Міністерство аграрної політики України
Ботанічна характеристика та біологічні
жүктеу/скачать 1.89 Mb.
|
| Ботанічна характеристика та біологічні
особливості Льон належить до виду Linum usitatissimum L. (льон звичайний) родини Льонових (Linaceae L.), яка об'єднує близько 200 видів як однорічних, так і багаторічних рослин. В межах виду Linum usitatissimum в культуру увійшли виключно однорічні форми з коробочками, які не розтріскуються. Найпоширенішим підвидом льону в Європі та Азії є євразійський. До нього належать такі екотипи: довгунець, проміжний, кучерявець та сланкий. Виключно на олію вирощують льон-кучерявець. Льон-кучерявець – однорічна трав'яниста рослина 20–45 см заввишки, в поливних умовах розгалуженість висока, з великою кількістю коробочок. Розгалуженість стебла і кількість коробочок залежно від умов вирощування дуже змінюються. При загущенні посіву рослини можуть бути одностебловими з малою кількістю коробочок. Льон не дуже вимогливий до тепла. Його насіння починає проростати при температурі 3–4 °С, а сходи з'являються при температурі повітря 6 °С. Сходи льону витримують навесні заморозки до мінус 3–4 °С, а рослини двотижневого віку – навіть до мінус 6 °С. Для повного розвитку рослин і достигання насіння олійного льону потрібно не менше 80–90 безморозних днів. Найбільше тепла і сонячних днів він потребує під час достигання. За хмарної та вологої погоди із зниженням температури достигає повільно. До вологи олійний льон менш вибагливий, ніж прядивний, проте коефіцієнт транспірації у нього досить високий (420–690). Коренева система льону розвинена порівняно слабо, але її поглинальна здатність дуже висока. Найбільше вологи використовує з шару ґрунту 0–50 см. Характерною ознакою розвитку кореневої системи льону є її постійний ріст углиб, майже до кінця вегетації. Це дає змогу рослинам засвоювати вологу після цвітіння з більш глибоких шарів ґрунту і краще витримувати посуху порівняно з іншими ярими культурами. Найбільший урожай насіння льону формується в період від початку бутонізації до кінця цвітіння за помірних температур, при достатній кількості опадів або при поливі в період цвітіння з розрахунку 500 м3/га води. Льон дуже вибагливий до родючості ґрунту. На утворення одиниці сухої речовини він витрачає удвічі більше поживних речовин, ніж зернові колосові хліба: на формування 1 ц насіння з відповідною кількістю побічної продукції господарського врожаю льон виносить з ґрунту 7,6 кг азоту, 2,4 кг фосфору і 5,5 кг калію. Елементи мінерального живлення він засвоює нерівномірно: спочатку повільно, а у фазі бутонізації посилено. Водночас з посиленим засвоєнням поживних речовин збільшується приріст органічної речовини за рахунок прискорення росту стебел льону, який іноді досягає 3–4 см за добу. Наприкінці цвітіння ріст рослин та засвоєння ними поживних речовин уповільнюються, а на початку утворення насіння припиняються. Кращими ґрунтами для нього є чорноземи і каштанові. Сорти олійного льону, які вирощуються в Україні, належать до рослин середнього світлового дня. Підвищення температури під час цвітіння, а також у період наливання і достигання насіння прискорює розвиток рослин. Залежно від сорту та погодних умов вегетаційний період льону триває від 73 до 115 днів. У помірно теплу й похмуру погоду він збільшується, а в суху та сонячну – скорочується. Олійний льон – самозапильна рослина, але за певних погодних умов окремі квітки можуть перехресно запилюватись. До сортів льону, що занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні у 2005 році, відносяться: Айсберг, Дебют, Еврика, Орфей, Південна ніч, Лірина. жүктеу/скачать 1.89 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|