головні катіони: K+ + Na+ (1-75 мг/л); Ca2+ (10-120 мг/л); Mg2+ (0,5-30 мг/л);
головні аніони: HCO3– + CO32– (10-500 мг/л); Cl– (5-80 мг/л); SO42– (2-120 мг/л).
Класифікація природних вод за О.А. Алекіним
На розділенні переважаючих аніонів та катіонів основана класифікація природних вод, запропонована О.А. Алекіним і названа його ім’ям. Відповідно до цієї класифікації за переважаючим вмістом того чи іншого аніону природні води поділяють на 3 класи:
гідрогенкарбонатні води (здебільшого поверхневі води – води річок, озер);
хлоридні води (води океанів, морів, солоних озер);
сульфатні води (деякі колодязні води).
Клас гідрогенкарбонатних вод поєднує прісні й ультрапрісні води рік, озер, включаючи значну кількість підземних вод.
Клас хлоридних вод поєднує води морів, лиманів і підземні води солончакових районів.
Сульфатні води за розповсюдженістю і мінералізацією займають проміжне положення між хлоридними і карбонатними водами.
Кожен клас природних вод за переважним вмістом катіону поділяють на 3 групи: кальцієва вода; магнієва вода; натрієва вода.
Наприклад, поверхневі води України є в основному гідрокарбонатно-кальцієві, морські – хлоридно-натрієві, деякі колодязні – сульфатно-магнієві.
Групи в свою чергу поділяються на типи у відповідності до кількісних характеристик аніонів та катіонів. Так, до першого типу відносяться води, у яких концентрація йонів НСО3–, виражена у ммоль·екв/дм3, більша, ніж сумарна концентрація катіонів кальцію і магнію:
[НСО3–] > [Са2+] + [Мg2+].
Води цього типу слабко мінералізовані, для них характерний надлишок гідрогенкарбонат-йонів.
Води другого типу характеризуються вищою сумарною концентрацією гідрогенкарбонат- і сульфат-йонів, що перевищує сумарну концентрацію катіонів кальцію і магнію, що у той же час є вищою, ніж концентрація одного гідргенокарбонат-йону:
[НСО3–] + [SO42–] > [Са2+] + [Мg2+] > [НСО3–].
До цього типу вод відносяться підземні води, а також води рік і озер малої і середньої мінералізації.
Для води третього типу характерна вища концентрація хлорид-йонів у порівнянні з йонами натрію та (або) вища сумарна концентрація катіонів кальцію і магнію, що перевищує сумарну концентрацію гідрогенкарбонат- і сульфат-йонів:
[Сl–] > [Nа+] або [Са2+] + [Мg2+] > [НСО3–] + [SO42–].
Води цього типу зазвичай сильно мінералізовані. Четвертий тип вод характеризується відсутністю гідрогенкарбонат-йонів. Води цього типу є кислими і відносяться до класів хлоридних і сульфатних вод.
Класифікація О.А. Алекіна не є єдиною системою, що враховує хімічний склад природних розчинів, і містить в собі недоліки. Так, наприклад, у ній не враховується присутність в природних водах розчинних органічних сполук, загальна концентрація яких у воді річок і озер іноді досягає 100 мг/дм3. В основному це гумусові кислоти і їхні солі (продукти мікробіологічного розкладу рослинних і тваринних залишків), вуглеводні, феноли, білки, вуглеводи. Усього з осадових порід, ґрунтів виділено понад 500 органічних сполук. Багато в чому саме присутність органічних речовин обумовлює своєрідний колір природних вод водойм і річок. Однак основний процес розчинення органічних сполук в природних водах пов’язаний з процесом комплексоутворення, що має вплив на міграцію елементів.
Розглянута класифікація не враховує присутність розчинених газів. Кількість і природа розчиненого газу впливає на фізико-хімічні процеси, що протікають у природних водоймах.
Серед відомих класифікацій природних вод варто назвати системи, розроблені В.І. Вернадським і А.І. Перельманом. Так, класифікація природних вод, розроблена В.І. Вернадським, є, мабуть, однією з найдетальніших. Усі природні води, за В.І. Вернадським, розділяють на три групи: води у твердому стані, води в газоподібному стані, рідкий стан природної води.
У межах груп В.І. Вернадський намітив розподіл на класи, «царства», «підцарства», сімейства і види. В.І. Вернадський виділив 480 видів вод, але писав, що їх може бути і значно більше (до 1500 видів).
Достарыңызбен бөлісу: |