Методичні вказівки для самостійної роботи студентів по дитячій та підлітковій гінекології



Дата20.06.2016
өлшемі135.5 Kb.
#150229
түріМетодичні вказівки
Буковинська державна медична академія

Кафедра акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології

Курс дитячої та підліткової гінекології

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної роботи студентів

по дитячій та підлітковій гінекології

Затверджено

на методичному засіданні

кафедри акушерства і гінекології

з курсом дитячої та підліткової гінекології

"__" _____________200__р.

протокол №__

зав. кафедри,



д. мед. н., професор Юзько О.М.
Методична розробка №1

для організації самостійної роботи студентів

Тема: Регуляція менструальної функції у дівчат-підлітків
Навчальний предмет - дитяча та підліткова гінекологія

Курс - 6

Факультет - лікувальна справа

Навчальних годин - 4 год

Актуальність теми: зміни в організмі дівчини, що відбуваються протягом
менструального циклу, а також його регуляція і порушення є однією з
актуальних проблем медицини, оскільки з цією функцією жіночого організму
пов’язано багато інших: дітородна, безпліддя, запальні захворювання,
питання контрацепції, канцерогенезу та ін. Сере усіх гінекологічних
захворювань в ювенільному періоді порушення менструального циклу
займають одне з перших місць і складають % від усієї гінекологічної
патології. Це призводить до високої втрати працездатності, розвитку нейро-
ендокринних синдромів, інвалідізації. Лікарю будь-якої спеціальності
необхідні міцні знання з даної патології.

  1. Навчальні цілі: в результаті проведення заняття студент повинен
    знати -





  • Досягнення сучасної медицини у вивченні механізмів регуляції
    оваріально-менструального циклу;

  • Кількість рівнів регуляції оваріально-менструального циклу;

  • Характеристику І рівня регуляції;

  • Характеристику II рівня регуляції;

  • Гормонопродукуючу функцію яєчника;

  • Коротку характеристику естрогених, андрогених гормонів та
    прогестерону;




  • Характеристику - III, ІУ та У рівнів регуляції;
    Студент повинен вміти:

  • Базуючись на даних меноциклограми визначити фазу яєчникового циклу;




  • Визначити за фазою яєчникового циклу та днем менструального циклу
    фазу маткового циклу;

  • Встановити відповідність маткового та яєчникового циклів на основі
    результату діагностичного вишкрібання стінок порожнини матки;

  • Оцінити результати рівнів естрогенних гормонів, прогестерону в крові
    відповідно фазам циклу;

  • Інтерпритувати отримані дані рівнів гонадотропних (ФСГ, ЛГ) гормонів в
    крові відповідно фазам циклу.

3.1. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми

Дисципліни

Знати

Вміти

1. анатомія

Будову гіпофізу, гіпоталамусу, яєчників, матки

1. Оцінити рузультати рівнів гормонів в крові (ФСГ, ЛГ, естрадіол, прогестерон, тестостерон)

2. Встановити їх відповідність фазам менструального циклу



2. гістологія

Структура названих анатомічних структур

3. фізіологія

Нейроендокринну регуляцію: гіпофіз-гіпоталамус-яєчники- матка

4. біохімія

Синтез та біологічна роль стероїдних гормонів

3.2. Зміст теми:

Регуляція менструального циклу здійснюється за принципом ієрархічної системи, де виділяють 5 рівнів: 1 )рецептори клітин органів мішеней, 2)статева залоза - яєчник,



  1. мозковий придаток - гіпофіз,

  2. гіпоталамус, його гіпофізотропна зона,

  3. екстрагіпоталамічні структури, кора головного мозку.

Перший етап регуляції - це цитоплазматичні та ядерні рецептори клітин органів - мішенів (матка, піхвовий епітелій, молочні залози, кісткова та жирова тканина) з внутрішньоклітинним медіатором протогормоном ц АМФ (циклічним аденозинмонофосфатазою) і міжклітинним регулятором простагландинами. Орган - мішень сприймає гормональні впливи тільки при наявності в ньому рецепторів до того чи іншого гормону. Матка чутлива до впливу гормонів, що утворюються в яєчнику тільки при наявності в її міометрії достатньої кількості рецепторів. Так, в одному випадку на високий рівень естрогенів матка відповідає розвитком патологічного процесу (міома матки) при наявності в її тканинах високого вмісту рецепторів до естрогенів, а в другому випадку на цей високий рівень матка не відреагує, оскільки в ній немає достатньої кількості рецепторів до естрогенів.

При фізіологічному менструальному циклі в матці розрізняють фазу проліферації і змінюючу її після овуляції фазу секреції. Фаза проліферації, в свою чергу, складається з фази десквамації (менструація) 1-6 дні, фази регенерації - 6- 8дні і безпосередньо фази проліферації від 8 до 16 дня. Фаза секреції - від 16 до 1 дня наступної менструації.



Другий рівень регуляції - яєчник, який виробляє естрогени, прогестерон, андрогени, інгібин та релаксин. Гормони яєчника гуморальним шляхом здійснюють дистантну і пролонговану дію на всі відділи репродуктивної системи, в яких є рецептори до них (гіпофіз, гіпоталамус, лімбічна система, мезенцефале). Крім ендокринної функції яєчник виконує і генеративну функцію, суть якої полягає в циклічному дозріванні фолікула, що завершується овуляцією. Яєчниковий цикл складається із 2 фаз: фолікулінової (після закінчення менструації до овуляції) і лютеїнової (починається після овуляції і закінчується з початком нової менструації). При 28 денному циклі овуляція настає на 14 день, процес цей стимулюється простагландинами і здійснюється протеолітичними ферментами.

Естрогени, які виділяються яєчниками, містять три фракції: естрадіол, естрон і естріол. Найбільш активний з них естрадіол. Естрогени впливають на всі рівні регуляції менструального циклу, викликаючи циклічні зміни в органах - мішенях (в матці - проліферацію і секрецію), в яєчниках безпосередньо сприяють дозріванню фолікула, росту яйцеклітини, розвитку жовтого тіла, на гіпофіз - невеликі дози естрогенів стимулюють секрецію ФСГ, а великі - пригнічують його секрецію. Ці гормони в організмі використовуються органами - мішенями і інактивуються в печінці. Захворювання печінки сприяють порушенню метаболізму естрогенів, пролонгуванню їхньої специфічної дії і виникненню захворювань в органах мішенях.

Прогестерон секретується жовтим тілом і є гормоном другої фази менструального циклу. Цей гормон забезпечує другу фазу (секреції) в матці, готує ендометрій для сприйняття заплідненої яйцеклітини, пригнічує скорочувальну діяльність матки. Підвищення рівня прогестерону в організмі гальмує виділення лютеінізуючого гормону, що сприяє нарощуванню рівні ФСГ і регуляції менструального циклу. Невеликі дози введеного прогестерону стимулюють секрецію ФСГ, великі - пригнічують секрецію ФСГ і ЛГ, перешкоджаючи тим самим дозріванню фолікула і початку менструації.

Андрогени виробляються ячниками і наднирковими залозами. Ці гормони володіють антиестрогенними властивостями: вони гальмують утворення ФСГ, перешкоджають дозріванню фолікула, знижують скоротливу здібність міометрію, пригнічують функцію молочних залоз і ендометрію, володіють анаболізуючою дією.



Третій рівень регуляції - гіпофіз з його гонадотропними гормонами ФСГ, ЛГ, пролактином. Гіпофізарний цикл має дві фази : перша коли домінує секреція ФСГ і друга фаза, коли переважає секреція ЛГ і виробляється ЛТГ (пролактин). ФСГ стимулює ріст і дозрівання фолікула. ЛГ також стимулює

ріст дозрівання і розвиток фолікула, секрецію естрогенів, овуляцію, лютеінізацію фолікула, утворення і функціонування жовтого тіла. Овуляція можлива тільки при взаємодії цих двох гормонів. Пролактин забезпечує достатню секрецію прогестерона жовтим тілом. Підвищений вміст пролактину пригнічує стероїдогенез в яєчниках, здійснює пряму пригнічуючу дію на них в процесі овуляції. Основна ж роль пролактину в організмі стимуляція росту, розвитку молочних залоз і лактації.



Четвертий рівень регуляції - гіпоталамус який виділяє рилізінг-гормони-ліберіни ФСГ, ЛГ, ЛТГ і статини. Цим речовинам відводиться пермисивна роль в секреції гонадотропінів. Виділення пролактину контролюється, крім рилізінг гормону, ще дофамінергічними структурами гіпоталамусу.

П'ятий рівень регуляції - екстрагіпоталамічні структури ЦНС, що в основному, сприймають і передають далі імпульси зовнішнього середовища.

ФСГ і ЛГ - стимулюють ріст і дозрівання фолікула. Підвищення продукції естрогенних гормонів в яєчниках підвищує чутливість секреторних клітин передньої долі гіпофізу до рилізінг - ФСГ, стимулює виділення ФСГ. Настає повне дозрівання фолікула і овуляція. Під час овуляції виділення естрогенів яєчниками досягає максимального рівня, що пригнічує підвищену продукцію ФСГ і ЛГ і стимулює виділення пролактину. Зменшення секреції ФСГ і ЛГ після овуляції знижує продукцію естрогенів яєчниками. Знижений рівень естрогенів знову стимулює утворення рилізінг -ФСГ, в результаті чого починається новий менструальний цикл.

Секреція рилізінг - гормонів генетично запрограмована і відбувається в певному пульсуючому ритмі з частотою, приблизно, один раз на год. З.З.Рекомендована література:


  1. Кобозева Н.В., Кузнецова М.Н., Гуркин Ю.А. Гинекология детей и
    подростков.- Л.-Медицина, Ленинградское отд., 1988.-292с.

  2. Крупко-Болыпова Ю.А. Гинекологическая эндокринология девочек и
    девушек.-Киев.-«Здоров'я»,-1986.-182с.

  3. Гінекологія дитячого та підліткового віку. За ред. проф. В.Я.Голоти.-
    Київ.-1998.-382с.

  4. Методи гормональної діагностики в акушерстві і гінекології. Навчальний
    посібник для студентів та лікарів-інтернів (О.М.Юзько, А.А.Дудченко,
    О.А.Андрієць).-Чернівці.-1999.-28с.

Додаткова література:

  1. Хубер А., Хирше Г.Д. Гинекология детского и подросткового возраста.-
    М.-1981.-236с.

  2. Чайка В.К., Матыцина Л.А. Диагностика и лечение гинекологических
    заболеваний у девочек и девушек. -Донецк, 1999г.-138с.

Питання для самоконтролю:

  1. За яким принципом здійснюється регуляція менструального циклу?

  2. Що таке перший рівень регуляції?

  3. Які фази маткового циклу виділяють під час менструального циклу?

  4. Що відноситься до другого рівня регуляції?

  5. Із скількох фаз складається яєчниковий цикл?

  6. Дати коротку характеристику гормонам, які продукуються яєчником.

  7. Який третій рівень регуляції?

  8. Охарактеризувати гонадотропні гормони (ФСГ, ЛГ).

  9. Що таке четвертий та п’ятий рівні регуляції?

Тести для самоконтролю:

1. до першого рівня регуляції менструального циклу відноситься:



  1. матка

  2. гіпофіз

  3. гіпоталамус

2. гонадотропні гормони синтезуються в

  1. гіпофізі

  2. гіпоталамусі

  3. корі головного мозку

3. яєчник відноситься до:

1. другого рівня регуляції

2. п’ятого рівня регуляції

3.четвертого рівня регуляції

4. прогестерон є гормоном:


  1. яєчника

  2. гіпоталамусу

  3. наднирників

5. найбільш активний естрогеновий гормон:

  1. естрадіол

  2. естрон

  3. естріол

6.підвищений вміст пролактину забезпечує:

  1. пригнічення стероїдогенезу в яєчниках

  2. не впливає на стероїдогенез

  3. прискорює стероїдогенез

Задачі для самоконтролю.

1. Дівчині 16 років. До 14 років росла і розвивалась нормально. З 14 років відмічає відставання у рості і розвитку лівої молочної залози. Про, що свідчить дана патологія?



  1. Дівчинці 8 років. Звернулися до дитячого гінеколога з приводу появи
    незначних кров’янистих виділень із статевих шляхів. Проведено УЗ
    дослідження - виявлено кісту яєчника 3 на 4 см. Рівень естрадіолу в крові в
    2 рази перевищує вікову норму. Складіть план-схему патологічного стану
    у дівчинки.

  2. Дівчині 17,5 років. Менархе з 13 років, цикл встановився відразу.
    Менструації по 3-4 дні, через 28 днів. 317 років аменорея вторинна.
    Проведено ренгенографію черепа та турецького сідла - виявлено
    пролактиному. На якому рівні регуляції менструального циклу відбулися
    патологічні зміни?

  3. Умова задачі №3. Складіть план подальшого обстеження та лікування цієї
    хворої.

Тематика НДРС:

  1. Біосинтез та біологічна роль естрогенових гормонів в репродукції людини

  2. Гіперпролактинемія. Патогенез, клініка, лікування.

  3. Гормонодіагностика в дитячій та підлітковій гінекології.

Затверджено

на методичному засіданні

кафедри акушерства і гінекології

з курсом дитячої та підліткової гінекології

"__ " _______ 200__ р.

протокол № __

зав. кафедри,

д. мед. н., професор Юзько О.М.



Методична розробка №3

для організації самостійної роботи студентів

Тема: Альгодисменорея

Навчальний предмет - дитяча та підліткова гінекологія

Курс - 6

Факультет - лікувальна справа

Навчальних годин -4 год

1. Актуальність теми:

Серед дітей, які не досягли повноліття, розповсюдженість альгодисменореї складає 0,02%. В структурі гінекологічної захворюваності дівчаток та дівчат цей стан займає одне з провідних місць, складаючи 5-10%; в окремих групах (учениці, студентки)- 17-22%.

2. Навчальні цілі: в результаті проведення заняття студент повинен знати -



  • Визначення альгодисменореї

  • Причини виникнення альгодисменореї

  • Класифікацію альгодисменореї

  • Що таке первинна аменорея?

  • Що таке вторинна аменорея?

  • Основні клінічні прояви

  • Діагностику альгодисменореї

  • Лікування альгодисменореї
    Студент повинен вміти:

  • Вміти віддиференціювати первинну і вторинну альгодисменорею

  • Встановити причину виникнення захворювання

  • Діагностувати основні прояви захворювання

  • Скласти алгоритм обстеження пацієнтки

• Провести диф. діагностику з іншою гінекологічною та хірургічною
патологією.

3.1. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми

Дисципліни

Знати

Вміти

Анатомія

Будову, інервацію, лімфатичну систему матки

Провести бімануальне обстеження та інтерпретувати отримані дані

Фізіологія

Механізми скорочувальної діяльності матки

Патолог. Фізіологія

Роль простагландинів у виникненні болів

Оцінити отримані дані та скласти план патогенетично-обґрунтованої терапії

Фармакологія

Механізми дії основних препаратів-блокаторів простагландинів

Призначити та виписати рецепти на препарати


3.2. Зміст теми:

Альгодисменорея - патологічний стан, що характеризується передусім

різкими приступами болю в зв’язку з появою менструацій (власне альгодисменорея), а також майже завжди появою інших симптомів: загальної слабкості, нудоти., головного болю, діареї та ін. Основним проявом даного патологічного стану є дисменорея - порушення витікання менструальної крові, спочатку нерідко утруднення, а потім підсилення крововиділення.



Класифікація. Прийнято розрізняти первинну і вторинну альгодисменорею. Первинна (синоніми - есенціальна, ідіопатична, функціональна) виникає при відсутності органічних змін в статевих органах. Вторинна альгодисменорея викликана дійсними патологічними змінами структури органів або захворюваннями, що підтверджені даними об'єктивного дослідження, в тому числі - спеціальними гінекологічними методами дослідження. До органічних уражень, що обумовлюють альгодиеменорею, відносять порушення топографії статевих органів,

наявність запального процесу, ендометрюз, аномалії розвитку, пухлини статевих органів, статевий інфантилізм та ін.



Лікування альгодисменорей. Допомога в домашніх умовах здійснюється в наступному порядку:

  1. якщо болючі менструації не вперше, то бажано дізнатися у
    дівчинки або її родичів, які засоби їй допомагали попередньо, та
    здійснити аналогічне лікування;

  2. забезпечити хворій розширений ліжковий режим; допомогти їй
    вибрати належне положення тіла, наприклад, на боці з приведеними
    стегнами або колінно-ліктьову позицію з періодичним прогинанням
    та вигинанням спини, а також час від часу положення з припіднятим
    тазом (на спині або вниз лицем);

  3. зробити одноразово гарячу ванну для ніг на протязі 10-15
    хвилин, температура води 50°С;

  4. періодично, через кожні 3-4 години, приймати одне або
    декілька медикаментозних засобів: анальгін, но-шпу5 баралгін,
    спазмалгон, мефенамову кислоту, валідол (під язик), метиндол,
    пенталгін в разових дозах відповідно віку та масі тіла;

  5. при відсутності знеболюючого ефекту або при появі нудоти,
    блювоти, лихоманки, дизурії, інтенсивної кровотечі необхідно
    доставити дівчинку в приймальне відділення найближчого
    стаціонару або загальносоматичну лікарню.

При вторинній альгодисменореї лікування повинно відповідати характеру гінекологічного захворювання; зазвичай необхідно хірургічне втручання.

Якщо органічних уражень не знайдено, то хвору лікують так, як прийнято при первинній альгодисменореї. При відсутності ефекту необхідно відновити пошуки "анатомічних" причин.

Спеціалізована допомога при функціональній альгодисменореї заключається в зниженні рівня простагландинів (табл.1). Одночасно потрібно призначити спазмолітичні засоби. Багатокомпонентну терапію доповнюють седативні (сібазон, препарати валеріани, пасіфлори, пустирника, хмілю) та судинорозширюючі засоби.

Препарат

Рекомендована доза

Примітка


Мефенамова кислота

Ібупрофен (бруфен)

Напроксен

(напросин)

Індометацин

(індоцид,

метиндол)

Ацетилсаліцилова кислота

Токоферола ацетат (вітамін Е)

По 250 мг 3-4 рази на день

По 300 мг 3 рази на день

По 250 мг

По 25 мг 3 рази на день

По 250 мг 3 рази на день

По 50 мг 2 рази на день

Приймання після їжі. Курс 6 днів, починаючи з 3 дня до початку менструації,

Першу дозу прийняти до їжі, інші після приймання їжі. З ацетилсаліциловою кислотою не поєднувати.

В перші 3 дні - 2 прийоми по 250 мг, останні 3 дні - 1 прийом.

Після їжі, запиваючи молоком.

Курс 5-6 днів. Не застосовують у віці молодше 15 років та при виразковій хворобі ДПК і шлунка.

Курс 5-7 днів, починаючи за 5 днів до очікуваної менструації.


Гормонотерапія в молодому віці застосовується нечасто, однак, іноді її застосування повністю обгрунтовано. Так, при альгодисменореї, яка

супроводжується гіпериролактинемією, застосовується данол (даназол) по 100 мг 2 рази на день з першого дня менструації, щоденне приймання препарату триває до отримання позитивного ефекту, курс лікування - не менше 2 циклів. Хворим, що страждають цукровим діабетом, серцевою або нирковою недостатністю або епілепсією, даний препарат не призначають. Не показаний він і при вірілізації,

Естроген-гестагенні препарати, які іноді дають позитивний ефект внаслідок пригнічення овуляції, особливо показані дівчатам, які живуть статевим життям, і для яких вагітність поки не бажана.

Задовільний ефект дають рефлексотерапія, фізіотерапія, сугестивна терапія, лікувальна фізкультура та деякі нетрадиційні методики лікування.

Фітотерапія. Переваги фітотерапії особливо помітні у дівчат, які страждають алергічними станами деяких з вказаних вище препаратів. В основному застосовуються рослини, які володіють седативним, протизапальними властивостями, а також які нормалізують метаболізм в тканинах.

Трава собачої кропиви (пустирнику): використовують ектсракт пустирника рідкий (по 20 крапель 3-4 рази на день) або настій (15,0:250,0).

Трава пасіфлори: екстракт пасіфлори рідкий (по 20-30 крапель З рази на день); пассіт (екстракт пасіфлори густий, екстракти валеріани, звіробою, глоду (бояришника), хмелю) - по 1 чайній ложці 3-4 рази на день.

Місцеве лікування альгодисменореї. Анальгетичні, спазмолітичні та седативні засоби можуть бути введеш в ампулу прямої кишки у вигляді мікроклізми або свічки .

Серед різновидів "місцевої" терапії слід вказати пресакральну та пудендальну новокаїнові блокади, а також блокаду новокаїном круглої зв'язки

матки. Однак, названі маніпуляції в дитячій гінекологічній практиці застосовуються дуже рідко.

Нерідко застосовують фізіотерапевтичні методи дії, а також електрорефлексотерапію, акупунктуру, рідше - гіпноз.

Перевага, яка надається "місцевій" терапії перед методами, що направлені на вищі регулюючі центри, пояснюється бажанням перешкоджати створенню стереотипа болючих менструацій, не дати можливості корі головного мозку закріпити умовнорефлекторний зв’язок з больовим синдромом. Якщо ж альгодисменорея виникла давно, то без дії на центральні механізми терапія буде неповною.

Фізіотерапія при альгодисменореї. Жінкам дітородного віку фізіотерапію при больовому синдромі призначають рідко в силу її неефективності. Серед методів, які рідко застосовуються можна назвати акупунктуру, протибольову черезшкірну стимуляцію, гальванізацію -ендоназальну або комірцевої ділянки.

У період становлення менструальної функції фізіотерапевтична дія більш ефективна. У дівчат з вираженими негативними психоемоційними реакціями біль припиняється під дією діадинамічних (ДД) або синусоїдальних модульованих (CM) токів. ДД токи дають більш швидких анальгезуючий ефект, однак переносимість їх нерідко гірше, ніж СМ токи.

Ультразвукову та низькочастотну імпульсну терапію проводять з 5-7 дня менструального циклу та закінчують тільки після припинення менструації. Якщо зареєстрований хоча б один слабкий позитивний ефект, то доцільно провести ще 2-3 курси.

Профілактика альгодисменореї дає позитивний ефект, особливо при первинній формі.

В міжменструальному періоді слід провести ряд заходів;



  • переглянути характер харчування: призначити овочі, відварне м'ясо,
    зелень, фрукти; виключити: консервацію, жарене м’ясо, рибу, бульйони;

  • виключити фізичне та розумове перенавантаження, особливо за 7-19 днів
    до очікуваної менструації;

  • в цей ж час приймати вітамін Е (по 60 мг 1 раз на добу), приймання його
    можна продовжити і під час менструації;

  • адаптогени (елеутерокок, женьшень) та легкі седативні (пустирник, валеріана, камфора) призначають за 3-5 днів до початку менструації;

  • за 2-3 доби до початку менструації вводять на ніч свічки з красавкою,
    амідопірином, іхтіолом, анестезіном, новокаїном;

  • позитивний ефект дають курси лікувальної гімнастики.

Профілаткичною властивістю володіє комплекс вправ гігієнічної ранкової гімнастики, при цьому покращується дихання, кровообіг, активізуються м'язовий та зв’язковий апарати.

Сегментарний масаж. За даними В.Н.Кожевнікова та співавт. (1985), сегментарно-рефлекторний масаж використовується в комплексному лікуванні больового синдрому, який викликаний порушеннями функцій статевих органів, зокрема при первинній альгодисменореї.

Впливають на рефлексогенні зони попереково-крижової ділянки, паравертебральні ділянки, ділянки живота, таза. Курс, який проводиться для профілактики болів складає 10-12 процедур. 3.3. Рекомендована література:



  1. Крупко-Большова Ю.А. Гинекологическая эндокринология девочек и
    девушек.-Киев.-"Здоров'я",-1986.-182с.

  2. Ярославский В.К., Гуркин Ю.А. Неотложная гинекология детей и

подростков.- СПб.: Гиппократ, 1997.-224с.

Додаткова література:

  1. Хубер А,, Хирше Г.Д. Гинекология детского и подросткового возраста.-
    М.-1981.-236с.

  2. Чайка В.К., Матыцина Л.А. Диагностика и лечение гинекологических
    заболеваний у девочек и девушек. -Донецк, 1999г.-138с.

Питання для самоконтролю:

  1. дати визначення альгодисменореї

  2. які причини виникнення альгодисменореї?

  3. що таке первинна альгодисменорея?

  4. що таке вторинна альгодисменорея?

  5. Які основні клінічні прояви альгодисменореї Ви знаєте?

  6. з якими гінекологічними та хірургічними захворюваннями можна
    проводити диференційний діагноз?

  7. які Ви знаєте методи діагностики альгодисменореї?

  8. Які методи лікування альгодисменореї?

  9. основні групи препаратів для лікування альгодисменореї.

3.4. Тести для самоконтролю

1. первинна альгодисменорея це патологія:

A. Функціональна

B. анатомічна

C. спадкова

Д. Травматична

2. В основі патогенезу первинної аменореї лежить:

A. Порушення синтезу простагландинів

B. Спазм артерії - ішемія міометрію

C. аномальне положення матки та додатків


Д. перегородка в матці

3. які основні препарати для лікування альгодисменореї:

A. пригнічуючі синтез простагландинів

B. знеболюючі

C. антибіотики
Д. Седативні

4. одна із основних причин вторинної альгодисменореї:

A. Ендометріоз

B. апоплексія яєчника

C. фіброміома матки
Д. Сальпінгооофорит

Задачі для самоконтролю


  1. Хвора 17 p., поступила в гінекологічну клініку із скаргами на болі внизу
    живота які з»явились 5 днів тому, з 1 днем менструації. Менархе з 15,5
    років, встановились поступово. На протязі 1 року менструальний цикл
    регулярний, менструації помірні, не болючі. Дома самостійно приймала
    аспірин - болі припинялись. При об’єктивному огляді патологічних змін не
    знайдено. Ваш діагноз. Складіть план лікування хворої.

  2. Хвора 18 років поступила в стаціонар із скаргами на переймоподібні болі
    внизу живота , в поперековій ділянці, які заявляються напередодні
    менструацій, супроводжуються темно-коричневими виділеннями із
    статевих шляхів, нудотою, блювотою. Після прийому ацетилсаліцилової
    кислоти зникають на 4-5 год. Рахує себе хворою на протязі 1,5 року. Двічі
    амбулаторно лікувалась з приводу хронічного двобічного аднекситу - без
    суттєвих змін. Ваш попередній діагноз. Які додаткові методи дослідження
    необхідно виконати? Скласти план лікування пацієнтки.

  3. Дівчина 15 років звернулася до підліткового терапевта з приводу
    періодичних болів внизу живота, які виникають напередодні менструацій.
    Знаходиться на «Д» обліку у гастроентеролога з приводу гастродуоденіту, у
    нефролога з приводу аномалії розвитку нирок. До кого із підліткових
    спеціалістів необхідно направити дівчину?

Які обстеження необхідно провести?

Призначення яких препаратів для лікування даного захворювання протипоказано?



Складіть план лікування хворої. Теми НДРС

  1. Сучасні погляди на патогенез альгодисменореї

  2. Огляд препаратів, які найбільш широко використовуються для лікування
    первинної альгодисменореї


Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет