Національний стандарт україни вироби хлібобулочні методи визначання фізико-хімічних показників


Примітка 1. Відганяють і фільтрують розчинник під витяжкою. Примітка 2



бет4/6
Дата17.07.2016
өлшемі0.78 Mb.
#204784
1   2   3   4   5   6

Примітка 1. Відганяють і фільтрують розчинник під витяжкою.

Примітка 2. За відсутності хлороформу дозволено використовувати дихлоретан, який слід зберігати в темних пляшках.

    1. Опрацювання результатів

Масову частку жиру Х у відсотках у перерахуванні на суху речовину обчислюють за формулою:

, (14)

де m –маса колби з висушеним жиром, г;

m1 маса порожньої колби, г;

50 – об’єм хлороформу, взятого для розчинення жиру, см3;

m2 – маса наважки виробу, г;

20 – об’єм хлороформного розчину жиру, взятого для відганяння, см3;

W – масова частка вологи, %.

Обчислювання проводять з точністю до 0,1 %,

За кінцевий результат приймають середньоарифметичне двох паралельних визначень.


    1. Збіжність

Відхили між двома паралельними визначеннями в одній лабораторії в однакових умовах не повинні перевищувати 0,5 %.

    1. Відтворюваність

Відхили між двома визначеннями лабораторних проб від однієї представницької вибірки, складеної згідно з ДСТУ(1)*), у різних лабораторіях не повинні перевищувати 1,0 %.

  1. Екстракційно-ваговий метод (прискорений)

  1. Суть методу

Дія безводною вуглекислою содою (Na2CO3) на досліджуваний зразок, екстракція жиру в спеціальній ступці-екстракторі при інтенсивному розтиранні в орга-нічному розчиннику і фільтрація розчину під нагнітанням повітря.

Масову частку жиру визначають зважуванням після видалення розчинника з досліджуваного об’єму отриманого розчину.



  1. Апаратура і матеріали

  • спеціальний прилад, що складається з металевої ступки-екстрактора з товкачиком і штативом, фільтрувальної трубки і трубки для нагнітання повітря, закріпленій в гумовій пробці;

  • ваги лабораторні загального призначення згідно з ГОСТ 24104 з допустимою похибкою зважування ± 0,05 г;

  • баня водяна або піскова згідно з чинною нормативною документацією;

  • годинник або таймер згідно з чинною нормативною документацією;

  • колби конічні Кн виконання 1, 2, ТХС місткістю 50 см3 згідно з ГОСТ 25336 або чашки алюмінієві (типу алюмінієвих бюксів, що використовують для визначання вологості) згідно з чинною нормативною документацією;

  • піпетки виконання 2, 6, 2-го класу точності, місткістю 5 і 10 см3 і виконання 2, 2-го класу точності місткістю 50 см3 згідно з ГОСТ 29169 (ИСО 648), ГОСТ 29227 (ИСО 835-1), ГОСТ 29228 (ИСО 835-2);

  • бюретки виконання 1, 2, 3, 2-го класу точності, місткістю 5, 10 і 50 см3 згідно з ГОСТ 29252 (ИСО 385-2);

  • колби мірні виконання 1, 2, 2-го класу точності, ХС, місткістю 5, 10 і 50 см3 згідно з ГОСТ 1770;

  • холодильники скляні згідно з ГОСТ 25336;

  • дві гумові нагнітальні груші з отворами в увігнутій твердій частині (діаметр отвору 3 мм) згідно з чинною нормативною документацією;

  • папір фільтрувальний лабораторний згідно з ГОСТ 12026;

  • вата медична гігроскопічна згідно з ГОСТ 5556.

Дозволено використовувати інші апаратуру та матеріали, що мають анало-гічні метрологічні характеристики.

  1. Реактиви

Для аналізування необхідно використовувати такі реактиви аналітичної чистоти:

  • натрій вуглекислий згідно з ГОСТ 83, висушений за температу- ри 100 °С;

  • хлороформ технічний згідно з ГОСТ 20015;

  • вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.

  1. Методика визначання

Наважку продукту масою 10,0 г (при аналізуванні виробів з високою масовою часткою жиру – 5,0 г), зважену з похибкою не більше ніж ± 0,05 г, переносять в ступку-екстрактор і додають туди 5,0 г безводної соди (дозволено відмірювання соди за об’ємом попередньо каліброваною ємкістю) та 50,0 см3 хлороформу і ретельно розтирають (круговими рухами) металевим товкачиком протягом 5 хвилин.

При аналізуванні виробів зниженої вологості необхідно попередньо злегка розтерти наважку в ступці-екстракторі з 3,0 см3 дистильованої води, потім додати соду і проводити витягання жиру вказаним способом.

Після закінчення розтирання розчин фільтрують. Для цього із ступки–екстрактора виймають товкачик і щільно закривають її пробкою, яка обладнана трубкою для фільтрування і короткою вигнутою трубкою для нагнітання повітря. Трубка для фільтрування за допомогою гумової пробки з’єднана (верхнім кінцем) з піпеткою об’ємом 5 або 10 см3. Піпетка проходить усередині трубки до її нижнього кінця, який закінчується розширенням для закріплення паперового фільтру за допомогою нагвинчувального кільця. Діаметр фільтра повинен бути рівним внутрішньому діаметру лійки. При використанні нещільного фільтрувального паперу роблять двошаровий паперовий фільтр.

Трубку для фільтрування закріплюють так, щоб її нижній кінець знаходився на відстані близько 1,0 см від дна ступки-екстрактора. Кінець піпетки повинен бути закріплений на (1-1,5) мм вище від площини паперового фільтра (положення трубки для фільтрування і піпетки фіксують), що полегшує і прискорює процес фільтрування. Під дією повітря, яке нагнітають за допомогою гумової груші через коротку зігнуту трубку, розчин жиру проходить через фільтр і надходить у піпетку. Піпеткою відбирають 5,0 см3 або 10,0 см3 розчину жиру і переносять у попередньо висушену і зважену конічну колбу місткістю 50 см3. Хлороформ із колби відганяють на пісковій або водяній бані, використовуючи холодильник. Жир, що залишився в колбі, сушать до сталої маси (1-1,5) години за температури від 100 °С до 105 °С, охолоджують в ексикаторі і зважують .

При прискореному методі висушування 5,0 см3 або 10,0 см3 екстракту жиру, відібраного піпеткою, поміщають у попередньо висушені і зважені алюмінієві бюкси. Хлороформ випаровують на пісочній бані за температури від 140 °С до 150 °С. Випаровування хлороформу і висушування жиру проводять протягом 10 хвилин. В тих випадках, коли до моменту розміщення бюксів на пісковій бані, хлороформ із них уже повністю випарувався, нагрівання проводять протягом 4 хвилин. Після цього бюкси із вмістом поміщають в ексикатор, охолоджують до температури (18-25) °С і зважують.

Примітка. Всю роботу з органічними розчинниками проводять у витяжній шафі або спеціальній добре вентильованій камері.


  1. Опрацювання результатів

Масову частку жиру Х у відсотках обчислюють за формулою:

, (15)

де m1 маса сухого жиру, г;

m2 – маса наважки досліджуваного зразка, г;

V – об’єм розчину, взятого для визначання жиру, см3;

W – масова частка вологи, %.

Обчислювання проводять з точністю до 0,1 %,



За кінцевий результат приймають середньоарифметичне двох паралельних визначень.

  1. Збіжність

Відхили між двома паралельними визначеннями в одній лабораторії в однакових умовах не повинні перевищувати 0,5 %.



  1. Відтворюваність

Відхили між двома визначеннями лабораторних проб від однієї представницької вибірки, складеної згідно з ДСТУ(1)*), у різних лабораторіях не повинні перевищувати 1,0 %.

  1. Рефрактометричний метод (прискорений)

  1. Суть методу

Витягання жиру з наважки виробу відповідним розчинником. Масову частку жиру у виробі визначають за різницею коефіцієнтів заломлення розчинника і розчину жиру в розчиннику.

