Навчання − розширення тезауруса особистості (інформаційно-семантична модель навчання)

2. Навчання − розширення тезауруса особистості (інформаційно-семантична модель навчання)

У педагогіці поняття "тезаурус" пов'язують з інформаційно-семантичною моделлю навчання. Кожен індивідуум володіє власним понятійним тезаурусом – тезаурусом особистості. Тезаурус – індивідуальна конфігурація орієнтуючої інформації (знань, установок), що складається під впливом макро- і мікросоціальних факторів і забезпечує орієнтацію людини в різних ситуаціях і на різних рівнях соціальності [³⁷]. Розширення тезауруса особистості при включенні до нього нової інформації інтерпретується як навчання. У змісті тезауруса розмежовуються два типи утворень: образи (операнди) і операції. Процес навчання представляється як процес розширення і реструктурування тезауруса.

Подання знань за допомогою тезауруса дає змогу моделювати як процеси виведення нових знань, так і процеси їх здобуття, оскільки тезаурус явним чином відображає структуру предметної галузі та методи передачі знань про неї. Конкретній навчальній системі відповідає мережа траєкторій на тезаурусі. Порівняння навчальних систем зводиться до виміру міри топологічної еквівалентності двох мереж з використанням відповідного аналітичного апарату.

Тезаурус надає можливість як однозначного опису змісту освіти, що визначається освітньою програмою, так і аналізу можливих наслідків реалізації освітньої програми. Прогнозування результатів реалізації програми починається з топологічного аналізу мережі траєкторій на тезаурусі. На другому етапі виявлена сукупність топологічних характеристик (сукупна довжина траєкторії, ступінь розгалуження, розподіл елементарних осередків по зонах та рівнями і тощо) перетворюється у прогноз наслідків реалізації освітньої програми.

У реалізації зазначеного підходу можна виділити кілька етапів. По-перше, необхідно провести інформаційний пошук в конкретній предметній галузі (наукові праці з педагогіки; роботи, узагальнюючі передовий педагогічний досвід, нормативні документи, що визначають зміст освітньої програми тощо) для визначення змісту, характеру професійно-педагогічної діяльності викладача, її умов і особливостей, об'єкта, предмета, цілей і завдань, тенденцій розвитку і тощо. По-друге, слід виділити ключові слова, які в як основні структурні одиниці – дескриптори – складуть термінополя тезауруса. По-третє, дескриптори слід представити у відповідній, оптимальній для конкретних завдань, формі.

Тезаурусний підхід до виміру кількості інформації: Тезаурус людини – її капітал

Існує кілька підходів до об'єктивної оцінки кількості інформації. Найбільш практично орієнтованим є тезаурусний підхід до виміру кількості інформації, запропонований Ю.А. Шрейдером [³⁸], що заснований на розгляді інформації як знань. Відповідно до цього підходу кількість інформації, що здобувається людиною з повідомлення, можна оцінити мірою зміни його знань. Структуровані знання, представлені у вигляді понять і відношень між ними, називаються тезаурусом. Структура тезауруса ієрархічна. Поняття і відношення, групуючись, утворюють інші, складніші поняття і відношення.

Знання окремої людини, організації, суспільства утворюють відповідні тезауруси. Тезауруси організаційних структур утворюють тезауруси складових їх елементів. Так тезаурус організації утворюють, насамперед, тезауруси співробітників, а також інших носіїв інформації, таких як документи, устаткування, продукція і тощо.

Для передачі знань потрібно, щоб тезауруси передавального і приймального елемента перетиналися. У протилежному випадку власники тезаурусів не зрозуміють один одного.

Тезауруси людини і будь-яких організаційних структур, зокрема, наприклад, освітніх галузей та інших дисциплінарних утворень в освіті, є їхнім капіталом. Тому власники тезаурусів прагнуть зберегти і збільшити свій тезаурус. Збільшення тезауруса здійснюється за рахунок навчання, покупки ліцензії, запрошення кваліфікованих співробітників або розкрадання інформації.

У суспільстві спостерігаються дві тенденції: розвиток тезаурусів окремих елементів (людей, організацій) і вирівнювання тезаурусів елементів суспільства. Вирівнювання тезаурусів відбувається як у результаті цілеспрямованої діяльності (наприклад, навчання), так і стихійно. Стихійне вирівнювання тезаурусів відбувається за рахунок випадкової передачі знань, у тому числі і незаконної передачі [³⁹].

Розробка методів і засобів автоматизації побудови тезауруса предметної галузі

Існує велика кількість тезаурусів, що описують понятійні і термінологічні системи багатьох предметних галузей. Однак, розробка тезауруса для предметної галузі, також як і його поповнення все ще є великою проблемою. Високоякісні тезауруси в більшості своїй створюються вручну. Процес підтримки тезаурусів в актуальному стані досить трудомісткий. Таким чином, ручна побудова тезаурусів стає «вузьким місцем» для практичної реалізації проектів, що використовують тезауруси для вирішення своїх завдань, потрібні методи автоматизації їх наповнення і підтримки. Однією з проблем, що виникає при автоматичному наповненні тезаурусів, є велика кількість «шуму», який потрібно ефективно відсіювати. У зв'язку з цим, поряд з автоматичними методами використовують ручну обробку отриманого матеріалу для одержання даних більшої точності (такі методи називаються автоматизованими).

Побудова тезауруса – непросте завдання. Незважаючи на те, що існують певні стандарти побудови тезаурусів, не завжди можливо безпосередньо відтворити існуючі методики. Причинами цього є, по-перше, відсутність джерел лексичної інформації (наприклад, розмічених корпусів текстів), по-друге, специфіка мови предметної галузі. Першу проблему можна вирішити, створивши подібний словниковий фонд самостійно. Для вирішення даної задачі використовуються засоби корпусної лінгвістики [⁴⁰]. Рішення другої проблеми не є тривіальним, проблема посилюється ще і тим, що необхідно реалізувати інструмент, який був би універсальним, тобто, підходив би для автоматизованої побудови тезаурусів будь-яких предметних галузей. Для цього необхідно спроектувати структуру тезауруса таким чином, щоб можна було легко наповнювати тезаурус під будь-яку галузь. Наприклад, не обмежувати набір можливих відношень, вибирати універсальні критерії для відбору термінів. При такому підході ймовірність «шуму» на виході збільшується. Звідси випливає те, що програмний інструмент може давати в результаті аналізу тексту словника тільки гіпотези про передбачувані відношення між термінами, з деякою часткою ймовірності містять помилки. Спроби поліпшити якість роботи програми неминуче призводять до того, що витрати на його поліпшення перевищують витрати на виправлення таких помилок вручну.

Короткий огляд програмних засобів управління корпоративними глосаріями, тезаурусами, термінологією подає А. Левенчук. Проблема з термінологією проста: різні люди використовують різні слова для позначення одних і тих же речей, а також одні й ті ж слова для позначення різних речей. Це веде до помилок за безліччю сценаріїв [⁴¹], щоб уникнути їх розробляються технології автоматизованої побудови інформаційно-пошукового тезауруса на основі корпусу текстів предметної галузі.

жүктеу/скачать 2.41 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: