Національна академія наук україни національна бібліотека України імені В.І. Вернадського Міщенко Алла Леонідівна '33 Мультилінгвальна текстова комунікація у світлі сучасних лінгвістичних технологій

1. 
   У роботі продемонстровано взаємозв’язок і взаємообумовленість виходу виробника на глобальний ринок з імплементацією стратегій виробництва, орієнтованих на створення рентабельного глобального продукту, та інтеграцію в них глобальних систем комунікації, здатних оптимізувати його інформаційно-технічний сервіс і супровід, а також сертифікацію на ринках збуту, процедура якої вимагає надання супроводжувальної документації державною мовою відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням галузевих стандартів.
   
   1. 
      Аргументовано економічну доцільність імплементації запропонованої методології продукування та функціонування німецько-українських текстів ТД у середовищі лінгвістичних та інформаційно-комунікаційних технологій демонстрацією існування оптимального балансу затрат на створення інформаційного продукту.
      
   2. 
      Показано, що глобальна комунікація виробника зі споживачем через тексти ТД є результатом інтеграції автентичних інтенційних, прагматичних, термінологічних, семантичних, соціокультурних, дискурсивних, культурологічних і технологічних компонент, які необхідно гармонізувати в цілісній глобальній системі комунікації виробника зі споживачем задля забезпечення ефективного міжкультурного спілкування та взаєморозуміння. Концепцію обґрунтовано властивостями природних мов, зокрема: кожна мова-учасниця глобального комунікаційного процесу є інструментом суспільних комунікацій, знаковою системою інтеріоризації та концептуалізації світу, рефлексії духовної та матеріальної культури, соціалізації досвіду та знання, репрезентації суспільної діяльності тощо. Тому ефективність міжкультурної комунікації виробника зі споживачем обумовлена гармонізацією двомовних підсистем (мова оригіналу – мова перекладу), які відіграють виділену їм роль у цілісній системі глобальної комунікації. Таким чином, глобалізація суспільства супроводжується формуванням єдиного інформаційного простору, в якому знання поширюються через природні мови, а необхідність їх засвоєння та доцільного використання посилює значення інформаційного ресурсу в житті суспільства і вимагає створення науково-технічної інформації та документації національними мовами. Тому подолання мовних бар’єрів супроводжується формуванням єдиного лінгвістичного простору в мовах, які залучаються до глобальних комунікацій, а пара мов-учасниць формує ту мінімальну когнітивно-комунікаційну структуру, в середовищі якої відбувається взаємодія комунікантів. Це вимагає проведення типологічних і контрастивних лінгвістичних досліджень, виокремлення специфічних лінгвокультурних компонентів, створення, актуалізації та синхронізації необхідних лінгвістичних ресурсів, залучення методів та інструментів, а також розроблення концептуальних моделей підтримки перекладацької діяльності та їхніх технологічних реалізацій для кожної робочої пари мов, оскільки створення навіть тримовних систем ускладнюється виникненням практично неподоланних проблем.
      
   3. 
      У царині комунікації виробника зі споживачем методологію спрямовують на проблемно-орієнтоване текстотворення і функціонування текстів у середовищі інформаційно-комунікаційних і лінгвістичних технологій, зокрема: 1) необхідність створення та публікації «на запит» документів, передбачених виробником і вимогами національного законодавства про інформаційний супровід продукту; 2) застосування широких можливостей інформування потенційного клієнта в процесі вибору продукту й оптимізація витрат на консультування та сервісне обслуговування; 3) орієнтування на комфортність роботи з текстом для споживача, яка забезпечується можливістю використання зручних редакторів, каналів доступу до інформації та електронних медіа; 4) можливість інтегрування технічної підтримки безпосередньо у робоче середовище; 5) забезпечення дешевизни копіювання, простоти пошуку, поширення, актуалізації та синхронізації інформації про продукт. Вищеназване гарантує задоволеність і «відданість» споживача компанії, забезпечує рентабельність і конкурентоспроможність глобального продукту, підвищує продуктивність роботи фахівців сервісних центрів і служб технічної підтримки, а також компетентність користувача.
      
   4. 
       Лінгво-комунікаційна система німецько-українських текстів ТД як компонент глобальної багатомовної системи комунікації «виробник-споживач» здатна ефективно вирішувати завдання локальної комунікації, якісно покращувати інформаційно-технічний сервіс в Україні, скорочувати витрати на гарантійне обслуговування та консультування споживачів, мінімізувати неправильну експлуатацію продукту.
      

1. 
   Показано, як завдання проекту, структура та функції колективу виконавців, доступні інструменти, методи та лінгвістичні ресурси визначають архітектуру віртуальної системи, сценарії роботи над проектом та особливості менеджменту проектами.
   
2. 
   Продемонстровано, що розподілена робота й аутсорсингове партнерство, менеджмент проектами та машинний переклад з постредагуванням, накопичення та повторне використання паралельних лінгвістичних ресурсів забезпечують спеціалізацію в галузі, скорочують терміни виконання замовлення та зменшують вартість послуг, а методи розподіленої роботи, уніфікації, рестрикції та гармонізації уможливлюють колективну роботу над проектом, покращують взаємодію та підвищують продуктивність роботи фахівців і функціональність інструментів, карбують корпоративну мову та культуру, спрощують опосередковану комунікацію виробника зі споживачем.
   
3. 
   Продемонстровано, що інтегрування людини, машини, інструментів, ресурсів і методів дозволяє створювати якісно новий текст «на запит», а орієнтування на автоматизоване продукування, актуалізацію, повторне використання та міграцію німецько-українських текстів і лінгвістичних ресурсів докорінно змінює традиційну організацію роботи над проектом, яка забезпечує персональну відповідальність з боку фахівців і менеджера проектом. Однак ефективність такої організації процесу обумовлюється специфікою контенту, можливостями імплементації інструментів і систем, наявністю та обсягами двомовних лінгвістичних ресурсів для тренування системи, контролем якості лінгвістичного продукту.
   

Модуль вирівнювання в СПП дозволяє генерувати пам’ять перекладів з паралельних текстів, яка потребує редагування з боку фахівця. Системи управління термінологією є лише інструментом, орієнтованим на автоматизацію процесу екстрагування, укладання, актуалізації, міграції, синхронізації та контролю за уживанням термінології в текстах ТД. Редактор перекладу виключає можливість випадкової зміни програмного коду структурованих документів в процесі роботи над перекладом, але попередній автоматизований переклад, зроблений на основі накопичених лінгвістичних ресурсів і машинного перекладу, потребує постредагування та контролю форматування. Профілі скорочують час на адміністрування нових проектів, але укладаються вручну. Фільтри забезпечують ефективний пошук у ресурсах проекту, а також міграцію та публікацію документів «на запит», але укладаються вручну. Спеціалізовані формати XLIFF, TMX, SRX, TBX, CVS та ін. уможливлюють імпорт/експорт лінгвістичних ресурсів, але не вирішують проблему часткової втрати даних у процесі міграції.

2.5. Показано способи контролювання якості лінгвістичного продукту в СПП. Так, автоматизовано перевіряється статус і повнота виконання часткових завдань проекту, форматування оригіналу та перекладу, консистентність термінології та статус уживаних термінів, правопис і дотримання правил пунктуації, специфічних для мови (напр.: уживання крапки після порядкових числівників у німецькій мові), дотримання редакційних правил (частково) і повнота перекладу (визначається за кількістю символів у сегментах оригіналу та перекладу) та ін. Уручну перевіряється зрозумілість і когерентність документа, консистентність формулювання, когерентність вербальної та невербальної інформації, термінологічна та фахова правильність перекладу тощо.

3. Розроблено теоретичні засади для анотування масиву паралельних німецько-українських речень, що дозволило здійснити експеримент з побудови банку паралельних дерев у моделі дерев залежностей. Їхнє вирівнювання ускладнюється дивергенціями типу: відсутність граматичної категорії артикля в українській мові, вербальний характер і рамкова конструкція німецького речення, часткова лакунарність і неповна еквівалентність лексики, невідповідність порядку слів у реченні, різні способи вираження посесивності, зворотності, модальності, а також сполучування іменника з іншими частинами мови через розбіг кількості та функцій відмінків та ін. Проте вони не виключають можливості побудови банку паралельних дерев на ґрунті гармонізованих методів анотування.

4. 
   Розроблено навчально-методичні засади термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД, основу яких складає повний цикл термінологічної діяльності, зокрема: планування, пошук та екстракція термінології, термінотворення та запозичення термінології, її упорядкування, уніфікація, інтернаціоналізація, гармонізація та стандартизація, укладання термінологічної бази даних, актуалізація, синхронізація і міграція термінології та контроль за вживанням термінів у текстах ТД.
   
   1. 
       Прескриптивна прагматично-орієнтована контекстуальна або системна бідиректальна термінологічна діяльність із застосуванням системи управління термінологією MultiTerm є цілком розумною альтернативою традиційній термінографії, оскільки кваліфіковане застосування такого ресурсно-інструментального комплексу дозволяє швидко розв’язувати проблеми тлумачно-перекладної термінографії в Україні (відсутність або неактуальність перекладних галузевих словників, лакунарність термінології та ін.), створювати термінологію на основі світових стандартів термінологічної діяльності та орієнтуватись у процесі термінотворення на термінологічні системи, сформовані для світових мов.
      
   2. 
      Сформульовано передумови створення якісного термінологічного ресурсу для забезпечення проектів ТД, зокрема: знання предметної галузі, системний аналіз понять предметної галузі, аналіз двомовних галузевих текстів, узгодження підготовлених термінів і прототермінів мовами оригіналу та перекладу з експертами галузі та термінологами, розроблення концепції та структури термінологічної бази даних, орієнтованої на поняття, підготовка інформації, яка унаочнює особливості вживання термінології в текстах ТД та ін.
      
   3. 
      Запропоновано шляхи інтернаціоналізації новітніх термінів на ґрунті термінів і терміноелементів класичних мов і зразків популярної мови-донора з урахуванням критеріїв, як-от: точність, однозначність, економність, нейтральність, мотивованість, інтернаціональність, похідність, лінгвістична коректність, вимовлюваність, взаємнооднозначність, орієнтування на адресата, інтернаціональність та консистентність. Консистентність, інтернаціоналізація та гармонізація термінології вирішують проблеми лакунарності та забезпечують мультилінгвальну консистентність термінології та текстів ТД, спрощують переклад ТД та підвищують ефективність міжкультурної комунікації.
      
   4. 
      Окреслено способи забезпечення консистентності термінології в текстах ТД, зокрема: уніфікація орфографічної форми термінів на ґрунті норм національного та корпоративного правопису, термінотворення за аналогією, скорочення термінів на основі конституентів композитів, послідовне уживання уніфікованих та унормованих термінів, відмова від синонімів або визначення їхнього статусу для перекладу іноземними мовами, бідиректальний принцип укладання термінологічного ресурсу.
      
   5. 
      Висвітлено принципи створення й актуалізації термінологічної бази даних, орієнтованої на поняття, необхідні передумови варіювання її структури, способи міграції та синхронізації термінології, а також можливості трансформування ТБД в інформаційно-довідкові системи та контролювання доступу до них. Обґрунтовано, чому функціональність СУТ забезпечується орієнтуванням на поняття, автономією номінації, елементарністю, комбінованістю, повторюваністю та консистентністю полів даних, структуруванням термінологічної статті на рівні індексу, терміна та полів даних. Запропоновано категорії даних та їхні значення, релевантні для німецько-української пари мов.
      

5.1. Описано умови правильної інтерпретації інформації споживачем, зокрема: зв’язність форми мовного вираження зі споживачем, інтенцією та пропозицією повідомлення. Такий підхід обґрунтовано фактами, які доводять, що трансляція семантики як особистісних психо-когнітивних інформаційних компонентів повідомлення вимагає їхнього поєднання з літеральними й узуальними значеннями (не)вербальних засобів, які їх виражають та вможливлюють комунікацію.

5.2. Аргументовано необхідність врахування категорії суб’єктивності, оскільки за неоднорідності потенційної аудиторії споживачів ілокутивний ефект комунікації досягається правильністю інтерпретації інтенції та пропозицій, імплікацій та пресупозицій, лінгвокультурних і дискурсивних форм мовного вираження (способи репрезентації інформації з огляду на мову, тип тексту, стиль, регістр та ін.).

5.3. Розроблено рекомендації щодо планування макроструктури текстів ТД, розбудови темо-ремних реляцій, вибору прямих мовленнєвих актів і відповідних маркерів ілокуції, а також засобів когеренції та когезії, релевантних для експліцитного вираження пропозиції німецьких текстів ТД.

Так, граматичні відношення у синтетичній українській мові виражаються узгодженнями, флексіями, керуванням та приляганням, що дозволяє варіювання слів у реченні для акцентування комунікативної перспективи. В синтетико-аналітичній німецькій мові синтаксичне узгодження сегментів речення також забезпечується узгодженнями, флексіями, відношеннями прилягання та керування, але окремі граматичні функції виражаються порядком слів. Через це порядок слів у німецькому реченні жорсткіший, а екстраполяція реми вимагає спеціальних конструкцій ((псевдо)розщеплені речення, пасив, конструкції з пасивним значенням та ін.).

Інвентаризовано, систематизовано й описано засоби змістово-семантичного та формально-граматичного зв’язку, релевантні для німецьких текстів ТД. Перші експлікуються засобами референційної (повні або часткові рекуренції та субституції) та реляційної (сполучення сурядності, темпоральності, умовності, однонаправленої та різнонаправленої причинності, специфікації та порівнюваності) когеренції. Другі – засобами когезії, репрезентовані правилами форматування та правопису, засобами форики та дейксису, лексико-граматичними засобами зв’язку (прислівники, прийменники, сполучники, частки, дієприкметники, граматичні категорії часу, способу, стану та ін.), які виражають граматичні відношення, відношення реляційної когеренції, відношення дії до дійсності, відношення між об’єктами та суб’єктами та ін.

6. 
   Доведено, що в системі комунікації «виробник-споживач» мова здатна і повинна стати компонентом ієрархічно вибудованої технології комунікації та слугувати інструментом забезпечення конкурентоспроможності продукту й економічної успішності виробника, що досягається якісним інформаційним супроводом і рестрикціями текстів ТД.
   
   1. 
      Продемонстровано, що рестрикції необхідні для вирішення проблеми неоднозначностей природної мови; накопичення та уніфікації лінгвістичних ресурсів; підвищення якості машинного перекладу, функціональності інструментів, продуктивності роботи фахівців, ефективності паралельної та розподіленої роботи над створенням текстів ТД; сприяння успішності та ефективності глобальної комунікації виробника зі споживачем через прості, уніфіковані, консистентні та однозначні тексти.
      
   2. 
      З’ясовано, що рестрикції німецької мови ускладнюють складна система відмінювання, багата система флексій, складний синтаксис, можливості варіювання синтаксичної структури, конверсивне словотворення та ін.
      
   3. 
      На основі емпіричного аналізу виокремлено універсальні правила рестрикції тексту, зокрема: 1) обмеження довжини речення; 2) одне речення репрезентує одну ідею і навпаки; 3) уніфікація формулювання; 4) уживання граматично повнозначних речень та уникання еліптичних конструкцій; 5) проста граматична структура речення; 6) уживання активного стану, якщо агенс релевантний, та пасивного – якщо описуються процеси; 7) відмова від прономінальної референції; 8) уживання артиклів для ідентифікації іменників; 9) обмеження словника та вживання узуально поширеної нейтральної лексики; 10) дотримання правил правопису.
      
   4. 
      Запропоновано універсальні способи рестрикції німецьких текстів ТД на ґрунті лінгвістичних методів, зокрема: обмеження інформації про продукт до необхідного мінімуму, формулювання тексту з позиції споживача та дотримання принципів, як-от: логічність, хронологічність, консистентність, об’єктивність, однозначність, аналогія, гомогенність, лаконічність, позитивність, зрозумілість, читабельність, стилізація невербальної інформації, когерентність вербальної та невербальної інформації, її семантична наочність, оптимальне структурування та візуалізація інформації, планування структури темо-ремних реляцій, експліцитне зв’язування змісту на рівні когеренції та когезії, відмова від семантичної концентрації висловлювання та еліптичних конструкцій, уживання прямих мовленнєвих актів і однозначних маркерів ілокуції та модальності, застосування зручних засобів пошуку і навігації в тексті, уживання мовних засобів, оптимальних для експлікації необхідних функцій тощо. Такі тексти спрощують роботу перекладача, а «контрольований переклад» забезпечує аналогічний результат у цільових мовах.
      

7.1. Продемонстровано, що інтернаціоналізація орієнтована на елімінацію лінгвокультурних особливостей комунікацій, дискурсів і текстів оригіналу задля забезпечення його зрозумілості за межами власної культури, а також спрощення та здешевлення його подальшого перекладу і локалізації цільовими мовами і забезпечується дотриманням правопису, візуалізацією вербальної інформації з урахуванням регіонального значення кольорів, жестів і міміки, поданням валют, адрес, дат, часу, номерів телефонів у міжнародних форматах.

7.2. Показано, що завданням локалізації є функціональна відповідність оригіналу та перекладу, яка на поверхневому рівні забезпечується адаптацією одиниць метричної системи, валют та ін., а на глибинному рівні – адаптацією змісту, стилю та форми тексту до національних стандартів мови перекладу, що досягається спрощенням або ускладненням фаховості тексту, уживанням усталених форм звертання, експресивізацією денотативної інформації, (де)компресуванням семантики повідомлення, його семантичною наочністю тощо.

7.3. У галузі локалізації спостерігається культурне домінування мов «сильних культур», а глибина локалізації обумовлюється популярністю, дефіцитом і конкурентоспроможністю продукту та мовною політикою держави-імпортера, лояльність якої тільки послаблює позиції мови у глобальних комунікаціях і порушує права споживачів на доступ до інформації рідною мовою.

7.4. Досліджено проблеми перекладу німецьких текстів ТД українською мовою та емпірично доведено невідповідність якості українських перекладів галузевому стандарту DIN EN 15038, що свідчить про відсутність належного контролю з боку державних органів України. Важливість дотримання рекомендацій, запропонованих у дисертації, доводить типологія помилок, виокремлених з українських перекладів німецьких текстів ТД і детально проаналізованих у підрозділі 6.2. «Проблеми перекладу німецьких текстів технічної документації українською мовою».

8. Розроблено рекомендації щодо створення системи національних лінгвістичних ресурсів, покликаної координувати міжінституційну та міждержавну співпрацю та комунікацію, забезпечувати організацію та координування роботи фахівців, залучених до створення лінгвістичних ресурсів, генерувати та створювати багатомовні лінгвістичні ресурси й об’єднувати їх у віртуальні інформаційно-довідкові бази знань, уніфікувати контент, проводити лінгвістичну та фахову експертизу документів, співпрацювати над розробленням і гармонізацією національних стандартів тощо. Ідею обґрунтовано необхідністю якісного інформаційного супроводу держави, яка задля сталого розвитку потребує міжнародної підтримки та інтенсивної співпраці в галузі політики, економіки, військового співробітництва та ін.

9. 
   Продемонстровано, що перехід на європейські стандарти перекладу вимагає модернізації підготовки перекладачів в Україні та її гармонізації з вимогами Болонської системи й орієнтування на стандарти якості CIUTI та EMT, а також започаткування в Україні європейської ініціативи «Навчання впродовж життя» для фахівців, зайнятих у динамічній галузі лінгвістичної індустрії. Це дозволить готувати фахівців в Україні, здатних конкурувати з іноземними колегами на глобальному ринку праці, який невпинно зростає і створює нові робочі місця.