Лекція Хімія гідросфери Укладачі: к ф. м н., Кузишин Ольга Василівна к ф. м н., Базюк Лілія Володимирівна
жүктеу/скачать 0.58 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 3. Температура
| 2. Електропровідність
Електропровідність – це чисельне вираження спроможності водного розчину проводити електричний струм. Електрична провідність природної води залежить в основному від концентрації розчинених мінеральних солей і температури. Природні води – в основному розчини сумішей сильних електролітів. Мінеральну частину води складають йони Na+, K+, Ca2+, Cl–, SO42–, HCO3–. Цими йонами й зумовлюється електропровідність природних вод. Присутність інших йонів, наприклад, Fe3+, Fe2+, Mn2+, Al3+, NO3–, HPO42–, H2PO4–не значною мірою впливає на електропровідність, якщо ці йони не містяться у воді у значних кількостях (наприклад, нижче випусків виробничих або господарсько-побутових стічних вод). За значеннями електропровідності природної води можна приблизно судити про мінералізацію води за допомогою попередньо встановлених залежностей. Ускладнення, що виникають під час оцінки сумарного вмісту мінеральних речовин (мінералізації) за питомою електропровідністю пов’язані з: неоднаковою питомою електропровідністю розчинів різноманітних солей; підвищенням електропровідності зі збільшенням температури. Нормовані розміри мінералізації приблизно відповідають питомій електропровідності 2 мСм/см (1000 мг/дм3) і 3 мСм/см (1500 мг/дм3) у випадку як хлоридної (у перерахунку на NaCl), так і карбонатної (у перерахунку на CaCO3) мінералізації. Розмір питомої електропровідності є приблизним показником їхньої сумарної концентрації електролітів, головним чином, неорганічних, і використовується в програмах спостережень за станом водного середовища для оцінки мінералізації вод. Питома електропровідність – зручний сумарний індикаторний показник антропогенного впливу. 3. Температура Температура води у водоймі є результатом декількох процесів, що одночасно протікають, таких як сонячна радіація, випаровування, теплообмін з атмосферою, перенос тепла течіями, турбулентним перемішуванням вод та ін. Звичайно прогрівання води відбувається зверху вниз. Річний і добовий хід температури води на поверхні і глибинах визначається кількістю тепла, що надходить на поверхню, а також інтенсивністю і глибиною перемішування. Добові коливання температури можуть складати декілька градусів і звичайно проникають на невеличку глибину. На мілководді амплітуда коливань температури води близька до перепаду температури повітря. У вимогах до якості води водойм, що використовуються для купання, спорту і відпочинку, зазначено, що літня температура води в результаті спуску стічних вод не повинна підвищуватися більш, ніж на 3ºС у порівнянні із середньомісячною температурою самого спекотного місяця року за останні 10 років. У водоймах рибогосподарського призначення припускається підвищення температури води в результаті спуска стічних вод не більше, ніж на 5ºС у порівнянні з природною температурою. Температура води – найважливіший чинник, що впливає на фізичні, хімічні, біохімічні і біологічні процеси, що протікають у водоймі від якого значною мірою залежать кисневий режим та інтенсивність процесів самоочищення. Значення температури використовують для обчислення ступеня насичення води киснем, різноманітних форм лужності, стани карбонатно-кальцієвої системи, при багатьох гідрохімічних, гідробіологічних, особливо лімнологічних дослідженнях, при вивченні теплових забруднень. жүктеу/скачать 0.58 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|