Леонтій ВОЙТОВИЧ. САРМАТИ НА ЗЕМЛЯХ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМА ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПЛЕМЕН

1 Гіппократ. Peri aeron, 24. [Łuszczkiewicz H. Dwie ksiẹgi Hippokratesa. – Warszawa, 1890. – S.71].

2 Латышев В.В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе // Вестник Древней Истории. – 1947. – № 4. – С.273.

3 Псевдо-Скілак, 68 [Скржинська М.В. Опис Північного Причорномор’я в “Періплі ойкумени” Псевдо-Скилака і “Періегесі” Псевдо-Скімна // Археологія. – Т.35. – 1980. – С.27].

4 Латышев В.В. Известия древних писателей.., – С.312.

5 Болтенко М.Ф. Канкит ольвийского декрета в честь Протогена // Советская археология. – Т.28. – 1958. – С.107–109; Книпович Т.Н. К вопросу о датировке ольвийского декрета в честь Протогена // Вопросы Древней Истории. – 1962. – № 2. – С.142–149; Каришковський П.Й. До питання про дату ольвійського декрету в честь Протогена // Археологія. – Т.21. – 1968. – С.95–105; Виноградов Ю.Г. Политическая история Ольвийского полиса VII – I вв. до н. э. – Москва, 1989. – С.255 и д.

6 Zgusta L. Die Personennamen griechischer Stadte der Nordlichen Schwarzmeerkuste. – Prag, 1955. – S.385; Ib., Kleinasiatische Personennamen. – Prag, 1964. – S.684.

7 Діодор Сицилійський. Історична бібліотека. – ІІ, 43, 7. [Див.:Диодор Сицилийский. Историческая библитеотека. – Т.1–6. – Санкт-Петербург, 1774–1775].

8 Лукиан. Собрание сочинений / По дред. И с коммент. Б.Л.Богаевского. – Москва–Ленинград, 1935.

9 Назарова Т.О. К вопросу об антропологии тавров // Херсонесский сборник. – Вып.8. – Севастополь, 1977. – С.68–74; Її ж. Краніологічні матеріали із склепів некрополя Херсонеса // Археологія. – Т.54. – 1986. – С.70–71; Її ж. До антропологічної характеристики населення Ольвії та Березані // Археологія. – 1994. – № 3. – С.85–95; Її ж. Населення Херсонеса і І – ХІV ст. за антропологічними даними // Автореф. к.і.н. – Київ, 2002.

10 Смирнов К.Ф. Вооружение савроматов. – Москва, 1961; Його ж. Ранняя история и культура сарматов. – Москва, 1964; Його ж. К вопросу о матриархате у савроматов. – Москва, 1971. – С.188–190; Його ж. О начале проникновения сарматов в Скифию // Там само. – С.191–196; Його ж. Сарматы и утверждение и хполитического господства в Скифии. – Москва, 1984; Смирнов К.Ф., Петренко С.Г. Савроматы Поволжья и Южного Приуралья. – Москва, 1963

