Міністерство освіти україни Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. сковороди


Таблиця 3.22 Вміст вітамінів в печінці курчат та гемоглобіну в крові



бет12/17
Дата29.06.2016
өлшемі0.8 Mb.
#164891
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Таблиця 3.22

Вміст вітамінів в печінці курчат та гемоглобіну в крові





Група

Гемоглобін крові, г/л

Вміст вітамінів в печінці, мкг/г

Півні

Курочки

Вітамін А

Вітамін Е

Вітамін С

1

80,0

69,0

435,6  11,7

15,7  0,3

409,0  5,8

2

80,4

82,8

449,4  9,7

23,5  1,1*

442,1  4,1

3

79,0

82,4

463,8  10,3*

29,8  1,6*

411,4  3,9

4

84,8

84,0

454,1  8,8

26,5  1,2*

417,7  2,8

5

80,8

80,0

446,5  8,7

27,3  0,6*

423,8  5,0

6

89,8

86,4

476,2  6,9*

26,2  1,3*

413,2  3,5

p < 0,05 відносно 1-ї групи

Концентрація вітаміну А та С в печінці курчат суттєво не змінювалася під впливом добавок мікроелементів, тільки добавки цинку (90 і 120 г/т) дещо підвищують вміст ретинолу в цьому органі, тобто спостерігається та ж закономірність, що і у дорослої птиці.

Оскільки цинк пов'язаний з обміном кальцію і впливає, як показали наші дослідження, на міцність шкаралупи яєць у майбутніх несучок, було проведено визначення концентрації кальцію і фосфору в сироватці крові курчат, а також у стегнових кістках дослідної птиці. Було показано, що збагачення раціону птиці цинком приводить до підвищення на 15-23% вмісту кальцію у сироватці як півників, так і курочок. Вміст фосфору в крові при цьому суттєво не змінювався. У той же час не відзначено різниці щодо вмісту кальцію у стегнових кістках курчат, де він дорівнював 19-20 %, тоді як концентрація фосфору збільшилась на 12-21%.

Будь якої закономірності в активності лужної фосфатази в крові у наших дослідах не було виявлено.

Накопичення мікроелементів у тканинах курчат, підвищення вмісту вітамінів А та Е в їхній печінці, гальмування процесів перекисного окислення ліпідів та інші біохімічні зміни в організмі сприяли у підсумку підвищенню живої маси курчат та їх збереженості (табл. 3.23).

Ці показники були вірогідно найбільшими у курчат 4-ї та 5-ї групи протягом всього досліду.

Таким чином, на підставі отриманих результатів, можна зробити висновок, що для отримання найвищих показників у живій масі курчат та їх збереженості раціон повинен містити 90 г/т цинку, 200 г/т марганцю, 0,15-0,2 г/т селену, 20 г/т вітаміну Е та 10 млн. ІО/т вітаміну А Підготовлений таким чином ремонтний молодняк курей має підвищені антиоксидантний статус, вітамінну та мінеральну забезпеченість. Це створює певний запас мікроелементів та вітамінів в тканинах і сприяє більш повільному виносу цинку і марганцю при інтенсивній несучості курей, як це було показано вище.

Таблиця 3.23

Жива маса та збереженість курчат

Група


2-місячні курчата

4-місячні курчата

Жива маса,

г


Збереженість, %

Жива маса, г

Збереженість, %

1

615  9,9

93,1

956  17

90,3

2

607  8,7

95,8

1037  21*

93,1

3

637  10,0*

97,2

1049  17*

93,1

4

660  9,2*

97,2

1052  18*

94,4

5

643  10,5*

97,2

1049  18*

95,8

6

636  11,5

98,6

1039  20*

91,6

p < 0,05 відносно 1-ї групи
У подальшому використанні (розділ 3.5) такі курочки раніше починають яйцекладку.
3.5. Вплив комплексної мінерально-вітамінної добавки у раціоні курей-несучок на обмін речовин в організмі та їх продуктивність

У наших попередніх дослідженнях було визначено вміст цинку, марганцю, селену у кормах та накопичення цих мікроелементів в органах птиці при збагачуванні їх раціону цими речовинами разом з вітамінами А та Е, визначена активність ряду ферментів, у склад яких входять ці мікроелементи, а також визначено вплив цих добавок на продуктивність птиці та інкубаційні якості яєць курей-несучок. Було встановлено, що підвищення дози введення кожного мікроелемента окремо (цинку у 1,5-2 рази, селену у 2 рази, марганцю у 2-2,5 рази) сприяє підвищенню несучості та виводу курчат. Практично у всіх дослідних групах найкращі результати були отримані при використанні норми вводу вітаміну Е у кількості 20 г/т. Тому в подальшому було досліджено дію комплексної мінерально-вітамінної добавки, до складу якої входять разом цинк, марганець, селен та вітамін Е у підвищених кількостях, на продуктивні якості птиці і біохімічні процеси у тканинах (дослід 3).

Показано, що введення підвищених кількостей марганцю разом з цинком і селеном до корму приводить до пропорційного збільшення вмісту цих мікроелементів у печінці та жовтку яєць курей (табл. 3,24), як це було відзначено у двох попередніх дослідах. З іншого боку, підвищені добавки селену в корм курей зменшують накопичення марганцю у їх органах при його однаковому введені в корм різних дослідних груп, що свідчить про їх антагоністичну взаємодію (групи 6 і 7).

Таблиця 3.24

Вміст марганцю, цинку, вітамінів Е та А у печінці курей

(3 місяця досліду)


Група


Концентрація мікроелементів

Концентрація вітамінів,

мкг/г


Активність глутатіон-пероксидази,

мU /мг білка за хв.



Zn,

Мкг/г


Mn,

мкг/100 г



Вітамін Е у печінці

Вітамін А у печінці

Вітамін Е у жовтку

1

16,81,6

221,17,1

12,41,2

514,9 10,2

121,32,02

372,47,3

2

20,60,4

217,23,2

12,90,6

527,2  6,4

153,62,94

400,64,0

3

19,52,1

286,74,2

16,91,7

506,9  9,5

146,91,73

375,65,2

4

27,31,0

295,66,9

17,40,2

525,7  8,9

156,91,82

402,54,1

5

29,50,3

338,74,1

22,00,8

605,912,0

192,90,78

417,43,9

6

30,61,1

296,52,8

17,40,9

604,2  9,1

162,50,51

427,49,1

7

30,10,7

260,44,3

18,71,3

598,1  7,3

169,22,28

460,28,7

p < 0,05 відносно 1-ї групи
Добавки селену разом з вітаміном Е у корм дослідних груп підвищують концентрацію -токоферолу в печінці курей і особливо у жовтку. Вміст же вітаміну А у жовтку та печінці курей практично не залежав від рівня селену та марганцю у раціоні курей, а підвищені добавки цинку (до 120 г/т) вірогідно впливають на вміст ретинолу в печінці курей. Наприклад, у 6 та 7 групі концентрація вітаміну підвищилась порівняно з контролем з 515 мкг/г до 600 мкг/г.

Використання комплексної добавки привело до вірогідного підвищення міцності шкаралупи яєць курей, які отримували 1,5-2-кратні кількості цинку та марганцю (табл. 3.25).

Аналіз даних досліду при вивченні інкубаційних якостей яєць виявив, що найвищі показники виводимості яєць були отримані у 4-7 дослідних групах, особливо у 4-й та 6-й, тобто у групах з додатковим внесенням мікроелементів та підвищеною кількістю: вітаміну Е: 1 – 82,0 % ; 2 – 77,8 %; 3 – 85,0 %; 4 – 96,5 %; 5 – 94,3 %; 6 – 96,0 %; 7 – 94,0 %.

Таблиця 3.25

Міцність шкаралупи яєць курей, які отримували комплексну

мінерально-вітамінну добавку (Mn ,Se , Zn ), кг/мм2

Показники

Групи

1

2

3

4

5

6

7

Міцність шкаралупи

1,75 0,07

1,74 0,07

1,83 0,04

1,94 0,07

1,98 0,10

1,97 0,12

1,92 0,14



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет