Лекція Хімія гідросфери Укладачі: к ф. м н., Кузишин Ольга Василівна к ф. м н., Базюк Лілія Володимирівна
жүктеу/скачать 0.58 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 3. Радіаційна безпека
- 7. Основні етапи аналізу природних об’єктів
| 2. За фізіологічною повноцінністю мінерального складу питної води ДСанПіН рекомендує такі значення
мінералізація загальна 100-1000 мг/ дм³; твердість загальна 1,5-7,0 мг-екв/дм³; лужність загальна 0,5-6,5 мг-екв/дм³; Магній - ≥10 ≤80 мг/дм³; Флуор 0,7-1,5 мг/дм³. Нешкідливість хімічного складу питної води визначається токсикологічними показниками, гранично допустимі концентрації яких установлено санітарно-токсикологічними дослідженнями. Таблиця 9 Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води (мг/дм³)
Примітки: *величина, зазначена у дужках, допускається при обробці води реагентами, що містять алюміній; **перелік контрольованих пестицидів установлюють з урахуванням конкретної ситуації. Вода не повинна містити інші токсичні компоненти (Меркурій, Талій, Кадмій, нітрити(ІІІ), ціаніди, хром(VІ), 1,1-дихлороетан, 1,2-дихлороетан, бензпірен у концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень. Вимоги до вмісту деяких речовин у питній воді звичайній і вищої якості, які рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у 1994 році можуть слугувати еталоном, до якого треба постійно прагнути (табл. 10). 3. Радіаційна безпека питної води визначається за гранично допустимими рівнями сумарної об’ємної активності альфа- і бета-випромінювачів (природних): альфа-випромінювачі – не більше 0,1 Бк/дм3, бета-випромінювачі – не більше 1,0 Бк/дм3. Для особливих регіонів нормативи радіаційної безпеки питної води погоджуються державним санітарним лікарем України. Найбільш чиста і корисна – вода з артезіанських свердловин, глибина яких може бути 100, 200, 300 чи 400 метрів. Таблиця 10 Вимоги до деяких речовин у питній воді звичайною і вищої якості, які рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ, 2004 р.), (мг/ дм³)
7. Основні етапи аналізу природних об’єктів Відбір проб води є надзвичайно важливою частиною аналізу, яка повинна забезпечити представництво одержаних результатів і наукову обґрунтованість їхнього подальшого використання для розв’язання екологічних та народногосподарських завдань. Помилки, які можуть виникнути внаслідок неправильного підбору проб, неможливо виправити ніякими експериментальними або розрахунковими методами. Величина проби залежить від очікуваного вмісту визначуваного інгредієнта та чутливості вимірюваного аналітичного сигналу. Наприклад, для визначення вмісту кальцій йонів, які у природній воді містяться в межах 20-100мг/дм3 об’ємним комплексонометричним методом треба взяти не менше 50-100 мл проби, тоді як для визначення тих самих йонів методом фотометрії полум’я досить мати 5-10 см3, а методом йонної хроматографії достатньо лише 0,5 см3 і менше об’єм проби води. Зменшення величини проби особливо важливе у разі необхідності транспортування великої кількості відібраних проб до місця аналізу. Результат аналізу може бути правильним тільки у тому випадку, коли проба представницька, тобто склад проби і всього досліджуваного об’єкта повинні бути однаковими (ідентичними). Тому відбір і підготовка проби – одні з найважливіших стадій аналітичного процесу. Відбір проби складається з взяття початкової (генеральної, первинної) проби від великої маси (об’єму) речовини і скорочення різними способами відібраної генеральної проби до такої кількості, що використовують для аналізу. Така необхідність виникає, зокрема, при дослідженні гідрохімічного режиму водосховищ, озер та річок, коли десятки проб води відбираються під час експедицій і практично немає можливості виконати хімічний аналіз безпосередньо на місці відбору проб. Можливість виконання аналізу безпосередньо на місці відбору проби є важливою характеристикою методу. Це зокрема, стосується аналізу природних вод, хімічний склад яких може змінюватися в процесі транспортування та зберігання відібраних проб унаслідок протікання в них різноманітних біологічних та фізико-хімічних процесів. Наприклад, визначити концентрацію розчиненого кисню та компонентів карбонатної системи, а також рН та Еh води обов’язково треба на місці відбору проби з урахуванням її температури, тому що ці показники є досить лабільними і їх практично неможливо стабілізувати шляхом консервації проби (додавання до проби певної речовини, яка дозволяє зберегти хімічний склад досліджуваного об’єкта впродовж певного періоду без змін). При відборі проб необхідно врахувати багато специфічних обставин, що є типовими при аналізі вод, повітря та ґрунтів. Однак можна відзначити головні принципи, які слід враховувати при відборі проб з будь-якого об’єкту природного середовища: 1)проба або серія проб, відібраних для аналізу, повинна бути характерною для даного природного об’єкта в місці їх вибору; 2)відбір проб їх транспортування, зберігання та подальша обробка повинні виконуватись так, щоб не змінювався вміст визначуваного інгредієнта або групи інгредієнтів; 3)об’єм або маса проби повинні повністю забезпечити можливість виконання запланованих аналітичних визначень. Характерною особливістю природних об’єктів є те, що визначувані в них інгредієнти часто можуть бути у різному агрегатному стані. Це слід враховувати при відборі проб та їх підготовці до аналізу. Окрім того, багато інгредієнтів містяться в природних об’єктах у різних хімічних формах, які мають неоднакові фізико-хімічні та аналітичні властивості. Для визначення валового вмісту таких інгредієнтів їх треба заздалегідь перевести в одну і ту ж аналітичну форму, концентрація якої буде адекватною вимірюваному аналітичному сигналу. Нарешті, вміст багатьох хімічних речовин у природних об’єктах настільки малий, що їх неможливо визначити без попереднього концентрування та відокремлення від основних компонентів. жүктеу/скачать 0.58 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||