Реконструкція зрошувальних систем

8.8 При комплексній реконструкції необхідно передбачати досягнутий на даний час технічний рівень будівництва та експлуатації зрошувальних систем, широке застосування нових конструкцій та матеріалів, механізацію і автоматизацію роботи системи, підвищення надійності споруд.

9. 
   Часткова реконструкція може виконуватись:
   

• на зрошувальній мережі, коли планове розміщення її залишається незмінним, а сама мережа оснащується більш досконалими конструкціями і спорудами для зменшення втрат води та створення умов для застосування технічно досконалих засобів поливу;

• на колекторно-дренажній мережі (КДМ) на меліоративне неблагополучних землях шляхом заміни її більш досконалими конструкціями;

• на зрошувальній мережі з капітальним плануванням поверхні поливних ділянок, треба передбачати, у разі потреби, зміни планового розміщення зрошувальної мережі, розмірів та форм поливних ділянок для впровадження більш досконалої техніки поливу; при цьому можливе зрошення додаткових площ у розмірах, які залежать від об'єму заощадженої внаслідок реконструкції води;

• на зрошувальній мережі з метою застосування досконалої техніки поливу, коли пла­нове положення існуючої мережі може залишитися незмінним, але забезпечуються умови для якісного поливу.

8.10 При частковій реконструкції повинні вирішуватися найбільш актуальні на даний час завдання з меншими витратами і обсягами робіт при порівняно високій ефективності капітальних вкладень.

8.11 Для складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію зрошу­вальних систем повинні виконуватися агроекономічні, топографо-геодезичні, інженерно-гео­логічні, гідрогеологічні, грунтово-меліоративні, гідрологічні та гідротехнічні вишукування.

8.12 Якісну оцінку стану земель, технічного рівня окремих елементів та зрошувальних систем в цілому повинно давати порівняння загальних і окремих водно-сольових балансів зрошуваних земель за такими показниками:

• спрямованість меліоративних процесів (при позитивному балансі водно-сольовий режим формується за типом накопичення запасів солей, при негативному — за типом розсо­лення);

• фактична дренованість зрошуваної території;

• винесення солей із зони аерації;

ДБН В.2.4-1-99 С. 75
• втрати води в системах та їх роль у формуванні водно-сольового режиму грунтів, при цьому встановлюють причину непродуктивних втрат та намітають шляхи їх усунення;

• загальна оцінка сучасного технічного стану зрошувальних систем з урахуванням продуктивності зрошуваних земель та затрат матеріальних, трудових і водних ресурсів.

8.13 Підвищення водозабезпеченості зрошувальних систем, що реконструюються, можливе за рахунок:

• створення додаткових джерел;

• регулювання внутрішньосистемного стоку;

• використання скидних, дренажних (очищених) та підземних вод;

• підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД) міжгосподарської та внутрішньо­господарської мереж;

• застосування автоматизованої системи управління (АСУ) експлуатації на базі авто­матизованого водорозподілу;

• технічного вдосконалення зрошувальної мережі та техніки поливу;

• улаштування водосховищ добового або декадного регулювання внутрішньо-системного стоку.

8.14 Впровадження засобів автоматизації і телемеханізації слід передбачати насампе­ред на закритих зрошувальних системах.

8.15 Протифільтраційні заходи слід вибирати залежно від поєднання гідрогеологічних умов, протяжності каналів, фільтраційних властивостей грунту, необхідного зменшення втрат та з переважним використанням місцевого матеріалу. Прийняті протифільтраційні за­ходи слід обґрунтовувати техніко-економічними розрахунками.

8.16 Економічний ефект Е, грн., від реконструкції на 1 га площі нетто для окремого господарства рекомендується визначати за формулою

E=Ew+Ed+Es+Ep, (30)

де Ew - ефект від підвищення водозабезпеченості шляхом автоматизації вимірювання та обліку зрошувальної води, грн.;

8.18 У проекті реконструкції повинні бути детально розглянуті такі питання: причини і характер перезволоження грунтів на раніше осушених землях; вибір способу осушення і об­грунтування параметрів регулювальної мережі; обгрунтування необхідності ремонту або ре-

8.19 При перебудові відкритої осушувальної мережі на закриту траси дрен слід намічати у поперечному напрямку до мережі відкритих каналів, а на слабоводопроникних грунтах у місцях перетину дрени з каналами, що ліквідуються, передбачати поглинальні ко­лонки з засипкою їх фільтруючим матеріалом до орного шару грунту.