  1. Апаратура і матеріали

  • рефрактометри з граничним коефіцієнтом заломлення до 1,7 різних типів, придатних для визначення жиру згідно з чинною нормативною документацією;

  • пікнометр скляний типу ПМЖ, місткістю (25-50) см3 згідно з ГОСТ 22524;

  • піпетки виконання 4, місткістю 2 см3 з ціною поділки 0,02 см3 і виконання 6, місткістю 5 см3 з ціною поділки 0,05 см3 згідно з ГОСТ 29169 (ИСО 648), ГОСТ 29227 (ИСО 835-1), ГОСТ 29228 (ИСО 835-2);

  • лійки скляні діаметром не більше 30 мм згідно з ГОСТ 25336;

  • склянки місткістю (25-50) см3 згідно з ГОСТ 25336;

  • ступка фарфорова діаметром не більше 7 см3 з товкачиком або фарфорова чашка згідно з ГОСТ 9147;

  • папір фільтрувальний лабораторний згідно з ГОСТ 12026;

  • вата медична гігроскопічна згідно з ГОСТ 5556;

  • знезолені фільтри згідно з чинною нормативною документацією;

  • баня водяна згідно з чинною нормативною документацією.

Дозволено використовувати інші апаратуру та матеріали, що мають анало-гічні метрологічні характеристики.

  1. Реактиви

Для аналізування необхідно використовувати такі реактиви аналітичної чистоти:

  • натрій вуглекислий безводний згідно з ГОСТ 83;

  • кислота оцтова згідно з ГОСТ 61 з масовою часткою 80 %;

  • α-бромнафталін з коефіцієнтом заломлення приблизно 1,66 згідно з чинною нормативною документацією;

  • α-хлорнафталін з коефіцієнтом заломлення приблизно 1,63 згідно з чинною нормативною документацією;

  • вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.

  1. Готування до аналізування

  1. Визначають коефіцієнт заломлення α-бромнафталіну або α-хлор-нафталіну за температури 20 °С, наносячи 1-2 краплі розчинника на призму рефрактометра.

  2. Густину розчинників ρ в грамах на сантиметр кубічний за температури 20 °С визначають пікнометром і обчислюють за формулою:

, (16)

де q – водне число пікнометра, см3;

m – маса розчинника, г.

Зважування проводять з похибкою не більше ніж ± 0,005 г. Відхили між паралельними зважуваннями не повинні перевищувати ± 0,015 г.



  1. Піпетки місткістю (2-5) см3 калібрують за розчинником, відмірюючи ними відповідний об’єм розчинника і зважуючи його в склянці з похибкою не більше ніж ± 0,005 г. Відхили між паралельними зважуваннями не повинні перевищувати ± 0,015 г.

Із трьох зважувань беруть середньоарифметичне і обчислюють об’єм піпетки V в сантиметрах кубічних за формулою:

, (17)

де m – маса розчинника, що відповідає об’єму взятої піпетки, г;

ρ – густина розчинника за температури 20 °С, визначено згідно з 8.4.4.2, г/см3.


  1. Методика визначання

  1. Беруть 2,0 г ретельно подрібненої наважки, зважують з похибкою не більше ніж ± 0,05 г і переносять у маленьку ступку. Потім додають 4,0 см3 розчинника, який набирають каліброваною піпеткою за допомогою маленької груші. Весь вміст ступки енергійно розтирають протягом 3 хвилин. Суміш переносять із ступки на маленький складчастий фільтр. Перші 2-3 краплі фільтрату відкидають, а наступний фільтрат у кількості 2-3 крапель наносять на призму рефрактометра і визначають коефіцієнт заломлення.

  2. Вироби хлібобулочні зниженої вологості аналізують таким чином: добре подрібнену наважку масою 2,0 г зважують з похибкою не більше ніж ± 0,05 г і кладуть у фарфорову ступку (за відсутності ступки дозволено використовувати маленьку фарфорову чашку). Наважку змочують 1,0 см3 дистильованої води, потім додають 2,0 г чистого сухого піску та 2,0 см3 оцтової кислоти вказаної концентрації; все добре розтирають протягом 2 хвилин і ставлять у киплячу водяну баню на 3 хвилини, потім охолоджують.

До охолодженої маси доливають (4-5) см3 розчинника і знову все розтирають протягом 3 хвилин, додають 2,0 г безводного вуглекислого натрію, перемішують, суміш із ступки переносять на складчастий фільтр і фільтрують у склянку. З отриманого фільтрату наносять 2-3 краплі на призму рефрактометра і визначають коефіцієнт заломлення.

  1. Визначання коефіцієнта заломлення проводять за температури (20  0,2) °С або за будь-якої кімнатної температури. В останньому випадку показник заломлення розчину приводять до температури 20 °С шляхом внесення поправки згідно з таблицею 3.

Відлік показника заломлення розчину жиру дозволено проводити за будь- якої кімнатної температури, не враховуючи поправки на температуру, за умови одночасного визначання показника заломлення розчинника за тієї ж температури.
Таблиця 3 – Температурні поправки при визначанні показників заломлення розчину жиру в α-бромнафталіні

Темпе-ратура

в ˚С


Поправка

Темпе-ратура

в ˚С


Поправка

Темпе-ратура

в ˚С


Поправка

Темпе-ратура

в ˚С


Поправка

Темпе-ратура

в ˚С


Поправка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Відняти від показника заломлення

15,0

0,0022

16,0

0,0018

17,0

0,0013

18,0

0,0009

19,0

0,0004

1

0,0022

1

0,0017

1

0,0013

1

0,0008

1

0,0004

2

0,0021

2

0,0017

2

0,0012

2

0,0008

2

0,0004

3

0,0021

3

0,0016

3

0,0012

3

0,0007

3

0,0003

4

0,0020

4

0,0016

4

0,0011

4

0,0007

4

0,0003

5

0,0020

5

0,0016

5

0,0011

5

0,0007

5

0,0002

6

0,0019

6

0,0015

6

0,0011

6

0,0006

6

0,0002

7

0,0019

7

0,0015

7

0,0010

7

0,0006

7

0,0001

8

0,0018

8

0,0014

8

0,0010

8

0,0005

8

0,0001

9

0,0018

9

0,0014

9

0,0009

9

0,0005

9

0,0000

Кінець таблиці 3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Додати до показника заломлення

20,0

0,0000

22,0

0,0009

24,0

0,0018

26,0

0,0026

28,0

0,0035

1

0,0000

1

0,0009

1

0,0018

1

0,0027

1

0,0036

2

0,0001

2

0,0010

2

0,0018

2

0,0027

2

0,0036

3

0,0001

3

0,0010

3

0,0019

3

0,0028

3

0,0037

4

0,0002

4

0,0011

4

0,0019

4

0,0028

4

0,0037

5

0,0002

5

0,0011

5

0,0020

5

0,0029

5

0,0037

6

0,0003

6

0,0011

6

0,0020

6

0,0029

6

0,0038

7

0,0003

7

0,0012

7

0,0021

7

0,0029

7

0,0038

8

0,0004

8

0,0012

8

0,0021

8

0,0030

8

0,0039

9

0,0004

9

0,0013

9

0,0022

9

0,0030

9

0,0039

21,0

0,0004

23,0

0,0013

25,0

0,0022

27,0

0,0031

29,0

0,0040

1

0,0005

1

0,0014

1

0,0022

1

0,0031

1

0,0040

2

0,0005

2

0,0014

2

0,0023

2

0,0032

2

0,0040

3

0,0006

3

0,0015

3

0,0023

3

0,0032

3

0,0041

4

0,0006

4

0,0015

4

0,0024

4

0,0033

4

0,0041

5

0,0007

5

0,0015

5

0,0024

5

0,0033

5

0,0042

6

0,0007

6

0,0016

6

0,0025

6

0,0033

6

0,0042

7

0,0007

7

0,0016

7

0,0025

7

0,0034

7

0,0043

8

0,0008

8

0,0017

8

0,0026

8

0,0034

8

0,0043

9

0,0008

9

0,0017

9

0,0026

9

0,0035

9

0,0044



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет