Методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з курсу «українська мова у професійному спілкуванні»



бет1/5
Дата26.06.2016
өлшемі398.5 Kb.
#159649
түріМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


3989 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА

У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ»
для студентів спеціальності 8.18010019 «Медіакомунікації»

денної форми навчання

У двох частинах

Частина 1

Суми


Сумський державний університет

2015


Мпрямоугольник 1етодичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи з курсу «Українська мова у професійному спілкуванні»: у 2 ч./ укладач О. П. Садовнікова. – Суми : Сумський державний університет, 2015. – Ч.1. - 76 с.

Кафедра журналістики та філології



Передмова
Курс «Українська мова у професійному спілкуванні» спрямований на підвищення загального рівня культури мови і фахового мовлення студентів спеціальності 8.18010019 «Медіакомунікації», для яких українська мова є засобом комунікації у майбутній фаховій сфері.

Основу курсу складають важливі, професійно необхідні відомості про мову й мовлення, особливості її системної організації і функціонування елементів лексичної, фонетичної, граматичної і словотворчої систем, граматико-стилістичних норм і правопису.

Мета вивчення цієї дисципліни полягає у формуванні вмінь і навичок доцільного використання лінгвістичних одиниць різних рівнів у продукуванні текстів відповідно до мети і завдань професійної комунікації, удосконаленні культури професійного мовлення.

Перша частина пропонованих методичних рекомендацій з курсу «Українська мова у професійному спілкуванні» містить вказівки до опанування таких його складових: «Правописний практикум»; «Фонетика. Фонологія. Орфоепія»; «Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія».

Відтак студенти повинні

знати:

1) закономірності звукової системи мови, основних її одиниць - звука, складу, наголосу, інтонації, функціональні та історичні явища, орфоепічні норми, правила українського правопису;

2) особливості та функції слова як одиниці мови та мовлення, його зв’язок з іншими одиницями, різні типи лексичного значення, основні пласти лексики за походженням, групи за вживанням і стилістичним використанням;

3) ознаки, лексико-граматичні особливості і типологію фразеологізмів, джерела їх походження та явища полісемії, синонімії й антонімії у фразеології;



уміти:

  1. писати відповідно до орфографічних і пунктуаційних правил;

  2. дотримуватися орфоепічних та інтонаційних норм;

  3. користуватися словниками з метою підвищення культури професійного мовлення;

  4. виявляти мовні явища і давати їм лінгвістичну характеристику;

  5. добирати доцільні у професійній комунікації мовні засоби для вираження думки;

  6. граматично правильно оформляти власні висловлювання;

  7. конструювати тексти різних видів і стилів, добираючи мовні засоби увиразнення професійного мовлення.



ПРАКТИКУМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Тема 1. Орфографія.

Принципи українського правопису.
Завдання для самопідготовки

  1. Пригадайте принципи українського правопису: фонетичний, морфологічний, історичний.

  2. Повторіть за «Українським правописом» правила вживання м’якого знака й апострофа в українських і запозичених словах.

  3. Виконайте практичні завдання:




  1. Запишіть слова в алфавітному порядку. З’ясуйте значення незрозумілих слів за «Тлумачним словником» або «Словником іншомовних слів».

Інтенція, нуртувати, алюзія, пантувати, пантрувати, юнь, крила, крити, крилатий, цвісти, контамінація, альтернатива, вдача, альтанка, трельяж, апанаж, бальнеологія, індульгенція, чавун, фотон, фотожурналіст, хедер, вдавати, хедлайн, котурни, інфографіка, медіатор, медонос.


  1. Об’єднайте слова у три групи, які ілюструватимуть три принципи українського правопису: фонетичний, морфологічний, історичний:

Яблуня, єдність, стиха, книжці, кожух, радуєшся, дзвін, зеленая, щит, леміш, Марокко, комин, прегарний, прийти, просьба, вокзал, запорожці, в’юн, їхати, земля, качан, дріт, пшоно, схитрувати, мірошник сонце, парубоцтво, козацький, тримати, намагаєшся, джерело, лимон, тонна, заява, палатці, улесливий, Жанна.


  1. Перепишіть, поставте, де треба, м’який знак. Поясніть правила його вживання.

Дяд..ко, пис..мо, емал.., памороз.., мороз.., постат.., бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, тон..ко, пол...с..кий, держал..це, кружал..це, ціпил..но, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., Хар..ків, сім..сот, утр..ох, купец..кий, одес..кий, кавказ..кий, бас..ко, брин..чати, різ..бяр, дон..ці, ріж..те, вір..те, шіст..ма, шіст..ома, снит..ся, сниш..ся, доч..ці, сваш..ці, лял..ці, гал..ці, Гал..ці, пол…ку (танок), пол…ку (віськова одиниця), міл..ка (риба), міл..кий, н..юанс, шампін..йон, повітр..я, власниц..кий, медал..йон, бур..як, чорнобил..с..кий, поліс..кий, бел..етаж, біл..ярд, щонаймен..ші, русал..чин, л..яний, дзелен..чання, дзелен..кання, цегел..ня, у кубел..ці, камін..чик, камарил..я, ескадрил..я.


  1. Замість крапок поставте, де треба, апостроф. Поясніть його вживання.

Грав..юра, п..ятирічка, брукв..яний, від..ємний, безправ..я, розм…якнути, мавп..ячий, п..юре, п..єса, в..язь, ф..юзеляж, солов..ї, м..ята, арф..ярка, п..є, торф..яний, подвір..я, бур..ян, повітр..я, тр..юк, Лук..ян, суб..єктивний, без..ідейний, без..ядерний, об..їждчик, бур..ячиння, повір..я, сер..йозний, вітр..як, кур..йозний, роз..юшити, над..їхати, з..єднати, Лук..янець, фотоз..йомка, моркв..яний, запам..ятати, обов..язок, дит..ясла, Св..ятослав, підрум..янений, зм..якшити, В..ячеслав, двох..ярусний, підгір..я, р..ясно.


Тема 2. Орфографія.

Основні правила правопису голосних і приголосних звуків.
Завдання для самопідготовки

  1. Повторіть за «Українським правописом» правила:

  • правопису ненаголошених голосних;

  • чергування приголосних при словотворенні і словозміні;

  • спрощення приголосних;

  • подовження й подвоєння приголосних.

  1. Виконайте практичні завдання:




  1. Запишіть слова, вставляючи на місці крапок букви Е та И.

Вогн..ще, кур..во, пр..тензія, віч..ньки, глиб..на, плет..во, десят..ро, кринич..нька, зайч..ня, пр..добритися, пр..бігти, пр..браний, пр..гірок, лич..нько, мереж..во, татар..н, яр..на, товст..лезний, рідн..нький, л..йт..нант, д..ржати, ос..литися, сп..нити, пр..цендент.


  1. Від наведених слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий)-, -ств(о)-.

Ладога, парубок, Овруч, німець, птах, студент, казах, Мека, баски, Париж, боягуз, товариш, тюрки, студент, Сибір, Гаага, Нью-Йорк, Іртиш, молодець, Запоріжжя, ткач, волох, Полісся, убогий, Буг.


  1. Запишіть слова, зважаючи на правила спрощення в групах приголосних.

Совіс..ний, гіган..ський, жаліс..ний, захис..ний, зап’яс..ний, балас..ний, антифашис..ський, аспіран..ський, кількіс..ний, ціліс..ний, зліс..ний, захис..ник, пис..нути, тріс..нути, шіс..сот, доблес..ний, вис..нути, форпос..ний, швидкіс..ний, тос..но, с..нара, бриз..нути.


  1. Запишіть, замість крапок вставляючи пропущені букви. Поясніть правопис.

Бе..смертний, ро..кричатися, ро..бити, бе..збройний, ..писати, бе..платний, ..робити, ро..стелити, ..шити, ..казати, ро..казати, ..ховатися, бе..захисний, ро..пустити, ..фотографувати, ро..питати, во..’єдна..я, щоде..ик, жи..я, страше..ий, завда..я, годи..ик, незрівня..ий, воло..я, нескінче..ий, розрі..я, ро..броїти, узлі..я, Запорі..я, тума..ий, обли..я, здорове..ий, підні..я.


Тема 3. Правопис складних слів.
Завдання для самопідготовки

  1. Повторіть за «Українським правописом»:

  • правила написання разом, окремо, через дефіс іменників, прикметників, прислівників;

  • правопис складних географічних назв.

  1. Виконайте практичні завдання:




  1. Запишіть іменники разом, окремо або через дефіс, поясніть правопис.

Чорно/зем, зоре/пад, іванофранківець, купівля/продаж, інтернет/магазин, Вовчик/Братчик, хліб/сіль, авіа/рейс, відео/репортаж, макро/економіка, радіо/передача, супер/шоу, віце/ректор, екс/президент, максі/програма, міні/маркет, контр/удар, контр/адмірал, тонно/кілометр, людино/день, гори/цвіт, перекоти/поле, пройди/світ, люби/мене, прем’єр/міністр, генерал/майор, п’яти/класник, сто/річчя, дівчина/красуня, хлопець/богатир, дуб/велетень, красуня/дівчина, богатир/хлопець, велетень/дуб, Дніпро/ріка, сон/трава, Ведмідь/гора, пів’/яблука, пів/огірка, напів/автомат, полу/мисок, пів/Луганська, пів/Японії, крос/медіа, медіа/комунцікації.


  1. Запишіть прикметники разом, окремо або через дефіс, поясніть правопис.

Східно/слов’янський, ліво/бережний, тепло/любний, багато/канальний, старо/український, семи/денний, двадцяти/річний, мовно/літературний, валютно/фінансовий, темно/зелений, кисло/солоний, червоно/чорний, жовто/гарячий, червоно/гарячий, золото/гарячий, 50/річний, 2/гігабайтний, південно/східний, північно/західний, військово/спортивний, воєнно/стратегічний, військово/полонений, військово/зобов’язаний, івано/франківський, чітко/окреслений, цілком/правильний, інтер/континентальний.


  1. Запишіть прислівники разом, окремо або через дефіс, поясніть правопис.

Від/нині, до/тепер, за/багато, на/вічно, на/далі, на/довго, на/справді, не/в/тямки, не/гаразд, по/де/куди, по/за/то/рік, від/сьогодні, до/завтра, на/потім, на/добраніч, на/ура, без/перестанку, в/смак, в/щерть, до/верху, до/віку, на/гору, на/гора, на/здогад, на/зустріч, на/останок, по/середині, по/части, у/слід, у/смак, в/нічию, на/осліп, на/поготові, по/за/торік, дарма/що, поки/що, тільки/що, хіба/що, без/відома, без/кінця, без/кінця-краю, до/останку, на/сміх, на/совість, по/суті, у/стократ, від/ранку/до/ вечора, день/у/день, з/боку/на/бік, з/дня/на/день, один/в/один, раз/у/раз, рік/у/рік, час/від/часу, по/двоє, по/троє, по/нашому, по/своєму, по/українськи, по/латині, будь/що/будь, віч/на/віч, всього/на/всього, далеко/далеко, де/не/де, коли/не/коли, ледве/ледве, ось/ось, пліч/о/пліч, хоч/не/хоч, як/не/як.


  1. Запишіть географічні назви, знявши риску. Поясніть правопис.

Верни/городок, Гуляй/поле, Широкий/Яр, Копай/город, верни/городоцький, копай/городський, Вербо/лози, Індо/китай, Страхо/лісся, Юго/славія, біло/церківський Біла/Церква, гостро/могильський, Гостра/Могила, Вест/І́ндія, Іст/Ло́ндон, Віта/Поштова, А́встро/Уго́рщина, зато́ка Свято́го/Лавре́нтія, Мало/яросла́вець, Пу́ща/Води́ця, Кам’янець/Подільський, кам’янець/подільський, Рава/Руська, рава/руський, Дмитро/Варварівка, дмитро/варварівський, Івано/Франківськ, івано/франківський, Сант/Яго, Буе́нос/А́йрес, Михайло/Коцюбинське, вінницько/ставськи́й михайло/коцюбинський, фра́нкфуртський/на/Ма́йні.


  1. Доберіть приклади вживання складних слів (іменників, прикметників, прислівників та географічних назв) у текстах мас-медійних видань.


Тема 4. Правопис слів іншомовного походження.
Завдання для самопідготовки

  1. Повторіть за «Українським правописом»:

- вживання букв И-І в словах іншомовного походження.

- правила подвоєння букв у словах іншомовного походження.



- правопис російських прізвищ українською мовою.

  1. Виконайте практичні завдання:

  1. Поясніть, чому в наведених парами словах в однакових суфіксах пишуться різні букви: в одних – і, в інших – и.

Гуманізм – патріотизм; баталіст – пейзажист; академік – історик; банкір – касир; академічний – історичний; ванілін – млин


  1. Поясніть, чому в наведених парами словах після однакових букв в одних випадках пишеться і, в інших – и?

Таксі – таксист, радіо – радист, історія – історик, банкір – башкир, сандвіч – москвич, Тбілісі – Кортеліси.


  1. Перепишіть, вставляючи пропущені в іншомовних словах букви і та и.

  1. А втім, фальс..ф..катори істор..ї менш за все піклуються про правду. (М.Рильський.) 2. Війна – це т..р, де цілий світ – м..шені. (Л.Костенко.) 3. Вивозили німці зброю, снаряди, д..нам..т, п..рокс..л..н та гримучу ртуть (О.Довженко). 4. Червоно танув сніг в пожежах бар..кад (В.Сосюра). 5. Може, десь є лотоси і г..нкго, тихі ріки і рожева даль – у краю неляканих флам..нго, де цвіте неламаний м..гдаль (Л.Костенко). 6. Багато моці і краси є в горах сумного Т..роля; таємні троп..ків ліси й пустинь незміряне роздолля (Я.Щоголів). 7. В Асканію завезли б..зонів, майже цілком винищених за півстоліття на американському континенті (О.Гончар). 8. Я кажу: не було б Дон-К..хотів, вже б давно посивіла земля! (Б.Олійник) 9. Раби мовчали, царі лупилися, росли і Вав..лони мурували (Т.Шевченко). 10. Про ск..фів добре згадував Есх..л (Л.Костенко). 11. Щоб перейняти дещо з мед..ц..ни, сам Г..ппократ у Ск..фії бував (Л.Костенко). 12. Сьогодні в Гельс..нкі з друзями берізки у парку садив я (Д.Павличко). 13. Б..рюзою сіяла Мексиканська затока (Л.Забашта). 14. Німотний к..пар..с суворо зводиться в мінливі небеса (М.Рильський). 15. М..лани і Пар..жі на її [Соломії Крушельницької] сліди молились (В.Лучук). 16. Бачу, єг..птянок очі сміються з-під чорних серпанків (Леся Українка).




  1. Запишіть слова іншомовного походження, зважаючи на правила подвоєння.

Андор..а, андор..ський, Мар..ок..о, мар..ок..анець, Гол..андія, гол..андський, Аб..іс..інія, Ас..ірія, Брюс..ель, Бон.., Ніц..а, Яф..а, Дардан..ел..и, Міс..іс..іпі, Ап..ен..ін..и, Дік..енс, Шил..ер, Тор..ічел..і, Кас..андра, Одіс..ей, Гаван..а, Філіп..ін..и, Гаїт..і, тон..а, ман..а, ван..а, мадон..а, бон..а, віл..а, бул..а, брут..о, нет..о, мот..о, мір..а, контр..еволюція, ір..аціональний, сюр..еалізм, ім..іграція, ем..іграція, ем..ігрант, ас…ортимент, мас…а, інтел…ігент, адміністративно-тер…иторіальний, ак…редитація, ім…іграція, дис…ертація, ім…ігрант, іл…юзія.


  1. Запишіть російські прізвища українською мовою.

Алексеев, Алфёров, Артемьев, Архиреев, Бельский, Белов, Бродин, Виноградов, Вялов, Глебов, Григорьев, Гриднёв, Егачёв, Елисеев, Зверев, Зябликов, Ильиных, Киселёв, Лемешев, Лукьянов, Нефёдочкин, Орешников, Приставкин, Птицын, Пырьев, Рачинский, Рощин, Хлебников, Цветков, Щетинин.


  1. Поспостерігайте, як у професійному мовленні журналістів функціонують іншомовні слова. Наведіть по п’ять прикладів на кожне з правил з текстів ЗМІ (запишіть речення, у яких вони вживаються).




  1. Знайдіть у ЗМІ приклади некоректного написання українською мовою російських імен і прізвищ (подайте назву матеріалу і речення із відповідними лексемами) . Поміркуйте, з чим пов’язане таке явище.


Тема 5. Велика літера у власних назвах.
Завдання для самопідготовки

  1. Повторіть за «Українським правописом» правила написання власних назв.

  2. Виконайте практичні завдання:

  1. Вставте на місці крапок велику чи малу літеру.

Президентська ..ідзнака «..ерой ..країни» має два різновиди: ..рден «..олота ..ірка» та ..рден ..ержави. Особі, нагородженій відповідним ..казом ..резидента ..країни відзнакою «..ерой ..країни», вручається орден «..олота ..ірка» за здійснення визначного геройського вчинку, а ..рден ..аржави – за трудовий подвиг.
2) Розкрийте дужки, вибравши правильний варіант написання.

І. Українська (Н,н)нотаріальна (П,п)алата, (С,с)пілка (А,а)адвокатів України, (Т,т)роїстий (С,с)оюз, (Д,д)ержавне (К,к)азначейство, значок (В,в)ідмінник (О,о)світи, (О,о)рден (С,с)вятої (А,а)нни, (С,с)вітовий (Б,б)анк, (А,а)кадемія (П,п)равових (Н,н)аук, (Д,д)ержавне (К,к)азначейство, (З,з)аповідник (А,а)сканія (Н,н)ова, (П,п)енсійний (Ф,ф)онд соціального страхування, (М,м)ихайлівський (С,с)обор, орден (З,з)олота (З,з)ірка, (Д,д)екларація (П,п)рав людини, (С,с)ередньовіччя, (Д,д)есятий (М,м)іжнародний з’їзд славістів, (Ц,ц)ентральна наукова бібліотека АН України, (А,а)генство (П,п)ренса (Л,л)атіна, (Ш,ш)оста (С,с)есія Київської обласної (Р,р)ади.



ІІ. (М,м)іністерство (К,к)ультури України, (Л,л)оран, (П,п)салтир, (С,с)ин (Б,б)ожий, (Б,б)ог Перун, (І,і)сус (Х,х)ристос, (В,в)исокі (Д,д)оговірні (С,с)торони, (З,з)бройні (С,с)или України, (Д,д)ень народження, (М,м)едаль (З,з)а відвагу, (С,с)хідно-(С,с)ибірське море, (Л,л)ауреат (Д,д)ержавної (П,п)ремії ім.Тараса Шевченка, Марія-(Т,т)ереза.
Тема 6. Розділові знаки у простому реченні.
Завдання для самопідготовки

  1. Пригадайте, що називається пунктуацією, які є розділові знаки.

  2. Повторіть за «Українським правописом»:

  • правила пунктуаційного оформлення речень за метою висловлювання (розповідних, питальних, спонукальних) та за інтонацією;

  • правила вживання тире між підметом і присудком;

  • правила пунктуації у неповному реченні;

  • розділові знаки при однорідних членах речення.

  1. Виконайте практичні завдання:




  1. Спишіть речення, вставляючи, де треба, тире. Назвіть речення, у яких тире може вживатися з метою смислового виділення головного члена речення.

1. Журналіст людина, яка має талант щодня заповнювати порожнечу (Дж. Вест). 2. Бути людиною це відчувати свою відповідальність (А. Сент-Екзюпері). 3. Ми люди маленькі. Наше діло обґрунтувати ідею і розробити проект (О. Сизоненко). 4. Ольга Миколаївна дала їй свою теплу тужурку, бо зима не Петрівка, дивись, хвища буде (О. Десняк) 5. Я дівчина, я скрипка тонкостанна. Я ніжна ніч у зорянім вінку (І. Драч). 6. Квітка гаряча, як сонце. Вона м’яка й ніжна (Ю. Смолич). 7. Головне врятуватися (В. Малик). 8. Їхати і їхати то була четверта батькова пристрасть (Ю. Смолич). 9. На воді ряска немов руда кора, по якій стрибають довгоногі павуки (М. Коцюбинський). 10. Серед слов’янських народів, у тому числі й серед українців, свято Маковія, що припадає на 14 серпня, одне з найпоширеніших і вельми шанованих (В. Скуратівський). 11. Широке вікно ніби величезна рама, на якій красується жива картина, створена природою (І. Цюпа). 12. "Агенти впливу" програма журналістських розслідувань, де кожен журналіст довірена особа, яка проникає в систему. 13. Жити значить боротися, діяти, можливо, помилятися, падати, вставати, щоб знову горіти чистим вогнем, зігрівати тим полум’ям інших і залишати по собі добру пам’ять (І. Цюпа). 14. Телемовлення надто важлива річ, щоб доручати його телевізійникам (А. Бенн). 15. Час не хвилини, Час віки і вічність (Л. Костенко). 16. Критикувати значить пояснювати авторові, що він робить не так, як робив би я, якби вмів (К. Чапек). 17. Поважати жінок обов’язок, якому кожна чесна людина має коритися з народження (Лопе де Вега).


  1. Спишіть, вставляючи пропущені розділові знаки між однорідними членами речення.

1. Вранці стояв густий туман плинув над болотянкою осідав дрібною росою на кетягах перезрілих плодів бузини мастив коричнюваті шапки грибів (Ю. Збанацький). 2. Ні Самуїл ні Ждан не відчували в серці тривоги. Хіба їм уперше зустрічати хурделицю у степу чи в лісі? (В. Малик). 3. Кобзівці ще докошували просо й гречку збирали кукурудзу на силос готували поле під озимину а подекуди вже почали й сіяти (І. Цюпа). 4. Інколи то тут то там з-за дерев вибухав вогнистий сніп іскор і розсипався в ту ж мить (Ю. Смолич). 5. Тихі роси спадали на сади й трави, мов благодать щедрого неба. І вітер не вітер ніжний легіт доносив з поля запах снопів (І. Цюпа). 6. Обозові не було ні кінця ні краю...(П. Загребельний). Оці будяки та сині косарики та собача рожа – це все друзі його дитинства (О. Гончар). 7. Від його пильного ока не могли сховатись ні огріхи при оранці у колгоспі ні те, що минулої суботи завмаг їхній одчинив крамницю на цілу годину пізніше ні те, що десь у полі валяється під снігом забутий культиватор (Є. Гуцало). 8. Не злість чулася в словах Вертушихи жалість (В. Др.). 9. Врослі в камінь деревця весною цвіли пухнастим цвітом а восени червоніли гронами ягід (М. Стельмах). 10. Ані туманів з Дністра та моря ані мокви із-за бескидів. Ясно та гоже довкруж. 24. А сонце все вище та вище підноситься у вись піднебесну не просто гріє припікає вже…(Ю. Міщенко).


  1. У наведених реченнях визначте однорідні й неоднорідні означення, вставте пропущені розділові знаки.

1. Над мороком зводилися небеса; їх прикрашали зірки, безмежно високі таємничі й незрозумілі (І. Сенченко). 2. Голубим сріблястим блиском виграє Псьол (І. Цюпа). 3. Настала ніч, довга беззоряна глуха (О. Гончар). 4. Люся саме підвелася, стояла в своєму червоному платтячку, височенька чорнява з радісними очима, що аж сипали іскри (І. Сенченко). 5. Велика сива сосна завмерла, а вечір, чистий молодий, кликав його душу (В. Логвиненко). 6. У Куприка було гарне свіже порожевіле від хвилювання обличчя (І. Сенченко). 7. Шумить та й шумить тепла літня злива за вікнами. Цілісіньку весну ллють та й ллють щедрі рясні теплі дощі (В. Козаченко). 8. Ліна зустріла Івана Івановича з щирою домашньою усмішкою (А. Хорунжий).


  1. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки.

1. Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь в дубовій і вербовій корі, в старих пеньках, в болотній воді, на поколупаних стінах (О. Довженко). 2. Ні сльози, ні благання ніщо не вплинуло на Трохима Паливоду (А. Шиян). 3. Перед кожним на лляних уруських скатертинах стояли вишукані страви та напої плов з ізюмом, политий топленим маслом; плов з бараниною, приправлений шафраном; засмажені лебеді, гуси та тушкована баранина; уруські шулики з медом та пшеничні пироги з м’ясом та ізюмом; ромейські вина та варений мед, заправлений хмелем (В. Малик). 4. Переповнені автобуси з дітьми й дорослими, вантажні машини з відкритими кузовами, «Рафи» й «Волги», «Жигулі» й «Москвичі», теж переповнені до краю, все це після прощального сніданку вирушало з коси й рухалося безугавно до самого обіду (О. Сизоненко). 5. Полудневою втомою було охоплене все і ще свіже, не присмалене сонцем листя прибережних вербняків, і пересвист птахів, що ховалися в заростях, і навіть поверхня ріки, що ліниво накочувала дрібні хвильки на береги (В. Логвиненко). 6. Все це наче було і ніч, і цей кінь, і мерехтливі вогники все наче повторювалось (В. Шевчук). 7. З маком робили різноманітні печива, як-от книші, струделі, коржі, пироги, вареники (В. Скуратівський). 8. Всяке птаство, як-от деркачів, перепілок, куликів, курочок можна було викосити косою в траві (О. Довженко).


Тема 7-8. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.
Завдання для самопідготовки

  1. Повторіть за «Українським правописом»:

  • розділові знаки при відокремлених членах речення;

  • розділові знаки при звертаннях;

  • розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях.

  1. Виконайте практичні завдання:




  1. Спишіть речення, виділяючи відокремлені означення; поясніть, за якими правилами вони відокремлюються.

  1. Узлісся наскрізь промите дощем та прочесане вітром гривисто розгойдувалося, ніби голови коней у степу (В. Дрозд). 2. Застебнутий на всі ґудзики туго підтягнутий, чистий він стояв на бруствері, мов соняшник у цвіту (О. Гончар). 3. Окрилений успіхом Дук, здавалося, ладен був зовсім забути образу й помиритися з Гонтарем (Я. Бедзик). 4. Дзвони що православні, що католицькі, здавалось, помирились (М. Вінграновський). 5. Сонце ліньки вставало з теплого кубла, воно обважніле й заспане нехотя лизало росу на лугах за річкою (В. Близнець). 6. І тут перед очима дітей спалахнула в тумані широка веселка ледь оранжева зовні, сизо-блакитна всередині (В. Коротич). 7. На примостки вийшов Дмитро Тихонович по-військовому стрункий, залитий світлом трохи збентежений таким теплим прийомом аудиторії (О. Десняк). 8. Відірвана від питомих джерел, полишена на саму себе, на власні сили, позбавлена будь-чиєї помочі молода жінка не мала сподівань ні на що. 9. Посольство їхало повільно, поважно трохи втомлене, але водночас бадьоре. 10. Вдарив з галявини густий дух зелених зарошених конопель дивно стеблистих, чорно-зелених, могутніх, мовби то й не коноплі, а якась лісова дика рослина (П. Загребельний). 11. Сніг відразу замів їхні сліди, і ніким не помічені вони промчали понад берегом ріки. 12. Обидва молоді і гарячі вони настовбурчилися, як півні, і дивилися один на одного лихими поглядами. 13. Не раз його меч падав на голови ворогів, що приваблені блиском золотого шолома оточували його все тісніше. 14. Сюди влітку йшли на промисли бити звіра, ловити рибу руські бортники, тут нерідко випасали свої табуни та череди половці (В. Малик). 15. Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море (М. Трублаїні). 16. Стояли дерева повиті жовтою сивиною, а я їхав автобусом і дивився на хатки розсипані на горбах, з віконницями та ганками, з білими стінами і пофарбованими рамами. 17. Він повільно пробирався вздовж парканів у те місце, де освітлений золотом електрики вирував і метушився зелений штахетчатий танцмайданчик (В. Шевчук). 18. Сніг, що випав вчора, глибокий та густий був тут розтоптаний в жовту грязь і багнюку. 19. Схвильовані, піднесені, розбурхані під грім оркестру ми кинулися до вагонів (Ю. Смолич). 20. Гордий, самостійний, вихований батьком на просторі та в шані парубок понісся, як вітер, карати шурина за сестрину наругу (Л. Яновська). 21. Командуючий флотилією контр-адмірал поставив перед торпедними катерами бойове завдання підтримувати вогнем сухопутні війська, які мали штурмувати місто (І. Цюпа). 22. Задобрений бутербродами Трезор махав хвостом, вимагаючи, щоб його задобрювали ще (В. Шевчук). 23. Все заворсклянське підгір’я на правому березі вкрите лісом та чагарями, викручене за довгі роки кручами тріщало й димилося 24. Розтріпала пізня осінь коси старим вербам. Холодними дощами омита розвіялась над степами, десь поміж селами в перелісках загубилась. Сивими вершниками підкралися перші морози, щипнули землю за щоки зблідлі та й помчали зрадливі комарнівськими вулицями з Верещицею жартувати (І. Ткаченко). 25. Попід стінами стояли стільці й табуретки, а між вікнами, на невеликому столику зап’ятому донизу занавісками прибраний барвінком і колосками портрет Тараса Григоровича (М. Олійник). 26. Захоплений роботою художник не помічав плину часу (І. Цбпа). 27. Звихрена гвинтами бронекатера, поривчастим вітром і річковою течією волзька вода здіймалася за кормою корабля білопінним буруном, розходилася крутими хвилями до обох берегів (В. Логвиненко). 28. Охоплений жалістю до себе, до своєї малечі він припав до маленької висохлої постаті, і солодкий присмак сліз опік його шерхлі уста (М. Стельмах).


  1. Спишіть, виділяючи відокремлені прикладки.

1. Невістка чорнява, низенька, прудка та жвава молодичка внесла дійницю, перецідила молоко (Л. Яновська). 2. В таку бурю навіть білі ведмеді одвічні бродяги полярних крижин не одважувалися вирушати в мандри (М. Трублаїні). 3. Він Олесь один лежав поблизу напівзгаслого вогнища (В. Коротич). 4. Вогняним смерчем прокотилися половці понад середнім Посуллям, попалили села, спустошили їх дощенту і врешті обложили Дмитрів чимале городище, розташоване на рубежі Переяславської і Новгородської земель (В. Малик). 5. Леся вже знала від Наді, що історик директор технікуму Макар Купріянович Кривич приймає у малому залі (О. Десняк). 6. З іншої стіни до нього всміхалася Соня юна студентка художнього інституту, з якою познайомився у Седневі, в Будинку творчості (І. Цюпа). 7. Багато їхніх студентів роз’їдуться цього літа на розкопки хто в Крим, хто до Кам’яної могили на річці Молочній, де нібито виявлено доісторичні малюнки в печерах первісної людини, а їм Тоні й Богданові старий професор знавець Ольвії запропонував Ольвію, запропонував якраз те, чого їм самим найбільше хотілось. 8. На базар ходила тьотя Варя або Варвара Григорівна, як шанобливо звали її усі кобищани. 9. Валентин Сорока і Борис Серга жили на Подолі низинному районі Полтави, що збігав з південного схилу білими будинками просто на луки (О. Гончар). 10. Родина її складалася з старенького батька вчителя каліграфії при жіночій гімназії, матері кривої на одну ногу, гладкої, червоної пані та цілого десятка дітей (Л. Яновська.). 11. Та він тут же проганяє ці думки, бо знає, що не зніметься в нього рука на Настю примхливу, але молоду і вродливу, як степова квітка, полонянку (В. Малик). 12. Ми підемо понад берегом річки Ташлик тобто Кам’янки по-нашому (І. Цюпа). 13. Повз Хортицю вів свою флотилію проти задерикуватих візантійців син Ярослава Мудрого Володимир (Я. Баш). 14. Біля входу до залу гостей зустрічав сам полковник невисокий товстий вусань з широким багристим носом і широкою лисиною та його дружина худенька білява дама (М. Нечай). 15. Алтея та адоніс, болиголов і звіробій ще званий заячою крівцею, валеріана і донник або ж буркун по-калинівському, золототисячник і лілея, гусячі лапки і папороть – та годі їх перелічити (Ю. Збанацький). 16. Молочні павутинки бабиного літа пливли в повітрі вісники лагідної години (Є. Гуцало). 17. Він придивлявся до нього все пильніше, і чим далі, тим більше вивчав Безбородька як лектора і як людину (О. Десняк). 18. Дружина Омеляна хоч і добре поралась біля землі, але хатньої роботи і печі терпіти не могла, не привчала до неї і наймички безрідної німої Домахи, яка від світання до ночі мовчки, як тінь, товклася біля господарської худоби (М. Стельмах). 19. Він як досвідчений офіцер Червоної Армії, що бився вже на фронті з окупантами, знав силу батальйону, оснащеного найновішою зброєю. 20. Олег як один з керівників організації знає багато дечого, але те, що він знає, залишається навіки з ним (Д. Бедзик). 21. Як старець прийшов і як старець поплентався Семен Магазаник у свої ліси (М. Стельмах). 22. Як хлопець з першими юнацькими пориваннями він не міг відірвати очей від цієї жінки (І. Ле). 23. Два паралельні тунелі, що починалися великим печерним отвором у дніпровській кручі, пронизавши прошари попід горбами й долинами Києва на відстані кількох кілометрів, спинились перед несподіваною перешкодою річищем Либеді (А. Хорунжий). 24. Вірний син трудової поневоленої України Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій (О. Гончар). 25. Двері рипнули, в хату вступила Явдоха Настина мати (М. Коцюбинський).


  1. Спишіть, виділяючи відокремлені обставини.

1. Скупавшись у теплій орільській воді князь у білій лляній сорочці сидів на пригірку, сьорбав з дерев’яної миски гарячий куліш і дивився, як

піднімається над обрієм сонце (В. Малик). 2. Мелашка сиділа долі, поставила в колінах горщик, обвернутий ганчіркою, і хапаючись так повернула кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій мішці, хруснула й переломилася (І. Нечуй-Левицький). 3. Попереду на баских конях сиділи два вершники, що судячи по одягу та прикрасах на кінській збруї були беями або ханами. 4. Вранці обложені дмитрівці висипали на вали і з превеликим подивом, і ще з більшою радістю спостерігали, як половці ведучи на арканах бранців, худобу та везучи на запасних конях іншу здобич вирушають у степ і прямують на схід. 5. Старий Кайдаш зняв шапку, тричі перехрестився і пішов до церкви загадавши синам ладнать два вози з рублями для возовиці. Другого дня світом вони збирались їхать на поле по снопи незважаючи на те, що була неділя (І. Нечуй-Левицький). 6. Ще два дні рать верстала шлях до Псла, увечері перейшла його по льоду, а переночувавши в долині вранці рушила до Ворскли (В. Малик). 7. Нарешті блиснув Псьол вигинаючись крутою, звивистою течією омиваючи високу кручу, що зводилась по той бік ріки, вкрита темним лісом. 8. Всупереч деяким волюнтаристським рекомендаціям голова колгоспу Жадан разом з агрономом Христичем сіяли в своєму колгоспі яру пшеницю (І. Цюпа). 9. Голуби раз по раз злітають угору, кружляють у чистій блакиті і знову опустившись на дах воркують обнімаючись сизими крильми (В. Коротич). 10. Попри опір десь там, глибоко в нутрі, розкрилося джерело світла (В. Шевчук). 11. Опинившись на глинищі, просто неба, під сонцем, Юра враз зірвався і виблискуючи п’ятами щодуху чкурнув геть (Ю. Смолич). 12. Жінки-солдатки, що за браком худоби самі тягали борони, зупинялись і відпустивши шлеї тривожно вслухалися (О. Гончар). 13. Навіть серед великих промисловців знаходились тверезі практики, які всупереч своїм політичним переконанням шукали замовлень і в невизнаній країні (Я. Баш). 14. Він похапцем накинув кожушок поверх шинелі, але помітивши зіпсовані зубила, що лежали біля намету, знов скинув той кожушок, а потім і шинель (М. Нечай). 15. Очистивши Дніпропетровськ від ворога батальйон Юдіна подався в південні степи (М. Нечай). 16. Все не вірячи, що не почує відповіді Шалата витягнув човна на берег і напружившись якусь мить іще стояв на піску вглядаючись у озеро перед собою вслухаючись у тишу (Є. Гуцало). 17. Ішли над яром, і в одній руці тримала дівчина сині дзвоники, які погойдуючись видзвонювали Іванові невловимими звуками, а в другій – сиві стебельця чебрецю. Звідкись налинув великий золотавий джміль, почав кружляти довкола Лідиної голови творячи басовито-бахмато-брунатне коло, й дівчина спинилась, хотіла махнути рукою, та стрималась в останню хвилю злякавшись мабуть. Так і стояла слухаючи погрозливе гудіння, а джміль звершував якесь наче ритуальне літання довкола її голови, що сяяла косами, а Іван застиг поблизу стежачи (Є. Гуцало). 18. Але наперекір усьому хлопець набирався сили, мов дуб у полі, тільки у його великих очах зачаїлася полинева печаль степів (М. Стельмах).




  1. Запишіть речення, виділяючи комами відокремлені додатки.

1. Абсолютна більшість крім самого стрільця була тієї думки, що звір,

злякавшись, сховається (М. Трублаїні). 2. Скільки пам’ятала себе Олександра – це була перша Меланка, коли на столі її лежали замість високих пшеничних паляниць на опарі та вареників ячні пироги з немащеною картоплею (Л. Янновська). 3. Розвідники доповіли, що гітлерівці зірвали у Відні всі мости через Дунай за винятком одного, замінованого (В. Логвиненко). 4. Як їй було вісім років, помер батько, а на дванадцятому вона вже нікого не мала опріч хазяїв (М. Коцюбинський). 5. Гордій глянув на хлопця, в його, як терен, чорні очі і замість посміхнутися нахмурився. 6. Всі вони за винятком Орисі, яка закінчила школу два роки тому, перейшли у дев’ятий клас. 7. Байда не почував себе тут приблудою і крім добра нічого більше не бажав людям (Д. Бедзик). 8. Жилава, суха, маленька, як гачок, вона вела всі господарські справи, ніколи не втомлюючись, ніколи не хворіючи, ні про кого опріч себе не забуваючи (О.Гончар). 9. Вони постояли над водою, напоїли коней і, пересвідчившись, що на переправі крім них нікого не видно пустилися перебродити Дніпро (В. Малик). 10. Дикі качки крім базару водяться ще на лугових озерах та очеретах і тихих-тихих плесах на річках (О. Вишня).




  1. Запишіть речення, виділяючи уточнювальні члени речення.

1. Тут в полонині, де небо накриває безлюдні простори, що живуть в

самотині тільки для себе, вікує тиша (М. Коцюбинський). 2. А в той час титар, сивий аж білий, з довгими вусами, тричі навхрест підійняв вгору здоровий полив’яний червоний жбан сити… 3. За довгими в три ряди столами сиділи бояри з бояринями, духовні особи, воєводи з жонами, значні княжі мужі та гридні. 4. Дерев’яні стіни і стеля взялися памороззю, посеред землянки якраз під димарем чорніло викладене з дикого каменю вогнище (В. Малик). 5. Матч з Одесою зі збірною командою одеських середніх шкіл відбувся своєчасно (Ю. Смолич). 6. Нарешті її перевели в іншу окрему палату (Я. Баш). 7. Цей день липня вважається найкращою порою заготівлі лікарських рослин (В. Скуратівський). 8. Вечорами особливо зимовими, коли за вікном завивав вітер і сипала снігом у шибки віхола, розповідав цікаві бувальщини про князів та дружинників-богатирів…(В. Малик). 9. Дощ, пускаючись щодалі рясніше, лопотів об напнуту шинель, а там далеко внизу на рідній стороні ще світило сонце (О. Гончар). 10. У деяких регіонах зокрема на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір’ї Дідуха...(В. Скуратівський). 11. 23 квітня 1185 року у вівторок у день Георгія Побєдоносця християнського патрона князя Ігоря над Новгородом-Сіверським затрубили бойові труби. Їхні радісно-закличні мідні голоси полинули з високих валів фортеці далеко навкіл на посад, що розкинувся на горі, на Поділ та розлогі яруги, де серед гущавини дерев тулилися халупи бондарів, стельмахів, ковалів, кожум’яків, зброярів, щитників, за Десну (В. Малик). 12. За сотні кілометрів від суходолу серед моря цієї ночі здригається від вітру пароплав, обмерзлий кригою, обсипаний снігом (М. Трублаїні). 13. Він, бувши головою маленького колгоспу у Байрачному, протягом багатьох літ звик вирішувати всі справи тільки по-своєму як лягало йому самому на душу (А. Хорунжий).




  1. Запишіть речення, виділяючи вставні конструкції.

1. Пам’ятається ще на першому курсі вони читали з Марком про зоряні дощі. 2. Ляля весь час сміялася, юнак видно розважав її якимись жартами. 3. Тут, у Полтаві, вони виявляється встигли більше зробити для справи і отже мають право питати його, котрий зробив поки що менше (О. Гончар). 4. Схоже п’ятківську зиму зігрівали й закидані нею ж хати, садки, коні, селяни і запорожці, що спинилися тут на теплі лежі, щоб дочекатись весни (М. Вінграновський). 5. А ніч як на лихо видалася місячною. 6. Але це була без сумніву мати. 7. Щоправда ростом він був невисокий, але плечистий, кремезний і ставний (М. Нечай). 8. Тоді ніс пароплава зануриться у воду, а корма навпаки підійметься, і стерно виступить з води. 9. Слідів песця він помітив там значно менше, ніж раніш, але очевидно звір ще відвідував ті місця. (М. Трублаїні). 10. Поступово, проте досить швидко, війна набувала несподіваних форм. По-перше самі людські й територіальні масштаби війни зростали неждано і колосально. По-друге потроху почали окреслюватися й масштаби часові. Здавалося в світі не залишилося нічого, що було б поза війною (Ю. Смолич). 11. Цьогорічний вересень видався можна сказати нормальний, і не літній, й не осінній, хоча власне на погоду тепер майже ніхто не зважав (Ю. Збанацький). 12. У кожного місяця є свої якщо можна так висловитись ударні свята, тобто такі, що найповніше освячують ту чи іншу пору року (В. Скуратівський). 13. Трапилося це одначе трохи несподівано (Л. Яновська). 14. Праворуч, за десятки чи може й сотні кілометрів, стоять мовчазні темно-сині Карпати в клубках срібних, сліпучо-білих хмар. 15. Але старші не були на нього в претензії за ці витівки, бо зрештою хлопчисько міг бути багатьом з них за сина і може якраз нагадував їм власних дітей... (О. Гончар). 16. Хмара проте не зайнялася: була занадто мокра й важка. 17. Річкою подумав Артур можна дістатися Дніпра, а тоді спуститися до Чорного моря. 18. У гоголівському краю як називають у народі довколишні міста, села й хутори, що прилягають до Псла, переплелися животворними кронами прадавнє минуле і сучасне (І. Цюпа). 19. І справді відгриміли фронти, Петро знов повернувся в катеринославські майстерні... 20. Незнайомий був у кашкеті, в шкіряній і як здавалося Гонтареві уже в досить зношеній і потертій тужурці (Я. Баш). 21. Тихо сідає сонце на зеленому небі певно на вітер (О. Десняк). 22. Тільки в ту хвилину я либонь вперше почав розуміти, яке велике село Ометинці. Живучи в одному краї, бува й дорослі блудили на іншому (І. Волошенюк). 23. Гнат Щербина казали люди своєю лапатою рукою крізь шкуру безпомилково відчував силу і кров скотини (М. Стельмах). 24. Цими останніми словами вона одвіяла деякі свої і Галині сумніви, а деякі навпаки засіяла рясніше (Ю. Мушкетик).


  1. Запишіть, виділяючи вставлені конструкції у наведених реченнях.

1. Стомлені вої а їх було там біля тисячі поїхали понад Оріллю (В. Малик). 2. Оксана вона, видно, не раз виступала у ролі екскурсовода пояснювала гостеві, що й до чого, розповідала про своїх дідуся й бабусю, і голос дівчини злегка тремтів від хвилювання (І. Цюпа). 3. Якась невідома пташка вчора її ще не було, вона, видно, прилетіла з вирію щойно вночі стрекотіла у вишняку часто і радісно (Ю. Смолич). 4. Коли Сашко думав про матір а він тепер думав про неї майже щодня він ніби стояв на гарячому пружному вітрі...(В. Дрозд). 5. Щоденний клопіт біля хазяйства на поміч онуків і дочки давно вже не розраховував усе-таки ухоркував його (В. Логвиненко). 6. Навіть немовлята а їх було там кілька лежали тихо і не репетували (Ю. Смолич). 7. Він уявляв, як прийде на попелище, розгребе попіл та головешки й посадить квасолю, а наприкінці літа її лущитиме він любив лущити квасолю, вистрелюючи із сухих стручків чорно-біло-рожеві перламутрові квасолини, і його лице усміхалося... (В. Дрозд). 8. З-за погрібника пахло м’ятою росло її там, густої та холодної, багато, а від хати несло духом матіоли (Є. Гуцало). 9. Хто приходить у перший клас так заведено директором, той приносить з собою або кущ бузку, або відросток черешні, садить його, доглядає аж до випускного вечора (В. Близнець).


  1. Запишіть, виділяючи звертання.

1. Княже Ярославе якщо між братією не буде згоди, то ні сьогодні, ні

завтра не підемо ми на половців і не заженемо їх за Дон чи в Обези (В. Малик). 2. Ви ж хлопці дивіться, аби нічого в нас не забули. 3. Панове! В своєму серці я назавжди збережу образ вашого лицарства, вашу хоробрість, відданість короні і нашому найяснішому королеві Жигмонду. 4. Просимо люди добрі сідати у нашій хаті (М. Вінграновський). 5. Ну козаче годину-дві, поки ми тут з товаришем згадуватимемо наші молоді літа, погостюй у матері (В. Дрозд). 6. Відень! Мені не раз уявлялися твої чарівні дунайські береги, вчувалися незрівнянні штраусівські вальси, що відгомінювалися десь у глибинах лісів. Я твій прихильник незрівнянний Відню (В. Логвиненко). 7. «Се ти Христино? Моя голубонько!» – промовив він тихо і, обнявши, намалював на її щоці гарячий поцілунок (П. Мирний). 8. Гей Іване! Гайда сюди, маю тобі щось сказати (Є. Гуцало). 9. «А що там сину?» – аж стривожилась Докія (В. Козаченко). 10. О нене рідна вітчизно мила, чого так скорбно, так гірко плачеш? (Д. Павличко). 11. Колосе пшеничний ти наш хліб одвічний (М. Сингаївський). 12. О дикі ночі В шумі вод Ті дикі ночі – Наш клейнод! (Д. Павличко). 13. О вечоре ніжний о зоре вечірня Скажіть йому, любі, шепніть йому стиха (М. Олійник). 14. Боже Свароже і ти Перуне Полиште царство піднебесних хмар, океан-моря бездонного, з’явіться над землею й розбийте вериги Морозкові. 15. Ти маєш на увазі монахів і вивезені ними з чужих земель шовкопряди, так Констанцію? (Ю. Мушкетик)





Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет