Міністерство освіти україни Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. сковороди

Схема досліджень

Для виявляння закономірностей накопичення цинку в органах та тканинах курей було сформовано 10 груп по 50 голів у кожній (дослід 1). Тривалість досліду - 6 місяців. Схема досліду:

Група	Вміст у раціоні
	Цинку, (г/т)	Вітаміну А, (млн. ІО/т)	Вітаміну Е, (г/т)
1 (К)	60	10	10
2 (К-)	0	10	10
3	90	10	10
4	120	10	10
5	180	10	10
6	60	15	10
7	60	10	20
8	60	15	20
9	120	15	20
10	90	20	30

Оскільки у несучок при підвищеній несучості різко зростає потреба в цинку, до схеми досліду введено групи з 2-3 кратними дозами цинку для вивчення його потреби на піку яйцекладки. Облік несучості та збереженості птиці – щоденний.

Забій птиці здійснювали кожні 2 місяця по 5 голів з групи. При цьому спочатку в організмі курей контрольної групи, яка була позитивним контролем, було визначено рівні і особливості тканинного розподілу і накопичення цинку з метою з'ясовування, які ж органи найкраще абсорбують цей елемент. Потім у дослідних групах було визначено накопичення цинку в тих органах, що найбільше накопичували цей елемент. Оскільки вірогідно встановлено специфічний функціональний зв'язок між вітаміном А і засвоєнням цинку паралельно визначали вміст вітаміну А, а також вітаміну Е і активність лужної фосфатази.

Крім того, кожні 60 днів відбиралися яйця для аналізу вмісту вітамінів А, Е і каротиноїдів, а також цинку в жовтку яєць.

Оскільки цинк пов'язаний з обміном кальцію і впливає на міцність шкаралупи яєць, ріст і розвиток птиці, щомісяця проводили аналіз міцності шкаралупи, вмісту в ній кальцію, а при забоях птиці визначали концентрацію кальцію і фосфору у кістках дослідної птиці.

Про вплив цинку на стабільність мембран клітин і підтримки їх цілісності поряд із вітаміном Е судили по активності мембранозвязаного ферменту цитохромоксидази в печінці, активність якого, як показали наші попередні дослідження, також залежить від вмісту вітаміну Е в цьому органі.

Про ступінь впливу цинку разом із вітаміном Е на антиоксидантні процеси в організмі курей-несучок судили за результатами визначення рівня накопичення малонового діальдегіду в печінці птиці.

Для виявлення закономірностей накопичення марганцю і селену у органах та тканинах курей було сформовано 10 груп по 50 голів у кожній (дослід 2) за такою схемою:

Група	Вміст у раціоні
	Селену, г/т	Марганцю, (г/т)	Вітаміну Е, (г/т)	Вітаміну А, (млн. ІО/т)
1 (К)	0,1	100	20	10
2 (К-)	0	0	10	10
3	0,2	100	20	10
4	0,3	100	30	10
5	0,1	150	20	10
6	0,1	200	20	10
7	0,1	300	20	10
8	0,2	100	30	10
9	0,2	200	30	10
10	0,2	200	30	20