11 Műllenhoff K. Deutsche Alterumskunde. – T.2. – Berlin, 1887. – S.231–239; Миллер В. Осетинские этюды. – Т.3. – Москва, 1887; Tomaschek W. Alani // Real-Encyclopädie der classischen Altertumswissenschaft / A.Pauli – G.Wissowa. – T.1. – Stuttgart, 1894. – Kol.1282–1285; Id., Aorsoi // Ib., – Kol.2659; Кулаковский Ю. Аланы по сведениям классических и византийских писателей // Известия Общества Нестора Летописца. – Т.13. – Киев, 1899; Volić P. Jazyges // Real-Encyclopädie der classischen Altertumswissenschaft // A.Pauli – G.Wissowa. – T.17. – Stuttgart, 1914. – Kol.1189–1191; von Grienberger Th. Antes // A.Pauli – G.Wissowa. – T.3. – Stuttgart, 1918. – Kol.119; Orlik A. Ragnerök. – Berlin, 1922; Kreschmer A. Σίρακες // A.Pauli – G.Wissowa. – T.5A.. – Stuttgart, 1927. – Kol.283–285; Herrmann A. Syrmatae // A.Pauli – G.Wissowa. – T.8A. – Stuttgart, 1932. – Kol.1787; Żupanić N. Der Anten . Ursprung und Name, Actes des III-e Congrès International des Etudes Byzantines. – Athènes, 1932. – S.331–339; Vernadsky G. Goten und Aten in Sűdrussland // Sűdostdeutsche Forschungen. – T.3. – 1938. – S.26; Граков Б.Н. Γοναίκοκροτουμεγοί (Пережитки матриархата у сарматов) // Вестник Древней Истории. – 1947. – № 3. – С.110–127; HenningR. Wo lag das Paradies. – Berlin, 1950. – S.83–96; Harmatta J. Studies on the History of Sarmations. – Budapest, 1950; Haussig H.W. Theophylakts Exkurs űber dir skytischer Völker // Byzantion. – T.23. – Bruxelles, 1953. – S.412–429; Ремесленников А.М. Борьба народов Северного Причерноморья с Римом в ІІІ в. – Москва, 1954; Altheim F. Geschiche der Hunnen. – T.1. – Berlin, 1959; Sulimirski T. Sarmaci w Polsce // XII Rocznik Polskiego Towarzystwa Naukowego na obczyznie. – Londyn, 1961–1962. – S.65–93; Id., The Forgottien Sarmtions Vanished Civilisations. – London, 1963. – P.279–298; Id., The Sarmations – London, 1970 [бібліографія с.213–218]; Абрамова М.П. Взаимоотношения сарматов с населением позднескифских городищ Нижнего Днепра. – Москва, 1962. – С.274–283; Сымонович Э.А. Культура поздних скифов и черняховские памятники в Нижнем Поднестровье. – Москва, 1971. – С.63–75; Костенко В.И. Раннесарматский период в истории Северного Причерноморья // Древности Степного Поднестровья в ІІІ – І тыс. до н. э. – Днепропетровск, 1982. – С.69–75; Його ж. Среднесарматский период в истории Северного Причерноморья (историко-археологический очерк) // Проблемы археологии Поднепровья ІІІ – І тыс. до н. э. Межвузовский сборник научных трудов. – Днепропетровск, 1984. – С.181–193; Лукьяшко С.И. О караванной торговле аорсов // Древности Евразии в скифо-сарматское время. Сб. стат. – Москва, 1984. – С.161–165; Полін С.В. Про сарматське завоювання Північного Причорномор’я // Археологія. – Вип.45. – Київ, 1984. – С.24–34

12 Зубар В.М. До історії Таврики ІІ–І ст. до н. е. // Археологія. – 2002. – № 3.

13 Зубар В.М. Ольвия, сарматы и Рим в овторой половине І в. н. э. // Вопросы Древней Истории. – 1994. – № 3. – С.219–228; Його ж. Сармати, населення Таврики і Херсонес у І ст. н. е. // Археологія. – 2003. – № 2.

14 Раевский Д.С. Скифы и сарматы в Неаполе // Проблемы скифской археологии. – Москва, 1971. – С.140–151; Пуздровський А.Є. Сармати в Неаполі Скіфському // Археологія. – 1982. – № 3. – С.31–39; Його ж. Очерк этносоциальной истории Крымской Скифии во ІІ в. до н. э. – ІІІ в. н. э. Вестник Древней Истории. – 1999. – № 3. – С.107–116; Його ж. Этническая история Крымской Скифии (ІІІ в. до н. э. – ІІІ в. н. э.) // Херсонесский сборник. – Вып.10. – Севастополь, 1999; Симоненко А.А. Сарматы Таврии. – Киев, 1993; Його ж. Фарюй и Инисмей: аорсы или аланы? // Вопросы Древней Истории. – 1992. – № 3. – С.148–149; Виноградов Ю.Г. Очерк военно-политической истории сарматов в І в. н. э. // Вопросы Древней Истории. – 1994. – № 2. – С.152–155; Яценко С.А. Аланская проблема и центральноазиатские элементы в культур екочевников Сарматии рубежа І – ІІ вв. н. э. // Петербургские археологические вести. – 1993. – Вып.3. – С.60–72; Його ж. Процес соседания кочевых аланов в Приазовье в середине І – середине ІІІ вв. н. э.: города и кочевые стоянки // Взаимоотношения культур и цивилизации и ритмы культурогенеза. – Санкт-Петербург, 1994. – С.69–70; Колтухов С.Г. Укрепления Крымской Скифии. – Симферополь, 1999.

15 Frandsen P.S. Marcus Vipsanius Agrippa, eine Historische Unterauchng über dessen Leben und Wilkin. – Altona, 1836; Müllenhoff K. Über d. Weltkarte und Chorographia des K. Augustus. – Kiel, 1856; Motte T. Étude sur M. Agrippa. – Gent, 1872; Reinhold M. Marcus Agrippa. A biography. – Genéve – New York, 1933; Roddaz M. Marcus Agrippa. – Romae, 1984; Matershead G. The constructions of Marcus Agrippa in the West. – Melnburne, 2005.

16 Страбон. География / Пер. Ф.Мищенко. – Москва, 1879; Dubois A. Examen de géographie de Strabon. – Paris, 1891; Berger M. Geschichte der wissenschaftl Erdkunde der Griechen. – Leipzig, 1893; Арский Ф.Н. Страбон. – Москва, 1974; Clarke K. Between Geography and History: Constructions of the Roman World. – Oxford, 1995; Duech D. Strabo of Amasia. A Greek Man of Letters in Augustan Rome. – London – New York, 2000; Roolt S.L. Strabons Geographiko. –– Vol.1–10. – Cöttingen, 2002; Duech D., Lindsay H., Pothecary S. Strabo’s Cultural Geography. The Making of a kolossourgia. – Cambridge, 2005.

17 Страбон. География в 17 книгах. Перевод, статья и комментарии Г.А.Стратановского. – Москва, 1964; Изд.2. – Москва, 1994.

18 Страбон. География. – VII, 1, 1 [С.289]

19 Страбон. География. – VII, 1, 2 [С.290]

20 Страбон. География. – VII, 1, 3 [С.291]

21 Там само. – VII, ІІ, 2 [С.293]

22 Там само. – VII, V, 3 [С.314]

23 Там само. – VII, II, 4 [С.294]

24 Там само. – VII, IV, 6 [С.298]

25 Там само. – VII, ІІІ, 16 [С.306]

26 Там само. – VII, IІІ, 1 [С.295]

27 Там само. – VII, ІІІ, 2 [С.295]

28 Там само. – VII, ІІІ, 2 [С.296]

29 Там само. – VII, ІІІ, 13 [С.305]

30 Там само. – VII, ІІІ, 15 [С.305]

31 Там само. – VII, ІІІ, 17 [С.306]

32 Там само. Вид. 1964. – С.815

33 Там само. – VII, ІІІ, 17 [С.306]

34 Там само. –ХII, ІV, 43, 1–4

35 Там само. –ХII, ІV, 43, 5

36 Там само. –ХII, ІV, 43, 6

37 Там само. –ХII, ІV, 43, 8

38 Птолемей. Географическое руководство // Вестник Древней Истории. – 1948. – № 2. – С.231–257

39 Honigmann F. Marynos von Tyros Geograph und Kartograph // Real-Encyclopädie der classischen Altertumswissenschaft / A.Pauli – G.Wissowa. – T.28 HB. – Stuttgart, 1930. – Kol.1767–1796; Herman A. Marynos von Tyros. Herman Wagner Gedäch tnisschift. – Gota, 1930 [Petermanns Mitteilungen Ergänzungsh N 209. – P.45–54]

40 Птолемей. Географія, ІІІ, 5.

41 Браун Ф. Разыскания в области гото-славянских отношений. – Санкт-Петербург, 1899. – С.178–182.

42 Птолемей. Географія, ІІІ, 5, 7.

43 Птолемей. Географія, ІІІ, 5, 9.

44 Niderle L. Slovanske starożitnosti. – Dil.1. – Sv.2. – Praha, 1902. – S.381.

45 Łowmiański H. Początki Polski. – T.1. – Warszawa, 1964. – S.176.

46 Łowmiański H. Początki Polski. – T.2. – Warszawa, 1964. – S.31–33.

47 Schütte G. Die Quellen der Ptolemäischen Karten von Nordeuropa // Beéträgr zur Geschichte der deutschen sprache und Literatur. – T.44. – Halle, 1916. – S.10

48 Pauli Orosii. Historianum adversus paganus itp / rec. C.Zangemeister. – Vindobonae, 1882. – Lib.1. – Cap.2, 5

49 Kiessling M. Ρωβαςκοί // Real-Encyclopädie der classischen Altertumswissenschaft / A.Pauli – G.Wissowa. – 2. – T.1HB. – Stuttgart, 1914. – Kol.943–946.

50 Удальцов А.Д. Племена Европейской Сарматии ІІ в. н. э. // Советская Этнография. – 1946. – № 2. – С.41–50; Його ж. Основные проблемы этногенеза славян // Советская Этнография. Сборник статей VI–VII.. – Москва–Ленинград, 1947. – С.8

51 Zosimi historia Nova / Ed. Z.Mendelsohn. – Lipsiae, 1887

52 Ремесленников Ф.М. Борьба племен Северного Причерноморья с Римом в ІІІ в. – Москва, 1954. – С.109

53 Удальцов А.Д. Племена Европейской Сарматии. – С.49

54 Рыбаков Б.А. Уличи // Краткие сообщения Ин-та истории материальной культуры. – Вып.35. – 1950. – С.15–16.

55 Брайчевский М.Ю. О происхождении Оболенского клада // Краткие сообщения Ин-та истории материальной культуры. – Вып.66. – 1956. – С.21–26.

56 Zeuss K. Die Deutschen und die Nachbarstämme. – Heidelberg, 1925. – S.677

57 Vulpe R. Les Gétes de la rive gauche du Bas–Danube et les Romains // Dacia. N.S. – T.4. – 1960. – P.332

58 Dečev D. Charakteristik der thrakichen Sprache // Балканско Язикознание [Linguistique Balkanique]. – T.2. – София, 1960. – С.154, 169; Nieckula F. Pochodzenie i znaczenie nazwy “Biecz” // Biecz. Studio historyczne. – Warszawa, 1963. – S.27–33.

59 Łowmiański H. Początki Polski. – T.2. – Warszawa, 1964. – S.44.

60 Müllenhoff K. – Deutsche Altertumskunde. – T.2. – Berlin, 1887. – S.21.

61 Niderle L. Slovanske starożitnosti. – Dil.1. – Sv.2. – Praha, 1902. – S.399.

62 Szafarzyk P. Słowiańskiе starożytności. – T.1. – Poznań, 1848. – S.293, 305; – T.2. – Poznań, 1848. – S.47.

63 Müllenhoff K. – Deutsche Altertumskunde. – T.2. – S.21: – N.3. – S.100.

64 Bagrow L. The origin of Ptolemy’s Geographia // Geografiska Annalez. – T.21. – Stokholm, 1945. – P.318–381.

65 Удальцов А.Д. Племена Европейской Сарматии ІІ в. н. э. – С.41–50.

66 Łowmiański H. Początki Polski. – T.1. – S.180–182.

67 Кухаренко Ю.В. Зарубинецкая культура. – Москва, 1964; Седов В.В. Происхождение и ранняя история славян. – Москва, 1979. – С.74–78; Його ж. Славяне в древності. – Москва, 1994. – С.217–219; Його ж. Славяне. Историко-археологическое исследование. – Москва, 2002. – С.135–136; Максимов Е.В. Миграции в жизни древних славян // Славяне и Русь (в зарубежной историографии). – Киев, 1990. – С.5–11.

68 Мельниковская О.Н. Племена Южной Белоруссии в раннем железном веке. – Москва, 1967. – С.179–182; Трубачев О.Н. Названия рек Правобережной Украины. – Москва, 1968. – С.272.

69 Птолемей. Географія, ІІІ, 5, 11.

70 Шульц П.Н. О некоторых вопросах истории тавров // Проблемы истории Северного Причерноморья. – Москва, 1959. – С.235–239; Соломонік Е.І. Про значення терміну “тавроскіфи” // Археологічні пам’ятки УРСР. – Т.9. – Київ, 1962. – С.153–157.

71 Стрижак О.С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. – Київ, 1991. – С.56.

72 Кулаковский Ю.А. Карта Европейской Сарматии по Птолемею // Кулаковский Ю.А. Избранные труды по истории аланов и Сарматии. – Санкт-Петербург, 2000. – С.251.

73 Стрижак О.С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. – С.31–32.

74 Debevoise N.C. A Political History of Parthia. – Chicago, 1938. – P.240–243; Хазанов А.М. Очерки военного дела сарматов. – Москва, 1971; Bachrach B.S. A History of the Alans in the West. – Mineapolis, 1973. – P.125–127; Bosworth A.B. Arrian and the Alani // Harward Studies in Classical Philologi. – T.81. – 1977. – P.218–255; Stadter Ph.A. Arrian of Nicomedia. – Capee Hill, 1980. – P.45–48; Кузнецов В.А. Очерки истории алан. – Орджоникидзе, 1984. – С.16–18; Крюгер О.О. Арриан и его труд “Поход Александра” // Арриан. Поход Александра / Пер. И.Е.Сергеенко. – Москва, 1993. – С.5–46; Перевалов С.М. Военное дело у аланов ІІ в. н.э. (по трактатам Флавия Арриана “Диспозиция против аланов” и “Тактика” // Историко-археологический альманах. – Армавир–Москва, 1997. – С.129–134; Нефедкин А.К. Кампания Арриана по отражению аланского набега на Каппадокию в 135 г. // Stratum Plus. – № 3. – 1999. – С.173–188.

75 Птолемей. Географія, ІІІ, 5, 3.

76 Müllenhoff K. – Deutsche Altertumskunde. – T.3. – S.99.

77 Кулаковский Ю.А. Аланы по сведениям классических и византийских писателей // Кулаковский Ю.А. Избранные труды по истории аланов и Сарматии. – Санкт-Петербург, 2000. – С.66.

78 Говоров А. Евстафий, митрополит Солунский, византийский писатель ХII в. // Православній собеседник. – Москва, 1883

79 Плетнева С.А. Половецкая земля // Древнерусские княжества Х – ХІІІ вв. – Москва, 1975. – С.268–271

80 Бубенок О.Б. Аланы–Асы в Золотой Орде (XIII–XV вв.). – Киев, 2004. – С.140–189

81 Кулаковский Ю.А. Аланы по сведениям классических и византийских писателей. – С.67

82 Йордан. О происхождении и деяниях гетов. Getica / Вступ. статья, перевод и комментарий Е.Ч.Скржинской. – Москва, 1960. – С.91–92.

83 Птолемей. Географія, ІІІ, 5, 10.

84 Majewski K. Poszukiwania za kolonią grecką Tanais // Archeologia, – T.1. – 1947. – S.323–337; Книпович Т.Н. Танаис. – Москва–Ленинград, 1949; Шелов Д.Б. Танаис и Нижний Дон в ІІІ – І вв. до н. э. – Москва, 1970; Його ж. Танаис и Нижний Дон в первын века нашей эры. – Москва, 1972

85 Стрижак О.С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. – С.33.

86 Птолемей К. Руководство по географии // Античная география. – Москва, 1953. – С.321.

87 Łowmiański H. Początki Polski. – T.2. – Warszawa, 1964. – S.36–37.

88 Szafarzyk P. Słowiańskiе starożytności. – T.1. – Poznań, 1848. – S.298.

89 Perwolf J. Slavische Völkernamen // Archiv für slavische Philologie. – T.7. – Berlin, 1884. – S.603.

90 Müllenhoff K. – Deutsche Altertumskunde. – T.3. – Berlin, 1892. – S.99

91 Schütte G. Op.cit. – S.131

92 Müllenhoff K. – Op. cit. – T.3. – S.99

93 Kretschmer K. Σαναροί // // Real-Encyclopädie der classischen Altertumswissenschaft / A.Pauli – G.Wissowa. – 2. – T.3HB. – Stuttgart, 1921. – Kol.250

94 Мавродин В.В. Образование Древнерусского государства. – Ленинград, 1945. – С.76; Рыбаков Б.А. Поляне и северяне // Советская Этнография. – Т.6–7 – 1947. – С.92-95; Березовець Д.Т. До питання про літописних сіверян // Археологія. – Т.8. – Київ, 1953. – С.39; Третьяков П.Н. Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге. – Москва–Ленинград, 1966. – С.241; Седов В.В. Восточные славяне в VI – XIII вв. – Москва, 1982. – С.133–140; Стрижак О.С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. – С.108–125.

95 Седов В.В. Восточные славяне в VI – XIII вв. – С.140–144; Войтович Л. Проблеми утворення Тмутараканського князівства у світлі русько–хазарських стосунків Х ст. // Хазарский альманах. – Т.6. – Киев–Харьков, 2007. – С.65–77.

96 Niderle L. Slovanske starożitnosti. – Dil.2. – Praha, 1904. – S.407–408; Златарски В.Н. История на българската държава през средните векове. – Т.1. – Ч.1. – София, 1918. – С.142, 221–222; Войнов М. За първия допир на Аспаруховите българи със славяните // Изветия Института Истории. – Т.6. – софия, 1956. – С.453–468; Swoboda W. Powstanie państwa bulgarskiego w Dolnej Mezji // Slavia Occidentalis. – T.22. – Poznań, 1962. – S.49–66; Łowmiański H. Początki Polski. – T.2. – S.105–106; – T.4. – S.284; Бешевлиев В. За славянските племена в североистосна България от VI – IX в. // Сборник Преслав. – София, 1968. – С.17–28; Krăndžalov D. Vznik bulgarského statu a národa // Slavia Antiqua. – T.16. – 1969. – S.5–13; Wasilewski T. Bizancjum i Słowianie w IX wieku. – Warszawa, 1972. – S.39–41.