м’ятай про с
мерть.
Смрітіх (інд.) — пам’ять,
мрітьюх — смерть,
мріяте — вмирає,
мрітам — мертвий.
Мркнєтє — меркне (зовсім подібне з старослов’янським мркнєт). Життя в часі — діяльність пам’яті. Забування і згадування,
засинання і пробудження, вмирання і народження — це процеси переключення пам’яті. Все це одне и те саме, але різної глибини:
забування минулого,
забування реальності і себе в ній (сон),
забування життя (смерть). Сон для свідомості є те саме, що для життя смерть. Свідомість забуває, але пам’ятає підсвідомість (душа), котра безсмертна. Згадуючи,відображуючи і уявляючи, образи минулого, ти викликаєш, воскрешаєш їх з небуття. Засинаючи (вмираючи) тут, ты прокидаєшся (воскресаєш) там, на Небі, в духовному Світі.Час (неодночасність) і
пам’ять зв’язані між собою
Вічною Миттю.