Аі (асиміляційна ємність за даною забруднюючою речовиною і чи сумою забруднюючих речовин для екосистеми) – це максимальний вміст такої кількості забруднюючих речовин, які за одиницю часу можуть бути накопичені, зруйновані, трансформовані (біологічними і хімічними перетвореннями) і виведені за рахунок процесу дифузії, чи будь-якого іншого переносу, за межі об’єму екосистеми без порушення її нормального функціонування. Аі можна розрахувати за формулою:
д е Кі – коефіцієнт запасу, що відтворює екологічні умови протікання процесу забруднення;
tі – час перебування забруднюючої речовини;
ćі – середнє значення концентрації забруднюючої речовини;
V – об’єм екосистеми.
Цю формулу можна використовувати, якщо ćі = с0і (с0і – критична концентрація забруднюючої речовини).
ГДЕН розраховується через асиміляційний об’єм, а при стаціонарному режимі забруднення водоймища ГДЕН дорівнюватиме асиміляційній ємкості.
ГДВ (гранично допустимий викид забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище) – це маса речовини в стічних водах, максимально допустима для викиду в даному пункті водного об’єкту за одиницю часу з метою збереження норм якості води в контрольному пункті. ГДВ встановлюється з врахуванням ГДК забруднюючих речовин і розподілення маси викинутих речовин між водокористувачами, які викидають стічні води. Значення ГДВ розраховується як добуток максимального годинного викиду стічних вод q (м3/год) на допустиму концентрацію забруднюючих речовин, які містяться у воді, сГДК (г/м3) за формулою:
ГДВ = q·cГДК.
Санітарний стан водного об’єкта є допустимим, якщо
де сі – концентрація забруднюючої речовини;
ГДКі – гранично допустима концентрація забруднюючої речовини.
При сумісній наявності у воді декількох забруднювачів, які сумарно діють на людину, для оцінки стану водного об’єкта використовують формулу:
.
Якщо оцінка стану проводиться за екологічними стандартами, то фактичний викид забруднюючих речовин не повинен перевищувати екологічні показники (ГДЕН, Аі, ГДВ).
Достарыңызбен бөлісу: |