8.20 У процесі виконання робіт, пов'язаних з реконструкцією осушувальних систем, щоб уникнути заболочування земель, слід передбачати пропускання транзитом об'ємів води, які скидаються з осушувальних систем, що лежать вище на водозборі, а також заходи щодо запобігання негативному впливу будівництва на якість води в каналах та водотоках, розміщених нижче за течією.

8.21 Незадовільне сільськогосподарське використання осушених земель або неякісне виконання експлуатаційних заходів не може бути підставою для реконструкції осушувальних систем.

9.1 При підготовці розділу ОВНС слід керуватися вимогами Закону України "Про екологічну експертизу", державними будівельними нормами ДБН А.2.2-1, а також іншими законодавчими та нормативними природоохоронними актами.

9.2 У процесі розробки ОВНС повинні бути розглянуті та вивчені такі питання:

• джерела, види впливу меліоративних систем і споруд на навколишнє природне сере­довище;

• показники і категорії оцінки впливу меліоративних систем та споруд на стан навко­лишнього природного середовища, методи контролю;

• оцінка впливу на стан навколишнього природного середовища.

9.3 Як джерело впливу на навколишнє природне середовище слід розглядати ком­плекс робіт у період, що передує будівництву меліоративних систем, у період будівництва, експлуатації, розширення, реконструкції систем, а також наслідки аварійних ситуацій.

9.3.1 Основні види можливого впливу меліоративних систем та споруд на стан навко­лишнього природного середовища визначаються, виходячи з конкретних природних умов об'єкта, що проектується, з урахуванням:

• зміни природного ландшафту;

• порушення структури та забруднення грунтів;

• вилучення сільськогосподарських угідь, вирубання лісів;

• зміни рівневого та хімічного режиму ґрунтових та підземних вод;

• затоплення та підтоплення земель меліоративної системи та прилеглих до них земель;

• забруднення водоприймачів дренажним стоком;

• зміни санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації;

• зміни умов життя населення.

9.4 Вплив меліоративної системи на компоненти навколишнього середовища повинен оцінюватися за такими параметрами:

• інтенсивність впливу;

• періодичність впливу;

• просторові межі впливу.

9.5 Критерії оцінки впливу меліоративних систем та споруд на стан навколишнього сере­довища наведено в таких нормативних документах:

• ГОСТ 17.4.3.03;

• СНіП 2.06.15;

• ГОСТ 17.1.3.05, ГОСТ 17.1.3.06, ГОСТ 17.1.3.04, ГОСТ 17.1.3.11.

9.6 Для запобігання можливого негативного впливу осушення на річковий стік, вихо­дячи з конкретних умов об'єкта, що проектується, необхідно передбачати:

• точне визначення та облік у водогосподарському балансі потреб у воді для зволо­ження осушених земель;

• мінімальну зміну площі річкових водозборів, які включають меліоративні системи;

• створення стокорегулювальних водосховищ на малих річках, притоках річок-водо­приймачів;

• створення достатньої кількості регулювальних водопідпірних споруд на меліоратив­ній мережі;

• максимальне збереження існуючих та створення нових лісонасаджень, у тому числі захисних лісових смуг;

• суворе дотримання запроектованого режиму експлуатації меліоративної системи, особливо в частині керування водорегулювальними спорудами.

9.7 У заходах для запобігання зниження рівня ґрунтових вод на прилеглій території

залежно від величини зниження та ширини зони впливу меліоративної системи ( з урахуван- ням їх сезонних змін), гідрогеологічних умов, рельєфу місцевості, умов водного живлення об'єкта, що меліорується, та характеру меліоративної системи, що проектується, слід перед­бачати:

• створення захисних каналів (головних дрен ) з підтриманням у них, необхідних рівнів води;

• двостороннє регулювання водного режиму осушуваних земель; при цьому в умовах Українського Полісся слід проектувати, як правило, осушувально-зволожувальні меліора­тивні системи з акумуляцією дренажного стоку та подальшим використанням його у разі по­треби для зрошення осушуваних земель;

• створення осушувально-зволожувальних систем на базі вертикального дренажу або в поєднанні з горизонтальним;

• вибір такої схеми розміщення осушувальної мережі, щоб по контуру осушуваного масиву досягалось найменше зниження рівня грунтових вод;

• посилення інфільтраційного живлення грунтових вод на прилеглій території шляхом затримання поверхневого стоку на вододільних ділянках, створення ставів та водосховищ.

9.8 Можливі екологічні наслідки зміни рівня грунтових вод слід оцінювати для різних ділянок прилеглої території залежно від величини зниження, характеру господарського ви­користання території та природного ландшафту.

9.9 Оцінка впливу меліоративної системи на навколишнє середовище повинна визна­чатися у відповідності з ДБН А.2.2-1.

9.11 Рибозахисні, рибопропускні споруди слід проектувати, керуючись СНіП 2.06.01, СНіП 2.06.07.

9.12 При розміщенні, проектуванні, будівництві та введенні в експлуатацію нових, рекон­струкції та розширенні діючих меліоративних об'єктів на рибогосподарських водоймах не­обхідно, за погодженням з органами рибоохорони, передбачати у проектах і кошторисах та здійснювати заходи щодо збереження рибних запасів, а при будівництві гребель - також заходи щодо використання водосховищ під рибне господарство.
Захисні лісові насадження

13. 
    На меліоративних системах слід передбачати захисні лісові насадження.
    

9.14 Площа, яку передбачають під створення полезахисних лісосмуг, не повинна пе­ревищувати 4 % площі зрошення. Площу лісосмуг уздовж магістральних та розподільних ка­налів слід установлювати залежно від довжини каналу та ширини лісосмуги з урахуванням створення вільного доступу до каналів для очищення та ремонту. Довжину лісосмуги не­обхідно приймати не менше ніж 60 % довжини каналу.

Площі для інших груп лісосмуг (уздовж доріг, навколо ставів, біля поселень, насосних станцій, тваринницьких комплексів) слід визначати, керуючись РСН 320.

9.15 Полезахисні лісові смуги необхідно розміщувати в двох взаємно перпендикуляр­них напрямках:

• поперечному (допоміжні) - перпендикулярно поздовжнім.

9.16 При організації території зрошуваних земель слід передбачати розміщення полів сівозмін та окремі поливні ділянки довгою стороною перпендикулярно напрямку вітрів, що мають перевагу, або з відхиленням від нього не більше ніж на 30⁰.

9.17 На схилах, що зазнають водної ерозії, крутістю понад 1,5° поздовжні грунтово-захисні та водоохоронні лісові смуги необхідно розміщувати поперек схилів за горизонталя­ми, узгоджуючи із загальною організацією території, агрономічними та гідротехнічними протиерозійними заходами.

9.19 Для водопою та виходу копитних тварин, які потрапили в канали, слід передба­чати на трасі магістральних каналів через кожні 800 м положисті ділянки.

9.20 Не допускається знищення деревно-чагарникової рослинності хімічними засоба­ми у місцях масового перебування тварин.
Охорона вод
9.21 Заходи та вимоги щодо охорони водних та зв'язаних з ними природних ресурсів при проектуванні меліоративних систем повинні визначатися на основі положень Водного кодексу України, схем комплексного використання та охорони водних ресурсів, а також схем розвитку меліорації басейну, регіону.

9.22 При проектуванні у складі меліоративної системи водосховищ як джерела водо­забору або приймачів поворотних вод, заходи щодо охорони вод повинні визначатися відповідно до СНіП 2.04.02.

9.23 Скидні води перед надходженням їх у водоприймачі повинні очищатися за допо­могою біоінженерних споруд.

9.24 На меліоративних системах та прилеглих до них територіях необхідно передбачати заходи щодо охорони вод від виснаження, зміни водного режиму природних комплексів, які охо­роняються, збереження або поліпшення водного режиму та умов водокористування. У складі проекту слід провадити розрахунки гранично допустимих скидів (ГДС).

9.25 Лісомеліоративними заходами для охорони вод від забруднення необхідно передба­чати створення водоохоронних лісових зон та лісосмуг, які відповідають загальній системі за­хисного лісорозведення. Водоохоронні зони слід створювати уздовж берегів водойм, водосховищ зі збереженням природної рослинності та насадженням дерев і чагарників, що мають госпо­дарську цінність та високий водоохоронний ефект.

ДБН В.2.4-1-99 С. 80
9.26 Санітарно-гігієнічні заходи слід передбачати для забезпечення санітарних вимог до режиму (витрати, запаси, рівні поверхневих та підземних вод) та якості вод, що визначаються ГОСТ 17.1.3.04, ГОСТ 17.1.3.05, ГОСТ 17.1.3.06, ГОСТ 17.1.3.11.

9.27 При використанні водних об'єктів меліоративних систем або водних джерел, що перебувають у зоні їх впливу, для господарсько-питного водопостачання вимоги до охорони джерел та водопровідних споруд визначаються СНіП 2.04.02.

(обов'язковий)

Терміни та визначення

1 Аерозольне зрошення — дрібнодисперсне зво-­

ложення, дощування дрібнорозпиленою водою з ме­тою

поліпшення мікроклімату в приземному шарі повітря,

регулювання температурного режиму й поліпшення

водного живлення рослин.

2 Вертикальний меліоративний дренаж - вид дре­нажу, який дає змогу за допомогою дренажних свердло­вин керувати водним і сольовим режимами грунтів.

3 Водоприймач гідромеліоративної мережі - при­родний або штучний водотік або водойма, а також зни­ження рельєфу, в які відводяться води з осушуваних земель або скидаються води з якої-небудь території.

4 Вологозарядковий полив — полив за підвищеною нормою у позавегетаційний період для створення до початку посівного періоду досить високих запасів во­логи у грунті.

5 Внутрішньогрунтове зрошення - спосіб зро­шення, при якому грунт зволожується капілярним шля­хом з труб-зволожувачів, укладених у підорному шарі.

6 Гідромеліорація - сукупність заходів та спо­руд, які забезпечують поліпшення природних умов сільськогосподарського використання земель шля­хом регулювання водного режиму грунтів.

7 Гідромеліоративна система — комплекс взає­модіючих споруд та технічних засобів для гідро­меліорації земель.

8 Гідромодуль - питома витрата води, яку потріб­но подати за одну секунду на один гектар під час по­ливу конкретної культури.

9 Горизонтальний меліоративний дренаж - сис­тема закритих штучних водотоків, призначених для осушення території й регулювання рівня ґрунтових вод і розміщених на невеликій глибині майже пара­лельно поверхні землі з певним уклоном.

10 Дощування - спосіб поливу сільськогосподар­ських культур, при якому вода спеціальними при­строями розбризкується у вигляді штучного дощу на зрошуваній площі.
11 Дощувальна машина — машина для поливу до­щуванням сільськогосподарських культур, частина дощувальних систем.

12 Дощувальний апарат - пристрій з рухомими елементами, призначений для утворення штучного дощу з метою зволоження грунту, рослин, призем­ного шару повітря.

13 Дощувальна насадка - робочий орган без рухливих частин, для створення і розподілу штуч­ного дощу по площі поливу.

14 Допустима інтенсивність дощування - інтен­сивність штучного дощу, при якій не утворюється по­верхневий стік.

15 Допустимий уклон поверхні поливної ділянки — уклон, що допускає застосування даного способу поливу і поливної техніки.

16 Дренажний стік при осушенні земель -ґрунтовий і трансформований поглиначами поверхне­вий стік, що забирається і відводиться дренами або дренажними системами при осушенні боліт або пере­зволожених мінеральних земель.

17 Дрена - підземний штучний водотік (гончарна, пластмасова або інша труба, свердловина) у грунті для збирання та відведення ґрунтових вод.

18 Дренаж -1) система підземних каналів (дрен), за допомогою яких здійснюється осушення сільсько­господарських земель, відведення від споруд підзем­них (ґрунтових) вод та зниження їх рівня;

2) спосіб осушення місцевості шляхом штучного зниження дзеркала фунтових вод або їх відведення за допомогою дренажних канав, труб-дрен;

3) природне або штучне осушення водоносних гірських порід — стікання води до природних знижень (річок, озер тощо) або до штучних споруд (каналів, колодязів тощо).

Види Д: вузькотраншейний, безтраншейний, бе'і-трубчастий, безуклонний.

19 Захисна осушувальна мережа - комплекс ка­налів і дрен осушувальної та осушувально-зволо­жувальної систем, призначений для перехоплення сто­ку поверхневих і фунтових вод і переведення його на об'єкти меліорації.

20 Імпульсне дощування - полив періодично по­вторюваними імпульсами струменя води із спеціальних дощувальних апаратів.

21 Краплинне зрошення - внутрішньогрунтове зрошення, при якому рослини забезпечуються водою і добривами за допомогою точкових мікроводовипус-ків-крапельниць.

22 Коефіцієнт корисної дії зрошувальної ме­режі - показник, що характеризує рівень корисного використання води при зрошенні.

23 Кротовий меліоративний дренаж - безтруб-частий дренаж у вигляді круглих порожнин, прокладе­них кротодренажними машинами у фунті на потрібній глибині.

24 Ловильні дрени — горизонтальні трубчасті дре-ни для перехоплення фунтових і поверхневих вод, що надходять на осушувану територію з прилеглого водо­забору.

25 Локальне зрошення — зрошення обмеженого об'єму грунту поблизу рослини.

26 Меліоровані землі - землі, недостатня природ­на родючість яких поліпшується за допомогою сільськогосподарських меліорацій.

27 Меліоративний фонд - землі, що потребують докорінного або поверхневого поліпшення шляхом проведення гідротехнічних і хімічних меліорацій, аг-ромеліоративних заходів і культуртехнічних робіт.

28 Модуль дренажного стоку - кількість води, що відводиться осушувальною мережею у вигляді дренажного стоку в одиницю часу з одиниці площі. Виражається в літрах за секунду з гектара.

29 Нагірна дрена - меліоративна дрена захисної осушувальної мережі, призначена для перехоплення поверхневого стоку з розміщеної вище території.

30 Норма осушення - величина зниження рівня фунтових вод на осушуваній території, потрібна для нормального розвитку сільськогосподарських культур.

31 Обводнення - забезпечення водою безводних і маловодних районів шляхом використання місцевих

ДБН В.2.4-1-99 С. 82
ресурсів води і перекидання її по каналах і трубопро­водах з інших територій.

32 Зрошувальна норма - кількість води, що по­дається під час поливання на 1 га посівів протягом вегетаційного періоду.

33 Зрошувальна мережа - постійні й тимчасові канали, трубопроводи зрошувальних систем, по яких подається вода з джерела зрошення на зрошувані землі.

34 Зрошувальна система - земельна територія з розміщеними на ній гідротехнічними спорудами, що забезпечують зрошення цієї території.

35 Зрошення земель - підведення води на поля для штучного зволоження грунту з метою поліпшення живильного і теплового режиму рослин, мікроклімату грунту і приземного шару повітря; вид меліорації.

36 Осушувані землі - земельна територія, облад­нана осушувальною мережею для ліквідації надлиш­кової зволоженості кореневмісного шару фунту, підтримання в ньому оптимального водно-повітряного режиму.

37 Осушення земель - видалення надлишку воло­ги із кореневмісного шару грунту; вид меліорації.

38 Осушувальна мережа - мережа постійних і тимчасових каналів, колекторів і дрен, призначених для приймання води з осушуваної території і відведення її у водоприймач.

39 Осушувальна система - надмірно зволожена земельна ділянка з гідротехнічними спорудами, що забезпечують її осушення.

40 Осушувальний колектор - водовід провідної осушувальної мережі для відведення води, зібраної огороджувальпою і регулювальною осушувальними мережами.

41 Осушувально-зрошувальна система — меліо­ративна система, призначена для осушення і зрошення певного масиву земель.

42 Перезволожені землі - землі перенасичені водою, що утруднює їх господарське використання.

43 Поверхневе зрошення - спосіб зрошення, при якому вода розподіляється по поверхні грунту у ви­гляді суцільного шару або окремих струменів.
44 Полив - штучне зволоження кореневмісного шару фунту й приземного шару повітря для поліпшення водного й теплового режимів.

жүктеу/скачать 2.54 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: