p < 0,05 відносно 1-ї групи
Аналогічна тенденція у накопиченні вітамінів А та Е залишилась до кінця досліду (табл. 3.26).
За 6 місяців досліду в цих групах також були вищими показники несучості на 5-7 % у кращих групах: 1 - 59,4 %; 2 - 61,2 %; 3 – 62,2 %; 4 – 64,8 %; 5 – 60,2 %; 6 - 67,7 %; 7 – 57,7%.
Таким чином, на підставі отриманих результатів для виробничої перевірки було вибрано склад мінерально-вітамінної добавки для племінних курей-несучок, який був у 4-ї та 6-ї групах птиці, які характеризуються найбільшими продуктивними показниками.
Таблиця 3.26
Вміст вітамінів А і Е у печінці курей, мкг/г
(6 місяців досліду)
-
Показники
|
Групи
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
| Вітамін Е |
13,10 0,26
|
18,40 0,15
|
18,10
0,15
|
18,70
0,21
|
23,30 0,26
|
17,10 0,26
|
17,10
0,25
|
Вітамін А
|
767,0
9,11
|
766,74,61
|
754,4
9,77
|
794,6
5,67
|
864,6
6,05
|
828,0
3,86
|
801,8
3,66
|
p < 0,05 відносно 1-ї групи
3.6. Виробнича перевірка дії комплексної мінерально-вітамінної добавки для курей-несучок
Використання комплексної мінерально-вітамінної добавки, яка у своєму складі містить 90 г/т цинку, 200 г/т марганцю, 0.2 г/т селену та 20 г/т вітаміну Е (дослід 5), сприяло активізації процесу обміну речовин у тканинах курей-несучок (табл. 3.27), несучості птиці та підвищенню інкубаційних якостей яєць (табл. 3.28).
Як і у попередніх дослідах, введення мікроелементів та вітаміну Е спряло вірогідному підвищенню активності цілого ряду антиоксидантних ферментів в крові птиці, окрім СОД, відповідному зниженню рівня малонового діальдегіду (на 29-33%), а також значному підвищенню рівня гемоглобіну.
Несучість курей на початкову несучку при цьому становила за 290 днів досліду у контрольній групі 164,5 шт., у 2-й – 186,7 шт. і у 3-й – 173,9 шт. яєць, а на середню несучку - відповідно 172,4; 192,8 і 181,2 шт. Таким чином, у дослідних групах несучість як на початкову, так і на середню несучку була значно вище – на 9-10 яєць, що обумовило економічну ефективність використання запропонованої добавки (розділ 3.6). При цьому найкраща по показникам несучості була друга дослідна група.
Таблиця 3.27
Біохімічні показники обміну речовин курей, які отримували
комплексну мінерально-вітамінну добавку
Група
|
Гемоглобін у крові, г/л
|
Аскорбінова кислота у печінці, мкг/г
|
МДА у печінці
(Fe++-- стимульоване ПОЛ), нМ/г
|
Активність каталази у крові, мкМ Н2О2/мг Hb еритроцитів
|
Активність каталази у печінці, мМ Н2О2/мг білка.
|
Активність СОД в еритроцитах, U/хв. мг Hb еритроцитів
|
Активність глутатіонпе-роксидази в еритроцитах, нМ NADPH/мг
Hb еритроцитів
|
1
|
76,1 2,27
|
273,4 4,62
|
156,3 3,89
|
22,06 0,85
|
223,6 7,50
|
11,15 0,42
|
4,9 0,23
|
2
|
87,7 2,76
|
307,6 0,58
|
105,9 4,26
|
25,26 0,48
|
248,6 1,55
|
9,97 0,16
|
6,3 0,20
|
3
|
87,7 3,19
|
265,9 5,72
|
112,7 5,73
|
24,46 2,28
|
247,4 3,21
|
10,17 0,46
|
6,4 0,11
|
p < 0,05 відносно 1-ї групи
Дані табл. 3.28 свідчать про те, що в найбільшій ступені добавки мікроелементів та вітаміну Е, які використовувались у цьому досліді, оказали вплив на заплідненість яєць курей, що привело до підвищення виводу курчат на 3,3 %. Це можна пояснити більш високими рівнями вітаміну Е та селену, які сприяють фізіологічно нормальному протіканню процесу запліднення яйцеклітини.
Достарыңызбен бөлісу: |