- експресивно–потужне – спостерігається високий рівень інтенсивності емоцій (у випадку пригадування трагічних подій емоції відтворюються, поновлюються, що може викликати сльози, важкість дихання, поколювання у грудях. Емоційне переживання страху смерті дуже добре зафіксовано у пам’яті і не втрачає своєї сили досить довго після безпосереднього моменту виникнення. Інтенсивна, сильна, довготривала (пролонгована у часі, підкріплена) емоція страху направляє людину, спонукає її до певних дій, вчинків, виборів (індикатори аналізу: «це був жах», «я відчувала, що в середині ніби щось вибухнуло», «пролонгований жах», «було дуже страшно і важко», «було так страшно, що все тіло ніби німіло» тощо);
- у стані афекту – максимально високий і потужний рівень інтенсивності емоційного переживання, під час якого відбувається повне відключення всіх контролюючих (регулятивних) механізмів (мислення, увага, концентрація). Поширеними проявами такого емоційного стану у контексті ситуації зіткнення зі смертю є панічні атаки (не пережитий, незавершений досвід втрати, страх власної смерті), прояви агресії і люті (коли втрачають близьких людей), екстаз, шаленство (стани зміненої свідомості під час наркотичного сп'яніння).
Наступною категорією стала категорія способу вираження емоцій, вимірами якої стали:
внутрішне емоційне переживання (інтровертоване, заглиблене в себе) – індикатори якого стали: «я все завжди переживаю у собі», «коли мені страшно, я зимикаюсь у собі», «я нікому і ніколи не показую, що я насправді відчуваю», «мені краще переживати все мовчки, у тиші, не люблю галасу»
та зовнішнє вираження емоцій (екстравертоване, експресивне, демонстративне) – індикатори аналізу: «я багато ридала, плакала», «мені потрібно було постійно щось говорити, я не могла це тримати в собі», «я злився, кричав, був одним словом «психом»», «емоції в мені зашкалювали настільки, що я думав, що кого-небудь уб’ю», «я зривалась на інших».
Достарыңызбен бөлісу: |