Міністерство освіти україни Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. сковороди



бет5/17
Дата29.06.2016
өлшемі0.8 Mb.
#164891
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Тривалість досліду - 6 місяців. У перших 4 групах вивчали різні дози селену на фоні зростання рівнів вітаміну Е, оскільки у попередніх наших дослідах показана ефективність їх дії.

У 5-7 групах вивчали вплив підвищених кількостей марганцю на фоні нормативних рівнів селену та вітаміну А. У 8-10 групах досліджували вплив різних комбінацій селену, марганцю та вітамінів А і Е на накопичення мікроелементів і вітамінів у організмі птиці.

Забій птиці здійснювали кожні 3 місяці по 5 голів з групи. При цьому у організмі курей 1-ї групи були визначені рівні та особливості тканинного розподілу і накопичення марганцю з метою встановлення які органи краще за все накопичують цей елемент.

Оскільки селен входить до складу глутатіонпероксидази, вивчали активність цього ферменту як одного із показників забезпеченості організму цим мікроелементом.

Кожні 30 днів відбирали яйця для визначення вмісту вітамінів А, Е та каротиноїдів, а також для визначення міцності шкаралупи.

Враховуючи позитивний вплив на заплідненість яєць та їх інкубаційні якості додатків селену та марганцю в комбікорми птиці, було проведено 2 закладки яєць на інкубацію від усіх груп.

Для визначення дії сумісних доз введення цинку, селену і марганцю в комбікорми курей у комплексі з вітамінами А і Е на обмін речовин та продуктивні якості птиці було сформовано 7 груп дорослих курей віком 150 днів (по 60 голів у кожній) (дослід 3). Тривалість досліду – 6 місяців.

Дослідження проводилися за схемою, що представлена нижче.




Група

Вміст у раціоні


Цинку,

г/т


Селену,

г/т


Марганцю,

г/т


Вітаміну Е, г/т

Вітаміну А, ІО/т

1 (К)

60

0,1

100

10

10

2

60

0,2

100

20

10

3

60

0,2

200

20

10

4

90

0,2

200

20

10

5

90

0,2

250

30

20

6

120

0,2

200

20

10

7

120

0,25

200

20

10

Забій птиці здійснювали кожні 3 місяці по 5 голів з групи. В печінці курей дослідних груп визначали накопичення мікроелементів та вітамінів А, Е і С; кожні 30 днів відбирали яйця для визначення вмісту вітамінів А, Е та каротиноїдів, а також для визначення міцності шкаралупи.

Протягом досліду було проведено 3 закладки яєць на інкубацію від усіх груп.

Для визначення дії комплексної мінерально-вітамінної добавки на розвиток молодняка курей, його збереженість та вивчення ряду біохімічних показників на різних етапах росту було проведено дослід на молодняку курей. З добових курчат було сформовано 6 груп по 70 голів зі схемою (дослід 4):

Група

Вміст у раціоні


Цинку, г/т

Селену, г/т

Марганцю, г/т

Вітаміну Е, г/т

1 (К)

60

0,1

100

10

2

90

0,1

200

20

3

90

0,1

200

30

4

90

0,15

200

20

5

90

0,2

200

20

6

120

0,2

200

20

Утримання птиці - кліткове, тривалість досліду - 4 місяця.

Враховуючи, що в попередніх дослідженнях були отримані дані, які свідчать про явну антиоксидантну та стимулюючу дію добавок селену, марганцю та цинку на активність ферментів АО-системи, а також вітаміну Е, у склад мінерально-вітамінної добавки для курчат було введено підвищену кількість цих біологічно активних речовин з метою підвищення їх збереженості в перший період вирощування. Високий вміст цих мікроелементів, а також вітаміну Е у комбікормі, повинні створити їх певний запас в організмі ремонтного молодняка до періоду інтенсивної несучості, коли відзначається інтенсивний вихід цих речовин з організму птиці разом з яйцем.

Наприкінці кожного місяця проводили зважування дослідних курчат кожної групи, визначали їх збереженість та проводили біохімічні дослідження крові та тканин.

Для проведення виробничої перевірки дії мінерально-вітамінної добавки на дорослих курях з урахуванням даних, які були отримані в попередніх дослідах, було сформовано 3 групи курей по 300 голів у кожній за схемою, що представлена нижче (дослід 5).

Утримання птиці - кліткове, тривалість досліду - 10 місяців.



Група


Вміст у раціоні

Цинку,

г/т


Селену,

г/т


Марганцю,

г/т


Вітаміну Е,

г/т


1 (К)

60

0,1

100

10

2

90

0,2

200

20

3

120

0,2

200

20

Забій птиці здійснювали наприкінці досліду по 10 голів з групи. В печінці курей дослідних груп визначали накопичення мікроелементів та вітамінів А, Е і С. В печінці та мязах курей дослідних груп було визначено накопичення мікроелементів цинку та марганцю; в печінці - вітамінів А, Е і С, активності каталази, супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, вмісту малонового діальдегіду; в сироватці крові - вміст загального білка, кальцію та фосфору, активності лужної фосфатази.

Про ступінь впливу селену спільно з вітаміном Е на антиоксидантні процеси в організмі курей-несучок судили за результатами визначення рівня накопичення малонового діальдегіду у печінці птиці, а також активності антиоксидантного ферменту - каталази.

Протягом досліду проведено 4 закладки яєць на інкубацію від усіх груп.




2.2. Методи досліджень

2.2.1. Визначення вмісту вітамінів і каротиноїдів у тканинах птиці

Для спектро- і фотометричних вимірювань використовували реєструючий спектрофотометр "Specord М-40" ("Carl Zeiss", Jena) та рідинний хроматограф "Міліхром".



Визначення вітаміну Е проводили за методом Еммері-Енгеля в модифікації Сурая П.Ф. [115] на пластинках “Силуфол”. Суть методу полягає в проведенні лужного гідролізу досліджуваного зразка, вилученні -токоферолу із фракції, яка не обмилюється органічним розчинником, нанесенні зразка на пластинку і проведенні тонкошарової хроматографічної очистки -токоферолу від супровідних речовин у хлороформі. Для виявлення хроматограми використовували суміш розчинів хлориду заліза (III) і 2,2'-діпіріділу в спирту з утворенням рожево-червоного забарвлення. Для подальшого визначення вітаміну Е забарвлений комплекс елюювали сумішшю речовин, яка складалась з етанолу, соляної і фосфорної кислот і дистильованої води у співвідношенні 6:3:1:2. Після фільтрування отриманий забарвлений розчин колориметрували при  = 530 нм.

Визначення вітаміну А в печінці проводили за методом Сурая П.Ф. та Іонова І.А. [115]. Принцип методу полягає в тому, що вітамін А-спирт і вітамін А-ефір реагують з ефіратом трифториду бору з утворенням комплексного з'єднання синього кольору, швидкість розпаду якого прямо пропорційна концентрації вітаміну А в пробі. Фотометрування проводили при довжині хвилі =610 нм.

Визначення вітаміну С в тканинах птиці проводили за модифікованим методом Девятніна В.А. [115]. Принцип методу ґрунтується на екстракції аскорбінової (АК) і дегідроаскорбінової (ДАК) кислот із тканин за допомогою трихлороцтової кислоти. При цьому використовується утворення забарвленого продукту при реакції ДАК с 2,4-дінітрофенілгідразином. Аскорбінова кислота окислюється до ДАК за допомогою 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію, потім визначається сума АК+ДАК. Вміст АК визначають за різницею між сумою і ДАК.

Визначення каротиноїдів проводили за методом Frigg M. et al. [185] Екстракцію проводили гексаном. Визначали поглинання отриманого розчину на спектрофотометрі при =442 нм. Розрахунок вели за графіком, побудованому по чистому лютеїну (Sigma) з урахуванням наважки тканини й об’єму отриманого екстракту.
2.2.2. Визначення вмісту мікроелементів у тканинах птиці

Визначення вмісту марганцю проводили персульфатним методом [125]. Персульфат амонію в кислому середовищі в присутності іонів срібла окисляє Mn+2 (MnO4)-. Каталізатором цієї реакції служить нітрат срібла, який утворює пероксид Ag2O2 та запобігає утворенню осадку оксиду марганцю (IV). Після проведення мінерального зоління та отримання мінералізату за допомогою 3,5 %-го свіжовиготовленого розчину нітрату срібла і 10%-го розчину персульфату амонію проводять кольорову реакцію і отриманий розчин фотометрирують при =530 нм. у Вміст марганцю визначають за графіком.

Визначення вмісту цинку проводили за методом В.Я. Шустова [137]. Принцип методу засновано на утворенні розчину синього кольору після додавання до мінералізату ткані або корму барвника, який містить родамін С, тіосульфат натрію та калій роданістий. Поглинання отриманого розчину визначають на спектрофотометрі при =600 нм.

Визначення вмісту селену проводили за допомогою реакції з О-фенилендіаміном [99]. Сполуки SeIV з О-фенилендиамином екстрагуються вкислому середовищі у присутності аміаку, фосфорної кислоти і ЕДТА.

Після проведення реакції і єкстрації толуолом отриманий розчин фотометрирують при =335 нм. у Вміст селену визначають за графіком.



Визначення вмісту кальцію проводили за допомогою кольорової реакції вприсутності кальцеїну у кислому середовищі. Отриманий розчин фотометрирують у при =490 нм . Розрахунок концентрації елементу ведуть за графіком [115].

Визначення вмісту фосфору проводили ванадомолібдатним методом [115]. Принцип методу полягає у утворенні у кислому середовищі фосфорної кислоти з молібат-ванадат іонами жовтого комплексної сполуки составу H3PO4  11MoO3. Максимум поглинання водного розчину фосфорномолібденованадатного комплексу при 315 нм, інтенсивність якого пропорційна концентрації фосфору.

Визначення активності супероксиддисмутази в еритроцитах і печінки проводили за методом Fried R. у модифікації Чеварі С. і ін. [132]. Принцип визначення засновано на відновленні нітротетразолію супероксидними радикалами, що утворюються при реакції між феназинметасульфатом і відновленою формою нікотинаміддинуклеотиду (NAD.H). Утворення нітроформазану, продукту відновлення нитротетразолію, блокується наявністю в пробі СОД. Так, на підставі кількості нітроформазану можна оцінити активність СОД. Вимірювання екстинкції розчину проводять при =540 нм на спектрофотометрі. Активність СОД виражають в міжнародних одиницях на 1 мг білку.

Активність каталази в тканинах визначали за методом Королюка М.А. та ін. [62]. Принцип методу заснованоо на здатності перекису водню утворювати із солями молібдену стійкий забарвлений комплекс. Інтенсивність забарвлення, вимірювали на спектрофотометрі при  = 410 нм. Активність ферменту у еритроцитах виражали в мкМ Н2О2/хв/мг гемоглобіну еритроцитів та у тканинах в мМ Н2О2/годину/мг білку.

Глутатіонпероксидазну активність в тканинах оцінювали спектрофотометрично [83] при  = 340 нм (37°С) у спряженій системі з гідроперекисом кумолу як субстрату. Середовище інкубації включало: З мМ ЕДТА; 0,1% тритону Х-100 на 0,1 М трис-HCl буфері з рН-7,0; 50 мкл 50 мМ спиртового розчину кумолу; 10 мкл 25 мМ відновленого глутатіону (GSH), 10 мкл 12 мМ NADPH; 10 мкл зразка (гемолізату еритроцитів або гомогенату печінки) та 10 мкл глутатіонредуктази (“Sigma” США, фермент вносився у надлишку). Активність виражали в U/годину/мг білка, або нМ окисленого NADPH/хв/мкг гемоглобіну еритроцитів.

Визначення вмісту малонового діальдегіду в тканинах.

Визначення в тканинах малонового діальдегіду як одного з кінцевих продуктів ПОЛ здійснювали за методом Ohkawa H. et al. [236]. Зразок тканини гомогенізували в 0,15М фосфатному буфері, потім до гомогенату додавали для стимуляції перекисного окиснення іони Fe++ та аскорбінову кислоту і інкубували розчин на бані при 37 оС протягом 30 хвилин. Після зупинки реакції за допомогою трихлороцтової кислоти розчин центрифугували і до рідини над осадом додавали 0,7% розчин тіобарбітурової кислоти (ТБК), виготовленої на 0,3% розчині додецилсульфату натрію. Після закінченні інкубації проби на киплячій водяній бані з'являється червоне забарвлення, яке вимірювали при 532 нм.



Визначення лужної фосфатази у крові визначали за методом Бодански [115]. Принцип методу: під дією ферменту сироватки крові бета-гліцерофосфат натрію гідролізується з визволенням неорганічного фосфору. За його кількістю колорометричним методом визначають активність ферменту.

Зоотехнічні показники: жива маса птиці - зважуванням, маса яєць - зважуванням, витрати кормів - щоденним зважуванням корму, що задається та його залишків, заплідненість яєць - за результатами міражу на 7-й день інкубації, виводимість яєць і вивід молодняка - за результатами інкубації, причини загибелі ембріонів - за результатами розтинання яєць.
2.3. Характеристика використаних реактивів

В роботі використовувались такі реактиви: нітротетразолій синій, NADPH, феназинметасульфат, трис(оксиметіл)амінометан (Reanal, Угоршина); тритон Х-100 (Ferak, Німеччіна); глутатіонредуктаза, глутатіон окисленний та відновлений, гідроперекис кумолу, FeSO4 (Sigma, США) і реактиви вітчизняного виробництва кваліфікації ЧДА, ХЧ і ОСЧ.


РОЗДІЛ 3
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Вміст цинку, марганцю і селену у компонентах комбікормів та їх накопичення в тканинах курей

3.1.1. Вміст цинку, марганцю і селену у компонентах комбікормів

При дослідженні закономірностей розподілення мікроелементів та вітамінів і взаємодії цих речовин в організмі птиці необхідно приймати до уваги їх загальну кількість, що поступили, як за рахунок кормів, так i за рахунок добавок. Враховуючи це, на першому етапі роботи було вивчено вміст цинку, марганцю та селену у різних компонентах кормів раціонів птиці.

Результати вивчення вмісту цинку в інгредієнтах комбікормів показали, що найменша концентрація цинку була визначена у зернових кормах і трав'яному борошні: в середньому 12-18 мкг/г (табл. 3.1). Причому зняття плівок із зерна ячменя привело до істотного зниження рівня цинку в зерні, тобто значна його частина (біля 1/3) знаходиться в плівці. Білкові корми, як рослинні, так і тваринні, відрізняються максимальним вмістом цинку.

Таблиця 3.1

Вміст цинку в компонентах комбікормів, мкг/г

Компонент корму


Вміст
Компонент корму

Вміст

Кукурудза

20,21  0,51

Соя

38,27  1,13

Пшениця

14,86  1,18

Шрот соняшниковий

58,84  6,07

Ячмінь (не обруш.)

18,96  0,20

Дріжджі

48,87  0,78

Ячмінь (обруш.)

12,71  0,21

Рибне борошно

56,11  0,98

Горох

30,11  2,35

Трав'яне борошно

16,03  3,13

Вміст марганцю в традиційних кормах для птиці за літературними даними знаходиться, в основному, нижче рівня його мінімального споживання для птиці і коливається у межах від 3,9 до 92 мг/кг сухої речовини: у пшениці - від 41,1 до 46, 4; у ячмені та просі - від 13,5 до 17,9; у трав'яному борошні - від 50 до 92; у шроті - від 22,2 до 62,6; у кормових дріжджах - від 28,0 до 43,9; у м'ясо-кістковому борошні - від 8,6 до 12,3 та в рибному борошні - від 9,3 до 23,7 мг/кг [52; 64]. Як свідчать результати наших досліджень, вміст марганцю у тваринних компонентах кормів (табл. 3.2), на відміну від цинку, невеликий.



Таблиця 3.2

Вміст марганцю і селену у компонентах комбікормів, мкг/г


Компонент корму

Вміст

Компонент корму

Вміст

Марганець

Кукурудза

10,57  0,76

Соя

23,9  1,05

Пшениця

37,19  0,97

Шрот соняшниковий

37,0 2,76

Ячмінь (не обруш.)

15,23  0,43

Дріжджі

31,0  0,8

Овес

29,2  0,67

Рибне борошно

8,27  0,3

Просо

14,9  0,83

М’ясокісткове борошно

5,2  0,75

Горох

30,11  2,35

Трав'яне борошно

37,2  1,05

Макуха соняшникова

36,2  0,32

Комбікорм

39,1 1,3

Селен

Пшениця

0,29  0,03

Кукурудза

0,12  0,04

Ячмінь (не обруш.)

0,23  0,02

Горох

0,13  0,01

Овес

0,22  0,05

Просо

0,07  0,02

Соя

0,23  0,03

Шрот соняшниковий

0,27  0,04

Макуха соняшникова

0,28  0,06



Це узгоджується з даними літератури [52] і в середньому концентрація марганцю в готовому комбікормі без внесення добавок цього мікроелемента була на рівні 38-42 мкг/г.

Вміст селену в традиційних кормах недостатній [64, 122]. У зернових кормах мінімальний вміст селену складає невелику кількість: від 0,006 до 0,39 мг/кг. Високим вмістом селену характеризується рибне борошно - 1,85 мг/кг, соєвий шрот - 0,2 мг/кг, пшеничні висівки - 0,6 мг/кг, люцернове трав’яне борошно – 0,3 мг/кг. Як свідчать результати наших досліджень, вміст селену низький у просі, кукурудзі, горосі. (табл. 3.2)

Аналіз даних табл. 3.1 та 3.2 дозволяє зробити висновок, що трав’яне борошно, соняшниковий шрот, соя і горох вносять найбільший вклад у вміст цинку і марганцю в раціонах курей. Високим вмістом селену характеризується пшениця. Це узгоджується з даними літератури [64, 122]. Бобові бідніші на вміст марганцю ніж злакові.. Це не суперечить літературним даним [24, 64], які свідчать що марганець у злакових акумулюється в більших концентраціях. Що стосується вмісту цинку в рослинних компонентах, то концентрація його менша в зернових, ніж в бобових.

Проведені дослідження свідчать, що рівень вмісту марганцю та цинку в кормах нижчий за потрібний для нормального росту, розвитку та високої продуктивності птиці.
3.1.2. Концентрація мікроелементів в органах та тканинах курей

На процеси засвоєння цинку негативно впливає введення їх з кормом, багатим целюлозою, вуглеводами, що слабо розщеплюються. При цьому спостерігається значна втрата цинку. Згідно одних даних органи курей за вмістом в них цинку можна розмістити у такому порядку: підшлункова залоза, нирки, м’язовий шлунок, мязи ніг, яйцепровід, печінка, селезінка [18]. За іншими даними, найінтенсивніше акумулюється цинк у кістках [16].

Проведені нами досліди показали, що акумуляція цинка відбувається головним чином у м'язовому шлунку, підшлунковій залозі, печінці, нирках, селезінці (табл. 3.3). Тому ці органи були обрані для подальших досліджень при вивченні дії цинку, вітамінів А і Е на продуктивні якості курей.

Таблиця 3.3

Розподіл цинку в органах курей-несучок, мкг/г


Тканини

та органи



Вміст

Тканини

та органи



Вміст

Печінка

18,39  0,47

Нирки


14,72  0,66

Селезінка

13,45  1,46

Наднирникова залоза

5,88  1,11

Серце

13,68 1,56

Ножні м’язи

22,85  2,71

Мозок

7,17  1,36

Грудні м’язи

10,83  3,04

Підшлункова залоза

18,55  2,52

Яйцепровід (білковий відділ)

6,19  1,53

Залозистий шлунок

11,79  1,31

Яйцепровід (шкаралупний відділ)

8,41  2,27

М’язовий шлунок

22,82  2,54

Шкіра

6,75  3,34

Жир внутрішній

2,98  1,89

Легені

5,38  2,55

Фолікули

15,31  1,56

Кров

0,75  0,06

Жовток яєць

24,5  2,89






Основним депо іншого мікроелемента – марганцю в організмі курей є печінка, нирки, підшлункова залоза м’язовий шлунок та мязи (табл. 3.4). Результати, які отримані в наших дослідженнях, узгоджуються з даними інших вчених. Так за даними Георгієвського В.І.[25] , якщо розмістити органи птиці за вмістом в них марганцю, то ланцюг буде таким: на першому місці будуть іти кістки, далі – печінка, підшлункова залоза, нирки, жовч, пір’я, сім’яники, мозок, серце, грудні м’язи [24]. Як показали результати проведених нами досліджень, концентрація марганцю в жовтку яєць дещо більша, ніж за літературними даними [93, 120]. Ця різниця у абсолютних цифрах з результатами наших досліджень, певно, пов’язана з різними умовами проведення експериментів та вибором методу визначення концентрації марганцю [126, 138]. В результаті наших досліджень статеві відмінності в рівні марганцю в органах та тканинах курей не виявлені.



Таблиця 3.4

Розподіл марганцю в органах курей-несучок, мкг%


Тканини

та органи



Вміст

Тканини

та органи



Вміст

Печінка

231,1  4,87

Нирки


122,8  8,51

Селезінка

27,4  1,21

Наднирникова залоза

32,1  2,28

Серце

43,4  5,27

Ножні м’язи

52,8  8,19

Мозок

56,8  2,76

Грудні м’язи

61,4  6,17

Підшлункова залоза

113,3  5,23

Яйцепровід (білковий відділ)

23,1  4,12

М’язовий шлунок

76,7  4,54

Шкіра

45,3  2,66

Жир внутрішній

-

Кров

21,9  1,90

Жовток яєць

53,1  3,15








3.2. Вміст цинку в органах курей залежно від його надходження з комбікормом і вплив різної забезпеченості цинком на біохімічні та продуктивні якості птиці

3.2.1. Вміст цинку в органах курей залежно від його надходження з комбікормом

Згідно отриманих результатів в наших дослідах даних рівень цинку з урахуванням добавок в раціонах дослідних груп становив (1 дослід): 1 гр. - 101 мкг/г, 2 гр. – 55 мкг/г, 3 гр. – 154 мкг/г, 4 гр. – 182 мкг/г, 5 гр. – 223 мкг/г, 6 гр. – 112 мкг/г, 7 гр. – 108 мкг/г, 8 гр. – 105 мкг/г, 9 гр. – 170 мкг/г і 10 гр. - 148 мкг/г.

Встановлено, що виключення добавок цинку з раціону курей (табл. 3.5) приводить до зниження рівня цинку в печінці 2-ї групи з 18.9 мкг/г до 11 мкг/г, у підшлунковій залозі - в 2 рази. У той же час введення підвищених кількостей цинку приводить до пропорційного збільшення цього елемента у всіх досліджуваних органах. Наприклад, у м'язовому шлунку курок 5-ї групи концентрація цинку збільшилася до 39 мкг/г при рівні в контрольній групі 21 мкг/г, у селезінці з 14 до 29 мкг/г.

Аналіз отриманих результатів свідчить, що триразове збільшення добавки цинку в раціоні викликає 2-кратне підвищення його концентрації в досліджуваних органах, найбільш здатних акумулювати цей елемент. Аналогічна динаміка накопичення цинку була встановлена й у жовтку яєць курей. Результати досліджень узгоджуються з літературними даними [27], які свідчать, що вміст цинку в формених елементах крові при А вітамінній нестачі знижується, однак суперечать тому, що при А-вітамінній нестачі кількість цинку в печінці та мязах зростає.

Таким чином, виявлена кореляція між вмістом цинку в кормах, з одного боку, і в організмі птиці, з другого. Особливо слід зазначити, що сумісне введення підвищених кількостей цинку, вітамінів А і Е сприяє більшому накопиченню цинку в цих органах і жовтку яєць, особливо у 10-й групі, ніж окремо цинку в середньому на 15-20 %, а в окремих органах - до 50 % при введенні однакових кількостей цинку. Про наявність позитивної кореляції між вітаміном А та вмістом цинку в органах свідчать також дані Баган О.Ф. [13]. Згідно його дослідженням, надлишок вітаміну А, як і нестача приводять до зміни рівня цинку в органах та тканинах тварин. При надлишку вітаміну А спостерігається збільшення вмісту цинку в нирках, м’язах, кишечнику та легенях, а в крові, селезінці, серці та печінці пацюків – рівень цинку знижується.
Таблиця 3.5

Розподіл цинку в органах курей залежно від рівня мікроелемента в раціоні, мкг/г

Група


Вміст цинку в органах і тканинах курей, мкг/г (через 45 днів після початку досліду)

Жовток

Печінка

Селезінка

М’язовий шлунок

Нирки

Підшлункова залоза

Мязи ніг

Яйцепровід (шкаралуп-ний відділ)

1 (К)

24,5  0,38

18,9  0,21

14,0  0,27

20,5  0,17

21,6  0,21

32,1  2,11

18,8  0,31

18,8  0,31

2

19,4  1,02

11,8  0,04

9,3  0,65

16,7  0,38

14,8  0,22

14,0  1,25

15,3  0,30

15,3  0,30

3

27,1  0,96

24,3  0,35

17,9  0,13

26,0  0,21

24,3  1,31

37,7  1,21

25,3  0,06

25,3  0,05

4

30,6  0,43

29,0  1,12

23,7  1,98

30,4  0,33

26,4  0,23

41,8  0,46

37,8  0,67

37,8  0,44

5

28,8  0,20

29,1  1,41

29,4  0,30

39,4  0,18

27,1  0,48

45,0  1,00

26,1  0,72

27,1  0,31

6

21,7  0,47

18,4  1,34

15,1  0,10

21,8  0,09

21,3  0,15

32,5  0,31

20,6  0,23

20,6  0,11

7

22,6  0,49

21,6  0,37

17,1  0,11

23,8  0,34

23,9  0,52

33,6  0,21

21,7  0,16

21,7  0,18

8

22,3  1,46

18,9  0,82

21,0  0,24

24,9  0,28

32,1  0,06

34,6  0,11

19,3  0,50

19,3  0,52

9

33,4  2,89

26,3  0,19

24,6  0,71

28,1  0,12

22,4  0,12

38,4  0,20

31,5  0,78

31,5  0,71

10

30,1  2,42

40,0  0,15

18,1  0,27

30,8  0,10

22,7  1,25

35,0  1,02

30,9  1,44

30,9  1,35

Тут та далі p < 0,05 відносно 1-ї групи

Дані табл. 3.6 свідчать, що протягом досліду одночасно з поступовим збільшенням несучості курей зменшується вміст цинку у жовтку яєць, що свідчить про його великий винос з організму. Особливо це помітно у другій групі, де добавки цинку до комбікорму не вносилися. Проте у 4, 5 та 9 групах, де кури отримували додаткові кількості цинку порівняно з чинними нормативами, це зменшення вмісту цинку було не так помітно. Це свідчить про підтвердження того припущення, що на піку несучості птиця повинна отримувати підвищені кількості цього мікроелемента.




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет