Міністерство освіти україни Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. сковороди

Продукти ПОЛ проявляють негативний вплив на структуру і функцію клітинних мембран. Це пояснюють їх взаємодією з NH₂-групами білків і фосфоліпідами, що приводить до утворення міжбілкових, міжліпідних і ліпід-білкових зв’язків, та порушення конформації клітинних мембран, до зниження в них активності ліпід-залежних ферментів. Зміна щільності клітинних мембран при цьому сприяє контакту білкових компонентів з протеїназами, що приводить до їх руйнування. Разом з тим продукти ПОЛ окислюють SH-групи до S-S-груп, що приводить до зниження активності ферментів клітинних мембран.

За даними ряду авторів [21, 31, 71, 77], продукти ПОЛ впливають на поділ клітин, окислювальне фосфорилювання, проникливість клітинних мембран, активність ферментів, синтез ейкозаноїдів. Із дією продуктів ПОЛ пов'язана фагоцитарна функція лейкоцитів [77].

У той же час, в наших дослідженнях встановлено, що збільшення рівня цинку в раціоні приводить до росту інтенсивності окисних процесів. Слід особливо відзначити, що і повне виключення добавки цинку з корму курей (2-а група 1-го досліду) привело до вірогідного підвищення рівня МДА у печінці. Таким чином, показано, що інгібуюча дія цинку потребує певного рівня його концентрації в раціоні і значна зміна її в ту або іншу сторону приводить до небажаних змін у рівні ПОЛ.

Таким чином, у результаті проведених досліджень показано, що збагачення раціону курей сірчанокислим цинком сприяє зниженню рівня перекисних сполук у тканинах.

Із літературних даних відомо про вплив вітаміну А на деякі сторони обміну фосфору, кальцію та цинку. Так, додаткові кількості вітаміну А підвищують інтенсивність обміну кальцію в тканинах. При нестачі вітаміну А навпаки зявляються порушення обміну кальцію в тканинах, порушується розвиток і формування кісток, а також спостерігається зниження рівня фосфору.

Проведені нами дослідження показали (табл. 3.9), що збагачення раціону додатковою кількістю цинку приводить до вірогідного підвищення рівня фосфору і особливо кальцію. Сумісне введення підвищених кількостей цинку і вітаміну Е ще значніше сприяє підвищенню рівня цих двох макроелементів.

У той же час, згодовування сульфату цинку з вітамінами практично мало позначилося на активності лужної фосфатази, як ферменту, до складу якого входить цинк. Це певною мірою свідчить про достатню Д-вітамінну забезпеченість організму птиці при використанні даних раціонів.

Важливими показниками якості інкубаційних яєць є міцність шкаралупи, яка тісно пов’язана з обміном кальцію та фосфору. Відзначено тенденцію до збільшення міцності шкаралупи в групах курей, що одержували 1,5-2-кратну дозу цинку, і особливо в групах із підвищеною кількістю вітаміну А та Е (табл. 3.10), що підтвердило існуючі дані щодо впливу цинку на потребу і засвоєння кальцію з раціону.

При цьому вміст кальцію та фосфору у плазмі дослідних курей, які отримували підвищену кількість цинку разом з вітамінами А та Е, був вірогідно вищим порівняно з контролем.

Таблиця 3.10

Міцність шкаралупи яєць курей, які одержували різні рівні цинку

і вітамінів А та Е, кг/мм²

Термін відбору проб	Групи
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
30 днів	1,69 0,1	1,63 0,11	1,74 0,08	1,87 0,07	1,78 0,08	1,72 0,1	1,95 0,16	1,79 0,08	1,98 0,1	2,11 0,13
60 днів	1,56 0,16	1,48 0,14	1,74 0,15	1,77 0,10	1,87 0,14	1,86 0,15	1,83 0,17	2,00 0,24	1,96 0,4	1,74 0,14

^ p < 0,05 відносно 1-ї групи
3.2.4. Продуктивні якості курей залежно від різної забезпеченості їх організму цинком

Використання підвищеної кількості цинку разом з вітамінами Е і А привело до підвищення несучості птиці. Так, за період проведення досліду у контрольній групі несучість на початкову несучку становила 84 шт. яєць, тоді як у найкращих дослідних групах, наприклад у 3 гр. – 88,5; у 4-й – 86,1; у 5-й – 89,6; у 6-й – 84,3; у 7-й – 96,2. У той же час при виключені добавок цинку вона була дещо меншою контролю - на 2% і становила 82 шт. яєць. Але в літературі зустрічаються і інші данні про вплив підвищених кількостей цинку на продуктивні якості птиці, зокрема несучість курей. Так, Hussein A. S. et al. [197] повідомив, що використання більш високих рівнів цинку викликає деяке зниження несучості курей внаслідок зниження споживання корму, але не вказує яка була якість корму.

В наших дослідженнях причиною підвищення несучості може бути позитивний кореляційний зв’язок між цинком та вітамінами А і особливо Е. Токоферол краще засвоюється організмом птиці разом з цинком. А статева система особливо чутлива до рівня вітаміну Е в раціоні [82, 91, 135, 192]. Аналіз літературних даних свідчить про те, що як гермінативна, так і ендокринна функція сім’яників тварин залежить від рівня вмісту вітаміну Е [82]. А згодовування курям-несучкам комбікорму із зниженим вмістом вітаміну Е (1 мг/кг) приводить до зменшення його кількості в жовтку яєць, погіршення їх заплідненості та виводу курчат, а також знижує харчову цінність таких яєць [192]. В умовах недостатнього забезпечення тварин токоферолом спостерігається зниження маси сім’яників і дегенерація зародкового епітелію у самців, загибель і резорбція ембріонів у самок [91, 192].

Заплідненість яєць була практично однаковою у всіх групах на рівні 86-88% (табл. 3.11). Виводимість яєць у контролі становила 86,6%, а в кращих дослідних групах збільшилася до 95%. Таким чином, ці факти свідчать про те, що потреба у цинку і вітаміні Е для нормального забезпечення заплідненості на рівні контролю задовольняє організм птиці повністю, але додаткове їх введення сприяє більш інтенсивному росту ембріонів та їх розвитку і приводить до вірогідного підвищення виводимості яєць ряду дослідних груп. Слід зазначити, що найбільш істотні зміни в продуктивності птиці було відзначено у перші 3-4 місяці досліду.

Таким чином, в результаті проведених досліджень показано, що нестача цинку в раціоні приводить до вірогідного зниження його концентрації у різних органах, а збагачення раціону курей сірчанокислим цинком сприяє накопиченню вітаміну А в печінці птиці, зниженню рівня перекисних сполук і сприяє підвищенню продуктивних якостей курей, особливо при сумісному введенні додаткових кількостей вітамінів А та Е.

У зв'язку з тим, що встановлена позитивна кореляція між вмістом марганцю в кормах, з одного боку, і в організмі птиці, з другого, метою другого досліду було дослідження вмісту марганцю в органах курей залежно від його надходження з комбікормом. У зв'язку з низьким вмістом марганцю у кормах у багатьох регіонах України потреба сільськогосподарської птиці у цьому елементі живлення забезпечується не достатньо, що негативно впливає на біологічну цінність кормів, а внаслідок цього на життєздатність птиці.

Як показали результати наших попередніх досліджень щодо визначення вмісту марганцю в органах курей, найбільша концентрація марганцю серед органів птиці визначена у печінці та нирках, тому ці органи були взяті для подальших досліджень при вивченні закономірностей накопичення марганцю в організмі.

Показано, що виключення добавок марганцю з корму через 2,5 місяця досліду приводить до зниження його рівня в усіх досліджених органах та тканинах, найбільш це було виражено для жовтку - у 2 рази, для печінки - на 15% та нирок - 28% (табл. 3.12).

Введення підвищених кількостей марганцю до корму (дослід 2) приводить до пропорційного, але незначного збільшення вмісту цього елементу, найменш це було виражено у жовтку, найбільш - у нирках. Літературні дані підтверджують отримані результати щодо того, що засвоєння марганцю організмом птиці залежить від вмісту його в раціоні.

Добавки селену у корм зменшують накопичення марганцю в органах курей, що свідчить про їх антагоністичну взаємодію при всмоктуванні. Підтверджують ці результати щодо антагоністичної взаємодії між селеном та марганцем і ряд літературних даних [18].

Група	Вміст марганцю, мкг/100 г тканини			Вітамін Е у печінці, мкг/г
	Жовток яєць	Печінка	Нирки
1 (К)	49,4  2,9	261,7  3,1	104,7  4,1	7,5  0,2
2	20,0 3,8	223,4 6,2	75,4  3,5	4,8  0,1
3	45,3  2,0	259,7  3,8	100,9  4,8	9,9  1,0
4	49,4  4,1	238,4 5,2	89,1  5,6	13,0  0,8
5	52,1  3,7	315,1 8,3	99,4  6,3	7,3  0,6
6	54,7  2,5	352,4 5,1	127,0 7,1	8,1  0,5
7	62,7 4,8	395,2 5,9	143,6 2,1	7,2  0,3
8	49,4  1,8	281,8 1,7	97,1  1,9	12,6  1,1
9	51,1  1,9	381,8 2,7	115,2 3,0	12,1  0,9
10	53,9  2,2	341,7 3,4	114,9 3,0	12,2  0,8