в залежності від ради, що ухва­лила положення);

7.2. міський осередок політичної партії чи громадська організація, лега­лізовані в місті відповідно до законодавства;

7.3. депутати міської ради, депутати сільських рад сіл, розташованих на території юрисдикції міськради;

7.4. міський голова, сільські голови сіл Глибоке та Піщане;

7.5. органи самоорганізації населення, утворені в місті, відповідно до по­ложення "Про органи самоорганізації населення у місті 14" від 01.04.2001 року. (У кожному населеному пункті перелік суб'єктів права на ініціювання Зборів може бути різний).

8. Ініціативна група Зборів заявою сповіщає про них міську раду не пізніш як за 15 робочих днів до пропонованої дати проведення зборів, визначе­них у п.п. 3.1, і не пізніш як за п'ять робочих днів для Зборів, визначених п.п. 3.2-3.5 цього положення.

9. Заява подається на ім'я секретаря ради і має бути підписана суб'єктами Ініціативної групи-у Заяві зазначають вид зборів відповідно до п.З цього по­ложення, дані про ініціаторів, час, дату, порядок денний і місце проведення Зборів, коло запрошених учасників Зборів.

Неподання такої заяви та інформації про Збори у строки, визначені цим положенням, є підставою для визнання їх місцевою радою не чинними, а рі­шення, ними ухвалені, такими що не мають юридичних наслідків.

10. Секретар ради реєструє заяву у Книзі реєстрації місцевих ініціатив, зборів та громадських слухань міської ради та повідомляє номер реєстрації Ініціативній групі.

11. Секретар ради або (за його поданням) керуючий справами виконкому протягом трьох днів із часу подання заяви організовує зустріч членів Ініціа­тивної групи з відповідальними працівниками виконкому щодо розгляду пи­тань, поставлених в заяві на проведення Зборів на предмет їхнього вирішен­ня органами самоврядування відповідно до власної компетенції в узгоджені строки. У разі коли така зустріч не відбувається з причин, не залежних від Іні­ціативної групи, або коли в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, Ініціативна група, якщо це визначено цим положенням, розпочи­нає збір підписів на підтримку ініціативи для проведення Зборів.

12. Для проведення Зборів, ініційованих громадянами, місцевим осеред­ком політичної партії чи громадською організацією, протягом не більш п'яти днів слід зібрати та подати секретарю ради підписи мешканців під зая­вою, визначеною п.9 на підтримку проведення Зборів кількістю не менш:

12.1.-200 підписів для Зборів мікрорайонів;

12.2.-1% мешканців села для Зборів села;

12.3.-2% мешканців вулиці для Зборів вулиці;

12.4.-3% мешканців кварталу для Зборів кварталу;

12.5.-10% мешканців будинку для Зборів будинку.

12.6. Необхідну кількість підписів для реєстрації ініціативи в залежності від виду зборів розраховує секретар ради і фіксує за своїм підписом на заяві, під яку збираються підписи.

12.7.У випадку ініціювання Зборів міським головою та депутатами міської ради у кількості не менш трьох осіб збирання підписів громадян на підтрим­ку ініціативи не вимагається. Це правило поширюється також на ініціюван­ня Зборів сіл відповідно сільським головою і депутатами сільської ради.

12.8. Днем реєстрації ініціативи проведення Зборів вважається день по­дачі секретареві ради документів, визначених п.9 та п. 12 цього положення.

13. У разі неможливості організувати проведення зборів у визначений в заяві термін міський голова або секретар ради можуть запропонувати Ініціа­тивній групі інший час чи місце проведення зборів. Остаточне рішення у цьому випадку може бути ухвалене за згодою Ініціативної групи, про що оформляється відповідний протокол, який підписують члени Ініціативної групи та міський голова (або секретар ради).

14. Не пізніш як за два дні після реєстрації ініціативи Зборів та з ураху­ванням п. 13 положення секретар ради офіційно оголошує дату, місце проведення та порядок денний Зборів, про що повідомляється на стенді оголо­шень міської ради, й вивішуються відповідні оголошення на місці прове­дення зборів.

15. Відповідальні за організаційне та матеріальне забезпечення підготов­ки та проведення Зборів-секретар ради та керуючий справами виконкому.

16. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній влас­ності, сприяють проведенню Зборів та надають Ініціативній групі Зборів, за її проханням, необхідні для зборів інформаційні матеріали.

17. Ініціативна група Зборів у процесі їхньої підготовки подає секретаре­ві ради пропозиції щодо присутності на Зборах посадових осіб органів міс­цевого самоврядування, керівників управлінь, відділів, служб виконкому, комунальних підприємств чи організацій, депутатів ради, а також готує до­повіді й співдоповіді, провадить громадські та інші експертизи місцевих ак­тів (їхніх проектів), здійснює іншу підготовчу роботу.



III. Повноваження і порядок проведення Зборів

18. Збори мають право обговорювати та приймати рішення з усіх питань місцевого значення, віднесених до компетенції територіальної громади та її органів. Зокрема, Збори мають право:

18.1.- розглядати кандидатури на заміщення посад в органах місцевого самоврядування, в адміністраціях підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності;

18.2.-заслуховувати інформації та звіти про роботу органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

18.3.-розглядати пропозиції щодо упорядкування міської території, забу­дови, проведення громадських робіт;

18.4.-вирішувати питання самооподаткування населення з метою розв'язання конкретних питань місцевого значення;

18.5.-обговорювати рішення (проекти рішень) органів і посадових осіб місцевого самоврядування, місцевого референдуму;

18.6.-порушувати питання про дострокове припинення повноважень ор­ганів і посадових осіб місцевого самоврядування;

18.7. - вносити пропозиції і клопотання з питань діяльності органів і поса­дових осіб місцевого самоврядування (перелік встановлюється місцевою ра­дою в залежності від місцевої ситуації та волі депутатів ради).

19. Перед проведенням Зборів складають список учасників, де зазнача­ють їхні прізвище та ім'я, рік народження, адресу проживання.

20. Збори вважаються легітимними, якщо на них зареєструвалося не менш 25% від кількості мешканців (представників), визначених відповід­но до п.12.6.

21. Збори приймають регламент своєї роботи, де обов'язково передба­чаються доповіді Ініціативної групи та органу місцевого самоврядуван­ня, до компетенції якого належить вирішення питання, що його розгля­дають Збори. Доповідачів визначають відповідно Ініціативна група та виконком ради. Не допускаються розгляд та прийняття рішень на Зборах із питань, не внесених до порядку денного Ініціативною групою і про які не було повідомлено учасників Зборів у порядку, визначеному п. 14 цього положення.

22. Для ведення Зборів із числа учасників відносною більшістю голосів обирають президію у складі голови, заступника голови і секретаря Зборів. Головою Зборів не може бути міський голова або секретар ради.

23. Голова Зборів на основі регламенту Зборів: 1 оголошує питання, які вносяться на розгляд Зборів;

• веде Збори та підтримує на них належну дисципліну й порядок;

• надає слово для виступів та підбиває підсумки голосування;

• виконує інші функції та обов'язки.

Якщо голова Зборів зловживає своїм правом головуючого, то Збори мо­жуть висловити йому недовіру й обрати нового голову Зборів.

24. Заступник голови Зборів надає необхідну допомогу голові й секрета­реві Зборів у виконанні їхніх обов'язків.

25. Секретар Зборів веде протокол Зборів, який підписують голова і сек­ретар Зборів.

26. Органи й посадові особи місцевого самоврядування мають право вис­тупати за власною ініціативою із співдоповідями з питань, що обговорю­ються на Зборах.

27. Результати проведення Зборів оформлюються Протоколом Зборів, що має містити дані про ініціаторів, дату й місце проведення Зборів, їхній керівний і персональний склад, про присутність на Зборах представників засобів масової інформації, органів місцевого самоврядування, про перебіг зборів, результати розгляду питань тощо. Реєстраційний лист учасників Зборів додається до протоколу Зборів.

28. Протокол оформляється у трьох примірниках. Один примірник про­токолу Зборів разом із реєстраційним листом учасників Зборів передають на зберігання секретареві сільської, селищної, міської ради, голові районної у місті ради; другий примірник протоколу залишають Ініціативній групі, тре-тій-вивішують на інформаційному стенді міськради для ознайомлення. Секретар ради виготовляє кілька копій протоколу для їхнього розміщення в районі проведення зборів.

29. Для Зборів, які проводять під відкритим небом, охорону й порядок забезпечують сили муніципальної міліції або добровільних громадських формувань.



IV. Рішення Зборів

30. Проекти рішень Зборів Ініціативна група, інші суб'єкти ініціювання Зборів можуть оприлюднити у засобах масової інформації або іншим спосо­бом для ознайомлення громадськості.

31. Рішення Зборів приймається більшістю голосів легально зібраних учасників.

32. Думка меншості легально зібраних учасників Зборів обов'язково за­носиться до протоколу Зборів.

33. Рішення Зборів підписується головою та секретарем Зборів та опри­люднюється у засобах масової інформації та в спосіб, визначений для Прото­колу Зборів, п. 28 цього положення, а також будь-якими іншими способами.

34. Контроль за врахуванням рішень Зборів органами і посадовими осо­бами місцевого самоврядування покладається на міського голову, Ініціатив­ну групу, інших суб'єктів ініціювання цих Зборів.

35. Рішення Зборів може бути опротестоване або оскаржене громадяна­ми, органами і посадовими особами державної влади та місцевого самовря­дування у встановленому законом порядку.

V. Порядок реалізації рішень Зборів

36. Про рішення Зборів секретар ради повідомляє міського голову, ви­конком та депутатів ради в порядку, визначеному правилами діловодства.

37. Рішення Зборів органи та посадові особи місцевого самоврядування розглядають відповідно до власної компетенції.

38. Органи й посадові особи місцевого самоврядування враховують у своїй діяльності рішення Зборів.

39. Якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не вважа­ють за можливе врахувати рішення Зборів, то повинні підготувати про це вмотивовану заяву і передати її на розгляд міського голови та міської ради, а також Ініціативної групи.

40. При розгляді питання про врахування рішень Зборів органом чи по­садовою особою місцевого самоврядування на їхні відповідні засідання чи наради запрошують членів Ініціативної групи Зборів.




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   25




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет