Лекція Хімія гідросфери Укладачі: к ф. м н., Кузишин Ольга Василівна к ф. м н., Базюк Лілія Володимирівна
жүктеу/скачать 0.58 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 8. Кислотність
| перехідна окисно-відновна – зумовлену розмірами Еh + (0-100) мВ, геохімічним режимом зі змінним вмістом гідроген сульфіду та кисню. У цих умовах протікає як слабке окиснення, так і слабке відновлення цілого ряду металів;
відновна – характеризується значеннями Еh < 0. У підземних водах присутні метали з низькими ступенями окиснення (Fe+2, Mn+2, Mo+4, V+4, U+4), а також гідроген сульфід. У незабруднених поверхневих водах значення Еh та рН змінюються, як правило, симбатно, що впливає на стан та реакційну здатність багатьох інгредієнтів. Так, при підвищенні Еh та рН води неорганічний нітроген зв’язується переважно в йони NO3–, сульфур – в SO42–, а манган та ферум (ІІІ) утворюють тверді сполуки MnO2 та Fe(OH)3 або комплекси з неорганічними лігандами. Навпаки, при зниженні Еh та рН води неорганічний нітроген переходить в йони NH4+, сульфур – в HS–, а домінуючими формами мангану та феруму стають йони Mn2 і Fe3+ та їхні комплекси з неорганічними та органічними лігандами. 8. Кислотність Кислотністю називають вміст у воді речовин, що вступають у реакцію з гідроксид-йонами. Витрата гідроксид-йонів відбиває загальну кислотність води. У звичайних природних водах кислотність в більшості випадків залежить тільки від вмісту вільного карбон діоксиду. Природну частину кислотності створюють також гумінові й інші слабкі органічні кислоти і катіони слабких основ (йони амонію, ферум(ІІІ), алюмінію, органічних основ). У цих випадках pН води не буває нижчим за 4,5. У забруднених водоймах може міститися велика кількість сильних кислот або їхніх солей за рахунок скидання промислових стічних вод. У цих випадках pН може бути нижчим 4,5. Частина загальної кислотності, що знижує pН до розмірів < 4,5, називається вільною. 9. Лужність Під лужністю природних або стічних вод розуміють спроможність деяких їхніх компонентів зв’язувати еквівалентну кількість сильних кислот. Лужність зумовлена наявністю у воді аніонів слабких кислот (карбонатів, гідрогенкарбонатів, силікатів, боратів, сульфітів, гідрогенсульфітів, сульфідів, гідрогенсульфідів, аніонів гумінових кислот, фосфатів) – їхня сума називається загальною лужністю. Через незначну концентрацію більшості йонів, крім карбонат- та гідрогенкарбонат-, загальна лужність води визначається тільки аніонами карбонатної кислоти (карбонатна лужність). Аніони гідролізують й утворюють гідроксид йони: CO32– + H2O HCO3– + OH–; HCO3– + H2O H2CO3 + OH– Лужність визначається кількістю сильної кислоти, яка необхідна для нейтралізації 1 дм3 води. Лужність більшості природних вод визначається тільки гідрогенкарбонатами кальцію і магнію, pН цих вод не перевищує 8,3. Визначення лужності корисно при дозуванні хімічних речовин, необхідних при обробці вод для водопостачання, а також при реагентному очищенні деяких стічних вод. Визначення лужності при надлишкових концентраціях лужноземельних металів важливо при встановленні придатності води для іригації. Разом зі значеннями рН значення лужності води використовують для розрахунку вмісту карбонатів і балансу карбонатної кислоти у воді. жүктеу/скачать 0.58 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|