Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ

ІНСТРУКЦІЯ

географічних назв і термінів країн іспанської мови

Київ - 2001

УДК 528 (06)

ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів країн іспанської мови.
Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.

Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою географічних назв і термінів країн іспанської мови в різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо.

Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов’язана із застосуванням географічних назв.

Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством “Картографія”.

Уклала Є.Л.Кирей. Редактор В.З.Пономаренко.

Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв.

© Мінекоресурсів України, 2001

1.2. Географічні назви Іспанії, Латинської Америки та інших іспаномовних країн передаються в кас­тиль­ській вимові, що є нормативною для іспанської мови в Іспанії. Особливості місцевої вимови назв у країнах Ла­тинської Америки не передаються.

Іншомовні назви (англійські, італійські, французькі та ін.) в країнах Латинської Америки пере­даються згідно з правилами відповідних інструкцій, якщо немає вказівок щодо їх іспанізованої вимови або якщо їх іспанізоване читання неможливе.

Змішані назви, де один із елементів іспанський, а другий – іншомовний (наприклад, Ingeniero Luiggi, General O’Brien) передаються за правилами передачі назв з відповідних мов на українську /Інхеньеро Луїджі, хенераль О’Брайен/.

Ця інструкція встановлює також правила передачі каталанських, ґалісійських та баскських назв на території Іспанії та баскських назв на території Франції, якщо іспанське (або, відповідно, французьке) читання цих назв призводить до помітного спотворення їх звучання.

Цією інструкцією передбачено також деякі особливості передачі індіанських назв Латинської Аме­ри­ки.

1.3. З відхиленням від правил цієї інструкції наводяться назви низки об’єктів, які закріпилися в українській літературі та картографії у традиційній формі (див. п.6.1).

1.4. В інструкції подано орієнтовний список основних географічних термінів та інших слів, що зустрічаються в географічних назвах країн іспанської мови (додаток 1) і список скорочень, які зустрічаються на географічних картах Іспанії та Латинської Америки (додаток 2).

1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання географічних назв країн іспанської мови мають бути великомасштабні карти і атласи останніх років видання іспанською мовою.

1.6. Окрім картографічних джерел, для встановлення правильного написання географічних назв іспанською мовою повинні використовуватися переписи, довідники населених пунктів, довідники адміністративно-територіального поділу, інші видання подібного плану.

1.7. В інструкції використовуються скорочення деяких географічних термінів:

бух. – бухта

вдсп. – водоспад

вдсх. – водосховище

влк. – вулкан

геогр. обл. – географічна область

г. – гора

іст.обл. – історична область

м. – мис

нп – населений пункт

о. – острів

р. – річка

узг. – узгір’я

2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ
2.1. Іспанська мова
2.1.1. Іспанський алфавіт складається з таких знаків: А а, Bb, Cc, Ch ch, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Ll ll, Mm, Nn, Ññ, Oo, Pp, Qq, Rr (rr), Ss, Tt, Uu, Vv, Xx, Yy, Zz.

Примітка. 1) Літера Kk вживається в словах, запозичених з інших мов.

2) Знак ´ над голосною означає наголос.

3) Знак ˙˙ (трема ) над літерою u (ü) вказує на те, що літера u вимовляється.

2.1.2. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень іспанської мови:

№ з/п	Іспанська літера або букво-сполу-чення	Передача українською мовою	Позиція в слові	Приклади	Примітки
1	2	3	4	5	6
1	а	я я я а	після ll, ñ після і, у в закінченні іа в усіх інших випадках	Villa – Вілья Cañas – Каньяс Ampurias – Ампур’яс Ayamonte – Аямонте Yanguas – Янґуас Valencia – Валенсія García – Ґарсія Avîón – Авіон Alava – Алава Riánsaras – Ріансарас Arriaga – Арріаґа Criatura – Кріатура	Якщо і передається через “ь” або апостроф, а у є показ­ником наступного йотованого голос­ного (див. п. 10, 27)
2.	b	б		Bubela – Бубела
3.	c	c к	перед е, і у всіх інших випадках	Сebes – Себес Ciubad – Сьюдад Cuenca – Куенка Doctor – Доктор
4.	ch	ч		Charcones – Чарконес
5.	d	д		Madrid – Мадрід
6.	е	е є	в усіх випадках, крім положення після i, y після і, у	Ebro – Ебро Herrera – Еррера Manuel – Мануель Bermejo – Бермехо Barcelona – Барселона Prieto – Прієто Briviesca – Брів’єска Yelmo – Єльмо
7.	f	ф		Fonfria – Фонфрія
8.	g	х ґ	перед е, і у всіх інших випадках	Gilena – Хілена Gema – Хема Grande – Ґранде Galápagos – Ґалапаґос Guardia – Ґуардія Guernica – Ґерніка
9.	h	не пере- дається		Harаma – Арама Brihuega – Бріуеґа
10.	і	і і	поза сполученнями з голосними у сполученнях з го­лосними, коли над і стоїть асенто (знак наголосу)	Ibor – Ібор Linares – Лінарес Lérida – Леріда Barinas – Барінас Coínco – Коінко Darníus – Дарніус
1	2	3	4	5	6
		і і і ї й й ь ’(апостроф) не пере- даєтьс­я	у сполученні ui неза­лежно від графічного наголосу у сполученні і + го­лосна, коли йому передує r почат­кове, rr, приголосна + r або група приголосних більше двох у закінченнях іа, іо після у між голосним, крім u, та приголосним після голосного на­прикінці слова в нена­го­лошеному поло­жен­ні між приголосними d,t,s,c(=s),l,n та голосним між приголосними b,ch,f,g,j,m,p,r,t, v,c(=k) буквоспо-лученням que і голосною після початкового h перед голосним	Ruidera – Руідера Riaño – Ріаньо Carriazo – Карріасо Priego – Прієґо Ampliación – Ампліасьон Victoria – Вікторія Rosario – Росаріо Arroyito – Арроїто Boiro – Бойро Leiva – Лейва Macaranai – Макаранай Tierga – Тьєрґа Ciudadela – Сьюдадела Pliego – Пльєґо Ampurias – Ампур’яс Ubierne – Уб’єрне Nacimiento – Насім’єнто Briviesce – Брів’єска La Hierra – Ла-Єрра	У цих випадках лі­тера і є показни­ком йотованості наступної голосної
11.	j	х		Jaraceijo – Харасейхо Jerez – Херес
12.	k	к			Зустрічається тіль­ки в іноземних назвах
13.	l	л ль	перед голосними в інших випадках	La Legua – Ла-Леґуа Carabanchel – Карабанчель Alto – Альто
14.	ll	ль		Sevilla – Севілья Valle – Вальє Triollo – Тріольо
15.	m	м		Amer – Амер
16.	n	н		Nacimiento – Насім’єнто
17.	ň	нь		Cañaveras – Каньяверас
18.	о	о		Orusco – Оруско Avión – Авіон Mayor – Майор
19.	p	п		Papiol – Папіоль
20.	q	к		Quesada – Кесада	Зустрічається тільки в сполучен- нях que, qui
1	2	3	4	5	6
21.	r rr	р рр		Riobarba – Ріобарба Arroba – Арроба
22.	s	с		Rosas – Росас Sevilla – Севілья
23.	t	т		Toledo – Толедо Castilla – Кастилія
24.	u	ю	після i, y, ll, ñ	Ciudad – Сьюдад Ayuela – Аюела Yungas – Юнґас Bollullos – Болюльос Ñuble – Ньюбле	Якщо і, у пере­даються через “ь” або є показником йотованості нас­туп­ного голос­ного
	u	не пере- дається	у сполученнях gue, gui, que, qui	Bañagues – Баньяґес La Guingueta – Ла-Ґінґета Montes Aquillanos – Мон­тес-Акільянос	Знак ˙˙(трема) над u у сполученнях gue, gui вказує на те, що u вимов­ляється: Agüero – Аґуеро Siguenza – Сіґуен­са
25.	v	в		Valencia – Валенсія Navarra – Наварра
26.	х	кс с	між голосними та в кінці слова перед приголосними	Almorox – Альморокс Extremos – Естремос	Літера х в сучас­ній мові у біль­шості випадків замінена літерами j та s, за­мість Мехісо в Іс­панії пишуть Meji­co, замість Extre­ma­dura – Estre­ma­dura
27.	у	і й не пере- дається	не в сполученні з голосними після голосного на- прикінці слова перед і, о на початку слова пе­ред голосною, крім i, o та між голосними перед а, е, u	Ypane – Іпане Paz y Melilla – Пас-і-Ме­лілья Nolay – Нолай Camagüey – Камаґуей Moncayo – Монкайо Garayoa – Ґарайоа Yanguas – Янґуас Yesa – Єса Yuncos – Юнкос Ayedo – Аєдо Ayuda – Аюда Ayamonte – Аямонте	У цих випадках лі- тера у вказує на йотованість нас- тупного голосного
28.	z	с		Zamora – Самора Cádiz – Кадіс